Рішення № 89625925, 03.06.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2020 р. справа №480/2300/20

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши у спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яке викладене у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 06.03.2020 № 1800-0307- 8/8662, та зобов`язання здійснити нарахування і виплату вказаної грошової допомоги. Свої вимоги мотивує тим, що позивач звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій. Проте, головне управління відмовило у задоволенні вказаної заяви у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Позивач зазначає, що він має необхідний стаж роботи, оскільки у період з 01.07.1983 і на день досягнення пенсійного віку (04.12.2019) він працював на посадах майстра виробничого навчання, викладача спеціальних дисциплін (зокрема, у період 1998-2014 років - за сумісництвом), на момент виходу на пенсію за віком працював на посаді, яка дає право на пенсію за вислугу років (викладача спеціальних дисциплін), має необхідний стаж роботи на вказаних посадах (станом на день досягнення пенсійного віку (04.12.2019) 36 років 5 місяців 4 дні. Тому, відповідно до чинного законодавства, він має право на одноразову грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та зазначає, що позивач перебуває на обліку в Роменському відділі обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з 05.12.2019 та отримує пенсію за віком. Відмовляючи у призначенні грошової допомоги, управляння зазначило, що ОСОБА_1 на момент виникнення спірних правовідносин не мав необхідного страхового стажу 35 років, оскільки його стаж складав 19 років 10 місяців 15 днів. На думку відповідача, до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, робота за сумісництвом не зараховується. Тому у відповідача відсутні підстави для призначення грошової допомоги.

Ухвалою суду відкрито провадження та призначено справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази у їх сукупності, вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення йому грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії.

Листом від 06.03.2020 № 1800-0307-8/8662 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відмовило у задоволенні вказаної заяви у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (а.с.14).

Не погодившись з вказаною відмовою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальними законами, які визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Закон України "Про пенсійне забезпечення".

Так, у відповідності до ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 “Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати”.

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” і “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 “Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років”.

Відповідно до пункту 5 Порядку, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Пунктами 6 та 7 Порядку передбачено, що для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" станом на день призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Переліком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909, визначено, що вищі навчальні заклади I - II рівнів акредитації, професійно-технічні навчальні заклади, передбачено перелік посад робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, до яких зокрема відносяться: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Пунктом 2 примітки до Постанови Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 (з наступними змінами), викладачі всіх спеціальностей віднесені до педагогічних працівників.

Також суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 не містить жодних положень, з яких вбачалось, що зарахування роботи на посаді викладача (який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах) ставиться в залежність від того, було це основним місцем роботи особи чи за сумісництвом.

Аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом у п. 14 та 15 постанови від 27.02.2018 по справі № 470/402/17 (адміністративне провадження № К/9901/241/17).

Відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 вищезазначеного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як вбачається з копії трудової книжки, з 01.07.1983 ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в Роменський сільськогосподарський технікум майстром виробничого навчання.

Позивач з 01.09.1993 був переведений на посаду викладача спеціальних дисциплін.

16.01.1998 ОСОБА_1 був звільнений з посади викладача і переведений завідувачем учбово-виробничої майстерні.

В подальшому, 07.07.2003 ОСОБА_1 був звільнений з Роменського сільськогосподарського технікуму у зв`язку з ліквідацією технікуму згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України, а 08.07.2003 прийнятий на роботу по переводу до Роменського технікуму Сумського НАУ на посаду завідуючого навчально-виробничою майстернею.

01.09.2014 позивача переведено на посаду викладача та залишено виконувати обов`язки завідуючим майстернею за згодою, з оплатою 0,3 ставки.

При цьому, перебуваючи на посаді завідуючого навчально-виробничої майстерні у період з 1998 по 2014 ОСОБА_1 виконував обсяг педагогічного навантаження, як педагогічний працівник (викладач спеціальних дисциплін). Викладацька робота в цей період за сумісництвом займала не менше ніж 180, годин на навчальний рік, а роботу на посаді викладача спеціальних дисциплін за сумісництвом виконував на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати), що підтверджується довідкою Роменського фахового коледжу СНАУ №23 від 10.03.2020 (а.с.11).

