
Справа № 676/2021/20
Номер провадження 3/676/823/20
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2020 року м. Кам`янець-Подільський
Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Черепахін В.О., при секретарі судового засідання Гаврушко І.І., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Гав`юка В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, на утриманні одна неповнолітня дитина, реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 ,
В С Т А Н О В И В :
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія АПР18 №232836 від 16 квітня 2020 року, складеного поліцейским Кам`янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області Постним М.С., ОСОБА_1 16 квітня 2020 року о 10 год. 32 хв. в м.Кам`янець-Подільському по вул.Князів Коріатовичів, 13, будучи суб`єктом господарювання фізичною особою підприємцем, не припинив роботу закладу із роздрібної торгівлі та здійснив відпуск товару, а саме продукції для городини марки «Dipex», чим порушив п.8 ч.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211 (в редакції від 10 квітня 2020 року) (далі по тексту – Постанова КМУ від 11.03.2020 №211), чим вчинив правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопрушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, не визнав та пояснив, що 16 квітня 2020 року близько 10 год. 00 хв. прийшов до свого двоюрідного брата – ОСОБА_2 – торгового кіоску, що розташований по АДРЕСА_2 , де останній здійснює господарську діяльність, а саме реалізацію насіння, добрива та засоби захисту рослин, щоб допомогти посортувати товар. Незабаром ОСОБА_2 відійшов в туалет, а його залишив в кіоску щоб здійснювати нагляд за товаром. Коли ОСОБА_2 відййшов, до кіоску підійшов кур`єр з доставки товару, що замовлений через мережу інтернет, щоб забрати замовлений товар. В цей момент підійшли поліцейські та звинуватили його у порушенні правил карантину. Він намагався пояснити працівникам поліції ситуацію, яка склалася та повідомив, що не являється фізичною особою-підприємцем, так як 4-5 років тому припинив підприємницьку діяльність, а лише допомагає брату, проте поліцейські не взяли його доводи до уваги та склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.
Свідок ОСОБА_2 – двоюрідний брат ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що він зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює господарську діяльність, а саме реалізовую насіння, добрива та засоби захисту рослин. Основна його точка продажу знаходиться на Центральному ринку м.Кам`янець-Подільського Хмельницької області. Товар він зберігає у кіоску по АДРЕСА_2 , який він взяв у суборенду. 16 квітня 2020 року йому привезли товар, тому його двоюрідний брат - ОСОБА_1 прийшов близько 10 год. 00 хв., щоб допомогти йому посортувати товар. Згодом він відійшов у туалет, а ОСОБА_1 залишився наглядати на товаром. Повернувшись через декілька хвилин, біля кіоску уже знаходилися працівники поліції та звинувачували брата в порушенні правил крантину. Він намагався пояснити працівникам поліції ситуацію, стверджуючи, що ОСОБА_1 не є суб`єктом господарювання, оскільки припинив ще декільа років здійснення підприємницької діяльності, а саме він є суб`єктом господарювання, про що демонстрував працівникам поліції відповідні дозвільні та реєстраціні документи, пояснював, що здійснював продаж товару, який не забороне продавати відповідно до підпункт 8 пункту 2 Постанови КМУ від 11.03.2020 №211 (в редакції від 10 квітня 2020 року), проте ті не взяли його тверджень до уваги та склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та свідка, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, встановлено, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням.
Згідно зі ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясовувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Конституційний Суд України в своєму рішення від 22.12.2010 року по справі №23-рп/2010 вказав на те, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріплених в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ. Зокрема, у своєму рішення по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачено: презумпція невинуватості обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
У рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив свою позиція, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпція факту. Тобто таких, які не залишають місця сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується із практикою та позицією ЄСПЛ.
За змістом закону (КУпАП), розгляд справи здійснюється лише щодо особи, відносно якої складений протокол та в межах цього протоколу про адміністративне правопорушення.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 232836 від 16.04.2020 року слідує, що ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 16 квітня 2020 року о 10 год. 32 хв. по вул.Князів Коріатовичів, 13 в м. АДРЕСА_2 , будучи суб`єктом господарювання фізичною особою підприємцем, не припинив роботу закладу із роздрібної торгівлі та здійснив відпуск товару, а саме продукції для городини марки «Dipex», чим порушив вимоги п.8 ч.2 Постанови КМУ від 11.03.2020 №211.
Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Постанови КМУ від 11.03.2020 №211, у редакції яка діяла на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення (16 квітня 2020 року) – заборонити до 24 квітня 2020 р. роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім:
торгівлі продуктами харчування, пальним, деталями та приладдям для транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, засобами гігієни, лікарськими засобами та медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, добовим молодняком свійської птиці, засобами зв`язку та телекомунікацій, в тому числі мобільними телефонами, смартфонами, планшетами, ноутбуками та іншими товарами, що відтворюють та передають інформацію, за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, перебування в приміщенні не більше одного відвідувача на 10 кв. метрів торговельної площі, а також дотримання інших санітарних та протиепідемічних заходів;
провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, а також медичної практики, діяльності з виготовлення технічних та інших засобів реабілітації, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з продажу, надання в оренду, технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, періодичних випробувань автотранспортних засобів на предмет дорожньої безпеки, сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання, технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, діяльності з підключення споживачів до Інтернету, поповнення рахунків мобільного зв`язку, сплати комунальних послуг та послуг доступу до Інтернету, ремонту офісної та комп`ютерної техніки, устаткування, приладдя, побутових виробів і предметів особистого вжитку, надання послуг хімчистки, поштової та кур`єрської діяльності, будівельних робіт, робіт із збирання і заготівлі відходів, діяльності кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;
торговельної діяльності та діяльності з надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;
діяльності закладів розміщення, в яких проживають медичні працівники та особи в обсервації, а також інші особи відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
Статтею 55 Господарського кодексу визначено, що суб`єктами господарювання є учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав і обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб`єктами господарювання є:
1) Господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
З пояснень у судовому засіданні ОСОБА_1 та дослідженого у судовому засіданні витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №25279032 від 21.05.2020 року встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , що проживає в АДРЕСА_1 , припинив підприємницьку діяльність 24.07.2014 року.
Таким чином, із пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та свідка ОСОБА_2 , а також витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №25279032 від 21.05.2020 року, судом встановлено, що ОСОБА_1 станом на 16 квітня 2020 року не був суб`єктом господарювання та не здійснював господарську діяльність в кіоску, що розташований по АДРЕСА_2 . Зазначені обставини органом, що порушив провадження в справі, будь-якими належними, допустимими та достатніми доказами не спростовані. Більш того, під час перевірки та складання даного протоколу співробітниками поліції вказані обставини взагалі не встановлювалися та не перевірялися, хоча ОСОБА_1 повідомляв про ці обставини під час складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, що підтверджується його поясненнями в судовому засіданні, поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_2 та письмовими пояснення ОСОБА_1 , наданими ним під час складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, в яких зазначив, що не здійснював торгівлю, а допомагав брату, який тимчасово відійшов у туалет.
Також, із пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та свідка ОСОБА_2 , які не спростовні органом, що порушив провадження в справі, вбачається, що саме ОСОБА_2 є суб`єктом господарювання, зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює господарську діяльність по реалізації насіння, добрив та засобів захисту рослин. Факт здійснення ОСОБА_2 господарської діяльності об`єктивно підтверджується долученою самим же органом, що порушив провадження у справі, до матеріалів справи копією витягу з Реєстру платників єдиного податку від 15 червня 2016 року, відповідно до якого ОСОБА_2 зареєстрований як суб`єкт господарювання.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 75-79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Карелін проти Росії», пункт 54 справи «Озеров проти Росії», пункти 44-45 справи «Кривошапкін проти Росії»). У зв`язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи із цього, відсутність у ОСОБА_1 ознак суб`єкта правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, свідчить про відсутність в його діях складу зазначеного вище адміністративного правопорушення.
Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться в вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, відповідальність за яке настає у випадку порушення правил щодо карантину людей, санітарно - гігієнічних, санітарно - протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Тобто, за своєю суттю ст. 44-3 КУпАП є банкетною нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 своїми діями, які виразилися в тому, що він 16 квітня 2020 року о 10 год. 32 хв. в м.Кам`янець-Подільському по вул.Князів Коріатовичів, 13, будучи суб`єктом господарювання фізичною особою підприємцем, не припинив роботу закладу із роздрібної торгівлі та здійснив відпуск товару, а саме продукції для городини марки «Dipex», чим порушив п.8 ч.2 Постанови КМУ від 11.03.2020 №211 (в редакції від 10 квітня 2020 року).
Проте, відповідно до підпункту 8 пункту 2 Постанови КМУ від 11.03.2020 №211, у редакції яка діяла на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення (16 квітня 2020 року) заборони на продаж пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом зазначена норма не містила.
Із пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та свідка ОСОБА_2 , які не спростовні органом, що порушив провадження в справі, вбачається, що ОСОБА_2 , який є суб`єктом господарювання, 16 квітня 2020 року у кіоску, що розташований по АДРЕСА_2 , здійснював продаж насіння, добрив та засобів захисту рослин.
Зазначена обставина, крім пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та свідка ОСОБА_2 , об`єктивно підтверджується долученими самим же органом, що порушив провадження у справі, до матеріалів справи фотографії вітри кіоску та відеозаписом, з яких вбачається, що у цьому кіоску здійснювалася торгівля виключно пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, що не заборонено підпунктом 8 пункту 2 Постанови КМУ від 11.03.2020 №211, у редакції яка діяла на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження тих обставин, що в зазначеному кіоску здійснювався продаж інших товарів, продаж яких був заборонений зазначеною вищу Постановою Кабінету Міністрів України, орган, що порушив провадження у справі, до матеріалів справи не долучив.
Таким чином, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 порушив вимоги Постанови КМУ від 11.03.2020 №211, у редакції яка діяла на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
Керуючись п. 1 ст. 247, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Черепахін В.О
Судове рішення № 89638958, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 03.06.2020. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 676/2021/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: