Ухвала суду № 89623144, 29.04.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" квітня 2020 р. Справа № 911/5077/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників справи:

від позивача (стягувача): не з`явились;

від відповідача (боржника): не з`явились;

розглянувши матеріали справи

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство „Агродім”, м. Київ

про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу суду

у справі № 911/5077/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство „Агродім”, м. Київ

до Державного сільськогосподарського підприємства „Головний селекційний центр України”, м. Переяслав-Хмельницький

про стягнення 1 184 129, 50 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.04.2020 р. до канцелярії суду від позивача (стягувача) надійшла заява б/н б/д про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу про примусове виконання рішення суду, у якій він просить суд поновити пропущений строк для пред?явлення наказу від 24.06.2016 р. у справі № 911/5077/15 до виконання та видати дублікат наказу від 24.06.2016 р. у справі № 911/5077/15.

В обґрунтування своєї заяви позивач (стягувач) зазначає, що наказ господарського суду Київської області № 911/5077/15 від 24.06.2016 р. не пред`являвся ним до виконання у зв`язку із неналежною організацією діяльності посадових осіб попереднього керівництва товариства, а сам наказ господарського суду Київської області № 911/5077/15 від 24.06.2016 р. було втрачено внаслідок незалежних від заявника причин внаслідок скоєння злочину.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.04.2020 р. прийнято до розгляду заяву позивача (стягувача) - ТОВ „Сільськогосподарське підприємство „Агродім” про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу суду у справі № 911/5077/15 за позовом ТОВ „Сільськогосподарське підприємство „Агродім” до ДСП „Головний селекційний центр України” про стягнення 1 184 129, 50 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників справи на 29.04.2020 р.

28.04.2020 р. до канцелярії суду від позивача (стягувача) надійшло клопотання б/н від 27.04.2020 р., у якому він просить суд здійснювати розгляд заяви за його відсутності, заяву підтримує у повному обсязі.

29.04.2020 р. представники учасників справи у судове засідання не з`явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що заява позивача (стягувача) про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу суду не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Київської області від 13.04.2016 р. у справі № 911/5077/15 за позовом ТОВ „Сільськогосподарське підприємство „Агродім” до ДСП „Головний селекційний центр України” про стягнення 1 184 129, 50 грн позов задоволено повністю та вирішено стягнути з ДСП „Головний селекційний центр України” на користь ТОВ „Сільськогосподарське підприємство „Агродім” 1 137 576, 00 грн інфляційних збитків, 72 764, 97 грн 3 % річних та судові витрати 17 761, 94 грн судового збору. Стягнути з ДСП „Головний селекційний центр України” в доход Державного бюджету України судові витрати 393, 17 грн судового збору.

24.06.2016 р. на виконання вказаного рішення судом було видано відповідний наказ із строком пред?явлення до виконання до 21.05.2017 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент видачі наказу суду) виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

Згідно з ч. 1. ст. 117 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент видачі наказу суду) наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України „Про виконавче провадження”.

Згідно з ст. 17 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції чинній на момент видачі наказу суду) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

2. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;

8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;

9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини";

10) рішення (постанови) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;

11) рішення Національного банку України про застосування до банку, філії іноземного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу.

Відповідно до ст. 22 цього ж закону (в редакції чинній на момент видачі наказу суду) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

2. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для:

1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;

2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;

3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

3. Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред`явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

4. Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного платежу окремо.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про виконавче провадження” від 02.06.2016 р. виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 12 цього ж закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

2. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Отже, враховуючи вищевказані положення Господарського процесуального кодексу України, Закону України „Про виконавче провадження” та інших нормативно-правових актів, та за наслідками їх правового аналізу суд вважає, що виконавчі документи, видані у відповідності до положень Закону України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999 р. та до набрання чинності положеннями Закону України „Про виконавче провадження” від 02.06.2016 р., якщо на момент набрання чинності положеннями Закону України „Про виконавче провадження” від 02.06.2016 р. не сплинув строк пред?явлення їх до виконання – після набрання чинності положеннями Закону України „Про виконавче провадження” від 02.06.2016 р. такі виконавчі документи пред?являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Вищевказана правова позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у його постанові від 02.05.2018 р. у справі № 5016/149/2011 (17/6), постанові від 06.06.2018 р. у справі № 910/7155/14.

Отже, виходячи із вищевказаних положень Закону України „Про виконавче провадження” від 02.06.2016 р. та за наслідками і після набрання ними чинності, строк пред?явлення наказу № 911/5077/15 від 24.06.2016 р., виданого господарським судом Київської області, до виконання становив до 21.05.2019 р.

Як було зазначено вище, позивач (стягувач) у своїй заяві про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання зазначає, що наказ господарського суду Київської області № 911/5077/15 від 24.06.2016 р. не пред`являвся ним до виконання у зв`язку із неналежною організацією діяльності посадових осіб попереднього керівництва товариства, а сам наказ господарського суду Київської області № 911/5077/15 від 24.06.2016 р. було втрачено внаслідок незалежних від заявника причин внаслідок скоєння злочину – викрадення в ніч з 22.04.2019 р. на 23.04.2019 р. із службового автомобіля ТОВ „Сільськогосподарське підприємство „Агродім” ноутбуку та бухгалтерських документів ТОВ „Сільськогосподарське підприємство „Агродім”.

Відповідно до частини 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно з підпунктом 19.4) пункту 19 Перехідних положень цього ж кодексу у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи позивачем (стягувачем) у відповідності до ст. ст. ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, 329 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували переривання строку пред`явлення вищевказаного наказу до виконання, а також підтверджували б наявність обставин і причин неможливості звернення в суд із такою заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання після 23.04.2019 р., викладених у його заяві б/н б/д про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу про примусове виконання рішення, що в свою чергу могло б бути підставою у відповідності до положень ст. 329 Господарського процесуального кодексу України для реалізації судом права на поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, та те, що позивачем (стягувачем) не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували переривання строку пред`явлення вищевказаного наказу до виконання, а також підтверджували б наявність обставин і причин неможливості звернення в суд із такою заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання після 23.04.2019 р., викладених у його заяві б/н б/д про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу про примусове виконання рішення, то у суду відсутні правові підстави для реалізації його права на поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, а також відповідно у суду відповідно відсутні правові підстави для видачі дублікату наказу суду на підставі та у порядку підпункту 19.4) пункту 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а тому суд дійшов висновку про залишення заяви позивача (стягувача) про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу про примусове виконання рішення без задоволення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 233 – 235, 240, 329, пп. 19.4) п. 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви б/н б/д (вх. № 6945/20 від 02.04.2020 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство „Агродім” про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката наказу про примусове виконання рішення суду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст ухвали складено і підписано

27 травня 2020 р.