Рішення № 89625715, 03.06.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2025/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

16 квітня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 06.03.2020 №5 про відмову ОСОБА_1 в переході на пенсію в зв`язку із втратою годувальника, ОСОБА_2 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити переведення ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року на пенсію по втраті годувальника та виплачувати пенсію по втраті годувальника в розмірі 50% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області. Позивач вказує, що рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 17.01.2020 у справі №530/1609/19 ОСОБА_1 визнано членом сім`ї померлого ОСОБА_2 та встановлено факт перебування позивача на утриманні померлого ОСОБА_2 , що, на думку позивача, є належним документом для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, у зв`язку з чим позивач вважає, що рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 06.03.2020 №5, яким йому відмовлено у переході на пенсію в зв`язку з втратою годувальника, є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2025/20, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

19 травня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 45-48/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім`ї не легітимізує і не може легітимізувати (узаконити) правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки за законом подружжя утворюється не від тривалості чи стійкості взаємин, а після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Вважає, що ГУ ПФУ в Полтавській області діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 29.03.2006 та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області /а.с. 53-59/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Зіньківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 05.03.2019, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 31/.

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 19.09.2019 у справі №530/605/19 затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , у наступній редакції: Відповідач ОСОБА_3 визнає повністю позовні вимоги та підтверджує факт спільного проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу в період з березня 2005 року по 04 березня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач ОСОБА_1 в рамках договору про розподіл спадщини зобов`язується передати ОСОБА_3 своє право на частку у наступному спадковому майні: автомобіль «FORD MONDEO» , державний номерний знак НОМЕР_2 та банківські вклади покійного. Провадження у цивільній справі №530/605/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу - закрито /а.с. 15-16, 32-33/.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 17.01.2020 у справі №530/1609/19 заяву ОСОБА_1 , зацікавлені особи: ОСОБА_3 , Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - задоволено. Визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) членом сім`ї ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на утриманні померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в період з березня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 17-19/.

03.03.2020 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника (померлого ОСОБА_2 ) /а.с. 62-63/.

Рішенням відділу з питань перерахунків пенсій №5 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 06.03.2020 №5 відмовлено гр. ОСОБА_1 у переході на пенсію у зв`язку з втратою годувальника з посиланням на відсутність законних на те підстав /а.с. 10-11, 60-61/.

Позивач не погодився з рішенням відділу з питань перерахунків пенсій №5 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 06.03.2020 №5 та звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку рішенню відділу з питань перерахунків пенсій №5 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 06.03.2020 №5, суд дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Базовим нормативно-правовим актом, який визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, є Закон України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV).

Статтею 5 Закону № 1058-ІV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 1058-IV види пенсійного забезпечення, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

У частині 1 статті 9 Закону № 1058-IV наведено види пенсійних виплат: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону № 1058-IV передбачено право вибору пенсійних виплат - особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

За пунктом 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника визначені статтею 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до частини 1 якої пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Належність до непрацездатних осіб та членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, визначається згідно із статтею 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" непрацездатними членами сім`ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

У цій статті визначені умови, за яких членам сім`ї, зазначеним у її другій частині, призначається пенсія у зв`язку із втратою годувальника, а також закріплено право та умови отримання цієї виплати усиновленими дітьми, пасинками та падчерками, неповнолітніми дітьми, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, в разі їх усиновлення.

Зі змісту цих норм вбачається, що перелік непрацездатних членів сім`ї, яким може бути призначена пенсія у зв`язку із втратою годувальника, є поосібним і вичерпним. Вони не містять правил, згідно з якими до непрацездатних членів сім`ї померлого годувальника можна відносити осіб за іншими критеріями (ознаками) визначення поняття сім`ї, прикладом якого є спільне проживання і ведення господарства, спільний побут, набуття характерних взаємних прав та обов`язків.

Ужиті в Законі № 1058-IV поняття «чоловік» та «дружина» позначають одного з подружжя. За статтею 21 Сімейного кодексу України чоловік та жінка набувають статусу подружжя тільки на підставі шлюбу - сімейного союзу жінки та чоловіка, зареєстрованого в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя

Згідно зі статтею 36 Сімейного кодексу України саме шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

У повсякденному житті може скластися правова ситуація, коли жінка та чоловік проживають разом, ведуть спільне господарство, разом виховують дітей, ведуть спільний побут, набувають певних взаємних прав та обов`язків, притаманних сім`ї, але при цьому вони не перебувають у шлюбі. В окремих сферах правовідносин (житлових, цивільно-майнових, сімейних, трудових та інших) такі відносини можуть підпадати під поняття сім`ї, а її учасники визнаватися членами сім`ї, яким з огляду на об`єктивну відмінність їх змісту у відповідних галузях законодавства надаються або не надаються (обмежуються) відповідні права та обов`язки. Ззовні такі відносини подібні до шлюбних, однак попри цю схожість, вони не ототожнюються з ними. Жінка та чоловік, які перебувають у фактичних шлюбних стосунках, за певних унормованих правовідносин можуть вважатися членами сім`ї, що не є рівнозначним поняттю «подружжя», позаяк саме цим терміном законодавець персоніфікує чоловіка та жінку (подружжя) як суб`єктів правовідносин, що склалися між ними внаслідок реєстрації шлюбу.

У законодавстві про пенсійне забезпечення імперативно визначено, що право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, мають одне з подружжя - чоловік чи дружина, до яких жінка чи чоловік, які разом проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, не належать.

У розумінні пункту 1 частини 2 статті 36 Закону № 1058-IV право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника мають чоловік або дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі. Жінка або чоловік, які на час смерті померлого годувальника проживали з ним однією сім`єю без реєстрації шлюбу та/або утримували один одного, не є подружжям, а тому не набувають права на призначення пенсійних виплат у зв`язку із втратою годувальника.

Встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім`ї не легітимізує правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки статус "подружжя" чоловік та жінка набувають тільки в разі реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений Верховним Судом у постанові від 31 жовтня 2019 року у справі №461/3169/17, який є обов`язковим для врахування судом першої інстанції в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , тому у позивача відсутнє право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника за померлим ОСОБА_2 .

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Як зазначено у пункті 28 рішення у справі "Молдавська проти України" (заява №43464/18), Суд враховує те, що закон, який застосований у цій справі не містить жодного положення, яке могло б ввести в оману заявника щодо його чинності та релевантності до відповідних правовідносин, а тому обмеження щодо реалізації відповідних прав скаржника було передбачуваним і обґрунтованим.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення відділу з питань перерахунків пенсій №5 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 06.03.2020 №5 прийнято на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та обґрунтовано.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Зважаючи на відмову у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 241-245, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич