Рішення № 89624914, 27.05.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

27 травня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/653/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В,

за участю:

секретаря судового засідання: Попової Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом адвоката Ткаченка Дмитра Анатолійовича в інтересах Приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С. С. Монятовського» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Ткаченка Дмитра Анатолійовича в інтересах Приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С. С. Монятовського» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позову зазначено, що 07.02.2019 головним державним ревізором - інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Рубіжанського управління ГУ ДФС у Луганській області проведено камеральну перевірку Позивача з питань своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість за період грудень 2018 року. За результатом перевірки було складено акт №147/12-32-51-05/13392898 від 07.02.2019. Не погоджуючись з висновками викладеними в Акті перевірки, 18.02.2019 Позивач звернувся до Відповідача з запереченнями. У відповіді до заперечення на Акт перевірки ГУ ДФС у Луганській області повідомила Позивача, що висновки Акту перевірки залишено без змін. На підставі висновків, викладених в Акті перевірки, ГУ ДФС у Луганській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.03.2019 № 0003675105 про застосування штрафу у сумі 1020,00 грн.

Позивач не погоджується з правомірністю прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на те, що в силу Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", суб`єкти господарювання, які провадять діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності. Пропущення Платником податків строків подання декларацій з ПДВ за грудень 2018 року обумовлено настанням обставин непереборної сили, а саме антитерористичні дії на території Луганської області. Настання обставин непереборної сили для Платника податків при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів підтверджується Сертифікатом Торгово-промислової палати України № 2382/05-4 від 15.08.2014. Оскільки станом на момент подання податкової декларації з ПДВ за грудень 2018 року обставини непереборної сили не закінчилися та продовжують тривати. Платник податків не звертавея до Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області із заявою про продовження граничних строків подання податкових декларацій. Платник податків мав намір звернутися з такою заявою після закінчення обставин непереборної сили, як того вимагає п. 102.6 ст. 102 ПК України та наказ № 861.

Позивач вважає, що податкова декларація з ПДВ за період грудень 2018 року подана ним своєчасно без порушення строків. В Акті перевірки контролюючий орган неправильно зазначено строк подання податкової декларації. Позивач робив спроби подання декларації з ПДВ засобами електронного зв`язку в електронній формі. Доказами подання деклараціє є квитанції отримана Платником податків у електронному вигляді: податкова декларація з ПДВ за грудень 2018 року. Направлена засобами електронного зв`язку 16.01.2019 о 12:39. Проте, електронна декларація з ПДВ Позивача не була прийняті ДФС України з причини "Відсутній укладений з платником договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору". Разом з цим, Позивач повідомляє, що у період подання податкової декларації з ПДВ за грудень 2018 року продовжував діяти Договір про визнання електронних документів укладений на підставі заяви про приєднання від 10.04.2018 № 1.

Щодо недодання розрахунку штрафних (фінансових) санкцій та його розміру. В порушення норм Податкового кодексу України до податкового повідомлення-рішення від 07.03.2019 № 0003675105 Відповідачем не було додано розрахунок штрафних (фінансових) санкцій. У зв`язку з відсутністю розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, Позивач може тільки зробити припущення, що штраф в розмірі 1020 гривень був застосований так як відповідач вважав, що до Позивача протягом року було застосовано штраф за несвоєчасне подання податкової звітності з ПДВ. Позивач вважає, що він не має ознак, того що до нього протягом року було застосовано штраф за несвоєчасне подання податкової звітності з ПДВ, так як на момент прийняття спірного ППР:

- відносно Позивача не існувало іншого ППР, яке набрало чинності про застосування до Позивача протягом року штрафу відповідно абзацу першого п. 120.1 ст. 120 ПК України, за несвоєчасне подання податкової звітності з ПДВ;

- податкове повідомлення-рішення від 08.02.2019 № 0002315105 про застосування штрафу у сумі 850,00 грн за несвоєчасне подання податкової звітності з ПДВ за період липень-листопад 2018 року, не набрало законної сили, тривала процедура адміністративного оскарження, про що було відомо Відповідачу.

