Ухвала суду № 89633247, 22.05.2020, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 329/392/20

Провадження 1-кп/329/78/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2020 року смт Чернігівка Запорізької області

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі колегії суддів:

головуючого-судді Покопцевой Д.О.,

суддів - Проценко А.М., Богослова А.В.

при секретарі - Синяк Л.П.,

за участю прокурора - Головкіна В.А.

захисника - Лебєдєва О.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

потерпілого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт Чернігівка Запорізької області в режимі відеоконференції з Бердянським міськрайонним судом Запорізької області та Вільнянським УВП-11 матеріали кримінального провадження, внесеного 27.02.2020 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080360000028 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бойове Чернігівського району Запорізької області, громадянина України, з неповною середньою освітою (9 класів), не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 21.03.2003р. Пологівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 121, ст. 70 КК України до 8 років позбавлення волі, звільнився умовно-достроково 20.03.2009р., невідбутий строк 1 рік 5 місяців 4 дні;

- 18.06.2010р. Чернігівським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 122 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнений 16.12.2011р. по відбуттю строку покарання;

- 31.07.2012р. Чернігівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; постановою Чернігівського районного суду Запорізької області від 19.11.2012р. покарання з випробуванням скасовано, звільнений по відбуттю строку покарання 19.05.2014р.;

- 26.02.2018р. Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного обвинуваченому майна, звільнений 30.04.2019р. по відбуттю,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,

стосовно якого обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою до 28 травня 2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

В ході проведення підготовчого судового засідання встановлено, що підстави для прийняття рішення, передбаченого п.п. 1-4 ч.2 ст. 314 КК України відсутні, а отже, відсутні і перешкоди для призначення судового розгляду кримінального провадження.

Учасники судового провадження вважають можливим призначити судовий розгляд за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 115 КК України.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що у даному випадку слід призначити судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні з викликом його учасників.

Крім того, в ході підготовчого судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого на 60 днів, посилаючись на наявність тих же ризиків, на підставі яких обвинуваченому обрано цей запобіжний захід, тобто передбачених п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Потерпілий клопотання підтримав.

Захисник обвинуваченого та обвинувачений заперечували, мотивуючи тим, що у провадженні вже здійснено досудове розслідування, свідки допитані, обвинувачений свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнає та співпрацював зі слідством, місця скоєння кримінального правопорушення не покидав, і просять обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.

Ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 28.02.2020р. обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжено до 28.05.2020р.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

За змістом ст.199 КПК, розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд має з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд, крім наявності ризиків зазначених у ст.177 КПК, зобов`язаний оцінити та врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК, зокрема тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність його соціальних зв`язків, та дані, які його характеризують.

Колегія суддів, перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК, встановив, що заявлені ризики не відпали, об`єктивно існують і для їх запобігання необхідно продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого.

На підтвердження існування вказаних ризиків свідчать ті обставини, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання лише у виді позбавлення волі строком від 7 до 15 років. Обвинувачений офіційно не працевлаштований, не має будь-яких джерел доходу та міцних соціальних зв`язків, раніше 4 рази притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема, тричі - за злочини проти життя та здоров`я особи, та один раз - за злочин проти власності, і неодноразово засуджувався до позбавлення волі. В нього відсутні місці соціальні зв`язки, позаяк він не одружений і зі своєю колишньою співмешканкою, як він сам пояснив, стосунків не підтримує і проживав у чужої людини.

Зазначені вище обставини, на переконання колегії суддів, безумовно доводять існування у даному провадженні ризиків, на які посилався прокурор в своєму клопотанні.

Крім того, обвинувачений пояснив, що у будинку АДРЕСА_2 , де скоєне інкриміноване кримінальне правопорушення, він проживав з дозволу господаря перезимувати, і не назвав іншого свого місця проживання, де б він мав змогу перебувати на домашньому арешті, тобто для задоволення клопотання сторони захисту про обрання ОСОБА_1 такого запобіжного заходу немає правових підстав.

Отже, з`ясувавши та оцінивши в сукупності всі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів доходить висновку про те, що лише подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою зможе дієво запобігти ризикам, встановленим у цій справі, оскільки відсутні підстави вважати, що інший (менш суворий) запобіжний захід, може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Даних, які б унеможливлювали подальше тримання обвинуваченого під вартою, надані матеріали провадження не містять. Не надано таких даних і стороною захисту.

Та обставина, що сторона захисту не погоджується з клопотанням прокурора про продовження строку тримання під вартою, не є вирішальним критерієм, який впливає на визначення обвинуваченому запобіжного заходу і жодним чином не спростовує існування встановлених у даному провадженні ризиків. Інші обставини, на які посилався захисник, такі як закінчення досудового розслідування, допит всіх свідків, визнання вини тощо не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого та вони не здатні у повному обсязі гарантувати запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відтак, колегія суддів вважає, що прокурор довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченого перебувати на волі.

Продовження строку тримання обвинуваченого під вартою є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 314-317, 331, 369-372 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Призначити кримінальне провадження №12020080360000028 з обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чернігівського районного суду Запорізької області на 15.00 годину 01 червня 2020 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, тобто до 20 липня 2020р.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, направити захиснику та прокурору до відома, ДУ «Вільнянська установа виконання покарань №11» Міністерства юстиції України - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Чернігівський районний суд Запорізької області протягом 7 днів з дня проголошення.

Головуючий суддя: Д.О. Покопцева

Судді: А.М.Проценко

А.В.Богослов