Рішення № 89635546, 04.06.2020, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/250/20

Провадження № 2/192/1091/20

РІШЕННЯ

Іменем України

"04" червня 2020 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Стрельникова О.О.

за участю: секретаря судового засідання - Корота Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Добропільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) про зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідач є батьком їх спільних дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочним рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2017 року з відповідача було стягнуто аліменти на її користь на утримання їх спільних дітей в розмірі по 844 грн. 50 коп. щомісячно, на виконання якого, було видано виконавчий лист, який знаходиться на виконанні у Добропільському міськрайонному відділі державної виконавчої служби.

Вважає, що якщо визначити спосіб стягнення аліментів в частці від доходу відповідача, в такому разі розмір аліментів на кожну дитину буде вище ніж той що визначений рішенням суду і тому просила змінити спосіб стягнення аліментів на її користь з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) відповідача.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, про час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, заявою просила проводити розгляд справи у її відсутність, позов підтримала в повному обсязі (а.с. 36).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, причину неявки суду не повідомив (а.с. 35).

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, подав до суду заяву згідно якої просив розглядати справу у їх відсутність (а.с. 40).

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч. 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Судом встановлено, що згідно заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2017 року на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі по 844 грн. 50 коп. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 17 січня 2017 року до досягнення дітьми повноліття (а.с. 8-9).

Постановою державного виконавця від 20 жовтня 2017 року відкрито виконавче провадження по виконанню зазначеного заочного рішення (а.с. 10).

Згідно статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, діючої на Україні з 27 вересня 1991 року "держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей".

Відповідно до ст.ст. 180-182 СК України, батьки зобов`язані матеріально утримувати своїх неповнолітніх дітей, при цьому при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, інших обставин, що мають істотне значення, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином головною умовою зміни розміру аліментів за позовом платника або одержувача, є зміни матеріального або сімейного стану погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Обґрунтовуючи підстави зміни способу стягнення аліментів, позивачка в позові послалась на те, що на її думку стягнення аліментів в частці від заробітку відповідача, збільшить розмір аліментів.

Статтею 185 СК України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Оцінивши наведені позивачкою обставини для зміни способу стягнення аліментів суд зауважує, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Таким чином, оскільки позивачкою не наведеного жодної обставини які б свідчили про зміну майнового стану сторін, або фізичного стану дітей, тому суд вважає, що позивачкою не доведено підстави для зміни способу стягнення аліментів з відповідача.

Що стосується доводів позивачки щодо встановлення нижчої межи розміру аліментів 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то суд зауважує таке.

Законом України від 03 липня 2018 року N2475-VII I частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Тобто законодавство передбачає механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть за наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.

Таким чином, зміна мінімального розміру аліментів на законодавчому рівні не є підставою для зміни розміру аліментів судом в цій частині.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, що викладена в постанові від 20 червня 2019 року по справі №632/580/17.

За таких підстав суд вважає, що позивачкою не доведено в судовому засіданні належними та допустимими доказами наявності підстав для зміни способу стягнення аліментів, що стягуються з відповідача, тому суд вважає, що в задоволенні позову про зміну способу стягнення аліментів слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати по справі, відповідно до ст. 141 КПК України, компенсуються за рахунок держави.

На підставі викладеного, ст.ст. 180-182, 183, 192 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 до ОСОБА_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків та серія паспорту суду невідомі, третя особа - Добропільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків), який знаходиться за адресою: м. Добропілля, Донецької області, вул. Першотравнева, буд. 83, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 34550933 про зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей - відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: суддя Стрельников О.О.