Рішення № 89625219, 04.06.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3463/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами, у порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про:

визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку та виплаті основної державної пенсії, на підставі прямої дії ч.3 ст.59 ЗУ «Про статус та соціальних захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності 90%, тобто, як добуток п`яти мінімальних заробітних плат та відповідного відсотку втрати працездатності;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату основної державної пенсії на підставі прямої дії ч.3 ст.59 ЗУ «Про статус та соціальних захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності 90% без урахування інших положень Закону України «Про статус та соціальних захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та положень постанови КМУ №1210 від 23.11.2012 року, без урахування понижуючих коефіцієнтів та других формул чи розрахунків і без обмежень граничного (максимального) розміру пенсії, з урахуванням здійснених виплат, тобто, як добуток п`яти мінімальних заробітних плат та відповідного відсотку втрати працездатності, починаючи з 26.04.2019 року.

Адміністративний позов мотивовано наступним.

ОСОБА_1 зазначив, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (1 категорії).

Після прийняття Конституційним Судом України рішення №1-р(ІІ)2019 від 25.04.2019 року, ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Однак, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №767/П-15 від 13.04.2020 року, ОСОБА_1 , було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.

На думку позивача, зазначена відмова є протиправною та суперечить чинному законодавству, оскільки він має право на перерахунок пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та згідно відсотку втрати працездатності.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№20141/20 від 25.05.2020р. на позовну заяву (а.с.166-174).

Відзив обґрунтований наступним.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, в якій просив звернути увагу на його пенсійну справу у зв`язку з тим, що він має право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначає, що заява ОСОБА_1 , була написана у довільній формі та не містила чіткої прохальної частини.

Враховуючи вищевикладене, у порядку розгляду звернення визначеного Законом України «Про звернення громадян», Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом повідомило позивача про недоцільність перерахунку його пенсії за положеннями ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки внаслідок такого перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 , зменшиться.

Відповідачем наголошувалося, що рішення про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 пенсійним органом - не приймалося.

Крім того, ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не передбачає обов`язку при розрахунку пенсії застосовувати відсоток втрати працездатності пенсіонера, якому перераховується пенсія. Вказаною нормою чітко передбачено перерахунок пенсії у розмірі п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня відповідного року.

У відповіді на відзив (вх.№20578/20 від 29.05.2020р.) ОСОБА_1 зазначив, що вважає лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.04.2020 року - протиправним та наголошував, що рішення Конституційного Суду є обов`язковими та такими, що не можуть бути оскаржені (а.с.223-227).

Станом на 04 червня 2020 року, інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 , учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1988 роках, що підтверджується, зокрема, посвідченням Серії НОМЕР_1 (а.с.66) та довідкою Центрального архіву Міністерства Оброни України №51/1/4104 від 17 грудня 1996 року (а.с.69).

ОСОБА_1 , також є інвалідом І групи з втратою рівня працездатності - 90 відсотків (а.с.65,67-68).

ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 року (а.с.103-165).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року по адміністративній справі №1540/4497/18 (суддя Харченко Ю.В.), зобов`язано Малиновське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі призначити ОСОБА_1 виплату державної пенсії на підставі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчислення розміру якої повинно бути здійснено відповідно до Довідки, виданої ДП «Одеський морський торговельний порт» №03/0963 від 11.05.2018 року та Рішення Малиновського районного суду м.Одеси по справі №521/21760/16-ц від 13.04.2017 року.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року по адміністративній справі №1540/4497/18 набрало законної сили 12 лютого 2019 року.

06 квітня 2020 року, ОСОБА_1 звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, якій просив перерахувати пенсію згідно з частиною 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 року, відповідно до Рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2019 від 25 квітня 2019 року (а.с.71).

Листом №2775-2820/Ч-02/8-1500/20 від 13.04.2020 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, роз`яснило ОСОБА_1 , що його пенсію обчислено на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року по адміністративній справі №1540/4497/18 та її розмір становить 13314,69 гривень. При обчисленні пенсії за нормами статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 року та п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року, розмір пенсійної виплати зменшується та становитиме 12197,89 гривень (а.с.72).

Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії - протиправним, а своє право на перерахунок пенсії - порушеним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до положень ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Слід зазначити, що спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 року (далі - Закон №796-XII).

Відповідно до ст.10 Закону №796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до примітки до вказаної статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Статтею 59 Закону №796-XII (у редакції чинній до 01.10.2017 року) передбачено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до ст. 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків) або відповідно до ст. 54 Закону №796-XII.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону №796-XII або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Таким чином, ч.3 ст.59 Закону №796-XII у редакції, чинній до 01.10.2017 року, визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали особами з інвалідністю.

Законом України №2148-VIII від 03.10.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», (далі - Закон №2148) який в частині внесених наступних змін згідно Прикінцевих та перехідних положень підлягає застосуванню з 01.10.2017 року, ст. 59 Закону №796-XII викладено у наступній редакції: «Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до ст. 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до ст. 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».

Тобто, Законом №2148 розширено перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань та особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.

Окрім того, згідно внесених змін суттєво змінився коефіцієнт, з якого необхідно здійснювати розрахунок пенсії, а саме з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження на п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

У зв`язку з цим, Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №851 від 15.11.2017 року «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Постанова №851), якою доповнено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» п.9-1, яким передбачено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за встановленою постановою формулою.

Отже, виходячи з аналізу вказаних правових норм вбачається, що з 01.10.2017 року право на перерахунок пенсії по інвалідності на підставі ст. 59 Закону №796-XII з розрахунку п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року мають особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань та особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України №1934-XII від 06.12.1991 року «Про Збройні Сили України» держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов`язки служби у військовому резерві, та військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов`язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час виконання службових обов`язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов`язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Наведені положення кореспондуються зі ст.10 Закону №796-XII, згідно з якою до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов`язані, призвані на військові збори.

Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що громадяни із числа військовозобов`язаних, призваних на військові збори для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є військовослужбовцями, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права вже була висловлена Верховним Судом у постанові по справі №211/121/17-а (2-а/211/57/17) від 11.09.2018 року.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що дія ст.59 Закону №796-XII щодо проведення перерахунку пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється не виключно на військовослужбовців строкової служби, а й на позивача, якого згідно довідки Центрального архіву Міністерства оборони України №51/1/4104 від 17 грудня 1996 року, було призвано на збору та у складі військової частини №44316 залучено до робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та який у зв`язку з цим отримав інвалідність.

Крім того, суд звертає увагу, що рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону № 796, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

У цьому рішенні Конституційний Суд України наголошує, що закріплений в Конституції України обов`язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.

Вирішуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України зазначає, що аналіз положень ст.ст. 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. Згідно норм Конституції України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов`язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.

Конституційний Суд України наголошує, що держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.

Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що військовослужбовці, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов`язку, мають різний рівень соціального забезпечення. Такий підхід законодавця до визначення рівня соціального забезпечення вказаних категорій осіб не відповідає принципу справедливості та є порушенням конституційного принципу рівності.

Таким чином, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальних захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 01 січня відповідного року, за його бажанням.

Поряд з цим, 25.11.2005 року, Правлінням Пенсійного фонду України прийнято Постанову №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пунктів 4.1-4.2 Порядку №22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 06 квітня 2020 року, ОСОБА_1 звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, якій просив перерахувати пенсію згідно з частиною 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 року, відповідно до Рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2019 від 25 квітня 2019 року (а.с.71).

Проте, листом №2775-2820/Ч-02/8-1500/20 від 13.04.2020 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, роз`яснило ОСОБА_1 , що його пенсію обчислено на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року по адміністративній справі №1540/4497/18 та її розмір становить 13314,69 гривень. При обчисленні пенсії за нормами статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 року та п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року, розмір пенсійної виплати зменшується та становитиме 12197,89 гривень (а.с.72).

Суд зазначає, що рішення про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області - не приймалося.

Заява ОСОБА_1 була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду в Одеській області не у відповідності до Порядку №22-1, а у відповідності до Закону України «Про звернення громадян» №393/96-ВР від 02.10.1996 року (далі - Закон України «Про звернення громадян»).

На тому, що заява позивача була розглянута у відповідності до Закону України «Про звернення громадян» та рішення про відмову у проведенні позивачеві перерахунку пенсії не приймалося, Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області наголошувало і у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

За змістом статті 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Суд критично ставиться до посилань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, що ОСОБА_1 звернувся за роз`ясненнями з проханням звернути увагу на його пенсійну справу та зазначає, що ОСОБА_1 просив відповідача провести перерахунок його пенсії згідно з частиною 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 року, відповідно до Рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2019 від 25 квітня 2019 року, а не отримати роз`яснення.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії, орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Суд зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 чи відмову у проведенні перерахунку свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відповідаючи на заяву про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 листом у порядку Закону України «Про звернення громадян», а не приймаючи відповідного рішення - діяло не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Проте, як вбачається з положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 року № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі. Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними) (аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату основної державної пенсії на підставі прямої дії ч.3 ст.59 ЗУ «Про статус та соціальних захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності 90% без урахування інших положень Закону України «Про статус та соціальних захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та положень постанови КМУ №1210 від 23.11.2012 року, без урахування понижуючих коефіцієнтів та других формул чи розрахунків і без обмежень граничного (максимального) розміру пенсії, з урахуванням здійснених виплат, тобто, як добуток п`яти мінімальних заробітних плат та відповідного відсотку втрати працездатності, починаючи з 26.04.2019 року - є передчасною, з огляду на не прийняття відповідачем встановленого законодавством рішення про відмову у проведенні перерахунку, а тому, наразі, задоволенню не підлягає.

Способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином розглянути заяву ОСОБА_1 про проведення перерахунку пенсії із прийняттям відповідного владного рішення.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», «із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури».

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Враховуючи вищевикладене та той факт, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не було прийнято жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання відповідача належним чином розглянути заяву про проведення перерахунку пенсії, із прийняттям відповідного владного рішення.

У пункті 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні витрати на виклик свідків та призначення експертизи, жодні витрати не належать до компенсації за рахунок коштів Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257, 258, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку та виплаті основної державної пенсії, на підставі прямої дії ч.3 ст.59 ЗУ «Про статус та соціальних захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності 90%, тобто, як добуток п`яти мінімальних заробітних плат та відповідного відсотку втрати працездатності; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату основної державної пенсії на підставі прямої дії ч.3 ст.59 ЗУ «Про статус та соціальних захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності 90% без урахування інших положень Закону України «Про статус та соціальних захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та положень постанови КМУ №1210 від 23.11.2012 року, без урахування понижуючих коефіцієнтів та других формул чи розрахунків і без обмежень граничного (максимального) розміру пенсії, з урахуванням здійснених виплат, тобто, як добуток п`яти мінімальних заробітних плат та відповідного відсотку втрати працездатності, починаючи з 26.04.2019 року - задовольнити частково.

Бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не прийняття рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії чи рішення про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , за заявою від 06 квітня 2020 року - визнати протиправною.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 06 квітня 2020 року, про проведення перерахунку пенсії згідно з частиною 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 року, відповідно до Рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2019 від 25 квітня 2019 року, ), з прийняттям відповідного рішення про проведення перерахунку пенсії чи відмову у проведенні перерахунку пенсії та з урахуванням висновків суду.

У решті задоволення позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Суддя Балан Я.В.

.