Ухвала суду № 89624836, 04.06.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви

04 червня 2020 року м. Київ № 640/6952/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

24 березня 2020 р. до Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з позовом до Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2020 р. справу передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

25 травня 2020 року протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями ця справа передана на розгляд судді Журавлю В.О.

Судом встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 подано до Окружного адміністративного суду м. Києва через "Електронний суд". Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 р. позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали. Цією ухвалою запропоновано усунути недоліки шляхом подання до суду позовної заяви в письмовій формі та її копій для відповідача, а також надати належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів, відповідно до кількості учасників справи, зазначивши про наявність у іншої особи оригіналу письмового доказу та квитанцію про сплату судового збору.

3 червня 2020 р. до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання на виконання ухвали суду від 27 травня 2020 р. У цьому клопотанні ОСОБА_1 просить суд переглянути свою позицію відносно залишення позовної заяви без руху. Стверджує, що відсутність факту початку функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми "Електронний суд" та відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі та наводить відповідні правові позиції Верховного Суду. Посилається на те, що 1 грудня 2018 р. опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС.

Дослідивши вказане клопотання, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1, 4 та 8 статті 14 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом. Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Відповідно до підпунктів 15.1, 15.2, 15.3, 15.16 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (п.15.1); позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів (п.15.2); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (п.15.3); суд видає виконавчі документи в паперовій формі. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (п.15.16).

Так, 1 грудня 2018 року в газеті "Голос України" опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Дослідна експлуатація системи розпочинається з 1 березня 2019 року у складі вісьмох підсистем (модулів).

Відповідно до цього оголошення Державна судова адміністрація України на виконання параграфу 2 (Прикінцеві положення) розділу 5 Закону України від 3 жовтня 2017 р. № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» оголошує про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Дослідна експлуатація системи розпочинається з 1 березня 2019 року у складі наступних підсистем (модулів):

- Єдиний контакт-центр судової влади України;

- Єдина підсистема управління фінансово-господарськими процесами;

- Офіційна електронна адреса (Електронний кабінет);

- Офіційний веб-портал «Судова влада України»;

- Єдиний державний реєстр судових рішень;

- Підсистема «Електронний суд»;

- Модуль «Автоматизований розподіл»;

- Модуль «Судова статистика».

Отже, суд зазначає, що з 1 січня 2019 року підсистема ЄСІТС функціонує лише в тестовому режимі.

У подальшому відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 р. № 624/0/15-19 Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 1 грудня 2018 року). Таким чином, після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», пов`язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної систем, не набувають чинності. До того ж, тестова експлуатація вказаних підсистем та модулів ЄСІТС, підключення до яких буде здійснюватися поступово, згідно з окремими наказами ДСА України, виключає їх повноцінне функціонування.

З урахуванням наведеного суддя зазначає, що посилання заявника на публікацію оголошення від 1 грудня 2018 р. про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС є безпідставним.

Станом на день подачі зазначеної позовної заяви та клопотання Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує, у тому числі й Підсистема «Електронний суд», а тому відсутня можливість подання процесуальних документів в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до Наказу Державної судової адміністрації від 7 листопада 2019 року №1096 на 2020-2023 роки запроваджено плани і заходи з приводу забезпечення створення та функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та затверджено Концепцію побудови Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Отже, на цей час Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала, що унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі без наявності власноручного підпису заявника (його представника).

Суддя зазначає, що у Київському окружному адміністративному суді продовжується тестова робота підсистем та модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, підключення до яких буде здійснюватися поступово, згідно з окремими наказами Державної судової адміністрації України. Зокрема, тестування підсистеми "Електронний суд" у Київському окружному адміністративному суді вже здійснюється відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 р. № 628.

При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі на виконання п.п. 15.1 п.1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України.

Зазначена правова позиція щодо необхідності подання документів у паперовій формі до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, викладена також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 лютого 2019 року по справі №9901/43/19 (П/9901/43/19).

У позовній заяві зазначено, що документ сформований в системі "Електронний суд" 6 лютого 2020 р. Суддя повторно наголошує, що на момент подання цієї позовної заяви Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала, що унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі.

Суддя звертає увагу, що тестування підсистем та модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не є тотожним її повноцінному фунціонуванню.

Тому суддя зазначає, що з метою додержання прав заявника на звернення до суду ухвала суду від 27 травня 2020 р. про залишення позовної заяви без руху підлягає виконанню.

Ураховуючи, що позовна заява сформована позивачем в системі "Електронний суд", тобто подана не у паперовій формі, суд вважає, що позивач (уповноважений ним представник) має подати до суду позовну заяву в письмовій формі та її копії, а також надати належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів, або зазначити про наявність у іншої особи оригіналу письмового доказу, відповідно до кількості учасників справи.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

За наслідком розгляду поданих документів суддею враховано, що згідно з вимогами ч.2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Із урахуванням викладеного, з метою забезпечення права заявнику на доступ до правосуддя суддя дійшов висновку щодо необхідності продовження процесуального строку усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 для надання до суду додаткових документів, а саме: позовної заяви в письмовій формі та її копій для відповідача, а також надати належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів, відповідно до кількості учасників справи, зазначивши про наявність у іншої особи оригіналу письмового доказу та квитанцію про сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 121, 169, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

1. Продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви та установити ОСОБА_1 додатковий десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня завершення карантину.

Запропонувати ОСОБА_1 вжити заходів щодо усунення недоліків позовної заяви до завершення карантину.

2. Копії ухвали суду від 4 червня 2020 р. направити ОСОБА_1 .

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Журавель В.О.