Ухвала суду № 89623346, 01.06.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"01" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/583/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Арзуманян В.А. розглянувши справу №916/583/20

за позовом Одеської міської прокуратури №1 (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 10) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691)

до відповідачів 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “РГМ” (02090, м. Київ, провулок Лобачевського, 8-А, код ЄДРПОУ 05511627); 2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Побєда-Макс” (65009, м. Одеса, пр-к Педагогічний, буд. 3/2, кв. 27, код ЄДРПОУ 40761449); 3) Державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради “Регіональне бюро державної реєстрації” Бондар Олексія Миколайовича (67330, Одеська область, Березивський район, село Новоселивка, вул. Нова, буд. 77А, код ЄДРПОУ 40379752); 4) Товариства з обмеженою відповідальністю “САКСЕСС ІН ОЛЛ” (65009, м. Одеса, пров. Педагогічний, буд. 3/2, кв. 27, код ЄДРПОУ 41862267)

про визнання недійсним правочинів, визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора, скасування запису державного реєстратора про реєстрацію права власності.

Представники сторін:

від прокуратури - Озерова О.Д., посвідчення № 035121, дата видачі : 13.08.15;

від позивача - Асташенкова О.І., посвідчення № 655,

від відповідача 2 - Ростомов Г.А., ордер

від відповідачів1,3,4 - не з`явились

Господарським судом Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. розглядається справа 916/583/20 за позовом Одеської міської прокуратури №1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “РГМ”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Побєда-Макс”, Державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради “Регіональне бюро державної реєстрації” Бондар Олексія Миколайовича та до Товариства з обмеженою відповідальністю “САКСЕСС ІН ОЛЛ” про визнання недійсним правочинів, визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора, скасування запису державного реєстратора про реєстрацію права власності.

Обґрунтовуючи підстави для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради прокурор вказував те, що Одеська міська рада у відповідності зі статтями 2, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» є органом місцевого самоврядування в Україні, що представляє собою гарантоване державою право та реальну здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та Іншими законами. В силу приписів Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органом, уповноваженим здійснювати функції держави у зазначених правовідносинах, є Одеська міська рада, а тому позов подається Одеською місцевою прокуратурою №1 в інтересах держави в її особі.

Проте, Одеська міська рада самоусунулась від належного виконання повноважень стягувана у виконавчому провадженні щодо примусового стягнення заборгованості з ТДВ «РГМ». Крім цього, доказами неналежного виконання повноважень стягувана у виконавчому провадженні свідчить, також, відмова суду у задоволені позовних вимог Одеській міській раді у справі №916/2918/17.

Таким чином, Одеська міська рада неналежним чином здійснює захист інтересів територіальної громади міста, що є підставою для вжиття заходів представницького характеру прокурором.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого, забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

За змістом п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У цьому випадку згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 вирішено передати справу №912/2385/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки у даній справі існує виключна правова проблема, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором.

Верховним судом зазначено, що закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави ("якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень"), неможна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика.

Передаючи справу №912/2385/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, серед іншого, із посиланням на судову практику Верховного Суду, яка не є однаковою, зазначив, що слід вирішити питання, чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: 1) додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; 2) обґрунтування та доведення суду причини, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що існує також інше питання, що потребує правового висновку, щодо наслідків, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Як відзначено Верховним Судом, наведене свідчить про те, що механізм реалізації права прокурора подавати позови до суду в інтересах держави є недосконалим та неоднозначним, що, на думку колегії суддів, може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, який вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

Погодившись із висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, Велика Палата Верховного Суду від ухвалою від 07.11.2019 прийняла до розгляду справу №912/2385/18 та призначила справу до розгляду в засідання суду.

Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

За приписами ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи приписи пункту 7 частини першої статті 228 та пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України та те, що як у справі №916/583/20, так і у справі №912/2385/18 правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави є подібними, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №916/583/20 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Керуючись п.п. 7 ч.1 ст.228, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Провадження у справі №916/583/20 зупинити до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

2.Зобов`язати сторін невідкладено повідомити суд про результати розгляду справи №912/2385/18.

Повний текст ухвали складено 03.06.2020р.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя К.Ф. Погребна