
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3534/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маневицької районної державної адміністрації Волинської області про визнання протиправним та скасування висновку, стягнення заробітної плати,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Маневицької районної державної адміністрації Волинської області (далі Маневицька РДА Волинської області, відповідач) про визнання протиправним та скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності, складеного у 2018 році відносно ОСОБА_1 ; про зобов`язання здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 надбавки за додаткове навантаження за період з 13.04.2016 по 22.04.2016, з 13.06.2016 по 15.07.2016, з 02.08.2017 по 15.09.2017 та з 25.09.2018 по 02.11.2018 в розмірі 50% посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця, обов`язки якого виконувались.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач 22.01.2010 була призначена на посаду головного спеціаліста відділу ведення Державного реєстру виборців апарату райдержадміністрації Маневицької РДА Волинської області.
Під час роботи в Маневицькій РДА Волинської області вона дотримувалась Конституції та законів України, нормативно-правових актів України, принципів державної служби та загальних правил етичної поведінки державного службовця. Однак, керівництвом чинився на неї тиск шляхом позбавлення премій та виплат надбавки за інтенсивність, а також залучення на безоплатній основі до виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників інших спеціальностей. Крім того, відносно неї було проведене необ`єктивне та протиправне оцінювання результатів її службової діяльності у 2018 році.
Зокрема, 19.12.2017 керівником апарату О.О. Коробчуком затверджено ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 . На момент затвердження таких показників позивач перебувала на листках тимчасової непрацездатності. Таким чином, при проведенні оцінювання позивача порушено вимоги абз. 2 пункту 11 Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640 - визначення завдань і ключових показників для державного службовця проводиться у грудні року, що передує звітному, або протягом десяти робочих днів після призначення (переведення) на посаду. У разі відсутності державного службовця у зв`язку з відпусткою, відрядженням чи його тимчасовою непрацездатністю, а також у випадках, визначених пунктом 6 цього Типового порядку, такі завдання і ключові показники визначаються протягом п`яти робочих днів з дня його виходу на роботу.
Крім того, відповідач, в порушення методології, по суті не оцінював виконання позивачем завдань та ключових показників, зазначивши, що негативна оцінка зумовлена актом перевірки стану організації роботи органу ведення ДВР від 24.10.2019 та аналізом обліку операцій, пов`язаних із змінами бази даних Державного реєстру виборців за останні 2 місяці.
У листопаді 2018 року проводилось оцінювання службової діяльності позивача, зокрема 05.11.2018 безпосереднім керівником В . Мацаном їй було зачитано виставлену оцінку за виконання першого завдання (один бал), а також повідомлено, що позивач має негативні бали за два інші завдання (по два бали). Разом із тим, із висновком щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який обіймає посаду державної служби позивача ознайомлено не було. Лише повідомлено, що висновок буде негативний, а їй призначать повторне оцінювання службової діяльності. В період часу з 19.11.2018 по 07.12.2018 позивач перебувала на листку тимчасової непрацездатності. Після виходу з листка тимчасової непрацездатності, 09.12.2018, її звільнено із роботи на підставі п. 1. ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку із скороченням.
Відповідачем порушено також законодавство в частині оплати праці державного службовця. Зокрема, пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про державну службу» передбачено, що державний службовець має право на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби та рангу.
Згідно із ч. З статті 52 Закону України «Про державну службу» виплата за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця встановлюється керівником державної служби державному службовцю за поданням його безпосереднього керівника у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця.
Відповідно до розпоряджень голови райдержадміністрації від 11.04. 2016 № 35-к на ОСОБА_1 було покладено обов`язки по здійсненню касових операцій на період перебування у щорічній основній відпустці ОСОБА_4 з 13.04.2016 по 22.04.2016 та від 09.06.2016 № 82-к на ОСОБА_1 було покладено обов`язки по здійсненню касових операцій на період перебування у щорічній основній відпустці ОСОБА_5 з 13.06.2016 до 15.07.2016. Також згідно з розпорядженням голови Маневицької райдержадміністрації від 12.09.2016 №215-к, від 15.05.2017№ 136-к, від 01.08.2017 № 277-к та згідно з наказом керівника апарату від 24.09.2018 № 184-к на ОСОБА_1 покладалось виконання обов`язків начальника відділу ведення Державного реєстру виборців у період часу з 02.08.2017 по 15.09.2017 та з 25.09.2018 по 02.11. 2018. При цьому, як слідує із вищезазначених розпоряджень, ОСОБА_1 не проводилось жодної доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників.
29.12.2018 позивачем була написана скарга на ім`я голови Національного агентства України з питань державної служби, в якій викладено факти порушення відносно неї вимог чинного законодавства про державну службу в сфері оплати праці та при проведенні щорічного оцінювання службової діяльності. З метою розгляду її звернення, в Маневицькій райдержадміністрації проводилась перевірка Міжрегіональним управлінням Національного агентства з питань державної служби у Волинській та Рівненській областях, за результатом якої складено довідку від 05.02.2019 у якій вищезазначені порушення були підтверджені. Оскільки, у добровільному порядку вищевикладені порушення не усунуті, то у позивача виникла необхідність звернення до суду із відповідним позовом.
Позивач також просить поновити строк звернення до суду, оскільки він пропущений з поважних причин. Зокрема, вказує на те, що стаття 11 Закону України «Про державну службу» в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин передбачала, якщо права державного службовця, встановлені цим Законом, порушені керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу або якщо ці особи створили перешкоди в реалізації прав державного службовця, він може подати скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації безпосередньо до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. На виконання положень вищевикладеної статті позивачем реалізовувався механізм досудового захисту порушеного права шляхом звернення до Національного агенства з питань державної служби. Проте, Міжрегіональне управління було позбавлене можливості видати вимогу про усунення порушених прав ОСОБА_1 як державного службовця, оскільки на момент проведення їхніх перевірок позивач була звільнена із посади. Таким чином, саме дії відповідача, що полягали у незаконних звільненнях позивача, унеможливили відновлення порушених прав ОСОБА_1 зі сторони Міжрегіонального управління.
З наведених підстав просить поновити строки звернення до суду, а позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 06.04.2020 №819/34/2-20 (а.с. 87-92) позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що відповідно до статті 44 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла на момент проведення оцінювання позивача), Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, на виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації від 01.12.2017 №605 «Про проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців місцевих державних адміністрацій Волинської області», з метою забезпечення організації проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців категорій «Б» та «В» у районній державній адміністрації головою Маневицької РДА прийнято розпорядження від 06.12.2017 №519 „Про проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців апарату та структурних підрозділів Маневицької РДА", яким визначено строки оцінювання результатів службової діяльності державних службовців апарату та структурних підрозділів районної державної адміністрації за 2018 рік, зокрема, визначення завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості - у грудні 2017 року; оціночна співбесіда, визначення та затвердження результатів оцінювання - у жовтні - грудні 2018 року, та затверджено графік визначення завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців категорій «Б» та «В» апарату та структурних підрозділів райдержадміністрації, зокрема, для апарату райдержадміністрації встановлено кінцевий термін - 19.12.2017.
Так як згідно пункту 29 вищезазначеного Порядку завдання і ключові показники визначаються державним службовцям, які займають інші посади державної служби категорій «Б» і «В», безпосереднім керівником за погодженням з керівником самостійного структурного підрозділу, з метою дотримання затвердженого графіку та інформування обласної державної адміністрації про завершення першого етапу оцінювання, начальником відділу ведення Державного реєстру виборців апарату райдержадміністрації 19.12.2017 розроблено для позивача завдання і ключові показники та при погодженні їх з керівником апарату райдержадміністрації, останнім в телефонному режимі узгоджено їх з позивачем. Це підтверджується тим, що після виходу з лікарняного ОСОБА_1 11.01. 2018 погодилась з ними без зауважень.
Для належного проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців апарату та структурних підрозділів Маневицької РДА, які займають посади державної служби категорії „Б" і „В", у 2018 році наказом керівника від 01.10.2018 № 61-ос визначено графік проведення оцінювання державних службовців, згідно якого: подача висновку щодо результатів оцінювання, заповненого в частині опису досягнутих результатів, здійснюється до 25.10.2018; оціночна співбесіда - до 05.11.2018.
05.10.2018 в кабінеті керівника апарату райдержадміністрації позивач відмовилась від проходження оціночної співбесіди та ознайомлення з її результатами, про що зроблено відповідний запис у висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності.
Ключовим чинником для визначення остаточної оцінки став акт перевірки організації роботи органу ведення Державного реєстру виборців, складений 24.10.2018 представниками Служби розпорядника Державного реєстру виборців згідно з висновком якого відділ ведення Державного реєстру виборців апарату Маневицької РДА не виконує вимоги Закону України „Про Державний реєстр виборців", актів Центральної виборчої комісії. При цьому, робота відділу перевірялася не за два останніх місяця поточного року, а в цілому за весь період роботи з початку створення.
Результати оцінювання затверджено наказом керівника апарату райдержадміністрації від 08.11.2018 № 86-ос. Наказом керівника апарату від 08.11.2018 № 87-ос визначено графік повторного оцінювання ОСОБА_1 та начальником відділу ведення Державного реєстру виборців апарату райдержадміністрації розроблено завдання і ключові показники для повторного оцінювання ОСОБА_1 , від ознайомлення з якими позивач відмовилась.
