Рішення № 89639200, 21.05.2020, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/7772/19

Провадження №2/751/223/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Цибенко І. В.

за участю секретаря Чвірової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про зобов`язання здійснити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

АТ КБ “ПриватБанк” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 31098 грн. 84 коп. заборгованості за кредитним договором без номера від 06.06.2012, а також понесених судових витрат. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.06.2012 відповідач у ПАТ КБ “Приват банк”( на даний час АТ КБ “Приват банк”) отримав кредит у розмірі 36000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та банком договір, про що свідчить його підпис у заяві. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме, надав можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Проте, зобов`язання щодо своєчасного внесення вказаних у Договорі платежів відповідачем порушені, внаслідок чого станом на 03.09.2019 виникла заборгованість по кредиту, відсоткам та комісії, з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 31098 грн. 84 коп.

Ухвалою судді від 06.11.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

25.11.2019 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву ( а.с. 52-56), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову АТ КБ «Приватбанк», зокрема посилаючись на те, що не підписував умов кредитування, а тому банк не має правових підстав нараховувати відсотки за користування грошовими коштами, а також штрафні санкції та інші нарахування. Вказана позиція була висловлена Верховним Судом у Постанові Великої Палати від 03.07.2019, справа № 342/180/17-ц.

Крім того ОСОБА_1 подав зустрічний позов до АТ КБ “ПриватБанк” про зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить зобов`язати АТ КБ “ПриватБанк” здійснити перерахунок його заборгованості з урахуванням п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ( а.с. 61-62).

Зустрічний позов ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що за весь час користування коштами позивача він є військовослужбовцем Збройних Сил України, також є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням від 27 жовтня 2015 року. На підставі ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до нього не застосовуються штрафні санкції, пеня та не нараховуються проценти за користування коштами банку як у вигляді позики, так і у вигляді кредиту.

Ухвалою суду від 12.12.2019 було прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до АТ КБ “ПриватБанк” про зобов`язання здійснити певні дії до спільного розгляду з первісним позовом, ухвалено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 23.01.2020 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи наявна його заява про слухання справи без його участі.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

06.06.2012 ОСОБА_1 подав до ПАТ КБ «ПриватБанк» анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що ОСОБА_1 погоджується з тим, що підписана ним заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами складають між ним і банком договір про надання банківських послуг; ознайомлений з цими Умовами та Правилами до його укладення і згоден з його умовами ( а.с. 10).

На підставі вищезазначеної анкети-заяви банк надав відповідачу кредитні кошти у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку.

Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши кредитні кошти у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку.

Як вбачається із розрахунку заборгованості позивача станом на 03.09.2019, погашення кредиту здійснювалось із порушенням встановлених кредитним договором умов, кредит погашався не в повному обсязі, внаслідок чого відповідач має заборгованість за кредитом в сумі 31098 грн. 84 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 27490 грн. 78 коп.; заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 1550 грн. 97 коп.; пеня в сумі 100 грн. 00 коп.; а також штрафи в сумі 1957 грн. 09 коп. (а.с.8-9).

На виконання ухвали суду від 24.02.2020 позивачем було надано розрахунок заборгованості за договором кредиту від 06.06.2012 станом на 02.04.2020 з урахуванням п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якого заборгованість відповідача за кредитним договором встановить 25900 грн. 78 коп., в тому числі за тілом кредиту - 24385 грн. 63 коп., заборгованість по пені 1515 грн. 15 коп.

Відповідно до ч.1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013 роз`яснено, що з огляду на приписи частини 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору; особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності й розумності.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема пеню і штрафи за прострочене зобов`язання та несвоєчасну сплату боргу.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 06.06.2012, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ , як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої – договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в період – з часу виникнення спірних правовідносин (06.06.2012) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (22.10.2019), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку – в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Отже, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк» ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 06.06.2012 шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Зазначений правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17).

З зазначених підстав, суд дійшов висновку, що відсутні підстави про стягнення з відповідача заборгованості по процентах, пені та штрафам.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.

Перевіряючи правильність нарахування позивачем заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 06.06.2012, із порівнянням руху грошових коштів по рахунку ОСОБА_1 , з урахуванням відповідних доводів відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 щодо здійснення відповідачем сплати грошових коштів у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що були перераховані позивачем в рахунок неправомірно нарахованих відсоткам та штрафних санкцій, судом встановлено, що заборгованість відповідача за тілом кредиту складає 22896 грн. 50 коп. (24385 грн 63 коп. – 1489 грн 13 коп. (сума коштів зарахованих позивачем в рахунок сплати відсотків).

У зв`язку з тим, що відповідач як учасник бойових дій ( а.с. 57) звільнений від сплати судового збору, на підставі ч. 6 ст.141 ЦПК України, судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог ((22896 грн. 50 коп. / 31098 грн. 84 коп.) х 1921 грн.) в розмірі 1414 грн. 33 коп.) необхідно компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, суд дійшов висновку про відсутність підстав про стягнення з відповідача заборгованості по процентах, пені та штрафам з вищевикладених мотивів, а тому підстав для зобов`язання АТ КБ “ПриватБанк” здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 з урахуванням п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» немає, у зв`язку з чим у задоволенні зустрічної позовної заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 271-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк “Приват Банк” заборгованість за кредитним договором б/н від 06.06.2012 станом на 02.04.2020 в сумі 22896 (двадцять дві тисячі вісімсот дев`яносто шість) грн. 50 коп., що складається з заборгованості за тілом кредиту.

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в іншій частині –відмовити.

Витрати по оплаті судового збору у розмірі 1414 ( одну тисячу чотириста чотирнадцять) грн. 33 коп. на користь Акціонерного товариства комерційний банк “Приват Банк” компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про зобов`язання здійснити певні дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Новозаводський районний суд м. Чернігова.

Реквізити сторін:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк “Приват Банк” (м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_1 );

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 01.06.2020.

Головуючий - суддя І. В. Цибенко