Рішення № 89626004, 02.06.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

02 червня 2020 р. справа № 520/2746/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження за процедурою письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання дій протиправними та скасування наказу, -

встановив:

Позов прийнято до розгляду ухвалою від 03.03.2020 року.

Судові засідання у підготовчому провадженні призначались на 25.03.2020р., 28.04.2020р. та 02.06.2020р.

02.06.2020р. судом була винесена ухвала про закриття підготовчого провадження і призначення справи до розгляду по суті у той самий день.

Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, службовець) у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій в.о. Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України Костенко Олени Ігорівни з приводу видання наказу №326 від 07.02.2020р. «Про порушення дисциплінарних проваджень» в частині порушення дисциплінарного провадження щодо директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області ОСОБА_1 та відсторонення від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області ОСОБА_1 ; 2) визнання протиправним та скасування наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №326 від 07.02.2020р. в частині порушення дисциплінарного провадження щодо директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області ОСОБА_1 та відсторонення від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області ОСОБА_1 .

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що спірний наказ є неумотивованим ані належними фактичними підставами, ані вірним застосуванням норм закону, адже не містить конкретних підстав, бо у наказі відсутня жодна вказівка на виявлення будь-якого діяння з-поміж передбачених ст.65 Закону України «Про державну службу». Наголошував, що спірний наказ суперечить ст.72 Закону України «Про державну службу».

Відповідач, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі за текстом - адміністративний орган, владний суб`єкт, ДАБІ, Держархбудінспекція) з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення зазначив, що оскаржений наказ було видано підставно та з дотриманням процедури. Наразі службове розслідування проведено та завершено із прийняттям наказу від 13.03.2020р. №12 «ДС» «Про закриття дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 ». У діях ОСОБА_1 не виявлено дисциплінарного проступку, а відтак станом на дату подання відзиву на позов у спірних правовідносинах відсутній предмет спору.

У відповідь на відзив заявник зазначив, що спірний наказ не містить підстави, обґрунтування або мети видання. Наголошував, що в частині порушення дисциплінарного провадження та відсторонення від виконання обов`язків спірний наказ не скасований, а отже інтереси працівника не були відновлені, повне відновлення порушених прав можливе за умови визнання протиправним дії в.о.Голови ДАБІ Костенко О.І. щодо видання оскаржуваного наказу та його скасування. Зазначені порушення суб`єкт владних повноважень не може виправити навіть після вчинення юридично значимих дій на виконання своїх обов`язків.

Сторони до судового засідання не з`явились, про час та місце судового розгляду справи були повідомленні своєчасно та належним чином, надали через канцелярію суду клопотання про розгляд справи за відсутністю сторін.

Суд, на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Відповідно до наказу Держархбудінспекції України від 01.11.2018р. №493-«ОС» ОСОБА_1 з 01 листопада 2018 року призначено на посаду директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, як переможці конкурсу, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом, із збереженням присвоєного рангу державного службовця, надбавки за ранг та встановленої надбавки за вислугу років.

В.о. Голови ДАБІ України Костенко О.І. видано наказ про порушення дисциплінарних проваджень від 07.02.2020р. №326, п.1 якого зазначено порушити дисциплінарні провадження у чому числі щодо ОСОБА_1 , директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області. Пунктом третім наказано відсторонити від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарних проваджень з першого робочого дня, наступного за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зокрема ОСОБА_1 . Пунктом четвертим зазначено дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ: здійснити необхідні заходи щодо визначення наявності, ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарних проступків, у діях державних службовців, загачених у п.1 цього наказу. Сформувати в установленому законодавством порядку дисциплінарні справи державних службовців, зазначених у п.1 цього наказу. Внести на розгляд керівнику ДАБІ України подання з висновками про наявність чи відсутність у діях державних службовців значених у п.1 цього наказу, дисциплінарних проступків та підстав для їх притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Наказом Голови ДАБІ України Васильченко Ю. про закриття дисциплінарного провадження ОСОБА_1 від 13.03.2020р. №12-Д відповідно до ч.3 ст.77 Закону України «Про державну службу» закрито дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 , директора Департаменту ДАБІ у Харківській області, у зв`язку з тим, що у її діях не виявлено дисциплінарного проступку. Підставою для видання даного наказу слугувало подання дисциплінарної комісії щодо закриття дисциплінарного провадження від 06.03.2020р., в якому комісія розглянувши матеріали дисциплінарної справи ОСОБА_1 дійшла висновку, що у скаргах, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження відсутні факти, які б свідчили про вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 .

Не погодившись із рішенням про призначення до дисциплінарного провадження, а також із рішенням про відсторонення від посади, стверджуючи про неусунення наслідків порушень, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правовідносини з приводу проходження громадянином публічної служби в органах державної влади унормовані, насамперед, приписами Закону України "Про державну службу".

У цих відносинах органи державної влади, службові та посадові особи органів державної влади у силу ч.2 ст.19 Конституції України повинні діяти відносно громадянина - публічного службовця на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а рішення та діяння цих осіб повинні відповідати критеріям законності за ч.2 ст.2 КАС України.

Як вже зазначав суд вище, принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях регламентовані, насамперед, нормами Закону України "Про державну службу" №889-VIII (далі за текстом - Закон №889-VIII ).

За визначенням ч.1 ст.1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

У розумінні ч.2 ст.1 Закону №889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно з ч.1 ст. 64 Закону № №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 68 Закону № №889-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Згідно з ст. 71 Закону № №889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема:1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії;2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

Відповідно до вимог ст.72 Закону № №889-VIII державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7 - 10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення (ч.1). Рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків приймається відповідно керівником державної служби або суб`єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі: наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження; впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи; перешкоджання в інший спосіб об`єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку (ч.2.). Тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження (ч.3). У разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов`язків в установленому порядку (ч.4).Під час відсторонення від виконання посадових обов`язків державний службовець зобов`язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження (ч.5). Відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення здійснюється відповідно до Закону України "Про запобігання корупції"(ч.6).

Отже, в частині першій наведеної норми Закону йдеться про право керівника державної служби або суб`єкта призначення відстороняти державного службовця від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження, тоді як частина друга цієї статті містить перелік випадків, які є обов`язковою підставою для відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків.

Згідно з вимогами ч.2 ст.65 Закону № №889-VIII дисциплінарними проступками є: порушення Присяги державного службовця (п.1); перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення (п.7); невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця(п.8); використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб (п.9); подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби (п.10); прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення (п.14).

Отже, Законом № №889-VIII встановлений вичерпний перелік порушень, які визначають право керівника державного органу відсторонити державного службовця від виконання посадових обов`язків.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою КМУ від 04.12.2019р. № 1039 (далі за текстом -Порядок №1039), визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців. Згідно з пунктами 2,3,4 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи. Рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає:1) міністр - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; 2) суб`єкт призначення - стосовно інших державних службовців: Кабінет Міністрів України - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А"; голова місцевої держадміністрації - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників; керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - щодо інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В". Дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

З наведених норм права випливає, що дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу суб`єкта призначення.

Суд вважає обґрунтованим твердження позивача, що спірний наказ видано відповідним суб`єктом призначення відносно позивач.

Разом з тим, суд зазначає, що наказ не містить посилань на жодну норму права ані в частині порушення дисциплінарного провадження, ані в частині відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження. Даний наказ не містить жодного обґрунтування та підстави для його прийняття, в ньому лише зазначено, що « у зв`язку з надходженням чисельних скарг наказую:». У наказі відсутня жодна вказівка на виявлення будь-якого порушення з боку позивача, передбаченого пунктами 1,7-10,14 ч.2 ст. 65 Закону № 889, що обумовлювало право відповідача на відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків.

На підставі вищенаведеного суд дійшов до висновку, що в будь-якому випадку рішення суб`єкта владних повноважень має бути мотивованим та містити конкретні підстави і обґрунтування прийняття того чи іншого рішення. Оскільки в спірному наказі не наведено жодного обґрунтування та норми закону на підставі якої прийнято рішення як в частині порушення дисциплінарного провадження, так і в частині відсторонення від виконання обов`язків державного службовця, суд вважає його таким, що не відповідає критеріям законності за ч.2 ст.2 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2019 р. №П/811/556/17

Згідно з правовою позицією п. 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18), де указано, що адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності ("виправдання") свого рішення.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт у спірних правовідносинах не забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) обов`язковою умовою визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Підсумовуючи викладені вище міркування, враховуючи, що позивач оскаржує не тільки спірний наказ, а і дії суб`єкта владних повноважень щодо видання спірного наказу суд вважає, що позов належить задовольнити, позаяк у ході розгляду справи відповідачами як суб`єктами владних повноважень усупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України не було доведено відповідності закону власних управлінських волевиявлень у процедурі порушення дисциплінарного провадження та відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Позивачем було заявлено клопотання про розподілу судових витрат з правничої допомоги, яке буде вирішено в порядку 139 КАС України, а саме після надання відповідних доказів понесених витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії в.о. Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України Костенко Олени Ігорівни з приводу видання наказу №326 від 07.02.2020р. «Про порушення дисциплінарних проваджень» в частині порушення дисциплінарного провадження щодо директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області ОСОБА_1 та відсторонення від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України №326 від 07.02.2020р. в частині порушення дисциплінарного провадження щодо директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області ОСОБА_1 та відсторонення від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (місце знаходження - 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, код ЄДРПОУ - 37471912) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 копійок).

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

Суддя О.В.Старосєльцева