Рішення № 89642407, 04.06.2020, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/4265/19

Провадження № 2/484/156/20 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.05.2020 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання - Панчук О.М.,

представника позивача - ОСОБА_1

позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Первомайської міської ради в особі органу опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду із позовом з вимогою позбавити ОСОБА_5 батьківських прав по відношенню до її сина ОСОБА_6 , посилаючись на наступне.

В місті АДРЕСА_3 , проживає та зареєстрована ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , державна реєстрація народження якого проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Відомості про батька записані зі слів матері.

У зв`язку з отриманням інформації від мешканців багатоповерхового будинку по АДРЕСА_2 , про дитину, яка опинилася в складних життєвих обставинах через неналежне виконання ОСОБА_5 батьківських обов`язків, а саме: відсутність належного догляду за дитиною, відсутність умов для проживання, виховання та розвитку дитини, відсутність продуктів харчування для дитини, зловживання спиртними напоями, перебування в сумнівних компаніях, сварками в родині та сусідами, спеціалісти управління у справах дітей Первомайської міської ради здійснили виїзд за адресою проживання дитини, обстежили житлово-побутові умови проживання малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , склавши відповідний акт обстеження умов проживання. На момент здійснення обстеження умов проживання малолітньої дитини, в квартирі крім матері з дитиною перебувала бабуся дитини, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інвалід 1 групи, яка є власником вищезазначеної квартири.

Згідно акту від 15.06.2017 р. комісія визнала житлово-побутові умови проживання дитини край незадовільними: в приміщенні антисанітарні умови, стійкий сморід, вхідні двері пошкоджені, стіни, стеля та підлога брудні. Приміщення умебльоване старими напівзруйнованими меблями. Одна з кімнат перетворена на сміттєзвалище, в ній зберігається непотрібний мотлох, використані речі, дитяче приладдя. Для матері та дитини відведена окрема кімната, яка потребує ремонту. Стіни кімнати обшарпані та брудні. Бабуся дитини ОСОБА_8 мешкає в прохідній кімнаті. Через перенесений інсульт, вона не може забезпечити власні потреби. Догляд за інвалідом належним чином не здійснюється. Донька не подбала про переоформлення необхідних для продовження статусу документів, тому ОСОБА_8 пенсію по інвалідності не отримувала.

На час обстеження умов проживання родина ОСОБА_5 має великий борг за житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим їм було відключено електро та газопостачання. Не було готової їжі для годування дитини, взагалі відсутні продукти харчування. Зі слів ОСОБА_5 , вона готує та зберігає продукти у сусідів. Малолітній ОСОБА_9 не відвідував дошкільний навчальний заклад. Мати дитини не працювала.

Враховуючи неналежне виконання матір`ю батьківських обов`язків щодо власної дитини, з метою надання ОСОБА_5 можливості подолати складні життєві обставини, в яких опинилась її родина, комісія прийняла рішення тимчасово влаштувати 16.06.2017 р. малолітнього ОСОБА_7 до КЗ «Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей». Бабуся дитини, ОСОБА_8 була влаштована до терапевтичного відділення Первомайської ЦМБЛ.

ОСОБА_5 було надано час терміном 9 місяців на подолання складних життєвих обставин. За цей час складні життєві обставини ОСОБА_5 , не подолала. Під час перебування дитини в комунальному закладі вона не забезпечувала потреби дитини, не цікавилась його життям, не вітала зі святами та днем народження, не дарила подарунки.

23.05.2018 р. Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області прийнято рішення, яке набрало законної сили 03.07.2018 р., по справі № 484/1115/18, за позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради до гр. ОСОБА_5 про відібрання у неї дитини без позбавлення її батьківських прав.

ОСОБА_5 неодноразово було роз`яснено зміст ч. 3 ст. 170 СК України, про те, що суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їй дитини в біологічну родину, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню, утриманню дитини її матір`ю.

13.07.2019 р. за № 338, виконавчим комітетом Первомайської міської ради прийнято рішення про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування малолітньому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням виконавчого комітету Первомайської міської ради від 10.09.2018 р. за № 438, малолітньому ОСОБА_10 призначено опікуна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає в АДРЕСА_4 .

З моменту влаштування дитини до сімейних форм виховання (під опіку), його мати, ОСОБА_5 , з метою з`ясування подальшої долі, стану здоров`я, особистого розвитку, потреб дитини, до управління у справах дітей Первомайської міської ради не зверталась, не відвідувала сина за місцем його влаштування, не телефонувала йому, не вітала його зі святами, не дарувала подарунки, не підтримувала його матеріально.

ОСОБА_5 також не сплачувала аліменти на дитину, хоча відібрання дитини не звільняло її від обов`язку по утриманню дитини, про що свідчить рішення суду від 23.05.2018 р.

Відповідачка не виявила бажання на здійснення соціального супроводу, та усіма можливими засобами уникала контактів з фахівцями із соціальної роботи, що працюють у Первомайському міському центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, який, знаходиться поруч з будинком, де проживає відповідачка ( АДРЕСА_5 ). ОСОБА_5 спілкувалася з фахівцями з соціальної роботи за власним бажанням, умови договору та плану соціального супроводу не виконувала, з моменту спільного проживання зі своїм співмешканцем, зовсім перестала реагувати на повідомлення та не допускала спеціалістів до свого приміщення.

Тому, здійснити соціальній супровід родини ОСОБА_5 було неможливо, вона вирішила самостійно подолати складні життєві обставини, в яких опинилась її родина. У ОСОБА_5 часу на подолання складних життєвих обставин було більше двох років, проте вона не виправила ситуацію, яка склалася, не усунула причини, які сприяли відібранню дитини без позбавлення батьківських прав.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 народила другу дитину. На підставі повідомлення Первомайського міського центру соціальних служб сім`ї дітей та молоді від 21.06.2019 р. № 741/05.01-20, та листа управління у справах дітей Первомайської міської ради від 24.06.2019 р. № 695/04.01-17, з метою захисту прав новонародженої дитини, недопущення порушень норм чинного законодавства в галузі охорони дитинства, надання можливості матері дитини усунути ознаки складних життєвих обставин, ОСОБА_5 з новонародженою дитиною була переведена з пологового відділення до педіатричного відділення КНП «Первомайська міська центральна багато профільна лікарня».

04.07.2019 р . співмешканець ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , надав доступ до квартири АДРЕСА_6 , та комісією складено відповідний акт, згідно якого, квартира потребує капітального ремонту, велика кімната в якій проживають ОСОБА_5 з немовлям та її співмешканець обклеєна шпалерами, на вікні занавіски, в наявності стара меблева стінка, диван, крісло, дитяче ліжко, стіл для сповивання, стіл, стілець, на підлозі та стіні старі килими. З кімнати є вихід до лоджиї, яка завалена мотлохом, тому в кімнаті темно, відсутній доступ для надходження свіжого повітря. Друга кімната мебльована двома старими розкладними ліжками. Третя кімната завалена старими непотрібними речами, зламаними меблями та іншим непотребом. В наявності електропобутова техніка. Для немовля придбані дитячі речі в достатній кількості. В наявності дитяча ванночка та засоби гігієни.

Для повернення в сім`ю малолітнього ОСОБА_6 , під час складання акту умови не створені, немає місця для сну, відпочинку та розвитку, в квартирі відсутні особисті речі дитини та іграшки.

На сьогоднішній день ОСОБА_5 знаходиться на обліку як отримувач допомоги по вагітності та пологам, також надала заяву про призначення допомоги при народженні дитини. Співмешканець ОСОБА_11 встановив батьківство над дитиною, але не працює.

Згідно ч. 3 ст. 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

ОСОБА_5 до суду з відповідною заявою не зверталась, їй було надано більше двох років для усунення підстав, які спричинили відібрання у неї дитини, а саме: приведення житлового приміщення в стан придатний до життя, створення належних умов проживання, розвитку та виховання дитини. Виправлення аморальної та асоціальної поведінки, належного ставлення до дитини, на великий жаль не відбулося.

Моральні якості, ступінь її відповідальності, гуманності, любові підтверджується інформацією, яка надана територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) відносно її матері, ОСОБА_8 , інваліда 1 групи, яка була зарахована до відділення стаціонарного паліативного догляду. У відділення вона була переведена з Первомайської центральної багатопрофільної лікарні, де перебувала більше півроку, оскільки доньки її не вивідували і відмовлялися забирати додому. Ці негативні прояви є наслідком вкрай недбалого відношення до догляду за матір`ю в домашніх умовах з боку її доньок.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, тому працівники управління у справах дітей та фахівці з соціальної роботи усіма можливими засобами намагалися допомогти родині подолати складні життєві обставини. Але ОСОБА_5 не виявила бажання змінити ситуацію на краще, відмовилась від співпраці.

ОСОБА_5 неодноразово запрошувалась на засідання комісії з питань захисту прав дітей та колегії з профілактики правопорушень серед неповнолітніх при управлінні у справах дітей Первомайської міської ради, але ігнорувала ці запрошення, що підтверджує факт її байдужого відношення до долі власної дитини.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Аналогічна норма закріплена і в ст. 150 СК України.

У відповідності до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Ст. 164 СК України містить перелік підстав для застосування до винної особи такого виду відповідальності, як позбавлення батьківських прав. Зокрема, п. 2 ч. 1 цієї статті встановлює, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ч. 1 ст. З Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Ст. 9 Конвенції встановлює, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в як найкращих інтересах дитини.

Ст. 18 Конвенції про права дитини встановлює, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Верховний суд України в ч. 2 п. 16 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 р. № 3 наголосив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини.

Позивач вважає, що у даному випадку мають місце всі фактори в сукупності.

Викладені в позові обставини свідчать, що відповідач не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, не спілкується з нею, що порушує нормальне самоусвідомлення малолітньої дитини ОСОБА_7 . З метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини, орган опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради вважає за доцільне позбавлення гр. ОСОБА_5 батьківських прав.

19.12.2019 р. від представника відповідача надійшов відзив, в якому він зазначив, що як на підставу задоволення позову позивач посилається на те, що відповідачка не цікавиться життям та здоров`ям дитини, не покращує умови проживання, веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, наміру виховувати власну дитину не має.

Вважає, що вище зазначені підстави жодним належним, допустимим та достовірним доказом доданим до позовної заяви не підтверджено. Якщо проаналізувати додані докази то можна дійти висновку, що вони стосувались справи яка розглядалась в Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області щодо відібрання дитини без позбавлення батьківських прав. За цей час відповідачка народила іншу дитину, покращує житлово-побутові умови проживання, працевлаштуватись на сьогоднішній день не має можливості оскільки вона народила ІНФОРМАЦІЯ_5 ще одну дитину та перебуває за місцем свого мешкання і здійснює догляд за нею. Працівники КЗ «Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» чинили перешкоди в спілкуванні відповідачки з її сином. Вище зазначені обставини можуть підтвердити свідки. Доказів того, що відповідачка страждає від алкоголічної залежності позивачем не додано до позовної заяви, а від так посилання в позові на цю обставину є лише припущенням.

Окремо звернув увагу суду на висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав. Вище зазначений висновок був прийнятий без участі відповідачки, без повідомлення її про проведення засідання комісії на якій розглядалось питання про доцільність позбавлення її батьківських прав по відношенню до її сина ОСОБА_6 . Викладені фактичні обставини в висновку ґрунтуються на документах, які слугували підставою для відібрання дитини у відповідачки, що вказує про необ`єктивність прийнятого рішення про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав. Зі слів відповідачки їй стало відомо про існування висновку та рішення виконавчого комітету № 438 від 10.09.18 року про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, та призначення опікуна малолітньому її синові, лише коли на її адресу надійшла позовна заява з додатками.

Позивачі в судовому засідання позовні вимоги підтримали та ОСОБА_2 зазначила, що відповідачка на даний момент навідує сина, купує йому гостинці, цікавиться його життям.

Відповідачка та її представник у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, ОСОБА_3 просила не позбавляти її батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_6 , обіцяла зробити все від неї залежне для повернення сина в родину.

Свідки зі сторони позивача ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які є працівниками соціальних служб та лікарні, в судовому засіданні підтвердили викладені в позові обставини, щодо незадовільних соціально-побутових умов проживання дитини з матір`ю та не виконання нею батьківських обов`язків щодо сина. Повідомили про відмову відповідачки від соціального супроводу та усунення причин, які спричинили відібранню дитини, та негативно охарактеризували її як матір та доньку.

Свідки зі сторони відповідачки ОСОБА_18 , ОСОБА_19 повідомили суду, про те, що ОСОБА_5 добре виконує свої батьківські обов`язки щодо другої дитини ОСОБА_20 , яку народила вІНФОРМАЦІЯ_6 відвідує сина, який перебуває під опікою у ОСОБА_2 , має з ним дружні відносини, стала на шлях виправлення та в силу своїх можливостей створює необхідні умови для повернення сина в сім`ю, що також підтвердила позивачка ОСОБА_2 .

Вислухавши думку сторін та свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, 3 ст. 150 та ст. 180 СК України передбачено, що кожна дитина має право на піклування батьків, і батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей та несуть відповідальність за невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків. Відповідно до ст. 164 СК України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав по відношенню до своїх дітей з ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Згідно з приписами пунктів 15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 18 вказаної Постанови Пленуму Верховного суду України роз`яснено, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

З пояснень сторін та свідків убачається, що на даний момент відповідачка періодично спілкується з сином, робить йому подарунки, відвідує його у опікуна, добре виконує свої батьківські обов`язки щодо другої дитини ОСОБА_20 , яку народила в ІНФОРМАЦІЯ_7Згідно Висновку органу опіки та піклування Первомайської міської ради № 5837/03.01-26 від 28.08.2019 року, орган опіки та піклування вважає доцільним та таким, що відповідає інтересам малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно її малолітнього сина.

Проте, суд уважає, що органи опіки і піклування поспішно прийшов до висновку про можливість позбавлення батьківських прав відповідачки відносно її малолітнього сина і вже у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 стає на шлях виправлення, намагається створити задовільні соціально-побутові умови для проживання дітей.

Таким чином доказів винної поведінки відповідача у свідомому нехтуванні своїми батьківськими обов`язками позивачем суду не надано.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки ОСОБА_5 приймає участь у вихованні дитини, виявляє стійке бажання у виконанні батьківських обов`язків, а позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволені позову Виконавчого комітету Первомайської міської ради в особі органу опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради (вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська обл., код ЄДРПОУ 04056575), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про позбавлення батьківських прав в інтересах малолітнього ОСОБА_7 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Повний текст рішення буде виготовлений протягом десяти днів та надісланий сторонам.

Суддя: