Рішення № 89623942, 04.06.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 червня 2020 р. Справа № 120/1452/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач), в якому просив реалізувати його громадянські права, а саме реалізувати право за релігійними переконаннями відмовитись від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, провести альтернативну форму обліку і реєстрацію в окремому реєстрі Державного реєстру платників податків по прізвищу, імені, по-батькові і серії та номеру дійсного паспорта громадянина України і для цього:

- визнати дії відповідача протиправними в частині відмови позивачу в реалізації його права на відмову за релігійними переконаннями від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині бездіяльності відносно позивача, в тій частині щоб ОСОБА_1 міг повноцінно скористатись правом на відмову за релігійними переконаннями від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків;

- зобов`язати розглянути повідомлення позивача за формою №1П відповідно до Положення про реєстрацію, яке отримано 21.11.2019 і провести реєстрацію позивача в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по-батькові, серією та/або номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків та вилучити всі персональні відомості з Державного реєстру платників податків.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначив, що він відбуває кримінальне покарання у вигляді довічного позбавлення свободи. За наявності власних релігійних переконань, відповідно до Конституції України та Податкового Кодексу України, ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв`язку звернувся до відповідача із письмовим повідомленням фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків Форми №1П (дата заповнення 02.10.2019). Листом ГУ ДПС у Вінницькій області від 13.11.2019 №4142/Ф/02-32-50-08-01, податковий орган, посилаючись на вимоги Розділу VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за №1306/31174, вказав, що така реєстрація без особистого звернення не передбачена та залишив без руху подане повідомлення.

Разом з тим, листом від 12.12.2019 №9311/9/02-32-50-08-01 ГУ ДПС у Вінницькій області повторно залишило подане позивачем засобами поштового зв`язку повідомлення без руху.

Вважаючи свої права, гарантовані Конституцією України та безпосередньо Податковим кодексом порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 06.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в порядку визначеному статтею 262 КАС України.

23.04.2020 на адресу суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечив щодо задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 з огляду на наступне. Облік платників податків здійснюється у відповідності до порядку та у спосіб визначені Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755.

Порядок та процедура реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі, обліку фізичних осіб в окремому реєстрі Державного реєстру визначені Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017р. №822, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2017р. за № 1306/31174 (далі - Положення).

У відповідності до вимог розділу VIII Положення, фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) Повідомлення за формою № 1П (додаток 8 до Положення), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру. Процедура перевірки щодо можливості внесення відмітки до паспорта здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Повідомлення. Після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення, відповідний контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до цього Положення та надсилає до ДФС інформацію щодо дати внесення до паспорта такої відмітки (із зазначенням серії та/або номера паспорта) для взяття особи на облік в окремому реєстрі Державного реєстру. Датою взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру вважається дата внесення відмітки до паспорта.

У разі якщо фізична особа, до паспорта якої внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, раніше була зареєстрована в Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків, після взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру реєстраційний номер облікової картки платника податків закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта).

З огляду на вище викладене, реєстрація в окремому реєстрі Державного реєстру без особистого звернення фізичної особи до контролюючого органу не передбачена.

Контролюючі органи не мають повноважень щодо ведення обліку платників податків в іншому порядку, за іншими формами, способами або видами, відмінними від тих, що передбачені чинним податковим законодавством України.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , 1974 року народження, засуджений до довічного позбавлення волі та відбуває покарання у ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)" з 01.06.1999.

28.10.2019 та 25.11.2019 ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв`язку звернувся до відповідача із письмовим повідомленням фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків Форми №1П (дата заповнення 02.10.2019 та 13.11.2019).

Листом ГУ ДПС у Вінницькій області від 13.11.2019 №4142/Ф/02-32-50-08-01, податковий орган, посилаючись на вимоги Розділу VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за №1306/31174, вказав, що така реєстрація без особистого звернення не передбачена та залишив без руху подане повідомлення.

Листом від 12.12.2019 №9311/9/02-32-50-08-01 ГУ ДПС у Вінницькій області повторно залишило подане позивачем засобами поштового зв`язку повідомлення без руху.

Вважаючи свої права, гарантовані Конституцією України та безпосередньо Податковим кодексом порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень статті 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Згідно із статі 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, згідно частиною статті 35 Конституції України, ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

Відповідно до статті 9 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на свободу думки, совісті та релігії.

Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров`я чи моралі або захисту прав і свобод інших людей.

До 01.01.2011 порядок реєстрації фізичних осіб - платників податків та присвоєння їм ідентифікаційних номерів регулювався Законом України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів" від 22.12.1994 №320/94.

Зокрема, статтею 1 та абзацом 3 статті 5 вказаного Закону було передбачено, що для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов`язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

У зв`язку з набранням чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, Закон України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів" з 01.01.2011 втратив чинність.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктами 63.1, 63.2 статті 63 ПК, облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Пунктами 63.3, 63.5 статті 63 ПК визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 63.6 статті 63 ПК, облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 63.7 статті 63 ПК, контролюючий орган зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому.

Кожен платник податків зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) в усіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до пункту 70.1 статті 70 ПК, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).

Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

Згідно з пунктом 70.5 статті 70 ПК, фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред`явити паспорт.

Фізична особа подає облікову картку фізичної особи - платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, - контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об`єкта оподаткування.

Для заповнення облікової картки фізичної особи - платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.

Форма облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) і порядок їх подання встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З метою визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов`язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (далі - Положення №822).

Згідно із пунктом 1 розділу ІІ цього Положення, усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному цим Положенням. Облік фізичних осіб - платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків, а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків (до паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта).