Щодо порушень в частині оплати державного службовця, зазначає, що згідно з абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України „Про державну службу" передбачено, що державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах. Враховуючи, що посадовою інструкцією головного спеціаліста відділу ведення Державного реєстру виборців апарату райдержадміністрації ОСОБА_1 від 13.03.2015 та від 13.03.2017 передбачено, що головний спеціаліст вказаного відділу заміщає начальника цього відділу на час його відсутності з поважних причин (відпуска, хвороба тощо), тому і відповідно виплата за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього начальника відділу для позивачки не встановлювалась.
Відповідач вважає також, що позивач пропустила строк звернення до суду з даним позовом. Зокрема, позивач неодноразово зверталась до Міжрегіонального управління національного агентства України з питань державної служби у Волинській та Рівненській областях, та отримала відповіді від 06.02.2019 №Б-3/01-28, від 06.06.2019 № Б-9/01-28 та від 15.01.2020 № Б-43/01-28.
Частиною 4 статті 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Маневицька РДА вважає, що в позивача виникло право на звернення до адміністративного суду після отримання першої відповіді від Міжрегіонального управління національного агентства України з питань державної служби у Волинській та Рівненській областях, а саме - з 06.02.2019 розпочався тримісячний термін звернення до адміністративного суду.
З наведених підстав відповідач просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропущенням строку звернення до суду.
У відповіді на відзив (а.с. 116-119) позивач вказала, що посилання відповідача на ту обставину, що показники результативності, ефективності та якості службової діяльності були погодженні з ОСОБА_1 в телефонному режимі жодним чином не доведеними і такими, що суперечать чинному законодавству. Той факт, що по виході з листа тимчасової непрацездатності 11.01.2018 позивача ознайомили із цими показниками, які вже були розроблені та затверджені, жодним чином не спростовує ту обставину, що такі не погоджувались із ОСОБА_1 на стадії їх розроблення. Щодо твердження відповідача відносно того, що виставлення позивачу негативної оцінки за результатом проведення оцінювання було зумовлено актом перевірки організації роботи органу ведення Державного реєстру виборців від 24.10.2018, зазначає, що позапланова перевірка розпорядника, на яку посилається відповідач, здійснювалась для розгляду звернення ОСОБА_1 від 04.10.2018 №01109-28/2-18 в якому викладенні факти порушення вимог законодавства в частині ведення реєстру виборців Маневицької районної державної адміністрації і таким не встановлено недоліків конкретно у роботі позивача. Крім того, відповідач по суті не оцінив виконання позивачем жодного із визначених завдань та ключових показників, зазначивши, що негативна оцінка зумовлена актом перевірки стану організації роботи органу ведення ДВР від 24.10.2019 та аналізом обліку операцій, пов`язаних із змінами бази даних Державного реєстру виборців за останні 2 місяці, хоча підлягав оцінюванню увесь рік службової діяльності ОСОБА_1 . Відповідачем також жодним чином не спростовано порушення ним законодавства щодо оплати праці державного службовця.
Позивач не погоджується також з твердженням відповідача відносно того, що перебіг процесуального строку звернення до суду слід рахувати з 06.02.2019, оскільки відповідь Міжрегіонального управління від 06.02.2019 не була остаточним рішенням за результатом розгляду скарги ОСОБА_1 . Після поновлення у статусі державного службовця, 21.12.2019 позивач втретє звернулась до Міжрегіонального управління із проханням розглянути питання щодо усунення порушень, які були встановлені перевіркою. У відповідь на вищезазначене, листом від 15.01.2020 № Б-43/01-88 позивачу було повідомлено, що відсутні правові підстави для винесення вимоги у зв`язку із внесеннями змін до законодавства в сфері державної служби та рекомендовано звернутись із скаргою до керівника апарату про усунення перешкод в реалізації права на державну службу. Отже, саме після отримання листа Міжрегіонального управління від 15.01.2020 досудова процедура врегулювання спору для позивача була вичерпана. 21.01.2020 позивач звернулась до керівника апарату Маневицької райдержадміністрації із скаргою в якій зазначала про необхідність добровільного усунення порушень, а 07.02.2020 ОСОБА_1 отримала відповідь із якої слідує, що її скарга не задоволена. Враховуючи наведене вважає, що строк встановлений ч.4 ст. 122 КАС України пропущений не був.
З наведених підстав просить позов задовольнити.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 01.10.2008 розпорядженням голови Маневицької РДА № 96-ОС призначена на посаду спеціаліста І-ої категорії служби у справах дітей Маневицької районної державної адміністрації, як така, що пройшла за конкурсом відповідно до статей 15, 18 Закону України «Про державну службу» та пункту 1 статті 23 КЗпП України (а.с. 16).
Згідно з розпорядженням голови Маневицької РДА №7-ос від 22.01.2010 ОСОБА_1 з 22.01.2010 призначена на посаду головного спеціаліста відділу ведення Державного реєстру виборців апарату райдержадміністрації, як така, що зарахована до кадрового резерву на цю посаду відповідно до статті 27 Закону України «Про державну службу» та пункту 1 статті 23 КЗпП України (а.с. 17).
19.12.2017 начальником відділу ведення Державного реєстру виборців апарату райдержадміністрації за погодженням з керівником райдержадміністрації розроблено для ОСОБА_1 завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В». З вказаними завданнями та ключовими показниками ОСОБА_1 ознайомлена 11.01.2018 (а.с. 97).
У листопаді 2018 року Маневицькою РДА Волинської області було проведено щорічне оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 , яка займає посаду державної служби категорії "Б" і "В".
За результатами проведення вищевказаного оцінювання головному спеціалісту ведення Державного реєстру виборців апарату райдержадміністрації Маневицької РДА ОСОБА_1 виставлена негативна оцінка, що підтверджується висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" і "В" у 2018 році, затвердженого наказом керівника апарату Маневицької РДА № 86- ос від 08.11.2018 (а.с. 101, 102)
29.12.2018 ОСОБА_1 подана скарга голові Національного агентства України з питань державної служби, в якій викладено факти порушення відносно неї вимог чинного законодавства про державну службу в сфері оплати праці та при проведенні щорічного оцінювання службової діяльності (а.с. 47-50)
У зв`язку із скаргою ОСОБА_1 в період часу з 23.01.2019 по 05.02.2019 в Маневицькій РДА проводилась перевірка Міжрегіональним управлінням Національного агентства з питань державної служби у Волинській та Рівненській областях (надалі - Міжрегіональне управління) за результатом якої складено довідку від 05.02.2019 (а.с. 51-54).
За результатами позапланової перевірки Маневицької РДА Волинської області на предмет дотримання вимог Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби встановлено: 1) порушення вимог ч. 3 статті 52 Закону України «Про державну службу», якою передбачено, що виплата за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця встановлюється керівником державної служби державному службовцю за поданням його безпосереднього керівника у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця; 2) порушено права ОСОБА_1 , встановлені пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про державну службу» згідно з якою державний службовець має право на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби та рангу; 3) порушено вимоги абзацу 2 пункту 11 Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640 - визначення завдань і ключових показників для державного службовця проводиться у грудні року, що передує звітному, або протягом десяти робочих днів після призначення (переведення) на посаду. У разі відсутності державного службовця у зв`язку з відпусткою, відрядженням чи його тимчасовою непрацездатністю, а також у випадках, визначених пунктом 6 цього Типового порядку, такі завдання і ключові показники визначаються протягом п`яти робочих днів з дня його виходу на роботу; 4) не дотримано вимог підпункту 25 пункту 2 Розділу II Типового положення про службу управління персоналом державного органу, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03.03.2016 № 47, яким передбачено, що служба управління персоналом відповідно до покладених на неї завдань ознайомлює державних службовців з правилами внутрішнього службового розпорядку державного органу, посадовими інструкціями та іншими документами з проставленням ними підписів та дати ознайомлення.
Листом Міжрегіонального управління від 06.02.2019 №Б-№/01-28 ОСОБА_1 проінформовано про результати перевірки та про те, що оскільки на момент проведення перевірки вона вже звільнена із посади (тобто не перебувала у статусі державного службовця) у Міжрегіонального управління відсутні підстави для направлення відповідачу вимоги про усунення порушення її прав, як державного службовця (а.с. 55).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.02.2019 ОСОБА_1 було поновлено на посаді головного спеціаліста відділу ведення Державного реєстру виборців апарату Маневицької районної державної адміністрації Волинської області з 11.12.2018 (а.с. 56-60).
Після поновлення у статусі державного службовця у зв`язку із тим, що Маневицька РДА добровільно не усунула порушення, виявленні Міжрегіональним управлінням, 18.04.2019 позивач повторно звернулась із заявою на ім`я керівника Міжрегіонального управління для розгляду питання щодо видання вимоги про усунення порушень прав державного службовця (а.с. 61).