Крім того, 01.06.1998 ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію викладача першої категорії, 24.06.2005 встановлена кваліфікаційна категорія “Спеціаліст вищої категорії”, 28.08.2008 присвоєно педагогічне звання “Старший викладач”, 31.08.2010 підтверджена кваліфікаційна категорія “спеціаліст вищої категорії”.

Відповідно до довідки Роменського коледжу СНАУ від 03.02.2020 № 21 ОСОБА_1 працює в Роменському коледжі Сумського національного аграрного університету з 01.07.1983 по теперішній час (а.с.12).

Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року № 78 “Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України “Про освіту”, частини першої статті 25 Закону України “Про загальну середню освіту”, частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України “Про позашкільну освіту”

Працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи займалися викладацькою роботою у навчальних закладах обсягом не менше ніж 180 годин на навчальний рік, до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховуються місяці, протягом яких проводилася викладацька робота.

Працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати), до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховується період роботи на цих посадах.

На підтвердження педагогічного навантаження в період з 1998-1999 навчального року по 2012-2013 навчальний рік, позивачем були надані суду копії наказів по Роменському сільськогосподарському технікуму, згідно яких ОСОБА_2 встановлено наступне навантаження: від 31.08.1998 №74-к – 300 годин; від 31.08.1999 № 71-к – 305 годин; від 01.09.2000 № 63-к – 288 годин; від 31.08.2001 № 74-к – 247 годин; від 27.08.2002 № 73-к – 354 годин.

Також надані накази по Роменському технікуму Сумського національного аграрного університету, згідно яких позивачу встановлено навантаження: від 01.09.2003 № 18-к – 360 годин; від 28.09.2004 № 280-ВК- 321 годин (бюджет), 39 годин (контракт); - від 01.09.2005 № 1583-ВК – 287 годин (бюджет), 73 годин (контракт).

Надані також копії наказів по Роменському коледжу Сумського національного аграрного університету, відповідно до яких ОСОБА_1 встановлено слідуюче навантаження: від 31.10.2005 № 1996-ВК – 47 годин; від 29.09.2006 № 42-ВК – 236 годин (бюджет), 92 годин (контракт); заочне відділення - 32 години; від 06.09.2007 №180-ВК – 278 годин (бюджет), 50 годин (контракт); заочне відділення - 32 години; від 15.09.2008 № 140-ВК – 255 годин (бюджет), 73 годин (контракт); заочне відділення - 32 години; від 16.09.2009 № 108-ВК – 360 годин (бюджет), 68 годин (контракт); заочне відділення - 16 годин; від 08.09.2010 № 73-ВК - 288 годин (бюджет), 72 годин (контракт); від 07.09.2011 № 89-ВК – 360 годин; від 03.09.2012 № 41-ВК – 360 годин.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 у вказані періоди працював викладачем за сумісництвом.

Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області у листі 06.03.2020 № 1800-0307-8/8662 взагалі не зазначило, які періоди роботи позивача враховані до педагогічного стажу, а які не враховані та з яких причин.

Тому вказану відмову необхідно визнати протиправною.

Стосовно вимог позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити нарахування і виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, суд зазначає, що в цій частині позов підлягає частковому задоволенню, оскільки в листі від 06.03.2020 № 1800-0307-8/8662 взагалі не зазначено, які періоди роботи позивача враховані до педагогічного стажу, а які не враховані та з яких причин.

Тобто відповідач не прийняв рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, обґрунтовано та добросовісно.

Тому Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату грошової допомоги, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своєї відмови у призначенні та виплаті грошової допомоги.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у призначенні та виплаті грошової допомоги ОСОБА_1 , яка викладена у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 06.03.2020 № 1800-0307-8/8662 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату грошової допомоги, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи положення вимог ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області судові витрати в розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у призначенні та виплаті грошової допомоги ОСОБА_1 , яка викладена у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 06.03.2020 № 1800-0307-8/8662.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (м.Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про призначення та виплату грошової допомоги, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (м.Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар