Ухвала суду № 89631375, 28.05.2020, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Номер провадження 2/225/600/2020

Єдиний унікальний номер судової справи225/2375/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2020 р. м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі :

головуючого судді Скиба М.М.,

за участю

секретаря судового засідання Савченко О.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Торецька в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в квітні 2020 року звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 07.05.2020 р. у справі відкрито спрощене позовне провадження і призначений судовий розгляд на 28.05.2020 р.

В обґрунтування заявлених вимог, ОСОБА_1 зазначає, що він з ОСОБА_2 з 26.12.2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 03.07.2014 року шлюб між ними був розірваний, та з нього стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу, до повноліття дитини, але не менш ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.04.2014 року до повноліття ОСОБА_4 .

20.06.2015 року він уклав шлюб з ОСОБА_5 . Під час шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На теперішній час він з дружиною та дочкою проживають за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 перебуває у відпустці по догляду за дитиною, а тому вона знаходиться на його утриманні. Єдиним джерелом для існування його сім`ї є його заробітна плата.

У зв`язку з чим, просить зменшити розмір стягуємих з нього на підставі рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 03.07.2014 року аліментів на утримання сина ОСОБА_4 з 1/4 до 1/10 частини від усіх видів доходу, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на те, що їх спільна з позивачем дитина має хронічне захворювання, у зв`язку з чим син проходить лікування, в липні 2018 року йому була проведена операція аденотомія, згідно медичного висновку дитині потрібно слухопротезування слуховим апаратом вартістю 26200 грн. Також зазначила, що позивач знає про потреби проведення лікування сина, але додаткової матеріальної допомоги на ці цілі не надає. У зв`язку з чим, просить в позові відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, з наступних підстав.

За змістом ст. 180 СК України обов`язок надавати утримання неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років, покладається на батьків.

Відповідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частина 2 ст. 182 СК України передбачає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно п. 23 Пленум Верховного Суду України у постанові №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначив, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду. Стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При цьому, з аналізу статті 192 СК України й наданих Пленумом Верховного Суду України роз`яснень вбачається, що зміна розміру аліментів є правом, а не обов`язком суду, тобто суд, виходячи з конкретних обставин справи, може задовольнити позов про зміну розміру аліментів (повністю або частково) або відмовити в задоволенні позову.

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 03.07.2014 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 був розірваний. Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 12.06.2015 року з ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу, до повноліття дитини, але не менш ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.04.2014 року до повноліття ОСОБА_4 .

З матеріалів справи вбачається, що дійсно у позивача змінився сімейний стан. Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дзержинського міського управління юстиції у Донецькій області 20.06.2015 року, ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_8 20.06.2015 року, актовий запис №77. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася дочка ОСОБА_9 . (а.с. 7,8). Згідно з поясненнями позивача ОСОБА_9 вад здоров`я не має.

Як відповідач, так і позивач, в рівних частках повинні утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, що разом із присудженою сумою аліментів забезпечить належне її утримання.

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7 та ч. 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст. ст. 7, 155 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Відповідач надав суду медичні документи, з яких вбачається, що ОСОБА_10 має хронічне захворювання – хронічний отит праворуч, аденоїдної вегетації 2 ст., кондуктивна приглуховатисть 3 ст., у зв`язку з чим ОСОБА_3 проходить лікування, в липні 2018 року йому була проведена операція – аденотомія, згідно медичному висновку дитині потрібно слухопротезування слуховим апаратом, вартість якого 26200 грн.

Позивач в суді пояснив, що окрім аліментів, іншої матеріальної допомоги дитині, в тому числі на лікування, він не надає.

З огляду на це, суд вважає, що зменшення розміру аліментів, стягуємих на утримання сина ОСОБА_4 , не буде забезпечувати справедливий баланс між правами позивача-платника аліментів та правами його дитини на належне матеріальне забезпечення.

На виконання вимог статей 12, 81 ЦПК України позивач не довів суду, що його матеріальний стан змінився настільки, що унеможливлює виплату ним аліментів на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів) до досягнення ним повноліття. Також суд звертає увагу, що за встановленних обставин, зокрема, стану здоров`я ОСОБА_11 , зменшення розміру аліментів на його утримання є недоцільним та призведе до порушення його права на належне матеріальне забезпечення.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 258, 259, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про зменшення розміру аліментів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354 (строк на апеляційне оскарження), 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено 04.06.2020 р.

Суддя: М.М. Скиба