З відповіді Міжрегіонального управління № Б-9/ 01-28 від 06.06.2019 вбачається, що на підставі поданої ОСОБА_1 скарги, в період часу з 30 травня по 31 травня 2019 року Міжрегіональним управлінням було проведено перевірку Маневицької РДА на предмет дотримання вимог Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів в сфері державної служби. Перевіркою встановлено, що на момент поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу ведення Державного реєстру виборців апарату райдержадміністрації, у період з 01 березня по 01 травня 2019 року райдержадміністрацією не вжито заходів усунення порушень прав позивача, відображених у довідці про результати перевірки, проведеної Міжрегіональним управлінням у період з 23.01.2019 по 05.11.2019. Разом з тим, враховуючи той факт, що на момент проведення перевірки ОСОБА_1 не перебуває у статусі державного службовця, у Міжрегіонального управління відсутні правові підстави направлення вимоги про усунення порушень прав державного службовця у порядку, затвердженому наказом Національного агенства України з питань державної служби від 25.05.2016 №110 (а.с. 62).
02.05.2019 ОСОБА_1 була вдруге звільнена з посади на підставі наказу Маневицької РДА № 93-ос від 02.05.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 »
Вважаючи своє друге звільнення незаконним, позивач звернулась за захистом своїх прав та законних інтересів до Волинського окружного адміністративного суду (судова справа № 140/1795/19). Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 ОСОБА_1 була поновлена на посаді головного спеціаліста відділу ведення Державного реєстру виборців апарату Маневицької районної державної адміністрації з 03.05. 2019 (а.с. 63-66).
Після поновлення у статусі державного службовця, 21.12.2019 ОСОБА_1 втретє звернулась до Міжрегіонального управління із проханням розглянути питання щодо усунення порушень, які були встановлені перевіркою (а.с. 67-68). У відповідь на вищезазначене, листом від 15.01.2020 № Б-43/01-88 позивачу було повідомлено, що відсутні правові підстави для винесення вимоги у зв`язку із внесеннями змін до законодавства в сфері державної служби та рекомендовано звернутись із скаргою до керівника апарату про усунення перешкод в реалізації права на державну службу (69, 70).
21.01.2020 ОСОБА_1 звернулась до керівника апарату Маневицької райдержадміністрації із відповідною скаргою (а.с. 71,72).
З відповіді Маневицької РДА № 358/48/2-20 від 07.02.2020 вбачається, що скарга позивача не задоволена (а.с.73).
Враховуючи, що досудовий механізм захисту порушеного права, який реалізовувався позивачем в позасудовому порядку, виявився неефективним ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом метою захисту своїх прав та законних інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд вказує наступне.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях регулює Закону України "Про державну службу" №889-VIII (тут і надалі Закон №889-VIII в редакції, що діяла на момент проведення оцінювання позивача).
Відповідно до ч.2 ст.1 Закону №889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно з ч.2 ст.5 Закону №889-VIII відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Частинами 1-8 статті 44 Закону № 889-VIII встановлено, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри, виявлення потреби у професійному навчанні.
Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення.
Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.
Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.
За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
У разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності.
Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.
Частинами 6, 8 статті 11 Закону № 889-VIII передбачено, що якщо права державного службовця, встановлені цим Законом, порушені керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу або якщо ці особи створили перешкоди в реалізації прав державного службовця, він може подати скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації безпосередньо до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Заявник має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державних органів та їх посадових осіб, що перешкоджають реалізації прав, наданих йому цим Законом, до суду.
Кабінет Міністрів України постановою від 23.08.2017 № 640 (далі - Постанова) затвердив Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (тут і надалі Типовий порядок у редакції від 14.03.2018, яка була чинна на момент складання оскаржуваного висновку).
Типовий порядок визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "А", "Б" і "В".
Учасниками процесу оцінювання є: державний службовець; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; суб`єкт призначення; служба управління персоналом.
Оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції (п.8 Порядку)
Відповідно до пунктів 9, 10 Типового порядку оцінювання проводиться щороку у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про проведення оцінювання. Оцінювання проводиться поетапно: визначення та перегляд завдань і ключових показників; оціночна співбесіда (крім випадків, передбачених цим Типовим порядком);визначення результатів оцінювання та їх затвердження.
Згідно з пунктом 11 Типового порядку визначення завдань і ключових показників для державного службовця проводиться у грудні року, що передує звітному, або протягом десяти робочих днів після призначення (переведення) на посаду. У разі відсутності державного службовця у зв`язку з відпусткою, відрядженням чи його тимчасовою непрацездатністю, а також у випадках, визначених пунктом 6 цього Типового порядку, такі завдання і ключові показники визначаються протягом п`яти робочих днів з дня його виходу на роботу.
Пунктом 13 Типового порядку визначено, що державний службовець: бере участь у визначенні своїх завдань і ключових показників, а також у їх періодичному перегляді; ознайомлюється з визначеними завданнями і ключовими показниками; аналізує виконання визначених завдань і ключових показників; ознайомлюється з результатами оцінювання.
