Рішення № 89625309, 04.06.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2020 р. Справа № 480/1936/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини № 3022 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд:

- визнати бездіяльність військової частини № 3022 Національної гвардії України щодо невиплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 47 770,56 грн та стягнути з відповідача ці кошти.

Свої вимоги мотивує тим, що до 13.02.2020 він проходив військову службу за контрактом у військовій частині № 3022 Національної гвардії України, розташованої у м. Шостка Сумської області, за час проходження якої мав бути забезпечений речовим майном за рахунок держави, однак його не було таким майном забезпечено. Наказом командира військової частини № 3022 Національної гвардії України від 13.02.2020 № 34 (по стройовій частині) позивача звільнено з військової служби в запас у зв`язку із закінченням строку контракту та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. При звільненні йому було видано довідку № 88 від 12.02.2020 про вартість речового майна, що належить до видачі, за якою вартість неотриманого речового майна складає 4770,56 грн. На звернення до керівництва військової частини з питання виплати компенсації вартості речового майна отримував відповіді про відсутність фінансування. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та зазначає, що невиплата грошової компенсації вартості за неотримане речове майно порушує його конституційні права та гарантії на належний соціальний захист. Просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що військова частина 3022 є бюджетною організацією та розпорядником коштів 3-го рівня, яка фінансується з державного бюджету України та діє в межах отриманих бюджетних призначень і фінансування, отриманих через розпорядника бюджетних коштів – Головне управління Національної гвардії України.

Станом на час звільнення позивача зі служби в/ч 3022 не мала належних бюджетних призначень. На підставі довідки № 88/1 від 12.02.2020, складеної речовою службою військової частини 3022, вартість речового майна, що належить до видачі позивачу, складає 47054 грн з вирахуванням податків і зборів, які повинні бути перераховані військовою частиною до Державного бюджету України. У свою чергу, довідка, додана позивачем до позовної заяви, є некоректною, оскільки в ній не враховано розмір податків. Зазначає, що позивач звернувся до керівництва військової частини з рапортом від 11.02.2020, в якому просив дозволу на нарахування йому грошової компенсації вартості за неотримане речове майно. На виконання цього прохання в/ч 3022 надала позивачу довідку про вартість такого речового майна. При цьому з рапортом про виплату грошової компенсації вартості неотриманого під час проходження військової служби речового майна позивач не звертався. Відповідно, підстав виплачувати таку компенсацію у військової частини не було.

Крім того, з огляду на те, що позивач знав про порушення своїх прав з 14.02.2020. – дня, наступного за днем звільнення, ним пропущено місячний строк звернення до суду. При цьому будь-яких доказів наявності об`єктивних причин, що перешкоджали своєчасно звернутися до суду з відповідним позовом, позивачем не надано. Вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства і в межах наданих повноважень. Просив у задоволенні позову відмовити.

18.05.2020 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач з доводами, викладеними у відзиві представника відповідача не погоджується, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу за контрактом у військовій частині № 3022 Національної гвардії України, розташованої у м. Шостка Сумської області.

Наказом командира військової частини № 3022 Національної гвардії України від 13.02.2020 № 34 (по стройовій частині) позивача звільнено з військової служби в запас відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у зв`язку із закінченням строку контракту) та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення (а.с.8).

На підставі довідки № 88 від 12.02.2020 про вартість речового майна, що належить до видачі позивачу, вартість неотриманого речового майна складає 47770,56 грн (а.с.9).

Суд вважає, що невиплата відповідачем грошової компенсації вартості за неотримане під час проходження служби речове майно є необґрунтованою та суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на таке.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі (далі – Закон).

Відповідно до ч. 2 ст. 1-2 Закону у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (ст. 2 Закону).

Відповідно до ст. 9-1 Закону речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація) визначає Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 р. N 178 (далі – Порядок).

Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення, зокрема, у разі звільнення з військової служби.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі – військова частина), а командирам (начальникам) військової частини – наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року (п.п. 4, 5 Порядку).

Зі змісту вказаних норм вбачається, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з часу виникнення права на отримання предметів речового майна у разі звільнення з військової служби. Така компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації та виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.

Завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров`я та установах Національної гвардії України (далі – військові частини), курсантів, військовозобов`язаних, призваних на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори, резервістів, військовослужбовців, призваних під час мобілізації, на особливий період (далі – військовослужбовці) та працівників визначає Інструкція з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 червня 2017 року N 475 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 червня 2017 р. за N 797/30665 (далі – Інструкція).

Відповідно до п. 15 розділу III Інструкції військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно (далі – грошова компенсація) в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року N 178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно".

Військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за їх бажанням можуть отримати речове майно, яке не було отримане під час проходження служби.

Закупівельна вартість речового майна, що використовується для нарахування грошової компенсації, доводиться ВРЗ до військових частин на початку року.

Відповідно до п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про наявність права звільненої з військової служби особи на грошову компенсацію за невикористане речове майно незалежно від обставин звільнення, що, у свою чергу, відповідає обов`язку військової частини провести повний розрахунок зі звільненим військовослужбовцем до виключення зі списків особового складу.

У даному випадку позивача було виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення на підставі наказу від 13.02.2020 № 34 (по стройовій частині), при цьому в зазначеному наказі не йдеться ані про суму нарахованої грошової компенсації за невикористане речове майно, ані про виплату йому такої компенсації.

Разом з тим за змістом ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п. 15 Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період та п.п. 2, 3 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

Таким чином, на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу відповідачем протиправно не було проведено з ним усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Зважаючи на викладене, суд не враховує доводи відповідача про те, що оскільки позивачем не було подано рапорт саме про виплату зазначеної компенсації, позивач не набув права на отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у день виключення зі списків особового складу військової частини, оскільки виплата такої компенсації при звільненні є обов`язком військової частини, яка, до того ж, не поставлена в залежність від наявності бюджетних асигнувань на відповідні цілі, а відтак не може бути підставою позбавлення позивача визначеного законом права на компенсацію вартості за неотримане речове майно. У свою чергу, позивачем було подано рапорт про нарахування та заяву про виплату такої компенсації, проте йому було відмовлено (а.с. 23).

Таким чином, позивач має право на виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, оскільки на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу така компенсація йому не виплачувалася.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги в частині, суд враховує, що відповідачем надано докази на підтвердження того, що позивачу мала бути надана інша кількість предметів речового майна на загальну суму - 47700,56 грн, а сума 47054 грн підлягає позивачу до отримання після сплати всіх обов`язкових відрахувань відповідачем (а.с. 20).

Таким чином, на користь позивача належить стягнути грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження служби речове майно у розмірі 47054 грн.

Крім того, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду з огляду на таке.

Судом встановлено, що виплату позивачу грошової компенсації вартості за неотримане під час служби речове майно не проведено з 13.02.2020 саме з вини відповідача – суб`єкта владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо виплати зазначеної компенсації, таке порушення є триваючим, тому право позивача щодо отримання грошової компенсації з 13.02.2020 є абсолютним та не може бути обмежено місячним строком, що узгоджується з нормами п. 2 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 р. N 178.

Таким чином, позивач має право на виплату грошової компенсації вартості за неотримане під час проходження служби речове майно без обмеження таким строком.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що відповідач, не виплативши позивачу грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, не дотримався вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 червня 2017 року N 475, Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153/2008, та Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 р. N 178, така бездіяльність не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про стягнення з військової частини 3022 Національної гвардії України на користь позивача грошової компенсації вартості за неотримане речове майно є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань військової частини 3022 Національної гвардії України 840,80 грн в рахунок відшкодування судового збору.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини № 3022 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини № 3022 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Стягнути з військової частини № 3022 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно в розмірі 47700,56 грн з обов`язковою сплатою відповідачем з цієї суми всіх передбачених законодавством відрахувань.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини № 3022 Національної гвардії України (Сумська область, м. Шостка, вул. Садовий бульвар, 73, код ЄДРПОУ 08803595) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в рахунок повернення судового збору 840,80 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя М.М. Шаповал