Рішення № 89625744, 27.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2020 року м. Київ № 640/1110/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Смолій І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (надалі також - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржувана податкова вимога винесена контролюючим органом протиправно, у зв`язку із тим, що грошове зобов`язання не було узгоджене і не має статусу податкового боргу, з урахуванням похідного характеру рішення про опис майна у податкову заставу, останнє також є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. До того ж, вказує, що податкова вимога направлена позивачу на невірну адресу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2020 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що за позивачем обліковується податковий борг, а тому обґрунтовано у відповідності до ст.59 Податкового кодексу України сформовано податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

11.11.2019 року Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області винесено вимогу про сплату податкового боргу №Ф-202027-55, якою повідомлено, що станом на 10.11.2019 року позивач має заборгованість у розмірі 17000,00 грн.

Рішенням Уповноваженої особи Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 06.11.2019 №1271 здійснено опис майна ФОП ОСОБА_1 у податкову заставу.

Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень, суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Під грошовим зобов`язанням платника податків, згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, у той час як податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 4.1.175 пункт 14 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 59.1 та пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Поряд з цим, відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до підпунктів 89.1.1, 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Системний аналіз наведених норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, тоді як податкова вимога може бути надіслана платнику податку тільки у разі наявності у нього податкового боргу, що також є умовою для прийняття рішення про опис майна платника податків у податкову заставу.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами фактичної перевірки позивача винесено податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 №0000743201, яким нараховано штрафних санкцій на суму 17000,00 грн.

На підставі несплати грошового зобов`язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням, відповідачем прийнято вимогу про сплату податкового боргу №Ф-202027-55 від 11.11.2019 та рішення від 06.11.2019 №1271 про опис майна у податкову заставу.

Як стверджує позивач, податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 №0000743201 ним не отримувалось, отже є неузгодженим.

Представником відповідача долучено до матеріалів справи докази направлення вказаного податкового повідомлення-рішення за адресою: 09230, м. Ржищів, вул. Будівельників, буд. 21.

Дана адреса є вірною та зазначається самим позивачем у позовній заяві як фактичне місце проживання.

Отже, суд вважає, що в розумінні статті 58 ПКУ податкове повідомлення - рішення є врученим належним чином.

В матеріалах справи відсутні докази сплати грошових зобов`язань за вказаним податковим повідомленням-рішенням, також відсутні докази судового оскарження, отже сума, визначена даним податковим повідомленням-рішенням є узгодженою. Доказів зворотного суду не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкова вимога про сплату податкового боргу №Ф-202027-55 від 11.11.2019 та рішення Уповноваженої особи Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 06.11.2019 №1271 є законними, обґрунтованими та такими, що прийняті в межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією та законами України, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, суд звертає увагу позивача, що згідно з приписами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Статтею 102 Податкового кодексу України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов`язань, які становлять 1095 днів.

Таким чином, суд зазначає, що позивач не позбавлений права оскаржити в судовому порядку податкове повідомлення - рішення, на підставі якого прийнято спірну податкову вимогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Відповідач надав підтвердження правомірності прийнятого рішення, а відтак довів правомірність його прийняття і того, що він діяв у відповідності до приписів ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу відмовити повністю.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Головне управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а, код ЄДРПОУ 43141377)

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій