Постанова № 89642877, 04.06.2020, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/4284/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року , м.Сватове

Суддя Сватівського районного суду Луганської області Река А.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Сватівського ВП ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.2 ст. 130 КУпАП, -

Встановив:

19 квітня 2020 року о 21 год. 56 хв. на вул. Набережній, м. Сватове, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 2103, н/з НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху. Огляд на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, проводився у закладі охорони здоров`я.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення та розписка, наявні в матеріалах справи (а.с.13,14,16). Про причини неявки суду не повідомив, заяв, клопотань не надходило.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до положень ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо, а також іншими документами.

Для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи суддя повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння визначено ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі – Інструкції).

Відповідно до п.1.3. Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно п.п. 1.6, 1.7 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Факт скоєння адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_1 в його вчиненні підтверджуються:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 217616,складеним 19 квітня 2020 року інспектором СРПП Сватівського ВПГУНП Луганській області старшим сержантом поліції Очаренком С.О., згідно даних якого у ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом ВАЗ 2103 н.з. НОМЕР_1 були наявні ознаки алкогольного сп`яніння (а.с.2);

висновком лікаря КНП «Сватівська БПЛ» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.04.2020 року, яким було встановлено у ОСОБА_1 стан алкогольного сп`яніння (а.с.4).

Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що вищевказані докази підтверджують той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно протоколоу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 217616 від 19.04.2020 року, дії ОСОБА_1 було кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Диспозиція ч. 2 ст.130 КУпАП передбачає "повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті".

Повторність правопорушення – це повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою ст.130 КУпАП).

З матеріалів справи вбачається, що згідно постанови Сватівського районного суду Луганської області від 23 квітня 2019 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП за керування автомобілем 07 квітня 2019 року о 23 годині 00 хвилин у стані алкогольного сп`яніння. Дана постанова набрала законної сили 13.05.2019 року.

Таким чином, судом встановлено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення посадовою особою Сватівського ВП ГУНП в Луганській області невірно було кваліфіковано дії гр. ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП, оскільки з моменту вчинення ним адміністративного правопорушення 07 квітня 2019 року, за яке ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, до часу вчинення аналогічного правопорушення 19 квітня 2020 року минуло більше року, тобто дії ОСОБА_1 , який керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, не можна визнати такими, які вчинені повторно протягом року та кваліфікувати їх за ч.2 ст. 130 КУпАП.

Разом з тим, у КУпАП, відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від11жовтня 2011року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».

У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі OZTURKv.GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.

Згідно з вимогами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, та набрала чинності для України 11.09.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст.7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП. Перекваліфікація дій не порушує права ОСОБА_1 та не змінює обставин правопорушення, зафіксованих в протоколі.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що досліджені докази повністю узгоджуються між собою. Їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом.

Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суд враховує, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 – не встановлено.

Згідно довідки № 7699 від 22.04.2020 року, виданої начальником СРПП Сватівського ГУНП в Луганській області, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру МВС України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 27.06.2018 року отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 .

Враховуючи викладене, суддя вважає за доцільне піддати правопорушника такому виду стягнення, як штраф з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки така міра відповідальності відповідає вчиненому правопорушенню, і є такою, що відповідає меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КпАП України.

Крім того, відповідно до п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, зОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 221, 245, 251, 283, 284 КУпАП, -

Постановив:

Дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перекваліфікувати з ч. 2 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень /Одержувач ГУК у Луганській області, код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37991110, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача: (МФО): 899998, номер рахунку (IBAN): UA098999980313070149000012001/, код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 /чотириста двадцять/ гривень 40 копійок на рахунок для зарахування до Державного бюджету України /отримувач ГУК у місті Києві/м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сватівський районний суд Луганської області.

Суддя А.С. Река