Ухвала суду № 89636823, 03.06.2020, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2020 415/7459/17

1-кп/425/154/20

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі

судді зі складу колегії суддів Ткачука Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Брудницької О.В.,

прокурора Потапенка О.М.,

захисників Гавриленка О.І., Мозолєва О.О.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рубіжне Луганської області кримінальне провадження № 1-кп/425/154/20 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ, Луганської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Серебрянка, Артемівського району, Донецької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 без номеру,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Олонешти, Штефан-Водського району, республіки Молдова, громадянина Молдови, який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Рубіжанського міського суду Луганської області перебуває вказане кримінальне провадження.

21 травня 2020 року до Рубіжанського міського суду Луганської області від прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Панасенко В.В. надійшли клопотання про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 строків тримання під вартою на 60 днів, оскільки строк тримання під вартою, встановлений обвинуваченим ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 08.04.2020 закінчується 06 червня 2020 року, а судовий розгляд по даному кримінальному провадженню ще не закінчено.

З клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 вбачається, що у відношенні обвинуваченого продовжують існувати та не зменшились ризики, заявлені при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, що він може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, про що, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується. Також, при розгляді судом клопотання, просив врахувати репутацію обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше судимий за скоєння тяжких злочинів, судимість у якого не знята і не погашена у встановленому законом порядку і знову обвинувачується у скоєнні умисного особливо тяжкого злочину, спосіб вчинення інкримінованого йому злочину, його дії представляють підвищену суспільну небезпеку, те, що він ніде не працює, не має постійного джерела доходу для забезпечення у достатньому обсязі потреб для його існування, вказує на існування високого ступеню ризику продовження вчинення ним інших кримінальних правопорушень, а також, те що він не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних факторів за місцем проведення досудового розслідування, які б утримували його за місцем проживання, перебуває на обліку у лікаря-нарколога у зв`язку з вживання алкоголю - синдром залежності, враховуючи, що злочин, за яким обвинувачується, вчинено в стані алкогольного сп`яніння.

З клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 вбачається, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду, на даний час не зменшився та продовжує існувати, про що, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується. Також при вирішенні питання про продовження відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу, просив врахувати його репутацію, а саме що він, будучи громадянином республіки Молдова, з 2009 року перебуває на території України незаконно, не має документа, який засвідчує його особу, офіційно ніде не працює, постійного джерела доходу не має, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, постійного місця мешкання не має, зареєстрований поза межами місця проведення досудового розслідування, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків за місцем проведення досудового розслідування. Крім того, ризик можливості ОСОБА_3 переховуватися від суду підтверджується тим, що останній являється громадянином республіки Молдова, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може повернутись до республіки Молдова, де мешкають близькі родичі останнього.

З клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 вбачається, що у відношенні обвинуваченого продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_2 переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, про що, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується. Також просить врахувати репутацію обвинуваченого, який офіційно ніде не працює, постійного джерела доходу не має, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, зареєстрований та фактично мешкає в Донецькій області, тобто поза межами місця проведення судового розгляду, де характеризується з негативного боку, зловживає спиртними напоями.

У судовому засіданні прокурор підтримав вищевказані клопотання, просив дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, продовжити на 60 днів.

Захисники Мозолєв О.О. та Гавриленко О.І. заперечували проти задоволення клопотань прокурора, та просили змінити обвинуваченим запобіжний захід на більш м`який, оскільки вказані прокурором ризики на цей час не актуальні.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Мітітєлу О.В. вирішення питання про продовження строку тримання під вартою залишили на розсуд суду.

Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного.

Пунктом 20-5 Розділу ХІ КПК України «Перехідні положення», передбачено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження, зокрема у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, 19 червня 2019 року до Рубіжанського міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

19.06.2019 автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду вказаного кримінального провадження у складі: головуючого судді Синянської Я.М., суддів: М`якінченко Н.В. та Ткачука Ю.А.

