Рішення № 89628989, 03.06.2020, Народицький районний суд Житомирської області

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 284/146/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

03 червня 2020 року смт.Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Діброви О.В.,

з секретарем Жавнер І.А.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 20578 гривні 64 копійок, мотивуючи тим, що 09 жовтня 2017 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» та відповідачем було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 500 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, в результаті чого і виникла вищевказана заборгованість.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідач про причину неявки суду не повідомив, відзив не подав, представник позивача у надісланій до суду письмовій заяві щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 09 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» із анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

З копії статуту Акціонерного товариства Комерційний Банк „Приват Банк", погодженого Національним Банком України 06 вересня 2019 року вбачається, що згідно рішення Єдиного акціонера Банку від 21 травня 2018 року №519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на Акціонерне товариство Комерційний Банк „Приват Банк", яке є правонаступником всіх прав та зобов`язань Публічного Акціонерного товариства Комерційний Банк „Приват Банк".

У розрахунку заборгованості за договором позивач зазначив, що заборгованість відповідача станом на 20 січня 2020 року становить 20578 гривень 64 копійки, в тому числі: 0 гривень - заборгованість за поточним тілом кредиту; 14499 гривень 76 копійок - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками; 780 гривень 71 копійка - заборгованість за простроченими відсотками; 3842 гривні 04 копійки - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України , 0 гривень - нарахована пеня, 500 гривень - штраф (фіксована частина), 956 гривень 13 копійок - штраф (процентна складова).

Перевіряючи законність та обґрунтованість вимог позивача, суд зважає на наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, атакож усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за простроченим тілом кредиту, заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України, а також штрафи за несвоєчасну сплату кредиту. При цьому, вимоги про стягнення тіла кредиту (суми, яку фактично отримав в борг позичальник) та заборгованості за нарахованими відсотками позивач не заявляв, зазначивши у позовній заяві, що таких видів заборгованості відповідач перед позивачем не має.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, позивач посилався на копії анкети-заяви відповідача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (надалі - Анкета-заява, а.с. 8) та витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (надалі - Витяг з тарифів, а.с. 9), а також на витяг з Умов та правил надання банківських послуг (надалі - Витяг з умов, а.с. 10-24).

Оскільки надані позивачем Витяг з тарифів та Витяг з Умов не підписані відповідачем, з урахуванням висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19), суд не вважає їх складовою Договору, а тому, дійшов переконання, що посилання відповідача на Витяг з тарифів, як на обґрунтування своїх вимог в частині обрахування розміру штрафів, є безпідставним, й позовні вимог в цій частині задоволенню не підлягають .

Досліджена судом копія Анкети-заяви, яка була підписана відповідачем 09 жовтня 2017 року, не містить обов`язку відповідача сплатити заборгованість за простроченим тілом кредиту та простроченими відсотками.

З урахуванням викладеного та приймаючи до уваги, що позивачем не зазначено норм закону, на підставі яких ним було пред`явлено вимогу про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту і простроченими відсотками, та які б слугували достатньою правовою підставою для її задоволення, суд дійшов переконання про безпідставність позовних вимог також і в цій частині.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наданих позивачем доказів не вбачається, що фактично отримані відповідачем кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, а тому, суд дійшов переконання, що вимога про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 процентів річних від простроченої суми є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 2102 гривні, який за правилами статті 141 ЦПК України відшкодуванню не підлягає.

Керуючись статтями 3, 10, 141, 259 ,263, 265, 273,430 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний Банк „Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором від 09 жовтня 2017 року на загальну суму 20578 гривень 64 копійки, до складу якої включено: 14499 гривень 76 копійок - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 780 гривень 71 копійка - заборгованість за простроченими відсотками; 3842 гривні 04 копійки - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України; 500 гривень - штраф (фіксована частина), 956 гривень 13 копійок - штраф (процентна складова), відмовити за безпідставністю.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Про перегляд заочного рішення відповідачем до Народицького районного суду Житомирської області може бути подана заява протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Народицький районний суд Житомирської області.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусною хвороби (COVID-19), строк подання заяви про перегляд заочного рішення та апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк „ПриватБанк", місцезнаходження: м.Київ, вул.Грушевського, 1-Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне рішення суду виготовлено 03 червня 2020 року.

Суддя: О. В. Діброва