Рішення № 89625738, 02.06.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2020 року м. Рівне №460/197/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. за участю секретаря судового засідання Боймиструк М.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Гуль Н.В.,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства – фірма «Торгбуд-Сервіс» доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів про проведення перевірки, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство – фірма «Торгбуд-Сервіс» з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів про проведення перевірки від 18.09.2019 року №189 та від 10.01.2020 року №71.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 26 вересня 2019 року було отримано копію наказу ГУ ДПС у Рівненській області від 18.09.2019 року №189 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП- Фірма «Торгбуд-Сервіс», код 32785198» тривалістю 20 робочих днів з 01.10.2019 року. Підставою для прийняття оспорюваного наказу стало включення ПП-Фірми «Торгбуд-Сервіс» до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік. 01.10.2019 відповідачем складено акт відмови платника податків у допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки та відмови в ознайомленні із направленнями №30/17-00-05-01/32785198. 10.01.2020 року ГУ ДПС у Рівненській області було винесено наказ №71 «Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 18.09.2019 року №189 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП- Фірма «Торгбуд-Сервіс», код 32785198», яким було перенесено терміни початку проведення перевірки, встановлені наказом від 18.09.2019 року №189. Позивач вважає вказані накази незаконними, у зв`язку з чим звернувся із відповідним позовом до суду.

Відповідач позов не визнав про що подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування поданого відзиву вказує, що підставою для включення позивача до плану-графіку проведення документальних планових перевірок на 2019 рік стало наявність високого ступеня ризику несплати податку до бюджету, а саме: рівень сплати податку на прибуток нижче на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі, віддача СПД становить 0,07 % середньогалузева віддача 0,8 %; рівень сплати ПДВ нижче на 50 та більше відсотків рівня сплати податку по відповідній галузі, віддача СПД становить 0%, середньогалузева віддача 1,24 %; інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності – 73 %; різниця між собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 10 % собівартості реалізованої продукції – 6,6 %. Підставою для винесення наказу №71 від 10.01.2020 року стало те, що ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.01.2020 року у справі №460/2510/19 позовну заяву ПП-Фірма «Торгбуд-Сервіс» про визнання протиправним та скасування наказу від 18.09.2019 року №189 залишено без розгляду. Вказує, що оскаржувані накази винесені в межах та на підставі закону. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 17.01.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 13.02.2020 року ухвалено перейти до розгляду справи № 460/197/20 за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на "12" березня 2020 року о 11:30 год.

Протокольною ухвалою суду від 12.03.2020 року розгляд справи відкладено до 07.04.2020 року 10:00 год.

Протокольною ухвалою суду від 07.04.2020 року розгляд справи відкладено до 28.04.2020 року 10:40 год.

Протокольною ухвалою суду від 28.04.2020 року розгляд справи відкладено до 12.05.2020 року 10:40 год.

Протокольною ухвалою суду від 12.05.2020 року розгляд справи відкладено до 02.06.2020 року 10:40 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених у позові, просила суд задоволити позов повністю.

У засідання суду представник відповідача не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

02.06.2020 судом отримано клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв`язку із тим, що на усій території України установлено карантин через поширення коронавірусу «covid-19», а тому просив призначити дату судового засідання після закінчення строку карантину.

Представник позивача у засіданні суду заперечила щодо задоволення клопотання відповідача про чергове відкладення розгляду справи, у зв`язку із запровадженим карантином. Вказала, що є необхідність якнайшвидшого завершення судового розгляду даної адміністративної справи, а для прибуття представника відповідача в засідання суду об`єктивних перешкод немає.

Протокольною ухвалою 02.06.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, з врахуванням наступного.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, публічно-правовий спір повинен бути вирішений судом, зокрема, своєчасно, з метою забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи, яка звернулася за судовим захистом.

Ефективність такого захисту визначається в кожному випадку індивідуально, з врахуванням характеру спірних правовідносин, предмету спору та конкретних обставин справи.

При цьому, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Розумний строк розгляду справи – це найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (ст.4 КАС України).

У розглядуваній адміністративний справі суд враховує особливість предмету спору та необхідність забезпечення судом правової визначеності у правовідносинах щодо проведення податковим органом перевірки стосовно позивача, шляхом ефективного, в тому числі своєчасного, вирішення судового спору.

Одночасно, суд зазначає, що розгляд справи уже відкладався декілька разів з аналогічних підстав за клопотанням представника відповідача - податкового органу.

Стаття 258 КАС України встановлює, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Стаття 205 КАС України передбачає наслідки неявки в судове засідання учасника справи, так, у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд дійшов висновку про те, що матеріли адміністративної справи чітко відображають правові позиції учасників справи, їхні доводи і обґрунтування містяться у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, а тому є достатніми для вирішення справи по суті позовних вимог та прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.

При цьому, суд зазначає, що поверхневі та загальні покликання представника податкового органу на існування карантину (через поширення коронавірусу «covid-19») не можуть вважатися безумовною і достатньою підставою для відкладення розгляду справи. Також, рекомендація Ради суддів України (лист № 9рс-186/20 від 16.03.2020р.) не вказує на припинення судами розгляду справ, а лише встановлює особливий режим судів України, який включає в себе, зокрема, розгляд справ в режимі відеоконференції, по можливості здійснення розгляду справи без участі сторін, в порядку письмового провадження, рекомендацію учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справи у їхній відсутності за наявними у справі матеріалами.

Крім того, суд також бере до уваги, що адміністративна справа розглядається по місцезнаходженні податкового органу, відтак перешкод в прибутті представника суб`єкта владних повноважень відповідача в справі судом не встановлено.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. У протилежному випадку безальтернативні відкладення розгляду справи без пошуку реальних можливостей здійснювати правосуддя в умовах карантину може бути розцінено як самоусунення від виконання обов`язку по здійсненню розгляду справи.

Додатково суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки суду, а й учасників справи.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров`я, оскільки вони пов`язані з форс-мажорними обставинами.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача (його представника).

У судовому засіданні 02.06.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

26 вересня 2019 року позивачем – Приватним підприємством – фірмою «Торгбуд-Сервіс» було отримано копію наказу ГУ ДПС у Рівненській області від 18.09.2019 року №189 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП- Фірма «Торгбуд-Сервіс», код 32785198» тривалістю 20 робочих днів з 01.10.2019 року та копію повідомлення від 18.09.2019 року №88/17-00-05-01.

Як встановлено судом, підставою для прийняття вказаного наказу стало включення ПП-Фірми «Торгбуд-Сервіс» до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік.

01.10.2019 року, у з відмовою позивача у допуску до проведення документальної перевірки ГУ ДПС у Рівненській області складено акт відмови платника податків у допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки та відмови в ознайомленні із направленнями за №30/17-00-05-01/32785198.

Не погодившись із даним наказом, ПП – Фірма «Торгбуд-Сервіс» оскаржило його до Рівненського окружного адміністративного суду, справа №460/2510/19.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.01.2020 року позовну заяву Приватного підприємства-фірми "Торгбуд-Сервіс" до Головного управління ДФС у Рівненській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу залишено без розгляду.

На підставі вищевикладеного, 10.01.2020 року ГУ ДПС у Рівненській області було прийнято наказ №71 «Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 18.09.2019 року №189 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП- Фірма «Торгбуд-Сервіс», код 32785198», яким було перенесено термін початку проведення перевірки, встановлені наказом від 18.09.2019 року №189 з 01.10.2019 року на 13.01.2020 року тривалістю 20 робочих днів.

13.01.2020 року відповідачем було складено акт відмови платника податків у допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки та відмови в ознайомленні із направленнями №5/17-00-05-01, яким засвідчено факт відмови платника податків у допуску службових осіб контролюючого органу до проведення перевірки ПП- Фірма «Торгбуд-Сервіс».

Не погодившись із прийнятими відповідачем наказами, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України (далі - ПК України), посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Приписами пункту 77.1 статті 77 ПК України визначено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відтак, документальна виїзна планова перевірка платника податків можлива за умови включення останнього до плану-графіка проведення перевірок та прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу оформленого наказом рішення про проведення такої перевірки.