З Розпорядження керівника апарату Рубіжанського міського суду Луганської області № 22 від 21.05.2020 вбачається, що головуюча суддя Синянська Я.М. з 04.05.2020 по 22.05.2020 та з 25.05.2020 по 06.06.2020 знаходиться у частинах чергових відпусток, член колегії суддя М`якінченко Н.В. з 12.05.2020 по 22.05.2020 перебуває у частині щорічної відпустки. Станом на 21.05.2020, тобто на день надходження клопотань про продовження строків тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , тільки член колегії суддя ОСОБА_4 Ю ОСОБА_5 . перебуває на робочому місці, тому, на підставі п. 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, вказані клопотання передано на розгляд члену колегії по кримінальному провадженню – судді Ткачуку Ю.А.

Тому розгляд клопотань прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 проводиться суддею зі складу колегії суддів Ткачуком Ю.А., що відповідає положенням п. 20-5 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ухвали Рубіжанського міського суду Луганської області від 08.04.2020 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 продовжено по 06 червня 2020 року включно.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження дії застосованих відносно обвинувачених запобіжних заходів, суд бере до уваги наступне.

Кримінального правопорушення, яке інкримінуються обвинуваченим, є особливо тяжким злочином, проти життя та здоров`я, в наслідок якого настала смерть особи є суспільно-небезпечним.

Покарання, яке може бути призначене обвинуваченим у випадку визнання їх винуватими, відповідно до санкції ч. 2 ст. 115 КК України передбачає позбавлення волі від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі. І, на думку суду, тяжкість покарання може спонукати людину до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, шляхом ухилення від явки до суду.

Мета, підстави, що стали обставиною для обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є й надалі актуальними.

Європейського суду з прав людини неодноразово висловлював позицію (далі – ЄСПЛ) щодо необхідності оцінки ризику втечі у світлі фактів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справах «Бекчиєв проти Молдови», «Панченко проти Росії»). При цьому, не будучи самостійною підставою для утримання особи під вартою, тяжкість обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, що ґрунтується на позиції в рішенні ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії», у відповідності з якою суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, про що йдеться в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

На думку суду, обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватись від суду, так як він будучи громадянином республіки Молдова, з 2009 року перебуває на території України без реєстрації, не має документа, який засвідчує його особу, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, постійного місця мешкання не має, що підтверджує відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, які б стримували обвинуваченого від ухилення від явки до суду, з метою уникнення ймовірного покарання.

На думку суду, обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду, так як він офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що підтверджує відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, які б стримували обвинуваченого від ухилення від явки до суду, з метою уникнення ймовірного покарання; вчинити інше кримінальне правопорушення, так як він раніше засуджений за умисні тяжкі злочини, у тому числі проти власності та проти громадської безпеки, судимість не знята і не погашена, і знову обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

На думку суду, обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватись від суду, так як він проживає за межами територіальної юрисдикції суду, у іншій області, перебуває на обліку у лікаря-нарколога у зв`язку з вживанням алкоголю, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що підтверджує відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, які б стримували обвинуваченого від ухилення від явки до суду. Ризик вчинення іншого кримінальне правопорушення обвинуваченим ОСОБА_2 не знайшов свого підтвердження при розгляді судом даного клопотання.

Суд дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення того, що продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, і вони є настільки вагомими, що не дають підстав для зміни обвинуваченим запобіжного заходу на інший більш м`який, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, для запобігання ризикам суд вважає недостатнім застосування до обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам та не зможуть забезпечити виконання обвинуваченими своїх процесуальних обов`язків.

Враховуючи те, що судовий розгляд на даний час продовжується, відсутність даних про неможливість утримування обвинувачених в умовах слідчого ізолятора за станом здоров`я, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченим необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.

Також, враховуючи те, що ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні злочину, який є злочином проти життя та здоров`я, що спричинило загибель людини, суд відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України не вбачає підстав для визначення розміру застави обвинуваченим.

Керуючись ст. ст. 331, 370-372, 376, п. 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, продовжити на 60 днів.

Строк дії даної ухвали обчислювати з 03 червня 2020 року по 01 серпня 2020 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо така скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги, ухвала суду, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити до ДУ «Старобільський слідчий ізолятор».

Суддя: Ю.А. Ткачук