Рішення № 8962877, 15.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/4615.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Імпекс-Україна»

до Відкритого акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2»

про стягнення 8386,42 грн.

                                                                                          Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Залозецька Ю.В.- представник по довіреності від 31.12.2008р.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ :                    

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2»заборгованості за Договором купівлі-продажу № 40/1ПП(08) в розмірі 8386,42 грн., в тому числі 6505,59 грн. основний борг, 1001,86 грн. –збитки від інфляції, 16,13 грн. – пеня, 212,28 грн. –3% річних, 650,58 грн. –штраф.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2010р. порушено провадження по справі № 53/46, розгляд справи призначено на 15.02.2010р.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання 15.02.2010р. представника позивача розгляд справи відкладено на 15.03.2010р.

22.02.2010р. через Відділ Діловодства Господарського суду міста Києва від позивача по справі надійшло уточнення до позовної заяви, відповідно до якого на підставі статті 22 ГПК України позивач зменшує розмір позовних вимог та стягнути з відповідача по справі 799,21 грн. збитків від інфляції, 12,87 грн. пені, 169,34 грн. 3% річних, 518,97 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, суд приймає до розгляду уточнення позивача позовних вимог, а саме зменшення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 15.03.2010р. позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в судове засідання не з’явився, вимоги ухвал суду в повному обсязі не виконав.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 15.03.2010р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

12.06.2008р. між сторонами у справі було укладено Договір купівлі-продажу № 40/1ПП(08), відповідно до умов якого Продавець (позивач) зобов’язується передати у власність Покупцеві (відповідач) товар в асортименті, в кількості та по ціні, що визначені умовами цього Договору, а Покупець зобов’язується прийняти такий товар та оплатити в порядку у відповідності до Договору (п. 1.1. Договору).

Умови договору свідчать, що за своєю правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій сторін (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач передав відповідачу товар на суму 28583,23 грн., що підтверджується належним чином завіреними копіями видаткових накладних: № УА-11118221 від 12.09.2008р., № УА-00019187 від 25.09.2008р., № УА-00019260 від 26.09.2008р., № УА-00020003 від 07.10.2008р., № УА-00020156 від 09.10.2008р., № УА-00020157 від 09.10.2008р., № УА-00020963 від 24.10.2008р. та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей: серія ЯПК № 83165 від 12.09.2008р., серія ЯПК № 830282 від 24.09.2008р., серія ЯПК № 830386 від 07.10.2008р., серія ЯПК № 830469 від 23.10.2008р.

Згідно з п. 5.2. Договору купівлі-продажу сторони визначили, що розрахунок за отриманий товар Покупець здійснює протягом 14 календарних днів після складання товарної накладної (товарно-транспортної накладної).

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, –за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідач розраховувався за поставлений товар, але з порушенням строку визначеного в п. 5.2 Договору, про що свідчить виписка з особового банківського рахунку позивача з 12.09.2008р. по 15.02.2010р.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов’язку щодо вчасної оплати за переданий товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов’язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивач просить стягнути з відповідача 12,87 грн. пені за порушення умов договору в частині своєчасності оплати за переданий товар.

Як вбачається з пункту 6.2 Договору за прострочення терміну оплати вартості отриманого товару відповідно до п. 5.2 цього Договору покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплаченого товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення платежу.

Позивач надав суду розрахунок пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору в розмірі 12,87 грн. відповідно до пункту 6.2 Договору та чинного законодавства України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 12,87 грн., відповідно до розрахунку позивача.

Також позивач заявив про стягнення з відповідача штраф у розмірі 518,97 грн.

Відповідно до п. 6.3 Договору у випадку прострочення платежу більше, ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує штраф у розмірі 10% від вартості переданого товару.

Позивач надав суду розрахунок штрафу за неналежне виконання відповідачем умов Договору в розмірі 518,97 грн. відповідно до пункту 6.3 Договору та чинного законодавства України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача штраф в сумі 518,97 грн., відповідно до розрахунку позивача.

          Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 169,34 грн. та збитків від інфляції в сумі 799,21 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

          2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2»(02105, м. Київ, вул. Тампере, 13-Б; ідентифікаційний код 04012721 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мета-Імпекс-Україна»(02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1; ідентифікаційний код 31450504) пеню в сумі 12 (дванадцять) грн. 87 коп., 3% річних в сумі 169 (сто шістдесят дев’ять) грн. 34 коп., збитки від інфляції в сумі 799 (сімсот дев’яносто дев’ять) грн. 21 коп., штраф в сумі 518 (п’ятсот вісімнадцять) грн. 97 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                           Грєхова О.А.