Окрім того, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року у справі № 360/2183/19 було визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 08.02.2019 №002315105 про застосування до приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С. С. Монятовського» штрафних санкцій в сумі 850,00 грн. Таким чином, Позивач вважає, що Відповідач неправомірно застосував до Позивача таку ознаку як те, що до нього протягом року було застосовано штраф за несвоєчасне подання податкової звітності з ПДВ.

На підставі викладеного позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав відзив на позовну заяву (а.с. 42-46) в обґрунтування якого зазначено наступне.

На час виникнення спірних правовідносин, з жовтня 2015 року по березень 2016 року, діяв Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом, що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5), який і має застосовуватись до спірних правовідносин, Порядком передбачено, що засвідченню підлягають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) по кожному окремому податковому та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання якого настало згідно нормативно - правових актів проте таке виконання стало неможливим через наявність зазначених обставин, Сертифікат не може засвідчувати форс-мажорні обставини на майбутнє. У разі якщо сертифікат про форс-мажорні обставини виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення.

Отже, на думку відповідача, факт наявності сертифікату не звільняє від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань, однак надає можливість платнику ініціювати відповідну процедуру.

Також відповідачем зазначено, що сертифікат (висновок) про настання обставин непереборної сили від 15.08.2014 № 2382/05-4 складений відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 ст.100 ПК України. У свою чергу вказані пункти ПК України регламентують підстави відстрочення/розстрочення податкового боргу платника. Тобто сфера дії вказаного сертифікату взагалі не охоплює питання продовження граничних строків подання податкових декларацій. Сертифікат (висновок) №2382/05-4 про настання обставин непереборної сили, складений відповідно до п.5.4 Порядку застосування норм пунктів 102.6-102.7 ст.102 ПК України, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 №1044, за звернення ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С. С. Монятовського» за місцезнаходженням 91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107, корп. 14.

Таким чином, на думку відповідача, наданий позивачем Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати від 15.08.2014 № 2382/05-4 не є належним доказом, який посвідчує обставини непереборної сили відносно не подання податкових декларацій за платежем «податок на додану вартість» за період грудень 2018 року, оскільки виданий до настання спірних правовідносин, і фактично засвідчує обставини непереборної сили у період з 10.07.2014 до моменту його видачі - 15.08.2014.

Головним управлінням ДФС у Луганській області на підставі підпунктів 19-1. 1.1, 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 76.1 статті 76, статті 102 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку з питань своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість за період грудень 2018 року ПАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського».

В акті перевірки зазначено, що ПАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» 24.01.2019 за №1594 подано, з порушенням встановлених строків, податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2018 року, граничний термін подання 21.01.2019.

В акті перевірки зазначено, що ПАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» 24.01.2019 за №1594 подано, з порушенням встановлених строків, податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2018 року, граничний термін подання 21.01.2019.

Щодо посилання Позивача на те, що контролюючий орган протиправно відмовив йому у прийнятті податкових декларацій поданих засобами електронного зв`язку ГУ ДФС у Луганській області зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у квитанціях доданих ПАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського», зокрема, до заперечень зазначені виявлені помилки, а саме: документ не може бути прийнятий - відсутній укладений з платником договір про визнання електронних документів.

Таким чином платником порушено пункт 49.5 статті 49 Податкового кодексу України в частині відправлення декларації листом не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, який настав для декларації за грудень 2018 року 21.01.2019.

Також відповідачем зазначено, що Головним управлінням ДФС у Луганській області, на підставі акту перевірки від 08.01.2019 № 7/12-32-51-05/13392898 та відповідно до вимог п.п.54.3.3 п.54.3 ст. 54 та п. 120.1 ст.120 ПК України, щодо ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С. С. Монятовського» складено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 08.02.2019 № 0002315105, згідно якого відповідача притягнуто до відповідальності за порушення термінів подання податкових декларацій з ПДВ шляхом застосування штрафної санкції відповідно до п. 120.1 ст.120 ПК України на суму 850,00 грн. На час складання податкового-повідомлення-рішення від 07.03.2019 №0003675105, податкове повідомлення рішення від 08.02.2019 № 0002315105 не оскаржувалося, а тому до ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С. С. Монятовського» застосовано штраф за повторне несвоєчасне подання податкової декларації з ПДВ, а саме в розмірі 1020 гривень.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

17 березня 2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 70-72), в обґрунтування якої зазначено, що статтею 30 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268 від 18 січня 2018 року були внесені зміни до деяких законодавчих актів України. Так, статтею 3 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» № 638 від 20 березня 2003 року було доповнено абзацом 10: «антитерористична операція може здійснюватися одночасно із відсіччю збройної агресії в порядку статті 51 Статуту Організації Об`єднаних націй та/або в умовах запровадження воєнного чи надзвичайного стану відповідно до Конституції України та законодавства України». Виходячи з назви самого рішення РНБО від 30 квітня 2018 року слідує, що антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей триває.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р, «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включені місто Рубіжне Луганської області. Місцезнаходження Позивача зареєстроване - вул. Володимирська, буд. 37, офіс 3, місто Рубіжне, Луганська область, 93000. Тобто місцезнаходження Позивача де він перебуває на обліку в податковому органі, розташованому на території населених пунктів де проводиться антитерористична операція.

Також позивачем зазначено, що пропущення позивачем строків подання декларації з ПДВ за період грудень 2018 року обумовлено настанням обставин непереборної сили, а саме антитерористичні дії на території Луганської області. Настання обставин непереборної сили для Позивача при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області, є загальновідомим, підтверджений нормативно правовими актами та Сертифікатом ТПП України № 2382/05-4 від 15.08.2014.

Сам факт проведення діяльності на території проведення антитерористичної операції є підставою відповідно до Закону № 2164-VIII, для звільнення від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності. Закон № 2164-УІІІ не вимагає від позивача отримання сертифікату ТПП, для встановлення - проведення діяльність на території проведення антитерористичної операції, та періоду її проведення. Даний факт є загальновідомим, широко висвітлюється у пресі та документально підкріплений на законодавчому рівні нормативного правовими актами.

Окрім того, хоч цього не вимагається Позивач отримав Сертифікат Торгово-промислової палати України № 2382/05-4 від 15.08.2014 який засвідчує настання обставин непереборної сили з 01.06.2014 року для Позивача при здійсненні господарської діяльності на території м. Луганськ та Луганської області, встановити термін закінчення обставин непереборної сили неможливо.

Обставини непереборної сили обумовлені саме проведенням антитерористичної операції на території м. Луганськ та Луганської області.

Крім того позивач наголосив, що у період подання податкової декларації з ПДВ за грудень 2018 року продовжував діяти Договір про визнання електронних документів укладений на підставі заяви про приєднання від 10.04.2018 № 1, це підтверджується наступним: контролюючий орган за результатом розгляду заяв про приєднання до договору про визнання електронних документів, які були подані Позивачем 16.01.2019 та 18.02.2019, видав квитанції № 1 від 16.01.2019 та від 18.02.2019, в яких зазначено, що заяви про приєднання до договору не можуть бути прийняті, оскільки діє Заява про приєднання від 10.04.2018 № 1 до Договору про визнання електронних документів. ГУ ДФС у Луганській області (м. Рубіжне) 09.01.2019 та 19.02.2019 року приймало подану Позивачем засобами електронного зв`язку іншу звітність, а саме «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів», що підтверджується квитанціями №2: від 09.01.2019 реєстраційний №9298037237, від 19.02.2019 реєстраційний № 9025394285

Відповідач зазначені факти жодним чином не спростував в своєму відзиви.

На підставі викладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги.

27 березня 2020 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с. 102-103) в обґрунтування якого зазначено, що Головним управлінням ДФС у Луганській області відзив на адміністративний позов Ткаченка Дмитра Анатолійовича в інтересах Приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» про скасування податкового повідомлення-рішення. від 07.03.2019 №0003675105 подано до суду, та направлено представнику позивача 04.03.2020, тобто в строки встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, до першого підготовчого судового засідання, та не в порушення права відповідача на подання відзиву на адміністративний позов.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року відкрито провадження у справі, вирішено справу за правилами загального позовного провадження в підготовчому засіданні на 05 березня 2020 року (а.с. 27-28).

05 березня 2020 року в підготовчому засіданні оголошено перерву до 25 березня 2020 року (а.с. 53-54).

25 березня 2020 року підготовче засідання відкладено до 08 квітня 2020 року (а.с. 98).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04 травня 2020 року (а.с. 114-115).

04 травня 2020 року судове засідання перенесено на 27 травня 2020 року (а.с. 125).

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, розгляд справи просив проводити без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, розгляд справи просив проводити без його участі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79 КАС України, суд встановив таке.

07.02.2019 головним державним ревізором - інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Рубіжанського управління ГУ ДФС у Луганській області Семьоновою В.Б. проведено камеральну перевірку ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С. С. Монятовського» з питань своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість за період грудень 2018 року, якою встановлено порушення позивачем вимог пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 ПК України в частині несвоєчасного подання податкової звітності з ПДВ за період грудень 2018 року. За результатом перевірки було складено акт від 07.02.2019 № 147/12-32-51-05/13392898 (а.с. 48).

Головним управлінням ДФС у Луганській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.03.2019 № 0003675105 про застосування штрафу у сумі 1020,00 грн за несвоєчасне подання податкової звітності з ПДВ за період грудень 2018 року, яке було оскаржене позивачем до ДФС України (а.с. 14-17, 49).

Рішенням Державної фіскальної служби України № 26476/6/99-99-11-06-01-25 від 07.06.2019 про результати розгляду скарги, скаргу Позивача залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с. 18-20).

Згідно квитанцій на підтвердження подання позивачем декларацій з ПДВ засобами електронного зв`язку в електронній формі: податкова декларація з ПДВ за грудень 2018 року направлена засобами електронного зв`язку 16.01.2019 о 12:39 (а.с. 8).

У зазначеній квитанції вказано, що «документ не може бути прийнятий - відсутній укладений з платником договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу» (а.с. 8).

Згідно квитанцій відповідних квитанцій позивачем в електронному вигляді направлялась заява про приєднання до договору про визнання електронних документів (а.с. 9-10).

Проте, у вказаних квитанціях зазначено, що «Заяву не прийнято. Діє заява про приєднання від 10.04.2018 № 1 до Договору про визнання електронних документів.» (а.с.9-10).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Приписами підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків, зокрема, зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

У відповідності до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За положенням п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

За положенням пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України, платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

Контролюючим органам забороняється в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів.

За пунктом 49.5 статті 49 Податкового кодексу України, у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов`язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

За положенням пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

Відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року N 557 затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі - Порядок №557).

Статтею 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

За приписами пунктів 1-3, 11-12 розділу ІІ Порядку № 557, електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. В інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні інформаційні ресурси або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися рівень захисту цієї інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї.

Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням надійного засобу ЕЦП, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

Згідно пункту 1 Розділ ІІІ Порядку №557, юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД (суб`єкт електронного документообігу) з дати укладення Договору.

Відповідно до п.14 Розділу ІІІ Порядку №557, дія Договору та пов`язаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника), поданої з дотриманням передбаченої пунктом 15 цього розділу процедури, або за наявності однієї з таких підстав: отримання інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи; наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі; наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю.

Договір вважається припиненим у день настання однієї з подій, зазначених у пункті 14 цього розділу (п.16 Розділу ІІІ Порядку №557)

Згідно п.17 Розділу ІІІ Порядку №557, у день припинення дії Договору контролюючий орган повідомляє автора про припинення дії Договору (із зазначенням причини) шляхом направлення автоматично сформованого повідомлення про припинення дії Договору на електронну адресу, внесену до облікових даних автора, за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку. На повідомлення про припинення дії Договору накладається електронна печатка контролюючого органу, визначеного відповідно до пункту 5 цього розділу.

Таким чином, законодавством передбачено подання платником податків у електронній формі податкових документів, зокрема, податкових податкової звітності. Підставою для направлення до відповідного контролюючого органу податкової звітності (у тому числі податкової декларації та податкових накладних) в електронній формі є наявність укладеного між платником податків та контролюючим органом договору про визнання електронних документів. При цьому, законодавством визначено виключні підстави для відмови у прийнятті податкової звітності.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що прийняття податкової документації є обов`язком контролюючого органу, за умови дотримання вимог законодавства та правильності заповнення всіх обов`язкових реквізитів.

Відповідно до матеріалів справи, податкова звітність з ПДВ, яка була спрямована позивачем засобами електронного зв`язку в електронній формі, відповідачем не прийнято, а саме з підстав: «відсутній укладений з платником договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу».

Разом з цим, як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем, у період подання податкової декларації з ПДВ за грудень 2018 року продовжував діяти Договір про визнання електронних документів, укладений на підставі заяви про приєднання від 10.04.2018 № 1. Зазначене підтверджується квитанціями № 1 від 16.01.2019 та 18.02.2019, якими Заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів, які подані позивачем 15.01.2019 та 18.02.2019 не прийняті, оскільки діє Заява про приєднання від 10.04.2018 № 1 до Договору про визнання електронних документів (а.с.9-10). Позивач з моменту укладення договору не змінював свого місця знаходження та облікові дані. Тобто, договір про визнання електронних документів укладений між позивачем та податковим органом на час подання позивачем податкової звітності був чинним.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження законних підстав для неприйняття поданих позивачем засобами електронного зв`язку декларацій з ПДВ за спірний період.

Отже, контролюючий орган протиправно відмовив позивачу у прийнятті податкової декларації з ПДВ за грудень 2018 року поданих засобами електронного зв`язку в електронній формі, оскільки на час їх подання продовжував діяти Договір про визнання електронних документів.

Підсумовуючи вищевикладене в сукупності обставин у справі, підтверджених належними доказами, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у прийнятті податкових декларацій.

Наведені обставини свідчать про те, що позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2018 року в межах законодавчо встановленого строку, що свідчить про необґрунтованість застосування штрафу згідно спірного податкового повідомлення-рішення.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що податкова декларація з ПДВ за грудень 2018 року були надіслані позивачем засобами поштового зв`язку з порушенням строку визначеного п. 49.5 ст.49 ПК України, оскільки, у даному випадку, платник податків перш за все скористався правом вибору засобу подання податкової документації, визначеного п 49.3 ст. 49 ПК України, а саме, у електронному вигляді. За результатами подання декларацій у електронному вигляді, як встановлено судом, податковий орган безпідставно відмовив позивачу у прийнятті податкових декларацій. Отже, з урахуванням встановленого судом факту неправомірної відмови контролюючого органу у прийнятті податкових декларацій, в силу положень п. 49.13 ст. 49 ПК України, такі декларації вважаються прийнятими у день їх фактичного отримання контролюючим органом, тобто, у строк передбачений ПК України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2102,00 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1611744925.1 від 11.02.2020 (а.с. 5-6).

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Ткаченка Дмитра Анатолійовича в інтересах Приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С. С. Монятовського» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 07.03.2019 № 0003675105 про застосування до Приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С. С. Монятовського» штрафу у сумі 1020,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний номер 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72) на користь приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С. С. Монятовського» (ідентифікаційний код 13392898, місцезнаходження: 93000, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Володимирська, буд. 37, офіс 3) судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 04 червня 2020 року.

Суддя О.В. Ірметова