Ухвала суду № 89639476, 03.06.2020, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/3553/20

Провадження №2/751/789/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2020 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

у складі: головуючого-судді Цибенко І. В.

за участю: секретаря Чвірової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Чернігові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання права власності,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання права власності, в якій просить зупинити реалізацію на електронних торгах ДП «Сетам» житловий будинок АДРЕСА_1 за реєстраційним номером лоту – НОМЕР_1 .

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що нею подано позов до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Їй стало відомо, що спірний будинок на даний час виставлений на реалізацію шляхом проведення електронних торів

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 23.09.2015. Рішенням Новозаводського районного суду від 25.02.2020 шлюб розірвано. ОСОБА_2 29.09.2010 отримав в порядку спадкування за заповітом житловий будинок АДРЕСА_1 . За сімейні кошти вони зробили ремонт та утеплення будинку, внаслідок чого вартість спадкового майна істотно збільшилась, внаслідок чого, посилаючись на ст. 62 СК України вважає спірний будинок спільною сумісною власністю та просить визнати за нею право на 1/2 частини вказаного будинку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, просить ухвалити рішення щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Учасники справи про розгляд заяви про забезпечення позову не повідомлялись.

Оцінивши доводи заявника, дослідивши надані докази, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обгрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами .

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Згідно з п.п.1,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Згідно доданої до заяви копії листа ДП «СЕТАМ» від 20.05.2020 вбачається, що 15.06.2020 о 9 год. 00 хв. відбудеться реалізація предмета іпотеки на електронних торгах ДП «Сетам» житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 за реєстраційним номером лоту – НОМЕР_1 .

В той же час підстав, у відповідності до яких відбудеться реалізація на електронних торгах ДП «Сетам» спірного будинку, зокрема виконавчого провадження, в рамках якого було арештоване майно, даних про судове рішення на виконання якого накладався арешт, у заяві не зазначено. Доказів на підтвердження даних обставин заявником не надано.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією з засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Як вбачається зі змісту ст.18 ЦПК України, обов`язковими до виконання є судові рішення, що набрали законної сили.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін» (Жовнер проти України, № 56848/00, §33, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року).

При цьому, згідно роз`яснень, викладених у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Таким чином, обрані ОСОБА_1 способи забезпечення позову можуть зупинити виконання судових рішень у інших справах, чим порушують права стягувача у виконавчих провадженнях, отже обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає його меті та завданням цивільного судочинства.

З цих підстав суд приймає рішення про відмову у задоволенні заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали надіслати для відома всім учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду в 15 денний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Новозаводський районний суд м. Чернігова.

Суддя І. В. Цибенко