Рішення № 89625673, 04.06.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7154/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТБР ІМПОРТ» (02125, м. Київ, б-р Петрова, 11) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А) про визнання протиправними дії, скасування рішення про коригування митної вартості №UA500010/2019/000149/2 від 08.11.2019 року та картки відмови №UA500010/2019/00577 від 08.11.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТБР ІМПОРТ» до Одеської митниці ДФС, в якому просить суд:

- Визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ «ТБР Імпорт», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

- Скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2019/00577.

- Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500010/2019/000149/2 від 08.11.2019.

На підставі клопотання Одеської митниці Держмитслужби, судом замінено відповідача у справі, з Одеської митниці ДФС на Одеську митницю Держмитслужби.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач не погоджується з позицією митного органу, та наголошує, що Позивачем надано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за першим методом - за ціною договору у декларації №UА500010/2019/031753 від 07.11.2019 року.

Проте Відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої МД та документів, винесена картка відмови у прийнятті митної декларації №UА500010/2019/00577 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UА500010/2019/000149/2 від 08.11.2019 року, яким митну вартість товару визначено за резервним методом на рівні 194,0766 долари США за шт.

Відповідно до вказаного Рішення про коригування митної вартості товарів «обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено: З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС ДФС. Митним органом встановлено, що рівень митної вартості по товару №1 є більшим №UА500010/2019/029089 від 16.10.2019 194,0776 дол. США/шт.

Не погоджуючись з рішенням митного органу, Позивач 12.11.2019 р. подав до Митниці нову ВМД №UА500010/2019/032118, за якою товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до розділу X Митного кодексу України.

26.12.2019 року, від Відповідача надійшов відзив на позов (а.с. 74-83). В обгрунтування зазначено, що Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UА500010/2019/000149/2 від 08.11.2019, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500010/2019/00577 від 08.11.2019 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову.

Заяви, клопотання учасників справи.

15.01.2020 року, від представника Позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 138-144).

22.01.2020 року, від представника Відповідача надійшли заперечення проти відповіді на відзив (а.с. 147-155).

15.01.2020 року, від представника Відповідача надійшло клопотання про заміну Відповідача у справі (а.с. 165-166).

17.03.2020 року від представника Позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 177).

Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.

Процесуальні дії вчинені судом.

18.03.2020 року, судом зупинено провадження у справі до 21.05.2020 року, в зв`язку з зопровадженням на території України карантину (коронавірус COVID-19).

21.05.2020 року, протокольною ухвалою суду, поновлено провадження у справі.

Інші процесуальні дії судом не вчинялись.

21.05.2020 року, сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Таким чином, згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Обставини справи.

06.09.2019 року між ТОВ «ТБР Імпорт» (Покупець) та «QINGDAO BRIGHT ROАD ІМР&ЕХР CO.,LIMITED», Китай (CN) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № TBR-BRI2019 (Додаток 1), відповідно до умов якого Продавець відвантажує, а Покупець приймає та оплачує ВАНТАЖНІ ТА ЛЕГКОВІ ШИНИ в асортименті, Виробник: «QINGDAO BRIGHT ROAD ІМР&ЕХР CO.,LIMITED» у кількості та по цінам, вказаним у Інвойсах, що є невід`ємною частиною договору. Ціна за товар визначена у Доларах США за одиницю товару та вказана у Інвойсі. Сума контракту визначається згідно Інвойсу, умови поставки визначаються на умовах FOB (QINGDAO) Інкотермс 2010.

На підставі проформи № HY20190906 від 06.09.2019, відповідно умов договору ТОВ «ТБР Імпорт» здійснило попередню оплату, платіжне доручення №41 від 17.10.2019.

18.07.2019 року з метою додержання умов контракту сторони узгодили Інвойс №HY20190906 від 06.09.2019, відповідно до якого була узгоджена номенклатура, ціна та кількість Товару.

Загальна кількість товару складає 222 штуки, загальна вартість товару становить 25151,12 доларів США.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до Одеської митниці ДФС електронна митна декларація №UА500010/2019/031753 від 07.11.2019. Вказана декларація була подана разом з пакетом супровідних документів.

В МД №UА500010/2019/031753 від 07.11.2019 митна вартість товару була визначена за першим методом за ціною договору.

08.01.2019 року, на підставі вимоги Митного органу про надання додаткових документів, Позивачем були надані додаткові документи.

Відповідачем за результатами опрацювання поданої МД та документів, винесена картка відмови у прийнятті митної декларації №UА500010/2019/00577 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UА500010/2019/000149/2 від 08.11.2019, яким митну вартість товару визначено за резервним методом на рівні 194,0766 Долари США за шт.

Позивач, 12.11.2019 року подав до Митниці нову ВМД №UА500010/2019/032118, за якою товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Не погоджуючись із діями та прийнятими рішеннями Відповідача, позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів та зборів.

До митної справи відповідно до ст. 7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, 24 ст. 4 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно з положеннями Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 ст. 53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частинами 4 та 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з приписами пункту 6 Розділу II вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу II Методичних рекомендацій).

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у Главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

- основний - за ціною договору, (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

- другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною контракту (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 2-3 ст. 57 Митного кодексу України).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

- немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

- щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

- жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

- покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Висновки суду.

Надаючи оцінку правомірності дій суб`єкта владних повноважень, суд з урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000149/2 від 08.11.2019, зазначено, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема, зазначено, що в копії митної декларації країни відправлення від 22.09.2019 № 421720190000006394 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється.

Суд з цього приводу зазначає наступне.

Експортна митна декларація складається експортером, відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера (Китаї), до того ж містить данні про постачальника, покупця, умови поставки, вагу, найменування кількість та ціну товару, номера контейнерів, що в повній мірі співпадають з даними зазначеними в інших поданих до митного оформлення документах на підставі яких була здійснена зовнішньоекономічна операція.

Суд зазначає, що Відповідачем не надано нормативно-правових обґрунтувань, чи є обов`язковим такий реквізит як данні контракту у митній декларації для експорту з КНР.

В експортній вантажній митній декларації Китайської Народної Республіки від 22.09.2019 № 421720190000006394, зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах FOB, кількість місць 222, сума - 25151,12 дол. США, номер контейнера HLXU8568154. Експортна декларація також містить дані про постачальника («QINGDAO BRIGHT ROАD IMP&EXP CO.,LIMITED»), найменування товару (шини для вантажних автомобілів, вага 14156 кг, що в повній мірі співпадають з даними, зазначеними в митній декларації №UА500010/2019/031753 від 07.11.2019 та поданих позивачем до митного оформлення документах, зокрема у пакувальному листі Б/Н від 06.09.2019 (Додаток № 15); рахунку- проформі № HY20190906 від 06.09.2019 року, рахунку - фактурі (інвойс) HY20190906 від 06.09.2019, Коносаменті № QFL19090955 від 26.09.2019 року.

Таким чином, посилання митного органу на неможливість ідентифікації митної декларації з конкретною поставкою не відповідає дійсності.

Також, суд зазначає, що відсутність у митній декларації країни відправлення реквізитів договору (контракту) не впливає на числові значення складових митної вартості.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд в своїх Постановах по справах: від 22 квітня 2019 року справа №815/6242/17, від 25 січня 2019 року справа №815/5398/17, від 25 січня 2019 року справа №815/5823/17.

Частиною 5 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, в рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000149/2 від 08.11.2019, зазначено, що в наданих до митного оформлення банківських платіжних документах відсутні підписи та печатки посадових осіб банку.

Суд зазначає, що банківські платіжні документи підписані посадовою особою банку з використанням електронного цифрового підпису, відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Крім того, 08.11.2019 в якості додаткового документу митному органу був наданий банківський платіжний документ №41 від 17.10.2019, за підписом та печаткою посадової особи банку. Що підтверджується листом б/н від 08.11.2019. Проте додатково надані документи не були прийняті до уваги Відповідачем.

Таким чином твердження митного органу про відсутність підписи та печатки посадових осіб банку на банківських платіжних документах не відповідає дійсності та спростовуються документами, які міститься в матеріалах справи та наданими до митного оформлення.

Також, в рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000149/2 від 08.11.2019, зазначено, що у графі 44 ЕМД наявні реквізити коносаменту № QFL19090955 від 26.09.2019 та копії митної декларації країни відправлення № 421720190000006394 від 22.09.2019, з чого митним органом зроблено висновок, що дата експорту передує даті оформлення вантажного товаросупровідного документа коносаменту.

Суд з цього приводу зазначає наступне.

Позивачем зазначено, що дата 22.09.2019 року є датою подання експортної декларації 421720190000006394 до митного органу країни відправлення, саме ця дата зазначена в графі «дата подання декларації» і не є датою експорту.

Згідно з пунктами 6,7 Порядку заповнення митної експортно-імпортної декларації та правил митниці КНР по оформленню вантажної митної декларації при імпорті та експорті товарів, затвердженого Маніфестом №52 від 2008 року, дата експорту означає дату оформлення документів виїзду транспортного засобу, що перевозить експортний товар через кордон та не вказується під час подачі декларації. При заявлені митної експортної декларації до митного органу КНР, в ній має бути зазначена дата подачі заявки декларації та в подальшому дата експортної операції.

Отже, суд зазначає, що дата (час) оформлення декларації завжди передує даті фактичного отримання документу про прийняття вантажу до перевезення морським транспортом (коносаменту).

У митній декларації країни відправлення №421720190000006394 від 22.09.2019, в графі що має назву «Номер букінгу (коносаменту)» зазначений саме номер букінгу HLCUTA11909AYWDO, тобто номер бронювання місця на судні, що зазвичай співпадає з номером навантажувального ордеру.

Номер букінгу HLCUTA11909AYWDO в митній декларації країни відправлення співпадає з номером навантажувального ордеру (shipping order), що зазначений в коносаменті від 26.09.2019 № QFL19090955.

Зазначене також підтверджується листом постачальника «QINGDAO BRIGHT ROAD ІМР&ЕХР CO.,LIMITED» від 08.11.2019.

Крім того, як вбачається з експортної декларації та коносаменту, товар, його вага та кількість, номер контейнеру співпадає, тобто оцінюваний товар можливо ідентифікувати, а підстави для сумніву у достовірності числових значень складових митної вартості товару у даному випадку відсутні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом в рішенні віл 30.03.2018 року у справі №804/16549/15.

Також, в рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000149/2 від 08.11.2019, зазначено, що поданий до митного оформлення документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 07112019/11 від 07.11.2019 року, не містить інформації щодо умов поставки товару.

Судом встановлкено, що Позивачем, 08.11.2019 в якості додаткового документу митному органу була надана уточнена довідка про транспортні витрати з зазначенням умов поставки FOB (QINGDAO), яка не була прийнята до уваги Відповідачем. Зазначене підтверджується листом б/н від 08.11.2019.

Також, в рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000149/2 від 08.11.2019, зазначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Проте, до митного оформлення жоден з наведених документів не надано.

Суд з цього приводу зазначає наступне.

Згідно з розділом Ш «Правил...», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, на які послався Відповідач, до документів, що місять відомості про вартість перевезення, можуть належати зазначені в наказі документи. Таким чином в нормативному акті наведені приклади документів, які можуть надаватися для підтвердження вартості перевезення, проте цей перелік не є вичерпним.

Судом встановлкено, що Позивачем до митного оформлення була надана Довідка про транспортні витрати 07112019/11 від 07.11.2019, що містить данні про вартість перевезення з пункту відправлення до пункту призначення, та містить посилання на номер коносаменту, на номери контейнерів.

Додатково 08.11.2019 року Відповідачу були надані: Рахунок на фрахт та Договір транспортного експедирування.

Суд зазначає, що у Митному кодексі України не визначено види доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Отже, якщо, за твердженням декларанта, додаткових витрат, пов`язаних із транспортуванням (окрім наведених в довідці про транспортні витрати від 07.11.2019 роки), навантаженням, обробкою, не було, то декларант не повинен доводити цей факт. Декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що додаткові витрати все ж таки здійснювалися, тоді має довести наявність цього факту.

Аналогічна правова позиція наведена в рішенні Верховного суду від 06 вересня 2019 року справа № 815/2501/18.

Щодо обраного Відповідачем методу визначення митної вартості, суд зазначає наступне.

Як вбачається з МД № UА500010/2019/031753 від 07.11.2019 та документів, поданих Позивачем до митного оформлення, поставка Товару відбувалась на умовах FOB (QINGDAO).

Разом з тим, у використаній митним органом МД UA500010/2019/029089 від 16.10.2019 для порівняння, поставка товару була здійснена на умовах CFR (ODESSA) .

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Також, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, зазначається докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної ї вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Аналогічна правова позиція сформована у рішенні Верховного суду від 05 лютого 2019 року по справі №816/1199/15-а.

Той факт, що в ЄАІС ДФС відсутня інформація про операції з подібними /аналогічних) товарами, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митними органами контролю митної вартості, не створює підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості товарів за основним методом та її коригування митним органом за другорядним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору. При цьому будь-які обставини можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови та обсяг поставок тощо).

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598, що визначає обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- не проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Суд зазначає, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС України, закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість.

З цього цього питання, Верховний Суд також сформував правову позицію, зазначивши, що «формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).

За таких обставин, суд вважає, що подані Позивачем документи, необхідно вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару, а висновок Відповідача про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), суд вважає необґрунтованим, а застосування резервного методу неправомірним.

У постановах Верховного Суду від 26.02.2019 року по справі №815/5988/15, від 14.05.2019 року по справі №820/2474/16 висновками щодо застосування норм права у спірних правовідносинах є наступне: митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000149/2 від 08.11.2019, Одеською митницею ДФС не дотримано вимог законодавства, що свідчить про протирпавність дій з боку Відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТБР ІМПОРТ» (02125, м. Київ, б-р Петрова, 11) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А) – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої товариством з обмеженою відповідальністю «ТБР ІМПОРТ», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості №UA500010/2019/000149/2 від 08.11.2019.

Скасувати картку відмову Одеської митниці ДФС у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2019/00577.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТБР ІМПОРТ» (02125, м. Київ, б-р Петрова, 11, код ЄДРПОУ 41604018 з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, 65078, 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А), сплачений судовий збір у розмірі 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) гривні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бутенко А.В.

.