Ухвала суду № 89623250, 04.06.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" червня 2020 р. м. Київ Справа № 911/5429/14

Господарський суд Київської області у складі судді С.І. Чонгової, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” №22-8/05 від 22.05.2020 про покладення на Новомосковський міськрайонний ВДВС Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (місто Дніпро) судових витрат на професійну правничу допомогу,

у справі №911/5429/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс”, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК Трейдсервісгруп”, Київська область, Васильківський район с. Мархалівка,

та до Асоціації фермерів “Агрокомплекс”, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орлівщина

про стягнення коштів

по скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” №30-4/04 від 30.04.2020 року на бездіяльність державного виконавця Новомосковського міськрайонного ВДВС Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (місто Дніпро) у виконавчому провадженні ВП№54434548 та ВП№54436589 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 06.04.2015 року та у виконавчому провадженні ВП№54435281 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.04.2015 року

За участю представників сторін:

представник позивача (стягувача) – не з`явився;

представник відповідачів (боржників) – не з`явились;

представник органу ДВС – не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.03.2015 (суддя Заєць Д.Г.) у справі № 911/5429/14 позов задоволено частково; присуджено до солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК Трейдсервісгруп” та Асоціації фермерів “Агрокомплекс” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” – 1000,00 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 600,00 грн. витрат на послуги адвоката та 1794, 17 грн. судового збору; присуджено до стягнення з Асоціації фермерів “Агрокомплекс” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” – 997,38 грн. відсотків за користування кредитом, 889,36 грн. штрафу, 489,15 грн. інфляційних втрат, 59, 04 грн. 3% річних та 312, 54 грн. пені; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

06.04.2015 на виконання рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2015 у справі № 911/5429/14 видано накази.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 31.03.2015 у справі №911/5429/14 присуджено до стягнення з Асоціації фермерів “Агрокомплекс” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” – 3646,38 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

20.04.2015 на виконання додаткового рішення Господарського суду Київської області від 31.03.2015 у справі № 911/5429/14 видано наказ.

04.05.2020 до Господарського суду Київської області звернувся стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” зі скаргою №30-4/04 від 30.04.2020 року (вх. №104/20) на бездіяльність державного виконавця Новомосковського МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Дніпро) у виконавчому провадженні ВП№54434548 та ВП№54436589 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 06.04.2015 року та у виконавчому провадженні ВП№54435281 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.04.2015 року у справі №911/5429/14, відповідно до якої скаржник просить суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Новомосковського МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Дніпро) у виконавчому провадженні ВП№54434548 та ВП№54436589 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 06.04.2015 року та у виконавчому провадженні ВП№54435281 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.04.2015 року у справі №911/5429/14, яка полягає у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП№54434548 та ВП№54436589 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 06.04.2015 року та у виконавчому провадженні ВП№54435281 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.04.2015 року у справі №911/5429/14 із врахуванням ЗУ “Про виконавче провадження”; зобов`язати державного виконавця Новомосковського МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Дніпро) усунути допущене порушення (поновити право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій.

За результатами розгляду скарги, господарським судом 19.05.2020 постановлено ухвалу про часткове задоволення скарги ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс” №30-4/04 від 30.04.2020 на бездіяльність державного виконавця Новомосковського МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Дніпро) у виконавчому провадженні ВП№54434548 та ВП№54436589 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 06.04.2015 року та у виконавчому провадженні ВП№54435281 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.04.2015 року у справі №911/5429/14; визнано за період з 04 серпня 2017 року по 30 квітня 2020 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Новомосковського міськрайонного ВДВС Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (місто Дніпро) у виконавчому провадженні ВП№54434548 та ВП№54436589 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 06.04.2015 року та у виконавчому провадженні ВП№54435281 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.04.2015 року у справі №911/5429/14, яка полягає у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій з врахуванням норм Закону України “Про виконавче провадження”; решту вимог скарги залишено без задоволення.

25.05.2020 до суду від скаржника – ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” надійшла заява №22-8/05 від 22.05.2020 (вх. №10137/20) про покладення на Новомосковський міськрайонний ВДВС Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (місто Дніпро) судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 26.05.2020 розгляд заяви у справі № 911/5429/14 передано до розгляду судді Чонговій С.І.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.05.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” №22-8/05 від 22.05.2020 про покладення на Новомосковський міськрайонний ВДВС Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (місто Дніпро) судових витрат на професійну правничу допомогу по справі № 911/5429/14 прийнято до розгляду; розгляд заяви призначено на 04.06.2020.

В судове засідання 04.06.2020 боржник, стягувач та орган ДВС не з`явилися; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені шляхом направлення ухвали від 29.05.2020, проте на момент розгляду справи у судовому засіданні матеріали справи не містять інформації щодо отримання чи не отримання ними ухвали суду.

Зважаючи на те, що неявка учасників справи, яких повідомлено про день, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду поданої заяви, судом здійснено її розгляд за відсутності учасників справи.

Дослідивши подану заяву, матеріали справи, суд вважає, що відповідна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Подану скаржником скаргу на бездіяльність органу ДВС суд задовольнив частково.

В силу ст. 344 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Питання щодо судових витрат не вирішувалось при прийнятті ухвали за результатами розгляду скарги ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс”, зважаючи на не подання скаржником доказів понесення судових витрат.

Так, звертаючись до суду з скаргою на бездіяльність органу ДВС, стягувач – ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс” у поданій скарзі вказувало, що додатково змушено буде понести витрати, пов`язані з розглядом відповідної скарги, об`єм, розмір та обсяг котрих визначити на момент подання скарги неможливо, адже невідомо коли спір за даною скаргою остаточно буде вирішено та який розмір витрат змушений буде додатково понести скаржник. При цьому, товариство просило врахувати, що орієнтовний розмір судових витрат не буде перевищувати вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами адвокатів відповідного регіону та/або Радами адвокатів регіону, найближчого до місця надання послуг (виконання робіт).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

У заяві від 25.05.2020 скаржник вказує, що фактично поніс витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 6200 грн., у зв`язку з розглядом скарги. При цьому, скаржник додає до відповідної заяви на підтвердження понесення витрат: копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката Грищенко О.М.; договір №22-01-2019/5 від 22.01.2019, укладений між ним та адвокатом Грищенко О.М. про надання адвокатських послуг (правової допомоги); акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 21.05.2020 на суму 6200 грн.; квитанцію від 22.05.2020 №0.0.1715053766.1 на суму 3200 грн. та квитанцію від 22.07.2020 №0.0.1417391667.1 на суму 300 грн. щодо оплати за надання правової допомоги (адвокатських послуг) згідно договору №22-01-2019/5 від 22.01.2019.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

В силу чч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Отже, відповідна норма визначає обов`язок сторони подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у першій заяві по суті. Перелік заяв по суті визначений ч.2 ст.161 ГПК України, до якого не входить скарга на дії/бездіяльність органу ДВС під час виконання судового рішення на підставі виданого виконавчого документа. Разом з тим, оскільки порядок відшкодування судових витрат під час розгляду скарги на дії органу ДВС детально не визначений у розділі VІ ГПК України, яка регулює порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, а виконання рішення є стадією судового процесу, суд вважає за необхідне застосовувати загальні норми, визначені главою 8 розділу 1 ГПК України.

У відповідній скарзі на бездіяльність органу ДВС ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс” не зазначило попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які понесло і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, обмежившись посиланням на те, що розмір судових витрат не буде перевищувати вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами адвокатів відповідного регіону та/або Радами адвокатів регіону, найближчого до місця надання послуг (виконання робіт), вказуючи, що такий обсяг, об`єм та вид витрат неможливо визначити заздалегідь, оскільки невідомо коли буде розглянута скарга. Однак, таке посилання по суті не є орієнтовним розрахунком відповідних витрат, оскільки не містить визначення якого розміру витрати скаржник планує понести у зв`язку із розглядом відповідної скарги. При цьому, з поданих документів вбачається, що майже половину відповідних витрат скаржник поніс ще до подання скарги – 22.07.2019, отже, не був позбавлений можливості орієнтовно визначитись щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу ще при поданні скарги.

Не зазначення у першій заяві по суті орієнтованого розміру судових витрат, які планує понести сторона, фактично може сприяти штучному збільшенню таких витрат в залежності від результату розгляду відповідних вимог сторони.

В силу ч. 8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву; у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В силу ч.ч. 6,7 ст. 129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку; якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Отже, із змісту наведених вище норм ГПК у сукупності вбачається, що орієнтовний розрахунок судових витрат подається із першою заявою по суті, а докази на їх підтвердження – можуть подаватись після ухвалення судового рішення за умови заявлення про це у встановлений строк – до закінчення розгляду; відшкодування судом здійснюється із урахуванням попередньо заявленої суми судових витрат.

В силу ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Враховуючи те, що ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс” фактично не подала попереднього (орієнтованого) розрахунку сум судових витрат, які вона понесла та очікує понести, суд у задоволенні поданої заяви відмовляє.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123-124, 126, 129, 233-234, 244, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” про покладення на Новомосковський міськрайонний ВДВС Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (місто Дніпро) судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6200 грн.

Додаткова ухвала набирає законної сили з моменту її підписання у відповідності до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її складання відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали: 04.06.2020.

Суддя С.І. Чонгова