Ухвала суду № 89624731, 03.06.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

03 червня 2020 року Справа № 320/2560/20

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., при секретарі судового засідання Кузьміної Ю.О. за участю: позивача та його представника, розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області, про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області, про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою суду від 18.05.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 26.05.2020. В ухвалі від 18.05.2020 також зазначено, що питання про поновлення провадження у справі буде вирішено в судовому засідання яке призначене на 26.05.2020.

Судове засідання призначене на 26.05.2020 відкладено у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали суду від 18.05.2020 та клопотанням представника позивача на 03.06.2020.

Ухвалою суду від 03.06.2020 судом внесено виправлення описки в ухвалі суду від 18.05.2020.

В судове засідання 03.06.2020 прибули позивач та його представник, відповідач та третя особа в судове засідання не прибули повідомлені належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не надали.

Судом в судовому засідання 03.06.2020 поставлено питання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з пропущенням строку звернення до суду. Позивач та його представник заперечували щодо залишення позовної заяви без розгляду, оскільки вважають, що позивач строк звернення до суду пропущений з поважних причин.

Заслухавши доводи позивача та його представника, дослідивши матеріали та з`ясувавши всі обставини справи суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону України №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом десяти робочих днів з дня коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічні приписи викладені у пункті 1 частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною першою вказаної статті передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2019 №60582224, яка винесена на підставі постанови про накладення адміністративного стягнення від 15.08.2019 №8. Позивач у позовній заяві стверджує, що про порушення своїх прав він дізнався 09.12.2019, коли його представник ознайомився з матеріалами виконавчого провадження. Також позивач стверджує, що він звертався з аналогічним позовом до суду, але з незалежних від позивача обставин він у встановлений строк не усунув недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі суду від 02.01.2020, оскільки не отримував її. Після отримання ухвали про повернення позовної заяви, позивач повторно звернувся з аналогічним позовом до суду.

Ухвалою суду від 23.03.2020 дану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу 10-ти денний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду: доказів на підтвердження того, що саме 09.12.2019 представник позивача ознайомився із постановою про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2019 №60582224; письмових пояснень щодо поважних причин по не усуненню недоліків згідно ухвали суду від 02.01.2020; пояснень та доказів, що позивач після ознайомлення 09.12.2019 з матеріалами виконавчого провадження, своєчасно подано позов відповідно до вимог ст.287 КАС України; документів на які здійснено посилання в позовній заяві (ухвала про залишення позову без руху від 02.01.2020, ухвала про повернення позовної заяви); заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В подальшому позивачем було надано заяву на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху в якій останній зазначив, що ухвалу суду від 02.01.2020 позивач не отримував. В підтвердження вказаної обставини, позивачем було надано до суду інформація поштового відділу, з якої вбачається, що рекомендований лист від 14 січня 2019 року на ім`я позивача отримав не він, а мати позивача.

Разом з тим, суд не бере до уваги як доказ вищевказану довідку, оскільки вона не містить ознак належності офіційного документу в якому відсутні дата її складання та реєстраційний номер, а також не зазначена посада та прізвище, ім`я та по-батькові підписанта.

Проте, судом встановлено, що з долученої до матеріалів справи позивачем роздруківки-відстеження посилок ДП "Укрпошти" за № 0113331560404, вбачається, що відправлення тобто конверт був вручений адресату (одержувачу) особисто 06.02.2020 об`єктом поштового зв`язку Плесецьке з індексом 08622.

Таким чином, позивач був обізнаний про наявність ухвали про залишення позовної заяви без руху від 02.01.2020. Проте, не усунув недоліки позовної заяви, отримав ухвалу про повернення позовної заяви та в подальшому повторно звернувся до Київського окружного адміністративного суду з аналогічним адміністративним позовом.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не було оскаржено ухвалу про повернення позовної заяви у зв`язку з не усунення недоліків позовної заяви.

Таким чином, у даному випадку суд не вбачає поважних причин пропуску строку звернення до суду, а тому суд дійшов висновку, що позивач пропустив десятиденний строк для звернення до суду з позовною заявою, передбачений Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

У пункті 35 рішення у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12.03.2009 (Заява № 20347/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія A, N 18, сс. 17-18, пп. 35-36). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22 жовтня 1996 року, Reports 1996-IV, с. 1502-3, пп. 51-52; і у справі "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, серія A, N 316-B, сс. 80-81, пп. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з`ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, серія A, N 93, сс. 24-25, п. 57).

У пункті 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 (Заява № 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб" (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.

Отже, передбачені КАС України положення про строк звернення до суду та наслідки його пропущення є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що викладені позивачем в обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду обставини не є поважними.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відтак, суд дійшов висновку, що заява позивача про поновлення пропущеного строку не містить поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що позивачем порушено строк на звернення до адміністративного суду, а тому даний позов підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо з підстав, визначених ч. 3 та 4 ст. 123 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 121-123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Адміністративну справу №320/2560/20 за позовом ОСОБА_1 до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Плесецької сільської ради Васильківського району Київської області, про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити (надати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Лиска І.Г.