Пунктом 1 розділу IV Положення №822 передбачено, що Державний реєстр формується на основі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів. Складовою частиною Державного реєстру є окремий реєстр Державного реєстру, до якого вноситься інформація про фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.

Розділом VIII Положення №822 передбачено Порядок обліку фізичних осіб в окремому реєстрі Державного реєстру. Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення №822 вказаного розділу фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за формою №1П, яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред`явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред`являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності). Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.

Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа перебуває за межами населеного пункту проживання.

Після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення, відповідний контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до цього Положення (пункт 7 Положення №822).

Так, в контексті даної спірної ситуації, суд зауважує, що нормами ПК України та Положення №822 визначено, що фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за формою №1П, яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред`явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше.

Разом тим, на переконання суду, вказана норма у чинній редакції фактично обмежує права фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, та позбавлені можливості особистого подання відповідного Повідомлення до контролюючого органу (за причини позбавлення волі, інвалідності тощо).

Суд вважає за необхідне зазначити, щодо обізнаності відповідача стосовно обставини, що заявник ОСОБА_1 , 1974 року народження, засуджений до довічного позбавлення волі та відбуває покарання у ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)". Відтак, позбавлений можливості особистого подання Повідомлення за формою №1П до контролюючого органу.

Варто зазначити, що вказані норми законодавчих актів не містять заборони особистого подання Повідомлення, проте з використанням засобів поштового зв`язку.

Крім того, в контексті даної спірної ситуації податковий орган не позбавлений можливості звернення з відповідним запитом до установи виконання покарань для отримання паспорта позивача.

Крім того, розділом III Положення №822 визначено вимоги до документів, які подаються фізичними особами для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру.

Пунктами 2-3 розділу III Положення №822 передбачено, що документи, які відповідно до вимог цього Положення подаються (надсилаються рекомендованим листом) до контролюючого органу, повинні бути викладені українською мовою та не містити виправлень.

Якщо в документі, що посвідчує особу, зазначена інформація про прізвище та ім`я особи латинськими літерами, в Обліковій картці (Повідомленні, Заяві про внесення змін) для проведення реєстрації та/або внесення змін до Державного реєстру прізвище та ім`я вказуються українською мовою та через скісну риску латинськими літерами.

Таким чином розділом ІІІ Положення №822 передбачено можливість подання документів, шляхом надсилання рекомендованого листа.

Відповідно до частини першої та другої статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, встановлено, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права.

Між тим, при вирішенні спору по суті суд враховує положення частини 1 статті 2 КАС України відповідно до якого, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами частини 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

"Ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Варто зазначити, що листами ГУ ДПС у Вінницькій області від 13.11.2019 №4142/Ф/02-32-50-08-01 та від 12.12.2019 №9311/9/02-32-50-08-01, податковий орган, фактично відмовив у реєстрації в окремому реєстрі Державного реєстру, оскільки така реєстрація без особистого звернення не передбачена та залишив без руху подані повідомлення.

Суд, зауважує, що нормами Положення №822 не передбачено можливості залишення Повідомлення без руху. А у випадку залишення його без руху, контролюючому органу слід було зазначити спосіб усунення виявлених недоліків.

За відсутності зазначення вказаного способу у листах від 13.11.2019 та 12.12.2019 суд розцінює їх як відмову.

Приймаючи до уваги положення частини 1 статті 2, частини 2 статті 9 КАС України, з урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставини, суд вважає за доцільне з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправними відмов ГУ ДПС у Вінницькій області, які оформлені листами від 13.11.2019 №4142/Ф/02-32-50-08-01, від 12.12.2019 №9311/9/02-32-50-08-01 про відмову ОСОБА_1 у внесенні відомостей (даних) до обліку окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб - платників податків на підставі повідомлення ОСОБА_1 від 02.10.2019 та від 13.11.2019, як особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків НОМЕР_1 за формою №1П.

Крім того, задоволенню підлягають і позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача в частині відмови позивачу в реалізації його права на відмову за релігійними переконаннями від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Як наслідок, наявні підстави для зобов`язання Головного управління ДПС у Вінницькій області повторно розглянути повідомлення від 02.10.2019 та 13.11.2019, подані позивачем особисто за допомогою засобів поштового зв`язку та вирішити питання щодо внесення відомостей (даних) до обліку окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про ОСОБА_1 як особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків НОМЕР_1 за формою №1П з урахуванням правових висновків суду у даній справі.

Частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 в реалізації його права на відмову за релігійними переконаннями від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Визнати протиправною відмови ГУ ДПС у Вінницькій області, які оформлені листами від 13.11.2019 №4142/Ф/02-32-50-08-01, від 12.12.2019 №9311/9/02-32-50-08-01 про відмову ОСОБА_1 у внесенні відомостей (даних) до обліку окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб - платників податків на підставі повідомлення ОСОБА_1 від 02.10.2019 та від 13.11.2019, як особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків НОМЕР_1 за формою №1П.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області повторно розглянути повідомлення від 02.10.2019 та 13.11.2019, подані позивачем особисто за допомогою засобів поштового зв`язку та вирішити питання щодо внесення відомостей (даних) до обліку окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про ОСОБА_1 як особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків НОМЕР_1 за формою №1П з урахуванням правових висновків суду у даній справі.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (відбуває покарання в Державній установі "Вінницька установа виконання покарань (№1)" (вул. Брацлавська, 2, м.Вінниця) ІПН НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 39402165)

Повний текст рішення складено 04.06.2020

Суддя Томчук Андрій Валерійович