Рішення № 89639794, 26.05.2020, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/1015/20

Провадження № 2/946/1723/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі головуючого - судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання договору дійсним та визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

19.02.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами, які заявою від 18.03.2020 року уточнив та просить:

- визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №1939, квартири АДРЕСА_1 ,укладений 07.06.1997 року на Одеській товарній біржі, реєстраційний номер 1939 між ОСОБА_4 , який діяв від імені ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 ;

- визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Перелигіною В.В., ОСОБА_1 було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечували

Представник відповідача Ізмаїльської міської ради Одеської області в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вирішення справи залишив на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В судовому засіданні встановлено, що 07.06.1997 року між між ОСОБА_4 , який діяв від імені ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №1939, квартири АДРЕСА_1 , посвідчений Одеською товарною біржею, реєстраційний номер 1939..

Згідно довідки № 416 від 19.03.2020 року, наданої комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації», власником квартири АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_6 , на підставі договору № 1939купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого Одеською товарною біржею 07.06.1997.

Укладений між сторонами договір зареєстровано Одеською товарною біржею 07.06.1997 року за № 1939. Всі істотні умови договору до його реєстрації на товарній біржі сторонами виконані, грошовий розрахунок по даному договору здійснений позивачем. Протягом всього часу з моменту укладення договору позивачі відкрито володіють та користуються придбаним житлом, однак на підставі укладеного договору позбавлені можливості проводити відчуження придбаного житла та укладати будь-які правочини, оскільки договір нотаріально не посвідчений.

Згідно до вимог статті 47 ЦК УРСР (1963 року), якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Таким чином, оскільки при укладенні договору всі вимоги передбачені ст. 15 ЗУ «Про товарні біржі» між сторонами виконано належним чином, про що свідчить сам договір, однак договір не відповідає вимогам ст.657 ЦК України чинного законодавства, що позбавляє можливості проводити його відчуження, суд вважає за необхідне визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №1939, квартири АДРЕСА_1 ,укладений 07.06.1997 року на Одеській товарній біржі, реєстраційний номер 1939 між ОСОБА_4 , який діяв від імені ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 .

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_6 належить квартира АДРЕСА_1 .

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 28.05.2019 року (а.с. 11), ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_6 згідно ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить квартира АДРЕСА_1 .

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) № 59755095 від 10.03.2020 року, наданою приватним нотаріусом Перелигіною В.В., інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_6 являються:

- син ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 11.11.1955 року (а.с. 89);

- син ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 06.08.1968 року (а.с. 90);

- чоловік ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 від 28.07.1964 року (а.с. 91).

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, тобто вважається таким, який прийняв спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у встановлений законом строк звернулись до нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини за законом на користь ОСОБА_1 .

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Перелигіної В.В. №17/02-14 від 13.02.2020 року, ОСОБА_1 було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 47 ЦК УРСР (1963 року), ст.ст. 16, 315, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), Ізмаїльської міської ради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26569223, місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62) про визнання договору дійсним та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №1939, квартири АДРЕСА_1 ,укладений 07.06.1997 року на Одеській товарній біржі, реєстраційний номер 1939 між ОСОБА_4 , який діяв від імені ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 .

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.06.2020 року.

Суддя: О.Я.Присакар