Ухвала суду № 89633074, 02.06.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу "02" червня 2020 р.

Справа № 937/3318/20

Провадження № 2/937/1920/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

02 червня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Урупи І.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем.

Крім того, позивачкою подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, яке мотивовано тим, що сума судового збору для неї є дуже завелика, оскільки вона знаходиться у скрутному матеріальному становищі, проживає з неповнолітньою дитиною, яка знаходиться на її повному утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, що стало підставою звернення з даним позовом та з завою про видачу судового наказу про стягнення аліментів до суду. Державну допомогу на дитину вона не отримує, субсидій їй також не призначено. Кошти, що вона заробляє ледве вистачає на їжу та сплату комунальних послуг, які є дуже високими. Все вищевказане свідчить про її складний майновий стан і про неможливість сплатити судовий збір у сумі 840,80грн. при поданні позову.

Дану позовну заяву треба залишити без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України.

Так, відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє клопотання (заяву) про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Позивачка просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення посилаючись на те, що вона знаходиться у скрутному матеріальному становищі, проживає з неповнолітньою дитиною, яка знаходиться на її повному утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, державну допомогу на дитину вона не отримує, субсидій їй також не призначено. Однак, на підтвердження викладеного не посилається та не надає відповідних доказів, а саме: довідки податкового органу про розмір свого річного доходу за попередній календарний рік (2019р.), довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, відсутність нерухомого та рухомого майна, тощо. Доказів того, що відповідач ухиляється від сплати аліментів на дитину до позовної заяви також не долучені.

Отже, позивачка не надала доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, а тому підстав для відстрочення сплати судового збору у даному випадку немає.

Відповідно до п/п 3 п.1 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу встановлена в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час становить 840 грн. 80 коп. (2102 х 0,4), де 2102 грн. прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01.01.2020.

Цю суму слід сплатити на розрахунковий рахунок отримувача UA388999980313151206000008013, отримувач коштів: Мелітопольське УК /Мелітополь/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37968956, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України,050).

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків та надання до суду документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому та зазначеному в ухвалі розмірі.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі Закон № 540-IX).

За змістом підпункту 3 пункту 12 розділу XII «Прикінцевих положень» вказаного Закон № 540-IX під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170,178,179,180,181,185,210,222,253,275,284,325,354,357,360,371,390, 393,395, 398,407,424 Цивільного процесуального кодекса України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.95,134,175,185 ЦПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо залишення позовної заяви без руху продовжуються на строк дії такого карантину.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали в зазначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернена йому зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: