Рішення № 89632694, 29.05.2020, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/1097/19

Номер провадження № 2/315/67/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року Гуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі головуючого: судді Яроша С.О.

при секретарі: Браціло І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області позовну заяву Акціонерного Товариства Комерційний банк ”Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

02.09.2019 року до суду звернулося Акціонерне Товариство Комерційний банк ”Приватбанк” з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В позові посилалися на те, що відповідач звернувся до позивача з заявою від 07.05.2013 року на отримання кредиту та отримав кредит в сумі 8150 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, відповідач підтвердив, що заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг та тарифами банку є договором про надання банківських послуг, посилаючись на те, що п.1.1.3.2.3 договору передбачає зміну тарифів, відповідач неналежно виконував обов`язок щодо повернення кредиту, процентів за користування, передбаченого умовами договору №б/н від 07.05.2013 року, внаслідок чого склалася заборгованість станом на 15.07.2019 року в сумі 19883,15 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту в сумі 8835,36 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту в сумі 4079,46 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 0 грн., заборгованість за пенею за прострочення зобов`язання в сумі 4795,32 грн., заборгованість за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. в сумі 750 грн., а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов і Правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500 грн. та штраф (процентна складова) 923,01 грн., прохав стягнути заборгованість за договором №б/н від 07.05.2013 року станом на 15.07.2019 року в сумі 19883,15 грн., а також судові витрати в сумі 1921 грн., надав суду розрахунок заборгованості по кредиту, копію анкети-заяви відповідача про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 07.05.2013 року, витяг з Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», копію банківської ліцензії №22 від 05.10.2011 року, витяг з Статуту Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк ”Приватбанк”, справу розглянути за відсутності представника позивача, не заперечував проти заочного розгляду справи.

17.10.2019 року ухвалою судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Яроша С.О. позовну заяву прийнято до провадження, відкрито провадження у справі і справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкрите судове засідання на 21.11.2019 року.

15.01.2020 ро до суду звернувся відповідач з відзивом на позов, в якому посилалася на те, що з 10.10.2019 року нею було сплачено на вимогу банку 4800 грн., а тому цю суму необхідно врахувати: тіло кредиту 8835,36 грн. – 4800 грн. = 4035,36 грн., в задоволенні решти вимог прохала відмовити у зв`язку з безпідставністю, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у Постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 провадження №14-131цс19, щодо судових витрат вважала, що підлягає стягненню сума 389,77 грн., яка є пропорційною розміру задоволених позовних вимог.

19.02.2020 року до суду звернувся представник позивача ОСОБА_2 з відповіддю на відзив, в якій посилалася на те, відповідач активно використовувала банківську картку, що є підтвердженням надання банком кредитного ліміту на картку, посилання відповідача щодо безпідставності вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором не ґрунтується на законі, так як відповідач, підписавши заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, ознайомилась з тарифами банку, вважав, що Закон України «Про захист прав споживачів» не поширюється на спірні правовідносини, надав виписку з рахунку відповідача, прохав позов задовольнити.

26.02.2020 року до суду звернулося Акціонерне Товариство Комерційний банк ”Приватбанк” з уточненим позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому прохав стягнути заборгованість станом на 11.02.2020 року в сумі 22219,60 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту в сумі 8194,82 грн., в т.ч. заборгованість за поточним тілом кредиту в сумі 20 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту в сумі 8174,82 грн., заборгованість по відсоткам на прострочений кредит в сумі 3288,64 грн., заборгованість за пенею в сумі 9201,87 грн., а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов і Правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500 грн. та штраф (процентна складова) 1034,27 грн., та судовий збір в сумі 2102 грн.

19.03.2020 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області відмовлено у прийнятті уточненої позовної заяви.

В судовому засіданні представник позивача Нечет О.О. позов підтримав, прохав задовольнити.

В судовому засіданні відповідач суду пояснила, що з 10.10.2019 року нею на вимогу банку було сплачено 4800 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитом, прохала позов задовольнити частково на суму 4035,36 грн.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, об`єктивному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини:

07.05.2013 року відповідач звернувся до позивача з заявою-анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, що підтверджується копією заяви-анкети.

Відповідач отримав кредит в сумі 8150 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на карту, що підтверджується позовною заявою.

Відповідач неналежним чином виконував обов`язок щодо повернення кредиту, що підтверджується випискою з рахунку.

Позивач визначив заборгованість за кредитом станом на 15.07.2019 року в сумі 19883,15 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту в сумі 8835,36 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту в сумі 4079,46 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 0 грн., заборгованість за пенею за прострочення зобов`язання в сумі 4795,32 грн., заборгованість за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. в сумі 750 грн., а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов і Правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500 грн. та штраф (процентна складова) 923,01 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідач на момент розгляду справи судом заборгованість не погасив.

Суд, задовольняючи позов частково, керується наступним.

Правовідносини, які склалися між сторонами, є правовідносинами по договору надання банківських послуг, який містить ознаки кредитного договору, які регулюються параграфом 1 Позика та параграфом 2 Кредит Цивільного кодексу України та умовами договору про надання банківських послуг № б/н від 07.05.2013 року, укладеного між сторонами, який складається з анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківський послуг у Приватбанку.

Відповідно ч.5 п.4 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, керуючись ч.5 п.4 ст.12 ЦПК України, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяв учасникам судового процесу в реалізації прав, передбачених цим Кодексом, а саме надав можливість відповідачу надати відзив на позов, а також надати суду всі наявні у учасників судового процесу докази.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд доходить висновку, що відповідач порушив зобов`язання щодо повернення кредиту.

Висновок суду ґрунтується на наступному.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору про надання банківських послуг № б/н від 07.05.2013 року банк надав позичальнику кредит з лімітом у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, що підтверджується довідкою.

Відповідач не виконав обов`язку щодо його повернення, що підтверджується випискою з рахунку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач, зобов`язаний згідно договору погашати заборгованість перед банком по наданому кредиту, порушив зобов`язання по його поверненню частинами, чим допустив неналежне виконання зобов`язання щодо повернення кредиту.

Відповідно до ч.1 п.3, 4 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 п.8 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків або інші способи відшкодування майнової шкоди.

Судом встановлено, що до суду звернувся позивач як позикодавець за кредитним договором з позовом за захистом свого порушеного майнового права, передбаченого кредитним договором, шляхом відшкодування збитків в зв`язку з тим, що відповідач як позичальник не виконав свій обов`язок щодо повернення позики, неустойки у виді пені та штрафів.

Суд доходить висновку, що майнове право позивача, передбачене договором про надання банківських послуг: повернення позики, порушене відповідачем внаслідок його не виконання обов`язку, передбаченого договором, підлягає захисту судом способом відшкодування збитків у виді повернення отриманого кредиту.

При цьому суд керується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у Постанові від 03.07.2019 року у справі №32/101 провадження №14-13цс19, яка визначила, що за умови відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть бути розцінюватися як стандартна (типова) форма кредитного договору.

Так як надані позивачем суду анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку не містить посилання на розмір кредиту та умови щодо його повернення, а містить посилання на те, що відповідач згоден отримати Умови та Правила надання банківських послуг у Приватбанку шляхом самостійної розпечатки з офіційного сайту банку та ознайомитися з ними, свідчить про те, що позивач не надав відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг у Приватбанку, а надані суду Умов та Правил надання банківських послуг не містять підтвердження, що це ті самі Умови та Правила надання банківських послуг у Приватбанку, які були діючі на момент підписання відповідачем заяви-анкети, а тому останні не можна вважати достовірним, належним та допустимим доказом умов укладеного між сторонами договору про надання банківських послуг.

Суд не визнає як достовірний, належний та допустимий доказ умов укладеного між сторонами договору про надання банківських послуг Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна».

Суд доходить висновку, що підлягає задоволенню вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту на сумі 4035,36 грн. з розрахунку: заборгованість за тілом кредиту 8835,36 грн. – 4800 грн., так як остання підтверджена випискою з рахунку, в задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.

Таким чином сума задоволених позовних вимог становить 4035,36 грн.

Відповідно до ч.1 п.6 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов задоволено частково на суму 4035,36 грн., то суд відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України покладає на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені витрати на сплату судового збору в сумі 389,87 грн. та стягує їх з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 3-5, 8-11, 89, 141, 263-266, 268 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 22, 526, 546, 549, 550, 610-612, 625, 629, 1048-1055 ЦК України, договором про надання банківських послуг №б/н від 07.05.2013 року суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» р/р № НОМЕР_1 МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за договором про надання банківських послуг №б/н від 07.05.2013 року станом на 15.07.2019 року в сумі 4035,36 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту в сумі 4035,36 грн., а також судовий збір в сумі 389,87 грн., а всього 4425,23 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення буде складений 04.06.2020 року.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Ярош С.О.