Рішення № 89624712, 27.05.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2020 року № 361/1505/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Барчук Д. І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - Дворніцького О.Б.,

представника відповідача - Шкардун М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про скасування припису та постанови,

в с т а н о в и в:

До Броварського міськрайонного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № С-2401/1 від 24 січня 2019 року; визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № А-0502/1 від 05 лютого 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою № А-0502/1 від 05 лютого 2019 року, на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. за ч. 1 ст. 96 КУпАП. Також зазначає, що 24 січня 2019 року було винесено припис, відповідно до якого позивачу приписано усунути порушення містобудівного законодавства, які встановлені позаплановою перевіркою.

Позивач вважає вказану постанову та припис незаконними та необґрунтованими, просить їх скасувати.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки припис та постанова винесені згідно діючого законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2019 року дану справу передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року справу прийнято до провадження та визначено що розгляд справи буде здійснюватись за правилами спрощеного позовного провадження.

27 грудня 2019 року ухвалою суду вирішено здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до дослідженого в судовому засіданні Технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 , дана квартира складалась з однієї кімнати та кухні.

З метою збільшення житлової площі квартири та добудови ще однієї кімнати, 10 вересня 2015 року позивачем була подана до Департаменту ДАБІ у Київській області Декларація про початок виконання будівельних робіт з реконструкції житлової квартири. Для проведення реконструкції виготовлено та затверджено Проектну документацію.

Крім того судом встановлено, що у 2006 році позивачем отримано дозвіл Комунального підприємства "Служба замовника", який є землекористувачем земельної ділянки по АДРЕСА_2 , на прибудову до будинку; отримані відповідні погодження від сусідів позивача з квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , які межують з прибудовою; отримані погодження від ЗАТ "Київобленерго", ВАТ "Укртелеком", КП "Броваритеплоенергомережа", КП "Бровариводоканал".

29 вересня 2015 року позивачем подана Декларація про готовність об`єкта до експлуатації, яка зареєстрована та затверджена ДАБІ у Київській області.

30 вересня 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергобудтехсервіс" виготовлено технічний паспорт з відповідними змінами про реконструкцію квартири. Право власності на реконструйовану квартиру зареєстровано в установленому законом порядку, що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 06 жовтня 2015 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, в яких вже зазначено що квартира АДРЕСА_2 є двокімнатною.

На підставі звернення від 15 листопада 2018 року ОСОБА_2 щодо незаконної прибудови квартири АДРЕСА_1 , та направлення для проведення перевірки № 28/18 управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області 24 січня 2019 року проведено позапланову перевірку реконструкції квартири АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки складено акт № Т-2401/1 від 24.01.2019, в якому зафіксовані порушення позивачем містобудівного законодавства та винесено припис № С-2401/1 від 24.01.2019 з вимогою усунення порушень.

Крім того, відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення № Л-A-2401/1 від 24.01.2019, яким встановлено правопорушення норм ст.ст. 31, 34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 9, 11 Закону України "Про архітектурну діяльність", Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт № 466 від 13.04.2011, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів № 461 від 13.04.2011, за які передбачена відповідальність згідно ч.ч. 1, 9, 12, 13 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП).

05 лютого 2019 року Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № А-0502/1, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 9, 12, 13 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.

Не погоджуючись з прийнятими приписом та постановою, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правове обґрунтування обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 41 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 2 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Відповідно до пункту 7 Порядку та ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Пунктом 16 Порядку встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Частиною третьою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно пункту 22 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи, зокрема, після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорій складності.

Так, згідно змісту акту перевірки позивачем як власником, проведено реконструкцію квартири, в результаті якої збільшена площа шляхом добудови за межами зовнішньої конфігурації будинку ще однієї кімнати. Право користування на земельну ділянку не оформлялось.

Пунктом 5 Порядку виконання будівельних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», визначено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, або договору суперфіцію.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить висновку, що позивачем у 2015 році проведено реконструкцію квартири, у результаті якої була збільшена її площа шляхом добудови за межами зовнішньої конфігурації будинку без права власності або користування землею.

Проте, суд зазначає, що зі змісту положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16, від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16, від 12 червня 2019 року у справі № 916/1986/18.

Отже, оскільки будівництво прибудови завершилось у 2015 році та позивачем зареєстровано право власності на переобладнену після реконструкції квартиру, проведена відповідачем в січні 2019 року перевірка не може вважатись законною, а тому всі рішення, що оформлені за її результатами, підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № С-2401/1 від 24 січня 2019 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № А-0502/1 від 05 лютого 2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 42587198) сплачений судовий збір у сумі 1538 (одна тисяча п`ятсот тридцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 04 червня 2020 р.