Як встановлено судом, розпорядженнями голови Маневицької РДА від 06.12.2017 №519 було визначено строки проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців апарату та структурних підрозділів Маневицької райдержадміністрації на 2018 рік (а.с. 27)
19.12.2017 керівником апарату О.О. Коробчуком затверджено ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 , зокрема начальником відділу ведення Державного реєстру виборців апарату райдержадміністрації Мацаном В.П. визначено три завдання, які сформульовані наступним чином: 1) забезпечення своєчасного отримання даних від суб`єктів подання відомостей Державного реєстру виборців; 2) виконання функцій адміністратора безпеки органу ведення Державного реєстру виборців відповідно до вимог Інструкції; 3) ведення обліку операцій, пов`язаних із змінами бази даних Державного реєстру виборців, в порядку та за формою, що встановлені розпорядником Державного реєстру виборців (а.с. 28).
На момент визначення і затвердження таких показників та ключових завдань, ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, що підтверджується копією листків тимчасової непрацездатності, виданих Маневицькою ЦРЛ серії АГФ № 508555 на період часу з 07.12.2019 до 19.12.2019 (а.с. 32) та Ковельською ЦРЛ серії АДД № 927398 на період з 20.12.2017 до 29.12.2017 (а.с. 33).
Враховуючи вищевикладене, суд констатує, що відповідачем під час визначення завдань та ключових показників для позивача, були суттєво порушені права ОСОБА_1 , встановлені пунктом 13 Порядку, оскільки позивач з причини тимчасової непрацездатності не мала змоги брати участь у визначенні своїх завдань і ключових показників. Водночас, відповідачем не дотримано вимоги пункту 11 Порядку, який чітко вказує на те, що у разі відсутності державного службовця у зв`язку з відпусткою, відрядженням чи його тимчасовою непрацездатністю, такі завдання і ключові показники визначаються протягом п`яти робочих днів з дня його виходу на роботу.
Твердження представника відповідача про те, що показники результативності, ефективності та якості службової діяльності були погодженні з ОСОБА_1 в телефонному режимі є жодним чином не доведеними і такими, що суперечать чинному законодавству. Той факт, що після виходу з лікарняного 11.01.2018 позивача ознайомили із цими показниками, які вже були розробленні та затвердженні, жодним чином не спростовує ту обставину, що такі не погоджувались із ОСОБА_1 на стадії їх розроблення.
Згідно з пунктом 32 Типового порядку оціночна співбесіда проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (за наявності) на основі пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників або його письмового звіту, що подається у довільній формі. Під час оціночної співбесіди визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.
Позивач у позовній заяві стверджує, що із нею не проводилось жодної оціночної співбесіди, оскільки така звелася до суто формальної бесіди із безспосереднім керівником, яка відбулася вже після прийняття рішення про складення висновку з негативною оцінкою.
Відповідно до пункту 33 Типового порядку державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", зазначає результати своєї діяльності у висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за формою згідно з додатком 7 в частині опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.
За результатами оцінювання виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання і досягнення ключових показників, що виставляється з урахуванням критеріїв виставлення балів згідно з додатком 4.
Безпосередній керівник ознайомлює відповідного державного службовця з такими результатами у порядку, визначеному Законом України "Про державну службу", після цього передає службі управління персоналом висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", з підписом керівника структурного підрозділу та відміткою про ознайомлення відповідного державного службовця.
У разі неможливості ознайомлення державного службовця з результатами оцінювання у зв`язку з його відсутністю безпосередній керівник передає службі управління персоналом висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", для ознайомлення такого державного службовця у строк, визначений законом.
Результати оцінювання затверджуються суб`єктом призначення.
У додатку 4 до Типового порядку визначені критерії виставлення балів. Зокрема, «1» бал виставляється, якщо завдання виконане частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або в роботі порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо.
«2» бали виставляються, якщо завдання виконане, але з порушенням строку виконання чи/або із залученням до виконання завдання допомоги інших (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку ініціативність, самостійність, недостатність знання нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо)
Під час оцінювання результатів службової діяльності та виконання ОСОБА_1 вищевказаних завдань і ключових показників у 2018 році, безпосереднім керівником були виставлені наступні бали: за завдання № 1 - 1 бал; за завдання № 2 - 2 бали; за завдання № 3 - 2 бали. Середній бал за виконання вказаних завдань склав 1,66 бала, у зв`язку із чим у висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 виставлена "негативна" оцінка.
Як вбачається з оскаржуваного висновку та з відзиву на позов, негативну оцінку ОСОБА_1 відповідач обґрунтовує актом перевірки стану організації роботи органу ведення ДВР від 24.10. 2019 та аналізом обліку операцій, пов`язаних із змінами бази даних Державного реєстру виборців за останні 2 місяці.