Положення абзацу другого пункту 77.1 статті 77 ПК України передбачають, що план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Згідно пункту 77.2. статті 77 ПК України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 77.3. статті 77 ПК України забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку з доходів фізичних осіб та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524 затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.06.2015 за №751/27196) (далі - Порядок №524).

Згідно пункту 1 Розділу I «Загальні положення» Порядку №524 встановлено, що цей Порядок розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - план-графік).

Річний план-графік для документальних планових перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, складається відповідно до вимог статті 77 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - Кодекс). План-графік документальних планових перевірок щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, складається з квартальних планів-графіків відповідно до вимог статті 346 Митного кодексу України.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування.

Відповідно до пункту 2 Розділу I «Загальні положення» Порядку №524, формування (коригування) планів-графіків територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - територіальні органи ДФС) здійснюється у порядку, встановленому у розділах ІІІ-V цього Порядку. Формування (коригування) планів-графіків здійснюється засобами інформаційно-телекомунікаційних систем Державної фіскальної служби України (далі - ДФС).

Розділом III Порядку №524 передбачено, що до розділів І, ІІ плану-графіка включаються платники податків реального сектору економіки, які провадять фінансово-господарську діяльність, сплачують податки та взяті на облік в контролюючих органах як платники податків за основним місцем обліку, або щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або які знаходяться у стані зміни свого місцезнаходження.

Формування переліку платників податків до розділів І, ІІ плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 цього розділу, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. При коригуванні плану-графіка враховуються показники за останній податковий (звітний) період. При формуванні плану-графіка на наступний рік враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік.

До плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів.

Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку 524 визначено наступні Критерії відбору платників податків - юридичних осіб:

1) високого ступеня ризику: рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування; рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю; рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю; наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 млн грн. або перевищує 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн.; наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн грн. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн.; наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн грн. або понад 5 відсотків загальних обсягів податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн.; здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів - засновників та нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, за непрямими поставками у сумі операцій понад 5 млн грн. або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн.; наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків: які мають ознаки фіктивності або стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов`язані з фіктивним підприємництвом; реєстрацію яких скасовано у судовому порядку; стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності протягом двох податкових (звітних) періодів; які знаходяться в розшуку; які визнані банкрутами; стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов`язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; щодо яких порушено кримінальні справи, які пов`язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; здійснення виплати доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі тощо) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах; інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності; декларування обсягу нарахованих/виплачених доходів нерезидента, з яких не утримано суми податку, за винятком дивідендів, понад 10 млн грн.; декларування від`ємного значення фінансового результату від операційної діяльності; наявність у органів ДФС оригіналів розрахункових документів, що не передані до органів ДФС дротовими або бездротовими каналами зв`язку у вигляді електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані; наявність інформації про ухилення від оподаткування, отриманої із зовнішніх джерел; здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків; здійснення операцій з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) нижче собівартості; різниця між собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 10 відсотків собівартості реалізованої продукції; декларування експортних та/або імпортних операцій без фактичного здійснення таких операцій; зростання удвічі та більше кредиторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) протягом двох попередніх (звітних) років при зростанні запасів; сума інших операційних витрат, витрат на збут та адміністративних витрат перевищує собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні витрати перевищують суму матеріальних затрат та витрат на оплату праці;

2) середнього ступеня ризику: декларування від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний рік; здійснення експортних операцій щодо товарів, нетипових для основного виду діяльності підприємства (нетиповий експорт), у сумі понад 5 млн грн. або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн.; декларування залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі понад 1 млн грн. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн. за останній звітний (податковий) період; відхилення між значеннями фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, задекларованого у податковій звітності, та фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), задекларованого у фінансовій звітності, понад 10 відсотків; нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556 (далі - Довідник ознак доходів), 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску; зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди більше ніж на 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному; порушення встановлених строків сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів; наявність інформації щодо здійснення платником податків операцій з купівлі-продажу та інших способів відчуження цінних паперів, емітенти яких за рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку включені до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності; наявність відносин із платниками податків, які обрали спрощену систему оподаткування та є керівниками, засновниками або співробітниками цього підприємства, у сумі операцій понад 5 млн грн. або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн.; наявність інформації про встановлення порушень порядку погашення векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового та біоетанолу, легких та важких дистилятів; різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), та різниці, які зменшують фінансовий результат, у сумі становлять понад 30 відсотків різниць, на які збільшується фінансовий результат; невідповідність суми сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів розрахунковій сумі цього податку із суми загального продажу таких товарів, проведеної через реєстратори розрахункових операцій; здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 20 до 30 відсотків; нарахування та виплата доходів за ознакою 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі), визначеною Довідником ознак доходів, у сумі понад 5 відсотків загального обсягу доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку; наявність інформації про об`єкти оподаткування у платника податків, який не сплачує плату за землю або сплачує її в неповному обсязі, а також задекларував податкові зобов`язання без документів, які надають право використовувати земельні ділянки; наявність розбіжностей між обсягами задекларованих у податкових деклараціях з податку на додану вартість податкових зобов`язань або податкового кредиту з податку на додану вартість та обсягами податкових зобов`язань або податкового кредиту з податку на додану вартість за даними Єдиного реєстру податкових накладних на 5 та більше відсотків; наявність негативних рішень комісії ДФС в системі автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризику, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних протягом трьох звітних періодів; інші операційні витрати більше інших операційних доходів; наявність в Системі електронного адміністрування реалізації пального від`ємного ліміту пального; невідповідність даних звітності реєстратора розрахункових операцій та обсягів постачання, зазначених у деклараціях з податку на додану вартість;

3) незначного ступеня ризику: проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного реєстратора розрахункових операцій, не пов`язаних із плановим технічним обслуговуванням; наявність у органів ДФС інформації про відсутність торгових патентів і ліцензій у платників податків, які провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню; зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди від 10 до 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному; здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 10 до 20 відсотків; декларування платником податків видів діяльності, пов`язаних з торгівлею, громадським харчуванням, наданням послуг, за відсутності зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій; наявність зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій за відсутності обсягів реалізації товарів (послуг) через такий реєстратор розрахункових операцій; суми за повернення товарів становлять понад 5 відсотків суми загального продажу, проведеної через реєстратори розрахункових операцій.

Як встановлено судом, відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік (в редакції станом на початок 2019 року), ПП-Фірма «Торгбуд-Сервіс» було включено до плану-графіку проведення документальних перевірок у жовтні 2019 року.

Пунктом 4 розділу III Порядку №524 передбачено, що структурні підрозділи ДФС надають Департаменту аудиту ДФС до 10 листопада року, що передує року, в якому будуть проводитися документальні планові перевірки, аргументовані пропозиції для врахування при формуванні плану-графіка перевірок ризикових платників податків, які належать до кластерних об`єднань платників податків, та їх контрагентів з обґрунтуванням необхідності включення. Пропозиції структурних підрозділів ДФС направляються Департаментом аудиту ДФС до територіальних органів ДФС для використання при формуванні плану-графіка. На рівні територіальних органів ДФС за даними інформаційних ресурсів ДФС та з інших джерел з урахуванням вимог пункту 2 цього розділу проводиться додатковий аналіз платників податків, які відібрані за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС та за пропозиціями структурних підрозділів ДФС, щодо їх належності до реального сектору економіки, а також визначаються ризикові контрагенти, у тому числі ті, які знаходяться на обліку в інших територіальних органах ДФС.

Отже, план-графік проведення перевірок на відповідний квартал має формується у визначені терміни та включати платників податків, які мають найбільші критерії ризику визначені у відповідності до вищевказаного Порядку, у тому числі за даними інформаційних систем ДФС.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для включення позивача до плану-графіку проведення документальних планових перевірок на 2019 рік стало наявність високого ступеня ризику несплати податку до бюджету, а саме:

рівень сплати податку на прибуток нижче на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі, віддача СПД становить 0,07 % середньогалузева віддача 0,8 %;

рівень сплати ПДВ нижче на 50 та більше відсотків рівня сплати податку по відповідній галузі, віддача СПД становить 0%, середньогалузева віддача 1,24 %;

інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності – 73 %;

різниця між собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 10 % собівартості реалізованої продукції – 6,6 %.

