Вирок № 89635540, 04.06.2020, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2821/19

Провадження № 1-кп/345/81/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2020 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Онушканича В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018090170001260 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Перекоси, Калуського району, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України , із вищою освітою, працюючого електромонтером в ТОВ «Карпатнафтохім», інваліда ІІІ групи, розлученого, на утриманні 2 дітей, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, -

з участю: секретаря судового засідання Бандури Г.М.

прокурора Бурак М.Б.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2.

представника потерпілої Федоровича В.Б.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю (хуліганство).

Злочин вчинено при наступних обставинах.

27.10.2018 року, близько 02.00 год., ОСОБА_1 перебував у м. Калуш по вул. К. Малицької , неподалік кафе «Bar Winok». Маючи прямий умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, виявляючи зневажливе ставлення до існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, почав безпричинно чіплятись до ОСОБА_2 , з якою раніше знайомий не був.

У подальшому, не припиняючи своїх хуліганських дій, ОСОБА_1 вступив у словесний конфлікт із ОСОБА_2. та, перебуваючи у громадському місці - неподалік кафе «Bar Winok», діючи з особливою зухвалістю, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, умисно безпричинно наніс один удар кулаком в область обличчя ОСОБА_2. , чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, рани, синців та саден в ділянці голови, крововиливу під кон`юктиву лівого очного яблука, перелому коронкової частини 2-го зуба верхньої щелепи зліва. Закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку згідно висновку експерта №141/3/61-Д від 11.06.2019 року відносить до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я, а решта зазначених вище тілесних ушкоджень відноситься до легких.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину, який ставиться йому у вину, не визнав. Пояснив, що того вечора відпочивав в компанії своїх друзів у тому ж кафе, що і потерпіла. Вони вживали алкоголь, веселились і танцювали. Він був в стані алкогольного сп`яніння, але все усвідомлював і пам`ятає, що відбувалось. Знайомий з подругами потерпілої, а її самої не знав до цього. По завершенню роботи кафе, компанія дівчат з потерпілою стояли за територією кафе біля паркана. Тоді він підійшов до однієї із подруг потерпілої, яку звати ОСОБА_3 , і запитав її, як вони будуть добиратися додому. В цей час потерпіла нецензурно висловилась в його сторону. Він зробив їй зауваження щоб та вибирала слова. Після чого, потерпіла намагалась його вдарити та замахнутися сумкою. Він ухилився від її замаху, внаслідок чого потерпіла за інерцією впала до гравію, оскільки була дуже сильно п`яною. Вона роздерла собі чоло. Він кулаком її не бив. З потерпілою було ще четверо дівчат: ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 . Його компанія хлопців, а це ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та його брат ОСОБА_9 , стояла від дівчат на відстані десь 4-5 метрів. ОСОБА_1 зазначив, що телефонував потерпілій на другий день, щоб розібратись, що трапилось.

Не зважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доводиться наступними доказами:

Так, потерпіла ОСОБА_2. у судовому засіданні пояснила, що 26.10.2018 р. у вечірню пору перебувала із подругами у кафе, де разом святкували. Три подруги пішли додому швидше. Оскільки кафе вже закривалось, то близько другої години ночі, з подругами вийшла на вулицю за територію кафе на тротуар. Хотіли викликати таксі. У цей час до їхньої компанії підійшов ОСОБА_1 , який був агресивним та сильно п`яним, і запитав «що ти мені сказала?». На що вона не знала що відповісти. Він ще щось казав і потім сильно вдарив її кулаком в обличчя в щелепу. Від удару вона впала на землю і вдарилась чолом. Через це втратила свідомість. Допомогу їй надавала подруга ОСОБА_3. Коли прийшла до тями, то відчула, що нема одного зуба, губа розсічена, а лице в крові. Подруга ОСОБА_6 кричала на ОСОБА_1 . Підбігли якісь незнайомі хлопці і відтягли ОСОБА_1 . Хтось викликав поліцію. Після цих подій ОСОБА_1 дзвонив до неї, але вона не відповідала. Не заперечила, того, що вона перебувала в стані алкогольного сп`яніння, але не сильного, бо все усвідомлювала і пам`ятає. Щодо покарання, то поклалася на розсуд суду і просила покарати в межах закону.

Свідок ОСОБА_6. суду повідомила, що вона є подругою потерпілої ОСОБА_2. В жовтні 2018 року біля 19.00 год з подругами зібрали в колибі для відпочинку. ОСОБА_2. приєдналась до них близько 21.00 години. В цьому закладі також була компанія обвинуваченого і його друзів. Останні перебували в стані алкогольного сп`яніння, підходили до компанії дівчат, запрошували танцювати, надокучали їм і це було неприємно для дівчат. Біля першої години ночі їхня компанія зібралась додому. Вийшли за територію кафе. В цей час стояли вона, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і хотіли викликати таксі. До них підійшов обвинувачений і сказав ОСОБА_2 «що ти мені побажала?» і вдарив її в щелепу. Від удару ОСОБА_2. впала на ліву сторону на гравій. До неї підійшла ОСОБА_3 вона в свою чергу підбігла до обвинуваченого з`ясувати навіщо він вдарив подругу. У відповідь на це ОСОБА_1 вдарив і її. З метою захистити себе і подругу замахувалась сумкою на обвинуваченого. Де в цей час були друзі обвинуваченого, вона не бачила. Після цього їх захистили якісь невідомі хлопці, а в подальшому приїхала і поліція. Потерпілій допомагала піднятись ОСОБА_3. Вона бачила, що в ОСОБА_2 на обличчі була кров.

Свідок ОСОБА_3. в судовому засіданні пояснила, що в родинних чи неприязних відносинах з обвинуваченим та потерпілою не перебуває. Так, 26.10.2018, вона разом з потерпілою та подругами на ім`я ОСОБА_6, ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 проводили вечір, в колибі по вул. Малицька в м. Калуш . Протягом вечора до них підходили різні люди, в тому числі і обвинувачений, з пропозиціями випити та танцювати. Близько 2:00 год. свідок, потерпіла і ОСОБА_6 вирішили рухатись додому і вийшли на вулицю біля колиби. В цей час до них підійшов її знайомий ОСОБА_1 , який почав про щось говорити з ОСОБА_2 . В цей час увага свідка була спрямована на телефон і фактично теми розмови між потерпілою та обвинуваченим вона не чула і за ними не спостерігала. Раптово ОСОБА_1 , без очевидних на те причин, вдарив потерпілу у верхню частину тулуба. Від неочікуваного удару потерпіла впала на землю розбивши при цьому брову, а також в неї відколовся зуб. Свідок підбігла до потерпілої та побачила, що на обличчі в останньої кров, дала їй свій шарф і була біля неї, а ОСОБА_6 була біля ОСОБА_1 та зателефонувала в поліцію. Поруч стояли незнайомі люди і хтось з них запропонував їм поїхати в лікарню для отримання медичної допомоги. Після цього, свідок, потерпіла та ОСОБА_6 сіли в автомобіль та поїхали в Калуську ЦРЛ, де ОСОБА_2 надали медичну допомогу та зашили брову. Свідок зазначила, що всі дівчата, з якими вона в той вечір проводила час були у випившому стані, але не п`яні, свідком будь-яких конфліктів подруг, в тому числі з обвинуваченим, вона не була, а тому що спровокувало таку поведінку обвинуваченого пояснити не може.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що перебуває в сімейних відносинах з потерпілою - являється її чоловіком, обвинуваченого раніше не знав. Вказав, що його дружина 26.10.2018 пішла проводити час з своїми подругами. Вночі близько 03.00-04.00 год. 27.10.2018 ОСОБА_2 повернулась додому, а її зовнішній вигляд був наступний: зашита брова, брудний одяг, відколота частина зуба, було також помітно почервоніння ока від удару. Свідок, після розмови з потерпілою, дізнався про те, що вона відпочивала з своїми подругами в колибі по вул. Малицька в м. Калуші , де в неї, з незрозумілих причин, виник конфлікт з ОСОБА_1 в ході якого він раптово вдарив її обличчя від чого вона впала. Після цього її відвезли в лікарню, де надали медичну допомогу. Наступного дня вони з дружиною відправилися до Калуської ЦРЛ, де вона проходила тижневе лікування на стаціонарі. Встановили, що в ОСОБА_2 був струс мозку, забої. Потім її було переведено на лікування до міської поліклініки. Окрім цього, ОСОБА_2 була змушена звернутися до стоматолога, оскільки внаслідок дій обвинуваченого в неї відкололася частина зуба. До даної події свідок не був особисто знайомий з ОСОБА_1 , хоча один раз телефонував до нього та намагався з ним зустрітись, щоб розібратись в подіях того вечора. Але, обвинувачений на зустріч не прийшов. Йому також відомо, що дружина телефонувала до обвинуваченого з метою вирішення даної ситуації, але це теж не дало жодного результату. Також свідок ствердив, що коли ОСОБА_2 27.10.2018 повернулась додому вона, як він зміг помітити, була твереза, хоч вони з подругами і вживали спиртні напої, але в незначних кількостях.

Покази потерпілої та вище зазначених свідків є послідовними та взаємодоповноючими. В суду відсутні підстави вважати, що потерпіла і вище зазначені свідки говорять неправду.

Додатково покази потерпілої і свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_3. , підтверджуються показами свідка ОСОБА_12 , яка пояснила, що працює дільничним інспектором поліції. Точної дати не пам`ятає, але пригадує, що восени близько опівночі на службовий планшет поступило повідомлення про те, що біля колиби відбувається бійка. На службовому автомобілі вона прибула на місце події. На той час бійки вже не було. Там була одна компанія хлопців і одна компанія дівчат. В однієї з дівчат були тілесні ушкодження, а саме була розбита брова і пошкоджений зуб. Ця дівчина вказала, що її побив «ОСОБА_1». І дівчата, і хлопці були випивші. Коли працівники поліції проводили опитування тих, хто був на місці події біля колиби, то один з хлопців зауважив, що «не добре так зробив, що вдарив дівчину». Тієї ночі нікого не затримували, а дівчина направилась в лікарню.

Щодо показів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8. та ОСОБА_7. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_8. та ОСОБА_7 підтвердили в судовому засіданні час та місце події, тобто де і коли відбувся конфлікт між обвинуваченим і потерпілою, а саме що це було в період між першою і другою годиною 27.10.2018 біля кафе «Барвінок». В іншій частині покази вказаних свідків суд не бере до уваги оскільки вони суперечать одні одним та іншими доказам в межах даного кримінального провадження.

Так, свідок ОСОБА_9 , який є рідним братом обвинуваченого, дав суду показання, що 26.10.2018 він з ОСОБА_1 та компанією друзів прийшли в колибу де відпочивали та випивали алкоголь. Також, у даний заклад прийшла компанія дівчат, серед яких і потерпіла, яку він тоді побачив перший раз. У подальшому потерпіла в агресивній формі відмовила брату на пропозицію потанцювати. Близько 2 год. ночі, їхня компанія вийшла на вулицю, і компанія дівчат теж, оскільки кафе повинно було закриватися. Тоді його брат ОСОБА_1 підійшов до дівчини на ім`я ОСОБА_3 щось говорити. В цей час він з іншими хлопцями стояли на відстані приблизно 5-7 метрів. Під час розмови потерпіла ОСОБА_2. почала обзивати ОСОБА_1 нецензурною лайкою. Брат зробив їй зауваження. Після чого потерпіла замахнулася на брата сумкою, однак він відхилився і потерпіла впала на гравій бо була п`яна. Впавши, потерпіла почала кричати, що її вдарили, внаслідок чого підбігли інші хлопці і почали бити обвинуваченого, а подруги потерпілої почали бити його сумками. Він всіх їх розбороняв. Події відбувалися на території колиби біля паркана.

Свідок ОСОБА_7 , який є другом обвинуваченого розповів суду, що того дня біля 21.00 год. він з компанією друзів ( ОСОБА_1 , ОСОБА_9 ОСОБА_1 , ОСОБА_8 і ОСОБА_13 ) прийшли в колибу «Барвінок». Там вживали алкоголь, танцювали і веселились. Біля першої години ночі вийшли на вулицю щоб іти додому. Компанія дівчат, які також відпочивали в колибі, вийшла з кафе перед цим. ОСОБА_1 підійшов до дівчат поговорити. В цей час потерпіла бігла до ОСОБА_1 , зашпорталась і впала на землю обличчям в низ. Він в цей час стояв за парканом приблизно за три метри від місця події, проте розмови не чув. Оскільки територія освітлюється то він все бачив. Після падіння потерпіла встала і замахувалась на ОСОБА_1 сумкою. Далі свідок пішов додому, а ОСОБА_1 ще залишився.

Свідок ОСОБА_8. , який також є другом обвинуваченого розповів суду, що 27.10.2018 він в компанії з ОСОБА_1 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 відпочивали в колибі «Барвінок». Там також була компанія дівчат в тому числі і потерпіла. По завершенню роботи закладу між першою і другою годиною ночі його компанія вийшла на вулицю. Вони курили і збирались йти додому. Дівчата на цей час вже стояли на вулиці. ОСОБА_1 підійшов до компанії дівчат, яких було шестеро. В його сторону почали нецензурно висловлюватись. Далі одна з дівчат, а це була потерпіла, замахнулась на ОСОБА_1 сумкою. Він відвернувся в праву сторону, а дівчина промахнулась і впала на гравій. Обвинувачений потерпілу не бив. Хтось з дівчат викликав поліцію. А він особисто після цього поїхав додому. Компанія хлопців стояла за 5 метрів від дівчат на території кафе, а конфлікт відбувався за парканом.

Аналіз показів цих трьох свідків свідчить, що вони мають ряд протиріч між собою і не узгоджуються з фактичними даними, які підтверджуються письмовими доказами по справі та показами інших свідків. Зокрема покази цих трьох свідків мають розбіжності щодо конкретного місця де мав місце конфлікт між обвинуваченим і потерпілою, з чого почався конфлікт, а також щодо того на якій відстані від місця конфлікту свідки перебували. А тому суд оцінює покази цих свідків критично.

Також вина обвинуваченого доводиться наступними письмовими доказами:

-висновком експерта №143/61-Д від 11.06.2019 згідно якого у потерпілої ОСОБА_2. малися тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку, рана, синці та садна в ділянці голови, крововилив під кон`юктиву лівого очного яблука, перелом коронкової частини 2-го зуба верхньої щелепи зліва, які утворилися від дії тупих твердих предметів (садно - від улару під кутом, ковзання, тертя, решта тілесних ушкоджень - від удару, стиснення) та можуть відповідати терміну, вказаному в ухвалі. Закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку відносить до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я, а решта зазначених вище тілесних ушкоджень відноситься до легких. З урахуванням кількості, характеру та розташування на тілі тілесних ушкоджень, утворення всіх виявлених тілесних ушкоджень внаслідок падіння потерпілого з вертикального, чи близького до нього, положення тіла на площині, з ударом до твердої поверхні, виключається. Не виключено, що зазначені вище тілесні ушкодження могли утворитися при обставинах, вказаних ОСОБА_6. (а.с. 82-83);

-висновком експерта №61 від 20.03.2019 згідно якого у потерпілої ОСОБА_2. малися тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку, рана, синці та садна в ділянці голови, крововилив під кон`юктиву лівого очного яблука, перелом коронкової частини 2-го зуба верхньої щелепи зліва, які утворилися від дії тупих твердих предметів (садно - від улару під кутом, ковзання, тертя, решта тілесних ушкоджень - від удару, стиснення) та можуть відповідати терміну, вказаному в ухвалі. Закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку відносить до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я, а решта зазначених вище тілесних ушкоджень відноситься до легких. З урахуванням кількості, характеру та розташування на тілі тілесних ушкоджень, утворення всіх виявлених тілесних ушкоджень внаслідок падіння потерпілого з вертикального, чи близького до нього, положення тіла на площині, з ударом до твердої поверхні, виключається (а.с. 84-85);

-протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_2. від 05.03.2019 з фототаблицями до нього, в ході якого потерпіла відтворила та розповіла про обставини, які мали місце 27.10.2018. Зокрема, за допомогою статиста, ОСОБА_2. показала як саме обвинувачений наніс їй тілесні ушкодження (а.с. 86-88);

-протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 від 14.05.2019 з фототаблицями до нього, в ході якого свідок відтворила та розповіла про обставини, які мали місце 27.10.2018. Зокрема, за допомогою статиста, ОСОБА_6. показала як саме обвинувачений наніс тілесні ушкодження потерпілій (а.с. 89, 90-91);

-рапортом працівника поліції, в якому зафіксовано повідомлення від чергового Калуської ЦРЛ, про те, що до лікарні звернулась ОСОБА_2. із забійною раною лівої брови, верхньої губи, бороди, забій скуленої ділянки з ліва, травматичне пошкодження третього зуба. Сказала, що побив ОСОБА_1 біля колиби;

-заявою ОСОБА_2. про притягнення до відповідальності особи, яка 27.10.2018 р . поблизу колиби безпричинно нанесла їй тілесні ушкодження.

Вище описаними письмовими доказами, зокрема висновком експерта, спростовуються припущення як обвинуваченого, так і свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8. та ОСОБА_7 , про те, що потерпіла отримала тілесні ушкодження не від удару зі сторони обвинуваченого, а від падіння на гравій.

Твердження ОСОБА_1 про відсутність з його сторони будь-якого хуліганського мотиву не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Розмежовуючи хуліганство від злочинів проти здоров`я, крім інших ознак, необхідно встановити об`єкт та мотив злочину. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші об`єкти захисту. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між такою особою та потерпілим. Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості, спонуки вчинити такі дії можуть бути різні.

Хуліганство слід кваліфікувати лише у тих випадках, коли протиправні дії були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

З показів потерпілої та свідків ОСОБА_6. і ОСОБА_3. вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці, зовсім безпричинно почав чіплятись до потерпілої та безпричинно наніс їй тілесні ушкодження. Вказані дії обвинуваченого мали місце в присутності багатьох сторонніх осіб, які намагались припинити протиправну поведінку обвинуваченого, який демонстративно та грубо порушував громадський спокій та належні моральні загальні правила поведінки в суспільстві. Цими діями обвинувачений прагнув та намагався показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, свою вищість над потерпілою та іншими особами, які були присутні, що супроводжувалося неповагою до них, байдужим ставленням до законів і правил поведінки, а також особливою зухвалістю, а не про спрямованість його умислу лише на завдання тілесних ушкоджень потерпілій. Попередня відмова потерпілої та її подруг танцювати з обвинуваченим та його друзями зовсім не виправдовує поведінку обвинуваченого та не спростовує наявності з його боку хуліганського мотиву при нанесенні тілесних ушкоджень потерпілій.

Умисне заподіяння потерпілій ОСОБА_2. легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад її здоров`я, є додатковим факультативним об`єктом хуліганства, який характеризує дії обвинуваченого як такі, що супроводжувались особливою зухвалістю, а тому не можуть бути перекваліфіковані на ч. 2 ст. 125 КК України.

Покази свідка ОСОБА_12 про те, що на місце події був викликаний наряд поліції, а сам конфлікт відбувався в громадському місці, додатково свідчать про те, що діями ОСОБА_1 був грубо порушений громадський порядок та спокій, а дії обвинуваченого, який безпричинно наніс удар потерпілій, явно виходили за рамки міжособистісного побутового конфлікту.

Аналізуючи та оцінюючи докази кримінального провадження, показання обвинуваченого, потерпілих, свідків та всі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, а не визнання вини обвинуваченим у інкримінованому йому злочині, є способом уникнути відповідальності за вчинене, оскільки його винуватість підтверджується ретельно дослідженими у судовому засіданні доказами, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненому кримінальному правопорушенні доведена повністю зібраними і дослідженими у судовому засіданні доказами, а його злочинні дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочину невеликої тяжкості, особу винного, зокрема його стан здоров`я, та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також думку потерпілої і позицію прокурора.

Зокрема, призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує те, що він має постійне місце проживання, скарг на нього по місцю проживання не надходило, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно працевлаштований, визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи.

Обставин, які б пом`якшували покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставини, які б відповідно ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому, стороною обвинувачення в обвинувальному акті не наведено. Не встановлено таких обставин і в судовому засіданні.

У судовому засіданні прокурор просила врахувати дані про особу обвинуваченого, обставини справи і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Потерпіла і її представник підтримали позицію прокурора щодо необхідної міри покарання обвинуваченому.

Згідно висновку досудової доповіді, складеної Калуським міськрайонним сектором філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області від 04.10.2019 слідує, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк є можливе та не становить небезпеки для суспільства (а.с. 42-44).

Суд враховує вище наведене і те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, відсутність обтяжуючих покарання обставин, однак з його сторони відсутнє каяття за вчинені дії, а також відсутні пом`якшуючі покарання обставини. Тому суд не погоджується з позицією прокурора та потерпілої сторони і приходить до переконання, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України у виді обмеження волі.

Водночас враховуючи, що обвинувачений має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має постійне місце роботи, раніше злочинів не вчиняв, є особою з інвалідністю, а головним чином беручи до уваги вище описаний висновок досудової доповіді, то суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання у вигляді обмеження волі, встановивши йому іспитовий строк із покладенням на нього відповідних обов`язків, визначених ст. 76 КК України.

Дане покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

До початку судового розгляду потерпілою ОСОБА_2. до обвинуваченого ОСОБА_1 було пред`явлено цивільний позов, в якому вона просить стягнути з обвинуваченого майнову шкоду завдану злочином у розмірі 24408 грн., оскільки внаслідок завдання обвинуваченим їй тілесних ушкоджень, вона змушена була звертатись у лікувальні заклади і під час лікування нею були понесені матеріальні витрати в сумі 3108 грн. та, окрім цього вона потребує подальшого ортопедичного лікування, згідно плану якого від 31.07.2019 р. передбачаються витрати на суму 21300грн. Також, вважає, що їй завдано значної моральної шкоди, оскільки вона була змушена докладати додаткових зусиль для захисту своїх прав і для лікування у закладі охорони здоров`я, після чого погіршився її фізичний та моральний стан, порушився звичайний уклад життя, внаслідок чого вона перебуває у постійній напрузі і страху, тому у якості компенсації емоційних страждань просить стягнути з обвинуваченого 10000грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні потерпіла позов підтримала і просить його задоволити. Щодо розміру витрат на лікування зубів, то пояснила, що для естетичного вигляду потрібно ставити коронки на 4 зуби, щоб відновити нормальну посмішку. Після отримання тілесних ушкоджень вона зверталась в лікарню, де їй надавали допомогу.

Обвинувачений цивільний позов не визнав і заперечив щодо його задоволення. Наголосив, що у потерпілої був пошкоджений один зуб, а вона чомусь безпідставно просить відшкодувати їй лікування чотирьох зубів.

Згідно ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до положень ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Частина перша статті 1166 ЦК України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом указаних приписів ЦК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав особи.

Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Під шкодою, що має бути відшкодована, розуміють знешкодження майна або зменшення блага потерпілого в результаті порушення його матеріального права та (або) приниження особистого матеріального блага (життя, здоров`я, тощо), що охороняється законом. Відшкодуванню підлягає тільки та шкода, яка спричинила для потерпілого певні невигідні матеріальні і нематеріальні наслідки. Шкода, що завдається у позадоговірних відносинах, до яких відноситься і шкода, спричинена злочином, розглядається не тільки як обов`язкова умова, але і як міра відповідальності.

Наявність шкоди ще не породжує абсолютного права на її відшкодування будь-якою особою, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Так, потерпілою заявлено вимоги про стягнення з обвинуваченого 21300,00 грн. витрат для проведення подальшого ортопедичного лікування. Водночас відповідно до висновків експерта №61 від 20.03.2019 року та №143/61-Д від 11.06.2019 року встановлено, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого потерпілій було спричинено перелом коронкової частини лише 2-го зуба верхньої щелепи зліва.

Потерпілою, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження, як необхідності взагалі додаткового лікування пошкодженого зуба, так і ортопедичного лікування здорових зубів. Також потерпілою не доведено причинно-наслідкового зв`язку між діями обвинуваченого та необхідністю відповідного ортопедичного лікування. Таким чином, в частині вимог потерпілої про стягнення з обвинуваченого 21300,00 грн. майнової шкоди слід відмовити.

Беручи до уваги надані позивачем квитанції, фіскальні та товарні чеки на підтвердження витрат на лікування, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з обвинуваченого 3100,00 грн. майнової шкоди (а.с. 32, 33, 34).

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другої цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначення розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З урахуванням положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України, судом встановлено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 , які полягали у нанесенні потерпілій легких тілесних ушкоджень вона зазнала душевних страждань через фізичний біль та душевні страждання, оскільки змушена була докладати додаткових зусиль для лікування та понесла непередбачувані додаткові витрати на лікування.

Враховуючи характер правопорушень, глибину, тривалість та обсяг фізичних та душевних страждань внаслідок завдання їй тілесних ушкоджень, дають суду підстави до висновку, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у визначеному потерпілою розмірі є неспівмірними завданій моральній шкоді, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позов частково та визначаючи розмір матеріальної шкоди, суд бере до уваги, що стороною позивача не надано достатніх доказів на підтвердження мотивів позовних вимог в цій частині. Також, потерпілою необґрунтована заявлена сума моральної шкоди, чому саме у такому розмірі її слід стягнути з обвинуваченого.

Таким чином, суд вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути на користь потерпілої ОСОБА_2. 8000,00 грн. моральної шкоди, завданої злочином.

Також потерпілою ОСОБА_2. понесені витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн. Ця сума також підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої відповідно до ст. 120 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому на досудовому слідстві не обирався і прокурор в судовому засіданні не заявляв клопотання про обрання запобіжного заходу вироком суду.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374, 395 КПК України,

у х в а л и в:

Засудити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання у виді 1 року обмеження волі, встановивши йому іспитовий строк 1 рік.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , - 3100,00 грн. матеріальної шкоди, 8000 грн. моральної шкоди, завданої злочином, а також 5000,00 грн. витрат за надання правничої допомоги.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Речові докази:

- медичну карту стаціонарного хворого Калуської ЦРЛ №10077, яка передана на зберігання у Калуську ЦРЛ - вважати повернутою за належністю.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляції протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Суддя