Разом з тим, суд звертає увагу на ту обставину, що відповідач, виставивши негативні бали позивачу, по суті не оцінював жодного із визначених їй завдань та ключових показників (забезпечення своєчасного отримання даних від суб`єктів подання відомостей Державного реєстру виборців; виконання функцій адміністратора безпеки органу ведення Державного реєстру виборців відповідно до вимог Інструкції; ведення обліку операцій, пов`язаних із змінами бази даних Державного реєстру виборців, в порядку та за формою, що встановлені розпорядником Державного реєстру виборців) не аргументував та не пояснив виставлення негативних балів по кожному із визначених завдань, формально пославшись на акт перевірки стану організації роботи органу ведення ДВР від 24.10. 2019.
Водночас, слід зауважити, що акт перевірки стану організації роботи органу ведення ДВР від 24.10. 2019 містить факти порушення вимог законодавства в частині ведення реєстру виборців Маневицької районної державної адміністрації відділом вцілому і в даному акті не встановлено та не конкретизовано, які недоліки у роботі допустила саме ОСОБА_1 .
Окрім того, позивач вказує, що позапланова перевірка розпорядника, на яку посилається відповідач і за наслідком якої складений акт від 24.10. 2019 здійснювалась для розгляду саме її звернення від 04.10.2018 № 01109-28/2-18 (а.с. 21).
Суд враховує також ту обставину, що перевіркою Міжрегіонального управління Національного агентства з питань державної служби у Волинській та Рівненській областях за результатом якої складено довідку від 05.02.2019 підтверджено порушення відповідачем процедури оцінювання позивача.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України суб`єкт владних повноважень, приймаючи рішення, повинен дотримуватися обов`язку діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод і інтересів особи і цілями, на прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд, враховуючи встановлені обставини справи та вищевикладені норми чинного законодавства дійшов переконання, що висновок щодо результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" , який складений у 2018 році відносно ОСОБА_1 складений не обґрунтовано (тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення), небезсторонньо (упереджено) та не розсудлило, у зв`язку із чим його слід визнати протиправним та скасувати, а позовні вимоги у цій частині задоволити.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 надбавки за додаткове навантаження за період з 13.04.2016 по 22.04.2016, з 13.06.2016 по 15.07.2016, з 02.08.2017 по 15.09.2017 та з 25.09.2018 по 02.11.2018 в розмірі 50% посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця, обов`язки якого виконувались, суд зазначає наступне.
Пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про державну службу» передбачено, що державний службовець має право на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби та рангу.
Згідно із ч. 3 статті 52 Закону України «Про державну службу» виплата за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця встановлюється керівником державної служби державному службовцю за поданням його безпосереднього керівника у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов`язаний виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Абзацом 2 частини 8 вищевказаного закону передбачено, що державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що згідно з розпорядженням голови Маневицької райдержадміністрації від 01.08.2017 № 277-к та згідно з наказом керівника апарату від 24.09.2018 № 184-к на ОСОБА_1 покладалось виконання обов`язків начальника відділу ведення Державного реєстру виборців Мацана В. у період часу з 02.08.2017 по 15.09.2017 та з 25.09.2018 по 02.11.2018 у зв`язку із його відпусткою (а.с. 43, 46).
Виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основних трудових обов`язків передбачає заміну іншого працівника, відсутнього у зв`язку з хворобою, відпусткою, відрядженням і з інших причин і за яким відповідно до чинного законодавства зберігається місце роботи (посада).
Якщо посадовою інструкцією передбачене виконання обов`язків іншого працівника на час його відсутності, то такі обов`язки належать до його трудової функції і виконуються без видання окремого наказу та без доплати. Роботу тимчасово відсутнього працівника покладають на працівників, які мають відповідну професійну підготовку та певну освіту, необхідну для виконання такої роботи.
Посадовими інструкціями головного спеціаліста відділу ведення Державного реєстру виборців апарату райдержадміністрації ОСОБА_1 від 13.03.2015 та від 13.03.2017 передбачено, що головний спеціаліст відділу ведення Державного реєстру виборців апарату районної державної адміністрації заміщує начальника відділу на час його відсутності з поважних причин (відпустка, хвороба тощо) (а.с. 110-114).
Оскільки, позивач виконувала обов`язки начальника відділу ведення Державного реєстру виборців у зв`язку із відсутністю начальника відділу з поважних причин і такий обов`язок був прямо покладений на ОСОБА_1 її посадовою інструкцією (а отже входив до трудової функції позивача), суд дійшов висновку, що за період часу з 02.08.2017 по 15.09.2017 та з 25.09.2018 по 02.11.2018 позивачу не належить виплата за додаткове навантаження.