Критерій ризику «Рівень сплати податку на прибуток нижче на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі», який розраховано згідно показників податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2018 року, як відхилення між рівнем сплати податку на прибуток суб`єкта господарювання ПП – Фірма «Торгбуд-Сервіс» та рівнем сплати податку на прибуток суб`єктів господарювання, які декларують галузь « 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням». « 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням» є основним видом діяльності позивача згідно реєстраційних даних позивача.

При цьому, рівень сплати податку на прибуток суб`єкта господарювання розраховується, як питома вага податку на прибуток в доході від будь-якої діяльності, визначеному за правилами бухгалтерського обліку та для ПП – Фірма «Торгбуд-Сервіс» становить 0,07 висотка.

Рівень сплати податку на прибуток по відповідній галузі розраховується, як питома вага сумарного податку на прибуток суб`єктів господарювання, які декларують вищевказану галузь, в сумарному доході від будь-якої діяльності, визначеному за правилами бухгалтерського обліку, та становить для галузі « 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням» 0,42 відсотка.

Таким чином, відхилення між рівнем сплати податку на прибуток суб`єкта господарювання ПП – Фірма «Торгбуд-Сервіс» та рівнем сплати податку на прибуток суб`єктів господарювання, які декларують галузь «Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням», становить 0,35 відсотка.

Питома вага такого відхилення від рівня сплати податку на прибуток по відповідній галузі становить 83,3 відсотка (0,42-0,07)/0.42* 100=83,3%).

Критерій ризику високого ступеня «Рівень сплати податку на додану вартість нижче на 50 та більше відсотків, тa рівень сплати податку по відповідній галузі» розраховано згідно показників податкових декларацій з податку на додану вартість за 9 місяців 2018 року, як відхилення між рівнем сплати податку на додану вартість суб`єкта господарювання ПП – Фірма «Торгбуд-Сервіс» та рівнем сплати податку на додану вартість суб`єктів господарювання, які декларують галузь «_46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно- технічним обладнанням».

При цьому, рівень сплати податку на додану вартість суб`єкта господарювання розраховується, як питома вага позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (звітного (податкового) періоду в обсягу постачання по операціях, що оподатковуються за основною ставкою та за ставкою 7 відсотків, та для ПП – Фірма «Торгбуд-Сервіс» становить 0,00 відсотка.

Рівень сплати податку на додану вартість по відповідній галузі розраховується, як питома вага сумарного позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового, кредиту звітного (податкового) періоду суб`єктів господарювання, які декларують вищевказану галузь, в сумарному обсягу постачання по операціях, що оподатковуються за основною ставкою га за ставкою 7 відсотків, та для галузі « 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням» становить 1.24 відсотка.

Таким чином відхилення між рівнем сплати податку на додану вартість суб`єкта господарювання ПП – Фірма «Торгбуд-Сервіс» та рівнем сплати податку на додану вартість суб`єктів господарювання, які декларують галузь « 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням» становить 1,24 відсотка.

Питома вага такого відхилення від рівня сплати податку на додану вартість по відповідній галузі становить 100 відсотків (1,24-0,00)/ 1,24* 100=100%).

Критерій ризику високого ступеня «Інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності» розраховується згідно показників звіту про фінансові результати, як відношення значення показника «Інші операційні виграти» до суми показників «Адміністративні витрати», «Витрати на збут» і «Інші операційні витрати». По ПП – Фірма «Торгбуд-Сервіс» вказаний критерій є наступним: 15160 тис.грн./(2311 тис.грн.+3385тис.грн. +15160 тис.грн.)*100 = 73%, що більше 30%.

Критерій ризику високого ступеня «Різниця між собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 10 відсотків собівартості реалізованої продукції» розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), а саме згідно поданої звітності ПП – Фірма «Торгбуд-Сервіс» показник «Чистий дохід від реалізації продукції становить 77039 тис.грн., показник «Собівартість реалізованої продукції становить 72262 тис.грн. Отже зазначений критерій вираховується наступним чином: (77039 - 72262) / 77039 * 100 = 816 / 10552 * 100 = 6,61%, що менше 10 %.

Окрім того, судом встановлено наявність середнього ступеня ризику для позивача: декларування залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі понад 1 млн.грн. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис.грн., який відповідає значенню рядка 21 податкової декларації з податку на додану вартість за останній місяць - вересень 2018 (останнє декларування) - більше 100 тис.грн. та становить 2 796,8 тис. грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у зв`язку із наявністю вищезазначених критеріїв ризиків ПП – Фірма «Торгбуд-Сервіс» є таким, що підлягав включенню до плану-графіку проведення документальних планових перевірок на 2019 рік, у зв`язку з чим, наказ ГУ ДПС у Рівненській області від 18.09.2019 року №189 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП- Фірма «Торгбуд-Сервіс», код 32785198» тривалістю 20 робочих днів з 01.10.2019 року є таким, що прийнятий на підставі та в межах закону.

Що стосується прийняття наказу від 10.01.2020 року №71, то суд зазначає наступне.

Як вже встановлено судом, підставою для винесення наказу від 10.01.2020 року №71 стало те, що ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.01.2020 року залишено без розгляду позовну заяву ПП-Фірми «Торгбуд-Сервіс» щодо визнання протиправним та скасування наказу від 18 вересня 2019 року №189 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП-Фірми «Торгбуд-Сервіс», код ЄДРПОУ 32785198» у справі №460/2510/19.

Таким чином, на підставі ПК України відповідачем було внесено зміни до наказу від 18 вересня 2019 року №189 в частині перенесення термінів початку проведення перевірки.

Відповідно до пункту 2 Розділу I «Загальні положення» Порядку №524, формування (коригування) планів-графіків територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - територіальні органи ДФС) здійснюється у порядку, встановленому у розділах ІІІ-V цього Порядку. Формування (коригування) планів-графіків здійснюється засобами інформаційно-телекомунікаційних систем Державної фіскальної служби України (далі - ДФС).

Згідно пункту 3 Розділу I «Загальні положення» Порядку №524 проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року, починаючи з другого місяця поточного року, засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Відповідно до абзацу 4 пункту 3 Розділу I «Загальні положення» Порядку №524 після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи «Управління документами» плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

Отже, територіальні органи фіскальної служби формують «проекти» коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року; засобами інформаційно-телекомунікаційних систем Державної фіскальної служби України територіальні органи подають такі «проекти» на узгодження; після остаточного узгодження «проектів» планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи «Управління документами» плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

Відповідальність за якість формування плану-графіка та його коригування, у тому числі якість відбору платників для перевірок на підставі встановлених ризиків у їх діяльності, розрахунок періоду перевірки, термінів проведення перевірки, періодичності включення платників податків до плану-графіка, виконання інших вимог, передбачених законом, покладається на територіальний орган ДФС, який сформував план-графік (коригування плану-графіка) (п. 5 вказаного Порядку).

Отже, планова документальна виїзна перевірка призначається відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок, а положеннями Податкового кодексу України не передбачено можливості змінити наказом період проведення планової документальної виїзної перевірки за межами строків, передбачених планом-графіком, без коригування планів-графіків.

Окрім того, з аналізу наведених норм вбачається, що план-графік проведення планових перевірок складається не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу і зміна термінів перевірок допускається з проведенням відповідного коригування плану-графіка після затвердження цих змін Головою Державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що Планом-графіком проведення планових перевірок, перевірка позивача була запланована на жовтень 2019 року.

При цьому, будь-якого коригування плану-графіка податковим органом у встановленому Порядку не проводилось, а відтак перенесення (зміна) термінів планової перевірки позивача не погоджувалось відповідачем у встановленому порядку з Головою Державної податкової служби. Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у постанові суду від 14.11.2018 року №823/89/17, від 01.08.2018 р. у справі № 817/519/16.

Встановлені главою 8 розділу ІІ ПК України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.

Недотримання встановлених статтями 75-82 ПК України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб`єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

Згідно п.77.6 ст.77 ПК України, строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до ст.82 ПК України, тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.

Тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у підпункті 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, проводиться у строк, визначений абзацом першим цього пункту, за наявності за два останні календарні роки одночасно таких умов:

платником податку подано податкову декларацію про відсутність доходів від провадження господарської діяльності;

платник податку не зареєстрований як платник податку на додану вартість;

в контролюючих органах відсутня податкова інформація щодо:

використання платником податку найманої праці фізичних осіб;

відкритих платником податку рахунків у банках та інших фінансових установах.

Тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб.

Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 5 діб.

Підставами для подовження строку перевірки є:

заява суб`єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);

змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб`єкта господарювання та/або його господарських об`єктів.

Проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку або надіслання платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії наказу про зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки.

При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов`язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.

Загальний термін проведення перевірок, визначених у пунктах 200.10 та 200.11 статті 200 цього Кодексу, з урахуванням установлених цим пунктом строків зупинення не може перевищувати 60 календарних днів.

Проаналізувавши норми ПК України суд звертає увагу на те, що ним не передбачено випадків перенесення строків проведення перевірки у разі оскарження платником податків підстав проведення документальної планової виїзної перевірки.

Єдиною підставою перенесення строків проведення перевірки є випадки, передбачені п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.44.5 ст.44 ПК України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Згідно п.1.2.6 Методичних рекомендацій №22, за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС, який здійснює (очолює) перевірку, терміни проведення документальної планової або позапланової перевірки платника податків можуть бути перенесені у випадках та на строк, які визначені пунктом 44.5 статті 44 та пунктом 85.9 статті 85 Кодексу. Про перенесення термінів проведення перевірки видається відповідний наказ із зазначенням строку та обставин, що спричинили таке перенесення, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам) під підпис або надсилається у порядку, передбаченому статтею 42 Кодексу.

Таким чином, перенесення строків проведення перевірки можливо тільки на підставі п.44.5 ст. 44 ПК України.

Окрім того, суд враховує, що згідно п.1.2.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України від 31.07.2014 №22, рішення про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки приймається керівником органу державної фіскальної служби відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу ІІ Кодексу із зазначенням суб`єкта (об`єкта), перевірка якого проводиться, мети, виду перевірки, підстав для проведення перевірки, дати початку (крім фактичних перевірок) та тривалості перевірки тощо, яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом.

Фактично наказом від 10.01.2020 року №71 не було призначено нову документальну планову виїзну перевірку позивача, а лише перенесено термін проведення перевірки призначеної наказом від 30.09.2019 року №189, що не відповідає вимогам п.1.2.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України від 31.07.2014 №22, оскільки податковий орган має право приступити до проведення перевірки лише у разі винесення наказу про призначення такої перевірки, який повинен містити мету, вид перевірки, підстави для її проведення, дату початку (крім фактичних перевірок) та тривалості перевірки тощо.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що при прийнятті оспорюваного наказу від 10.01.2020 року №71 відповідач діяв не у спосіб та порядок, визначених Податковим кодексом України, наслідком чого є порушення прав та законних інтересів позивача.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенство права.

Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази «передбачено законом», є наступні: будь-яка норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза «передбачено законом» не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади. Крім того, згідно п. 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, адміністративний позов підлягає до задоволення частково шляхом визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 10 січня 2020 року №71 «Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 18.09.2019 року №189 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП-Фірми «Торгбуд-Сервіс», код ЄДРПОУ 32785198». В іншій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Враховуючи положення частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору..

На користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено 14.01.2020 згідно платіжного доручення №15196 судовий збір на суму 4 204 грн., а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору на суму 2102 грн. підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Приватного підприємства – фірми «Торгбуд-Сервіс» (вулиця Шкільна, 30А, місто Здолбунів, 35700; код ЄДРПОУ 32785198) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вулиця Відінська, 12, місто Рівне, 33023; код ЄДРПОУ 43142449) про визнання протиправними та скасування наказів про проведення перевірки задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Рівненській області від 10 січня 2020 року №71 «Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 18.09.2019 року №189 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства – фірми «Торгбуд-Сервіс», код ЄДРПОУ 32785198».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства – фірми «Торгбуд-Сервіс» (код ЄДРПОУ 32785198) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142449) суму судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 (нуль) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 03 червня 2020 року.

Суддя Махаринець Д.Є.