Ухвала суду № 89625810, 04.06.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 червня 2020 року м. Рівне№460/3991/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринець Д.Є., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ОСОБА_1

до Офісу Генерального прокурора , Прокуратури Київської області , Першої кадрової комісії

про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, визнання запису недійсним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Київської області, Першої кадрової комісії у якому позивач просить:

1. Визнати протиправними дії кадрової комісії № 1 (першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, утвореної наказом Генерального прокурора № 77 від 07.02.2020) під час ухвалення рішення № 289 від 10.04.2020.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Кадрової комісії № 1 від 10 квітня 2020 № 289 року про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки відповідності здійснювати повноваження прокурора Літковець Юліани Андріївни прокурора відділу забезпечення представництва в суді та при виконанні судових рішень управління підтримання обвинувачення та представництва інтересів держави в судах прокуратури Київської області.

3. Визнати протиправними та скасувати наказ прокурора Київської області від 17.04.2020 № 136к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу забезпечення представництва в суді та при виконанні судових рішень управління підтримання обвинувачення та представництва інтересів держави в судах прокуратури Київської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 22квітня 2020 року.

4. Поновити ОСОБА_1 в органі прокуратури (ідентифікаційний код02909996 ) та на посаді прокурора відділу забезпечення представництва в суді та при виконанні судових рішень управління підтримання обвинувачення та представництва інтересів держави в судах прокуратури Київської області або на рівнозначній посаді із 22 квітня 2020 року.

5. Визнати недійсним запис № 19 про звільнення з посади яку обіймала та органів прокуратури на підставі п.9 ч.І ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» на підставі наказу прокурора Київської області № 136к від 17.04.2020, зроблений у трудовій книжці НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

6. Стягнути з прокуратури Київської області (бульвар Лесі Українки, 27/2, місто Київ, 01014, ідентифікаційний код 02909996) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 22.04.2020 по дату винесення судового рішення.

Пунктами 1-3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.

Так, перевіряючи на виконання положень ч.1 ст.171 КАС України даний позов, суддею встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160 - 161 КАС України з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду позовної заяви фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Тобто, вимоги про визнання протиправними дій, скасування рішення та наказу не є вимогами, при пред`явленні яких позивач звільняється від сплати судового збору.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Тобто, Верховний Суд прийшов до висновку, що п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» чітко визначено вимоги, які випливають з норм трудового законодавства, які не підлягають оплаті судовим збором при зверненні до суду.

Позовна заява містить шість позовних вимог, за чотири з яких позивач має сплатити судовий збір в розмірі 3363,20 грн.

Проте, позивач не додав доказу про сплату судового збору.

Крім того, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суддя зазначає, що вказаною статтею визначено строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Позивач, зокрема оскаржує рішення Кадрової комісії №1 від 10.04.2020 №289, наказ прокурора Київської області від 17.04.2020, однак до суду звернулася лише 20.05.2020 згідно відмітки відділу поштового зв`язку на конверті у якому надійшов позов.

В тексті позовної заяви ОСОБА_1 вказує, що оскаржуваний наказ нею отримано 21.04.2020, проте не подає відповідні докази та не зазначає коли вона дізналась про оскаржуване рішення Кадрової комісії №1 від 10.04.2020 №289.

Крім того, позивач вказує, що строк звернення до суду з вказаними вище позовними вимогами спливає 21.05.2020. Згідно відмітки відділення поштового зв`язку на конверті у якому надійшов позов він був отриманий відділенням поштового зв`язку 20.05.2020, проте згідно відстеження відправлення з номером 0863300056111 воно було прийняте відділенням поштового зв`язку 29.05.2020 о 15:52.

Позивач не подає клопотання про поновлення строку звернення до суду у випадку його пропущення, тобто неможливим є встановлення судом факту дотримання Позивачем вимог статі 122 КАС України та вчасного подання позову.

Згідно з ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з ч.4, 5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 (ДСТУ 4163-2003), відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Всупереч викладеному, позивачем до позовної заяви додано копії письмових доказів, які в порядку, встановленому чинним законодавством, належним чином не засвідчені.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом:

подання оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 3363,20 грн, або доказів звільнення від оплати судовим збором у встановленому Законом порядку;

подання належним чином засвідчених копій усіх долучених до позову документів;

подання доказів надіслання поштового відправлення №0863300056111 саме 20.05.2020 (фіскальний чек, реєстр, інше), та доказів отримання: рішення Кадрової комісії №1 від 10.04.2020 №289, наказу прокурора Київської області від 17.04.2020 саме 21.04.2020.

У разі пропуску строку звернення до суду - клопотання про поновлення такого строку з обґрунтуванням та доказами (примірник для суду та для відповідачів).

Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора , Прокуратури Київської області , Першої кадрової комісії про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, визнання запису недійсним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Махаринець Д.Є.