Водночас, підлягають до задоволення вимоги позивача щодо виплати їй надбавки за додаткове навантаження у період часу з 13.04.2016 по 22.04.2016 та з 13.06.2016 до 15.07.2016, оскільки у вказані періоди на ОСОБА_1 було покладено обов`язки по здійсненню касових операцій спеціаліста відділу фінансово-господарського забезпечення апарату райдержадміністрації ОСОБА_5 та головного бухгалтера апарату районної держадміністрації ОСОБА_4 , що підтверджується розпорядженнями голови Маневицької райдержадміністрації Волинської області № 82-к від 09.06.2016 та № 35-к від 11.04.2016 (а.с.44, 45). Оскільки, виконання обов`язків за тимчасово відсутніх спеціаліста відділу фінансово-господарського забезпечення апарату райдержадміністрації та головного бухгалтера апарату районної держадміністрації не покладено на позивача її посадовою інструкцією, а отже не входить до її безпосередніх обов`язків, тому відповідачем протиправно не здійснено позивачу виплату за додаткове навантаження у вказані періоди відповідно до ч.3 ст.52 Закону України «Про державну службу».
Суд також вказує на те, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, оскільки згідно з частиною 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 скористалась досудовим порядком вирішення спору шляхом неодноразових звернень до Національного агентства України з питань державної служби, у яких зазначала про факти порушення відносно неї вимог чинного законодавства про державну службу в сфері оплати праці та при проведенні щорічного оцінювання службової діяльності. Остаточну відповідь на своє звернення позивач отримала 15.01.2020 за № Б-43/01-88 у якій позивачу повідомили, що відсутні правові підстави для винесення вимоги у зв`язку із внесеннями змін до законодавства в сфері державної служби та рекомендовано звернутись із скаргою до керівника апарату про усунення перешкод в реалізації права на державну службу. 21.01.2020 позивач звернулась до керівника апарату Маневицької райдержадміністрації із скаргою в якій зазначала про необхідність добровільного усунення порушень, а 07.02.2020 позивач отримала відповідь із якої слідує, що її скарга не задоволена. До Волинського окружного адміністративного суду з позовом позивач звернулась 12.03.2020, тобто у тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. За таких обставин, строк звернення до суду є не пропущеним, а тому поновленню не підлягає.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що відповідач належними та допустимими доказами не у повній мірі довів правомірність своїх рішень та дій, а тому позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 840,80 грн, сплачений квитанцією від 10.03.2020 №0.0.1643680926.1 (а. с. 1).
Щодо відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч.3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У заяві про відшкодування судових витрат від 02.05.2020 позивач просить стягнути на її користь з відповідача понесені витрати на правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи у сумі 2800,00 грн.
Відповідно до ч.1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).
Відповідно до ч. 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 та 6 статті 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Як встановлено судом, в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надала копії наступних документів: договір про надання правової допомоги № 3/12 від 12.09.2019 укладений з адвокатом Ковальчук І.О.; акт наданих послуг у сфері права згідно договору № 3/12; розрахункову квитанцію № 31 від 10.03.2020 про сплату 2000 грн; меморіальний ордер від 14.04.2020 про сплату 800 грн.
Згідно акту наданих послуг у сфері права вбчається, що адвокатом були надані наступні послуги: правовий аналіз обставин справи та підготовка проекту позовної заяви - 2000 грн, підготовка відповіді на відзив - 800 грн.
Відповідач не заявив клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає, що на користь позивача з відповідача слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн, решту витрат на правову допомогу залишити за позивачем.
Керуючись статтями 243-246, 255, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" , який складений у 2018 році відносно ОСОБА_1 та затверджений наказом від 08.11.2018 № 86-ос.
Визнати протиправною бездіяльність Маневицької районної державної адміністрації Волинської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки за додаткове навантаження за період з 13.04.2016 по 22.04.2016 та з 13.06.2016 до 15.07.2016 в розмірі 50% посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця, обов`язки якого виконувались
Зобов`язати Маневицьку районну державну адміністрацію Волинської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 надбавки за додаткове навантаження за період з 13.04.2016 по 22.04.2016 та з 13.06.2016 до 15.07.2016 в розмірі 50% посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця, обов`язки якого виконувались.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маневицької районної державної адміністрації Волинської області на користь ОСОБА_1 840,80 грн витрат по сплаті судового збору та 2000 грн за надання професійної правничої допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Маневицька районна державна адміністрація Волинської області ( 44600, Волинська область, смт Маневичі, вул. Незалежності, 30, код ЄДРПОУ 04051454)
Суддя Т.М. Димарчук
Судове рішення № 89624052, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 03.06.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/3534/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: