Рішення № 89624190, 22.05.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2020 року Справа № 160/2018/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2020 року комунальне підприємство "Жовтоводськтепломережа" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 року №0091065530 Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А) про порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 213 893 (двісті тринадцять тисяч вісімсот дев`яносто три) гривні 78 копійок.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що отримав від відповідача акт згідно якого камеральною перевіркою встановлено несвоєчасну сплату КП «Жовтоводськтепломережа» (код ЄДРПОУ 23645975) узгодженої суми податкового зобов`язання у зв`язку з несвоєчасним поданням платіжних доручень до установи банку, відповідальність за що передбачена пунктом 126.1 статті 126 глави 11 розділу II Податкового кодексу України.

Згодом позивач отримав від відповідача податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 року № 0091065530 із Додатком (Розрахунок штрафної санкції), яким до позивача на підставі п. 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі 1 069 468,9 грн. застосовано штраф у розмірі 213 893,78 грн.

Позивач вважає протиправними дії відповідача з проведення 18 жовтня 2019 року камеральної перевірки комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по податковій декларації з ПДВ за березень-липень 2015 року, по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2015 року та вважає протиправним (незаконним) податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 р. № 0091065530 з огляду на те, що проведення самої перевірки та нарахування штрафних санкцій відповідачем здійснено без врахування строків давності.

Ухвалою суду від 23 березня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

08 квітня 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв`язку з наступним.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі підпункту 19-1 1.1. пункту 19.1 статті 19, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку КП «Жовтоводськтепломережа» (код ЄДРПОУ 23645975) з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по податковій декларації з ПДВ за березень-липень 2015 року, по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2015 року.

Перевіркою встановлено, що на порушення вимог ПК України КП «Жовтоводськтепломережа» несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання з ПДВ у загальному розмірі 1 069 468,90 грн., із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 126.1 ст. 126 Кодексу, ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 № 0091065530 на суму 213 893,78 грн. у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 57.1 ст. 57 Кодексу передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Стосовно строків проведення камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгоджених сум податкового (грошового) зобов`язання, то представник відповідача зазначив, що строк проведення камеральної перевірки протягом 30 календарних днів стосується лише перевірок саме податкових декларацій та уточнюючих розрахунків. Питання перевірки своєчасності сплати узгоджених сум податкового (грошового) зобов`язання відноситься до камеральної перевірки з інших питань і відповідно абз. 3 п. 76.3 ст. 76 Кодексу здійснюється з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, а саме 1095 днів. Так, акт перевірки складено 24.03.2017, тобто в період дії п. 76.3 ст. 76 Кодексу із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 21.12.2016 р. № 1797- VIII.

Щодо строків застосування штрафних санкцій передбачених ст. 126 Кодексу, то представник відповідача зазначив, що відповідно п. 114.1 ст. 114 Кодексу граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Ставка та сума штрафної санкції за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов`язань, відповідно до ст. 126 ПКУ, розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань, і до дня фактичної сплати боргу.

При цьому, штрафна санкція нараховується на суму фактичної сплати в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Відсутність факту сплати грошового зобов`язання унеможливлює правильність визначення відсотку та суми штрафу. Тому початок перебігу строку давності застосування штрафів за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання згідно статті 102 Кодексу починається з дня, що настає за днем фактичної сплати такого зобов`язання.

14 квітня 2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній дублює доводи викладені у позові.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку КП «Жовтоводськтепломережа» (код ЄДРПОУ 23645975) з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по податковій декларації з ПДВ за березень-липень 2015 року, по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2015 року.

Відповідно до висновків, які викладені в акті від 18.10.2019 року, дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату КП «Жовтоводськтепломережа» узгодженої суми податкового зобов`язання в зв`язку з несвоєчасним поданням платіжного доручення до установи банку за такими деклараціями:

податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2015 р. № 9067952826 від 14.04.2015 р. (граничний термін сплати 30.04.2015 р.);

податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2015 р. № 9101830296 від 27.05.2015 р. (граничний термін сплати 30.05.2015 р.);

податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2015 р. № 9127064378 від 18.06.2015 р. (граничний термін сплати 30.06.2015 р.);

податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 р. № 9147118412 від 14.07.2015 р. (граничний термін сплати 30.07.2015 р.);

податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2015 р. № 9173445325 від 17.08.2015 р. (граничний термін сплати 30.08.2015 р.);

уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2015 р. № 9102411228 від 21.05.2015 р. (граничний термін сплати 21.05.2015 р.).

Таким чином, перевіркою встановлено, що на порушення вимог ПК України КП «Жовтоводськтепломережа» несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання з ПДВ у загальному розмірі 1 069 468,90 грн., із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання.

13 листопада 2019 року відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 року № 0091065530, яким до позивача на підставі п. 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 1500, 1499, 1496, 1495, 1494, 1493, 1492, 1489, 1488, 1487, 1486, 1485, 1482, 1481, 1480, 1479, 1478, 1474, 1473, 1472, 1471, 1467, 1466, 1465, 1464, 1460, 1459, 1458, 1454, 1453, 1452, 1451, 1450, 1447, 1446, 1445, 1444, 1443, 1442, 1441, 1440, 1439, 1436, 1435, 1433, 1432, 1431, 1429, 1428, 1427, 1426, 1425, 1424, 1423, 1422, 1421, 1420, 1419, 1418, 1417, 1416, 1415, 1414, 1413, 1412, 1411, 1410, 1408, 1407, 1406, 1405, 1403 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 1 069 468 грн. 90 коп. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 213 893 грн. 78 коп. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Не погодившись із прийнятим рішенням 28 листопада 2019 року позивач подав скаргу (за вих.. № 785/19) до Державної податкової служби України.

05 лютого 2020 року позивач отримав від Державної податкової служби України Рішення про результати розгляду скарги, відповідно до якого оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 13.11.2019 № 0091065530 залишено без змін.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Спірне податкового повідомлення-рішення № 0091065530 відповідачем прийнято у зв`язку із тим, що за результатами камеральної перевірки контролюючим органом встановлена несвоєчасна сплата позивачем узгоджених податкових зобов`язань (у даному випадку зобов`язання зі сплати ПДВ, як самостійно обчисленого та задекларованого).

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п. 31.1 ПК України).

Згідно зі ст. 35 ПК України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Відповідно до ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 49.2 статті 49 ПК України, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Разом з цим пунктом 54.1 статті 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Так, згідно п.п. 203.1, 203.2 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

При цьому, згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, не сплачена платником податків у встановлений цим Кодексом строк сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання, стають податковим боргом.

Відповідно до п.п. 113.1 ст. 113 ПК України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов`язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

У відповідності до п. 114.1 ст. 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, з даної норми вбачається, що податковий орган вправі не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків.

Пунктом 102.4 ст. 102 ПК України встановлено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Так, суд встановив, що податкова декларація з ПДВ за березень 2015 року № 9067952826 (подано 14.04.2015 р.) згідно розрахунку, наведеному у Додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, сплачена позивачем у період з 27 березня 2019 року по 11 квітня 2019 р. при граничному терміну сплати 30 квітня 2015 року;

податкова декларація з ПДВ за квітень 2015 року № 9101830296 (подано 20.05.2015 р.) згідно розрахунку, наведеному у Додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, сплачена позивачем у період з 16 квітня 2019 р. по 02 травня 2019 р. при граничному терміну сплати 30 травня 2015 року;

податкова декларація з ПДВ за травень 2015 року № 9127064378 (подано 18.06.2015 р.) згідно розрахунку, наведеному у Додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, сплачена позивачем у період з 03 травня 2019 р. по 22 травня 2019 р. при граничному терміну сплати 30 червня 2015 року;

податкова декларація з ПДВ за червень 2015 року № 9147118412 (подано 14.07.2015 р.) згідно розрахунку, наведеному у Додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, сплачена позивачем у період з 04 червня 2019 р. по 27 червня 2019 р. при граничному терміну сплати 30 липня 2015 року;

податкова декларація з ПДВ за липень 2015 року № 9173445325 (подано 17.08.2015 р.) згідно розрахунку, наведеному у Додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, сплачена позивачем у період з 11 липня 2019 р. по 08 жовтня 2019 р. при граничному терміну сплати 30 серпня 2015 року.

Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2015 року № 9102411228 (подано 21.05.2015 р.) згідно розрахунку, наведеному у Додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, сплачена позивачем 15 квітня 2019 р. при граничному терміну сплати 21.05.2015 року.

Так, за положеннями пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку зокрема подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Водночас, суд вважає, що нарахування відповідачем штрафних санкцій має відбуватись з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 ПК України.

Так, позивачем самостійно визначені (обраховані) податкові зобов`язання у поданих (зазначених вище) податкових деклараціях та уточнюючому розрахунку з податку на додану вартість починаючи з квітня (за березень 2015 року) та закінчуючи серпнем (за липень 2015 року) 2015 року, відтак і граничні строки їх сплати підпадають на певні місяці 2015 року (30 квітня 2015 року за податковою декларацією № 9067952826, 30 травня 2015 року за податковою декларацією № 9101830296, 30 червня 2015 року за податковою декларацією № 9127064378, 30 липня 2015 року за податковою декларацією № 9147118412, 30 серпня 2015 року за податковою декларацією № 9173445325 та 21 травня 2015 року за уточнюючим розрахунком № 9102411228). Враховуючи дату прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0091065530 13 листопада 2019 року, а також дати граничних строків сплати грошових зобов`язань, суд вважає, що нарахування суми штрафу, прийнято відповідачем поза межами 1095 днів.

Крім того, стосовно проведення самої камеральної перевірки, суд хотів би звернути увагу на наступне.

Відповідно до п. п. 75.1.1. п. 75.1. статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Стаття 76 ПК України встановлює строк, в межах якого може бути проведена камеральна перевірка, зокрема п. 76.3. вказаної статті зазначено про таке: камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Верховний Суд у своїй Постанові від 05.02.2019 р. у справі № 824/51/16-а, адміністративне провадження №К/9901/27065/18, зазначив, що оскільки предметом контролю при проведенні камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій (розрахунків) та їх сплата, то документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Камеральна перевірка може проводитися виключно на підставі даних, вказаних в звітності.

Періодичність проведення камеральних перевірок чинним законодавством не визначена, відповідно, податковий орган може проводити таку перевірку після кожного подання платником податків декларації (розрахунку). Таким чином строки проведення камеральних перевірок залежать від строків подачі звітності та або строків сплати за конкретний період.

Після подання податкової звітності, дані, зазначені у декларації, перевіряються податковим органом на протязі 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, не складання податковим органом акта за спливом строку перевірки свідчить про відсутність порушення. Проведення повторної камеральної перевірки Податковим кодексом України не передбачено.

З огляду на наведені норми права, а саме пункт 102.1. статті 102 у сукупності із п.п. 75.1.1. п. 75.1 ст..75 та п. 76.1. ст. 76 ПК України пов`язує відлік строку давності саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Однак, відповідачем при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0091065530 по деклараціям: за березень 2015 р., де граничний строк застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платника податків спливає 30 квітня 2018 року; за квітень 2015 р., де граничний строк застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платника податків спливає 30 травня 2018 року; за травень 2015 р., де граничний строк застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) спливає 30 червня 2018 року; за червень 2015 р., де граничний строк застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платника податків спливає 30 липня 2018 року; за липень 2015 р., де граничний строк застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) спливає 30 серпня 2018 року; уточнюючий розрахунок за квітень 2015 р., де граничний строк застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платника податків спливає 21 квітня 2018 року, порушено строк на застосування до позивача штрафних санкцій.

Отже, в силу положень п. 114.1 ст. 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, а відтак відповідачу не можна було визначати штрафні санкції за цими зобов`язаннями.

При цьому слід зазначити, що термін застосування до платників податків штрафних санкцій такий самий, як і термін позовної давності згідно ст. 102 ПК України. Відповідач може самостійно нарахувати суму грошових зобов`язань не пізніше закінчення дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (уточнюючого розрахунку до неї) та /або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом. Після закінчення зазначеного вище строку давності донараховане грошове зобов`язання стає безнадійним податковим боргом і списується з платника податків самим податковим органом. Строк примусового стягнення з платника податків податкового боргу становить 1095 днів з дня його виникнення.

Отже, сплата грошового зобов`язання із затримкою є підставою для застосування до платника податків штрафних санкцій, однак при цьому такі штрафні санкції можуть бути застосовані в межах строку 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

Відтак, протиправність проведення камеральної перевірки, висновки якої покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок, безпідставність застосування штрафу.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача "Жовтоводськтепломережа" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 3 208, 40 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.11.2019 року №0091065530 Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

Присудити на користь Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 3 208, 40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник