Рішення № 89625283, 29.05.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2020 року м. Рівне №460/934/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Лютко М.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник Федченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Агротехніка" доПоліської митниці Держмитслужби визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівне-Агротехніка" (далі – ТОВ "Рівне-Агротехніка", позивач) звернулося до суду з позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/30021 від 23.12.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2019/30020/1 від 23.12.2019.

Мотивуючи вимоги позову позивач зазначав, що ним було придбано трактор марки "JOHN DEERE" модель "8335R" вартістю 52 000 євро, що підтверджується договором купівлі-продажу №29/12/2019 від 10.12.2019 і рахунком-фактурою №AG20191201 від 04.12.2019. Через представника на Поліську митницю Держмитслужби митну було подано декларацію від 23.12.2019 №UA204020/2019/402451 разом з документами, необхідними для розмитнення вказаного автомобіля, митна вартість якого визначена на рівні 55106,54 євро. Проте, відповідач не погодився із задекларованою митною вартістю, в результаті чого складено картку відмови та прийнято рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, внаслідок чого вартість трактора збільшена. На переконання позивача, такі рішення є незаконними та протиправними, оскільки посадовою особою митниці не було наведено жодної із передбачених Митним кодексом України конкретних підстав, що дозволяють витребовувати додаткові документи. Наголошував, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Надані ж позивачем до митниці документи на підтвердження вартості митного товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною, що зазначена в звіті про оцінку трактора №1302Е від 20.12.2019. На підставі наведеного позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 11.03.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 30.03.2020 на 10:00 год.

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена ним у відзиві на позовну заяву від 24.03.2020, відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення. На обґрунтування своїх заперечень зазначав, що при проведенні у відповідності до ст.54 Митного кодексу України контролю визначення митної вартості товару, заявленої позивачем до митного оформлення за митною декларацією від 23.12.2019 №UA204020/2019/402451 встановлено, що вартість товару, визначена позивачем за резервним методом, нижча від наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел, як а дату оцінки становила 95779,8086 євро/шт. Наголошував на порушеннях вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів у наданому до митного оформлення Звіті. Зазначав про відсутність у поданих до митного оформлення документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари. Враховуючи зазначене, а також факт ненадання декларантом додаткових документів, що витребовувалися митницею, наявні достатні підстави вважати, що декларантом надано неточні та неповні відомості. Таким чином, відповідач вважав, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.65-70).

Ухвалою суду від 30.03.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 04.05.2020 на 14:30 год.

04.05.2020 судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням головуючого судді по справі в відпустці.

Ухвалою суду від 12.05.2020 розгляд адміністративної справи відкладено до 29.05.2020 до 09:30 год.

У судове засідання, призначене на 29.05.2020, представник позивача не прибув. До початку судового засідання подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні, призначеному на 29.05.2020, проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив повністю відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття картки відмови у митному оформленні та рішення про коригування митної вартості, суд керувався критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом досліджено наявні у справі докази та з`ясовано наступне.

ТОВ "Рівне-Агротехніка" придбало трактор марки "JOHN DEERE" модель "8335R" у Продавця – "AGROGRIMMA GmbH" (м.Берлін, Німеччина) за вартістю 52000 євро, що підтверджується договором купівлі-продажу №29/12/2019 від 10.12.2019 (а.с.15-17; далі – Договір), рахунком-фактурою №AG20191201 від 04.12.2019 (а.с.18-19).

Згідно п.3.1 та 3.2 Договору, покупець здійснює оплату вартості товару на умовах післяоплати. Оплата за товар здійснюється покупцем банківським переказом до 30.06.2020.

Як встановлено судом та стороною відповідача не заперечувалося, 23.12.2019, з метою переміщення через митний кордон транспортного засобу, позивачем було подано до Поліської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію №UA204020/2019/402451 (а.с. 91) про декларування даного товару разом з наступними документами на підтвердження достовірності даних, зазначених в митній декларації: договір купівлі-продажу №29/12/2019 від 10.12.2019; рахунок-фактура №AG20191201 від 04.12.2019; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 19.12.2019; технічна характеристика від 21.12.2019; декларація країни відправлення 19PL381010E1054380 від 17.12.2019; договір про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом від 12.12.2019; довідка про транспортні витрати №500 від 17.12.2019 (а.с.15-25); звіт про оцінку трактора №1302Е від 20.12.2019 (а.с.27-44).

Митну вартість декларантом визначено в декларації в сумі 55106,54 євро (з врахуванням звіту про оцінку трактора №1302Е від 20.12.2019).

