Ухвала суду № 89625847, 01.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

01 червня 2020 року м. Київ № 640/6251/20

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін клопотання відповідача про призначення судового засідання та виклик свідка в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СІНІЛЬГА»доГоловного управління ДПС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІНІЛЬГА» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2020 прийнято позову заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №640/6251/20, суд ухвали здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Поряд з цим, через канцелярію Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про призначення судового засідання в справі та виклик свідка.

Розглянувши заявлене клопотання, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 2 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.

Згідно з ч. 1 - 4 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження визначені у ст. 262 КАС України.

За змістом норм ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Згідно з частиною 1 статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі.

Відповідно до частини 2 статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.

Суд звертає увагу, що представником відповідача, у клопотанні про проведення судового засідання в зв`язку з викликом в якості свідка позивача не зазначено щодо яких саме нових обставин свідок може надати пояснення чи інформацію.

З огляду на зазначене на даній стадії розгляду справи, з урахуванням предмету спору і змістовність письмових пояснень і доказів, а також зважаючи на те, що у клопотанні відповідача відсутнє мотивування щодо необхідності виклику вказаного свідка, суд не вбачає за необхідне викликати зазначену в клопотанні особу для допиту в якості свідка під час розгляду справи.

Враховуючи наведене, дослідивши клопотання представника відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, беручи до уваги пункт 20 частини 1 статтю 4 та частину 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування на даний час не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін та допиту в якості свідка ОСОБА_1 , а тому у задоволенні клопотання про виклик свідка суд відмовляє.

Керуючись вимогами ст.ст. 12, 243, 248, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про проведення судового засідання та виклик свідка відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Каракашьян