Рішення № 8962866, 15.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/4315.03.10 За позовом Приватного підприємства «Вест Лайн Дистриб’юшн»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерно»

про стягнення 4288,25 грн.

                                                             Суддя Грєхова О.А.

Представники:

від позивача: Приліпа М. М. –представник за довіреністю № 21/05/09/-01 від 21.05.2009р.

від відповідача: не з’явилися

СУТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерно» заборгованості за Договором купівлі-продажу № 57-Т/08 в розмірі 4288,25 грн., в тому числі 3798,19 грн. –основного боргу, 61,81 грн. –пені, 419,82 грн. –штрафу, 8,43 грн. –3% річних.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2010р. порушено провадження по справі № 53/43, розгляд справи призначено на 15.02.2010р. та відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

          В судове засідання 15.02.2010р. представник позивача з’явився та надав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі, в тому числі Витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України № 21-10/664-2 від 08.02.2010р., відповідно до якого відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрзерно»знаходиться за адресою: 03115, м. Київ, площа Святошинська, 1, кв. 272, яка відрізняється від адреси, зазначеної у позовній заяві.

          Для належного повідомлення відповідача про розгляд справи в судовому засіданні 15.02.2010р. оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 15.03.2010р.

В судовому засіданні 15.03.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в судове засідання не з’явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвали суду від 28.01.2010р. та від 15.02.2010р. не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалою суду надіслано за поштовою (юридичною) адресою сторін.

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України № 21-10/664-2 від 08.02.2010р.

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалою суду від 28.01.2010р. та від 15.02.2010р., про що свідчать відмітка про відправку на зворотній стороні вказаної ухвали, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстр відправки поштової кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 15.03.2010р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

22.01.2008р. між сторонами у справі укладено Договір купівлі-продажу № 57-Т/08 (належним чином завірена копія знаходиться в матеріалах справи), відповідно до умов якого Продавець (позивач) зобов’язується продати/передати у власність Покупцю (відповідач) тютюнову та іншу продукцію (надалі Товар), а Покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього Договору (п. 1.1. Договору).

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій сторін (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, –за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

На виконання умов договору позивач за товарно-транспортними видатковими накладними № 034548 від 11.05.2009р. та № 033202 від 06.05.2009р. передав, а відповідач за Генеральною довіреністю від 01.01.2009р. отримав товарно-матеріальні цінності на суму 4198,19 грн.

Відповідно до п. 5.3 Договору оплата за отриманий товар проводиться покупцем протягом 7-ми календарних днів з моменту передачі товару, незалежно від того реалізував покупець товар чи ні.

Зі слів позивача, відповідач частково розрахувався за отриманий товар на суму в розмірі 400,00 грн.

Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 3789,19 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3789,19 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 61,81 грн. слід зазначити наступне.

          Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов’язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Як вбачається з пункту 7.2 Договору за несвоєчасну або неповну оплату товару покупець сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день прострочення.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару, тобто дії відповідача є порушенням вимог договору, отже є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та нормами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 61,81 грн. за розрахунком позивача.

Позивач заявив про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 419,82 грн.

Відповідно до пункту 7.2 Договору за прострочення оплати за товар понад тридцять днів стягується штраф у розмірі 10% від суми боргу.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача штраф в сумі 419,82 грн. за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 8,43 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

          2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерно»(03115, м. Київ, площа Святошинська, 1, кв. 272, код ЄДРПОУ 32854580 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного підприємства «Вест Лайн Дистриб’юшн»(02100, м. Київ, бул. Верховної ради, 13, кв. 34, код ЄДРПОУ 31356305) основний борг в сумі 3789 (три тисячі сімсот вісімдесят дев’ять) грн. 19 коп., 61 (шістдесят одна) грн. 81 коп. пені, 419 (чотириста дев’ятнадцять) грн. 82 коп. штрафу, 8 (вісім) грн. 43 коп. 3% річних, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.