Проте, Поліською митницею Держмитслужби було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/30021 від 23.12.2019 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/300020/1 від 23.12.2019 (а.с.12, 13-14).

Своє рішення про відмову в прийнятті митної декларації митний орган обґрунтував тим, що митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів з гідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині першій статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до змісту спірного рішення про коригування митної вартості товарів, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з:

1. Відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості і товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари, а саме:

1.1. До митного оформлення заявлено колісний транспортний засіб (далі-КТЗ) як ушкоджений згідно МД №UA204020/2019/402451, за рівнем митної вартості 55106,5426 EUR відповідно до поданого Висновку експертного дослідження від 20.12.2019 №1302Е (далі - Висновок про оцінку КТЗ або Висновок).

Згідно положень п.5 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Поряд з тим, відповідно до графи 20 Розділу III "Правил заповнення декларації митної вартості", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Однак до митного оформлення жодного з перерахованих вище документів не надано, а подана до митного оформлення довідка про транспорті витрати від 17.12.2019 містить загальну вартість, тобто перевезення зазначено не в розрізі складових витрат. Декларантом заявлено митну вартість товару на підставі звіту про оцінку трактора JOHN DEERE 8335R від 20.12.2019 №1302Е . Вартість транспортного засобу в звіті експертом визначено на підставі цін аналогів, інформація про які розміщена в мережі Інтернет. Транспортні засоби, які вибрані для розрахунку тривалий термін перебували в експлуатації (з 2013 року), тому їх технічний стан, умови догляду, зберігання, використання вже були враховані при формуванні цінової пропозиції.

Також у спірному рішенні вказано про не надання усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 - 4 ст. 53 Митного кодексу України та у відповідності до ч.5 ст.54 Митного кодексу України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

При цьому зазначено, що орган доходів і зборів володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо складових митної вартості товарів: вартість КТЗ згідно інформації, наявної в ЄАІС Держмитслужби, відповідно до митної декларації від 09.01.2019 №UA205020/19/000348, яку оформлено за рівнем митної вартості 95779,8086 EUR. яка визнана органом доходів і зборів.

Вказано, що заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень: складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, таких як: 1. документи про вартість перевезення оцінюваного товару відповідно до частини другої статті 53 МКУ, з урахуванням положень передбачених графою 20 Розділу III "Правил заповнення декларації митної вартості", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599; 2. висновок про якісні та вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, який може поширюватись на даний товар.

У відповідності до ч.6 ст.53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Вартість транспортного засобу визначено за рівнем митної вартості 95779,8086 євро/шт., відповідно до інформації, наявної в ЄАІС Держмитслужби згідно митної декларації від 09.01.2019 № UA205020/19/000348.

При цьому, для визначення митної вартості оцінюваного товару використано актуальну на дату оцінки КТЗ вартість, що наявна у митниці ДФС.

Числове значення вартості транспортного засобу, з врахуванням курсу валют, встановленого Національним банком України на день подання митної декларації до митного оформлення, становить 2475550,9852 грн., або у валюті рахунку за якою подано МД - 95779,8086 євро.

24.12.2019 декларантом було подано нову митну декларацію №UA204020/2019/402874 з визначенням митної вартості за резервним методом (а.с.10-11), після чого, у зв`язку із забезпеченням сплати гарантійних митних платежів згідно розділу Х Митного кодексу України, в т.ч. і надмірних - 335 486,78 грн., з врахуванням рішення про коригування митної вартості, транспортний засіб було випущено на митну територію України.

Таким чином, позивач розмитнив транспортний засіб шляхом подання нової декларації, яка подана з урахуванням митної вартості визначеної у рішенні про коригування митної вартості.

Проте, не погодившись із наведеними вище рішенням відповідача про коригування митної вартості та оформленням картки відмови в прийнятті митної декларації, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.24 Митного кодексу України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Предметом оскарження є, зокрема, рішення - окремі акти, якими органи доходів і зборів або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні.

Рішенням про коригування митної вартості, контролюючий орган здійснює адміністрування митних платежів, а саме - збільшує базу оподаткування імпортованих товарів (митну вартість товарів), що має наслідком збільшення суми податків, які підлягають до сплати декларантом.

У відповідності до ч.1 ст.29 Митного кодексу України рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Частиною 5 статті 24 Митного кодексу України передбачено, що оскарження податкових повідомлень-рішень органів доходів і зборів здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з ч.3 ст.24 Митного кодексу України правила цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, крім оскарження постанов по справах про порушення митних правил та випадків, коли законом встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності.

За правилами пп. "б" п.5 ч.2 ст.55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Тобто, ч.1 ст.29 і пп. "б" п.5 ч.2 ст.55 Митного кодексу України, передбачає право особи на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості до суду без будь-яких на те застережень чи умов (щодо порядку випуску товарів у вільний обіг).

Стаття 55 Митного кодексу України не передбачає обмежень або звуження строку, за яким рішення про коригування митної вартості не може бути оскаржено (після випуску у вільний обіг товарів).

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України безпосередньо врегульовано застосування строків оскарження рішення контролюючого органу до суду, а саме: визначено тривалість строку звернення до суду з вимогою щодо протиправності рішення контролюючого органу (1095 днів) та визначено момент початку перебігу строку звернення до суду з вимогою щодо протиправності рішення контролюючого органу (з моменту отримання такого рішення).

За таких обставин, строк звернення платника податків до адміністративного суду з позовом про оскарження рішень про визначення митної вартості становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішень, що оскаржуються.

Висновок аналогічний за змістом, викладено Верховним Судом у постанові від 13.09.2019 по справі №813/4202/16.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Як передбачено ч.2, 3 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами 1-3 статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Часинами 1, 2, 5, 6 статті 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з ч.1, 2 ст.57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Отже, орган доходів і зборів повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено судом, під час проведення митного контролю і митного оформлення товару відповідачем визначено його митну вартість в розмірі 95 779,81 євро, на основі актуальної на дату оцінки інформації, наявної у митниці.

Разом з тим, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Судом не приймаються до уваги твердження відповідача про відсутність у поданих до митного оформлення документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті), оскільки суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Суд наголошує, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім переліку нормативних актів, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Проте, в спірному рішенні відсутнє обґрунтування того, що ненадання витребуваних документів впливає на митну вартість товару. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за резервним методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом збільшення митної вартості.

В оскаржуваних в межах даної справи рішення відповідач не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості.

Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований також в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 в справі №809/278/17.

Згідно з вимогами п.2, 4 ч.2 ст.55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить відомостей щодо наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), а тому таке рішення не відповідає вимогам п.2, 4 ч.2 ст.55 Митного України.

Відповідачем жодним чином не обґрунтовано те, що митниця провела порівняльний аналіз цінових характеристик товарів за роком випуску, маркою, за моделлю, за конфігурацією, технічним станом тощо.

В силу вимог ч.2 ст.55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.12.2012 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства, а тому ненаведення обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Висновок аналогічного характеру викладений Верховним Суд ом у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17.

У постанові від 19.02.2019 по справі №805/2713/16-а Верховний Суд також дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам статті 55 Митного кодексу України у випадку, зокрема, якщо не містить обґрунтувань причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, інформації наявної у митного органу (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, тощо.

У відповідності до вимог ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідачем не наведено в оскаржуваних рішення та картці жодного аргументу, який би спростував зміст документів, наданих декларантом для митного оформлення товару, у зв`язку з чим, відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. Тобто надані основні документи містили всі числові значення, необхідні для визначення вартості товару за основним методом.

Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, умови поставки, ціну, транспортну складову митної вартості, а отже у сукупності містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Отже, враховуючи наведене та проводячи системний аналіз правових норм, суд дійшов висновку щодо відповідності вимог позивача чинному законодавству України.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд не може приймати рішення лише на підставі пояснень позивача, які не підтверджуються доданими доказами, та без дослідження всіх обставин справи.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача не надано доказів законності дій посадових осіб митниці ДФС при винесенні оскаржуваних рішень, у той час як позивачем належними та допустимими доказами доведено свої доводи та вимоги.

Відповідно, позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч.1 ст. 139 КАС України згідно з якими, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оригінали платіжних доручень №1795 від 10.02.2020 (а.с.9), №1796 від 10.02.2020 (а.с.8) та №1812 від 02.03.2020 про сплату судового збору знаходяться у матеріалах справи (а.с.53).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Агротехніка" (вул.Данила Галицького, буд.5, кв.1, м. Рівне, 33027, код ЄДРПОУ 38794742) до Поліської митниці Держмитслужби (вул. Костромська, 25 г, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 43350097) про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 23.12.2019 UA№204000/2019/300020/1.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.12.2019 №UA204000/2019/30021.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Агротехніка" судовий збір у сумі 23 122,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Поліської митниці Держмитслужби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 04 червня 2020 року.

Суддя Борискін С.А.