Рішення № 89622614, 25.05.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2020м. ДніпроСправа №904/367/20

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гір-Інтернешнл", м. Дніпро

про визнання недійсним договору №924/2018 від 23.05.2018.

Представники:

від позивача: Коренчук Т.О., ордер серія КВ №838301 від 18.03.2020, адвокат;

від відповідача: Січінава В.М., член виконавчого органу.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод" (скорочене найменування - ПрАТ "ДМЗ") звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гір-Інтернешнл" (скорочене найменування - ТОВ "Гір-Інтернешнл") з позовом про визнання недійсним договору №924/2018 від 23.05.2018.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровського області від 27.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.02.2020.

17.02.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване зайнятістю свого представника в судовому засіданні в Центральному апеляційному господарському суді.

17.02.2020 представником відповідача на адресу суду було надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. Відповідач зазначає, що позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування того, що повноваження комерційного директора Фролова Д.Б. на укладення та підписання договорів були будь-яким чином обмежені на момент укладення оскаржуваного договору та підписання усіх інших необхідних документів (додаткових угод, протоколів, додатків (специфікацій) до вказаного договору), пов'язаних з поставкою продукції.

Пунктом 11.9. Статуту позивача визначено, що Генеральний директор товариства має право підпису документів від імені товариства без довіреності. Інші особи мають право підпису документів від імені товариства на підставі довіреностей, які видає Генеральний директор.

Згідно положення п. 13.3. розділу 13 договору №924/2018 сторони зобов'язуються на вимогу іншої сторони надати документи, що підтверджують його юридичний статус, а також документи, що підтверджують повноваження особи на право підписання цього договору (довіреність та інше).

Виконуючим обов'язки Генерального директора ПрАТ "ДМЗ" Ібрагімовим М.С. 25.04.2018 видано довіреність №76 на ім'я директора комерційного ПрАТ "ДМЗ" Фролова Дениса Борисовича, якою останнього уповноважено, зокрема, представляти інтереси позивача у відносинах з усіма підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування з питань придбання сировини та будь-яких інших товарно-матеріальних цінностей, реалізації та збуту продукції, вторинних ресурсів і побічних продуктів позивача, для чого повіреному надано право, крім іншого: укладати договори поставки з питань придбання сировини та будь-яких інших товарно-матеріальних цінностей; підписувати вказані договори (контракти) та іншу документацію, необхідну для укладання, зміни або припинення (розірвання) зазначених вище договорів (контрактів); підписувати від імені ПрАТ "ДМЗ" додаткові угоди по цінам, специфікації (додатки) до зазначених вище договорів (контрактів).

Таким чином, директор комерційний ПрАТ "ДМЗ" Фролов Д.Б. був належним чином уповноваженою особою від імені ПрАТ "ДМЗ" та мав необхідний обсяг повноважень укладення/підписання договорів/контрактів та представництво інтересів позивача у відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до частини 1 глави VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" №2275-VIII від 06.02.2018, цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, тобто 17.06.2018. Оскаржуваний договір укладений 23.05.2018.

Крім того, за результатами проведення 18.06.2018 Загальних зборів учасників ТОВ "Гір-Інтернешнл", у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", надано згоду (схвалено) на укладення та виконання договорів (у тому числі діючих) поставки, купівлі - продажу, зберігання, оренди, послуг, у тому числі, з позивачем на умовах, викладених у таких договорах та додатках до них. Орієнтовна вартість майна, що є предметом за кожним з цих договорів (сума договору), складатиме 50000000грн. без урахування ПДВ.

На загальних зборах учасників ТОВ "Гір-Інтернешнл" від 03.12.2018, у зв'язку зі зміною вартості чистих активів відповідача, враховуючи виробничі потреби з метою досягнення економічних і соціальних результатів, а також одержання прибутку, зборами було надано згоду на вчинення (схвалення) значних правочинів: укладення та виконання (у тому числі діючих) договорів поставки, купівлі-продажу, зберігання, оренди, послуг, з Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод" на умовах, викладених у таких договорах та додатках до них. Орієнтовна вартість майна, що є предметом за кожним з цих договорів (сума договору), складатиме 200000000грн. без урахування ПДВ.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2020 підготовче судове засідання було відкладене на 10.03.2020.

04.03.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив ТОВ "Гір-Інтернешнл", в якій останній наголошує на відсутності у підписанта від ПрАТ "ДМЗ" необхідного обсягу повноважень для вчинення спірного правочину.

Також у відповіді на відзив позивач просить суд не брати до уваги надані відповідачем копії протоколів загальних зборів учасників ТОВ "Гір-Інтернешнл" №19/4 від 18.06.2018 та №24/2 від 03.12.2018, посилаючись на порушення відповідачем положень ч. 5 ст. 165 та ч. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України і недостовірність цих доказів в розумінні ст. 78 Господарського процесуального кодексу України. Так, позивач зазначає, що з запису у відзиві на позовну заяву про додатки до нього вбачається, що відповідачем лише до суду було направлено копії вищевказаних протоколів.

06.03.2020 на адресу суду надійшли доповнення до відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гір-Інтернешнл".

Позивач 10.03.2020 заявив клопотання про витребування доказів у відповідача, а саме: належним чином засвідченої копії статуту ТОВ "Гір-Інтернешнл"; доказів повідомлення учасників ТОВ "Гір-Інтернешнл" про проведення загальних зборів учасників від 18.06.2018 та від 03.12.2018, на яких було розглянуто питання щодо встановлення суми правочинів, які директор ТОВ "Гір-Інтернешнл" уповноважений укладати без дозволу загальних зборів учасників ТОВ "Гір-Інтернешнл"; копії сторінок журналу реєстрації протоколів загальних зборів учасників ТОВ "Гір-Інтернешнл", на яких зареєстровано протоколи №19/4 від 18.06.2018 та №24/2 від 03.12.2018.

Вказане клопотання судом розглянуто та задоволено частково.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020 витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гір-Інтернешнл" належним чином засвідчену копію статуту ТОВ "Гір-Інтернешнл" в редакції, чинній на 03.12.2018; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.03.2020.

Відповідач 19.03.2020 подав до суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яким на виконання вимог ухвали суду від 10.03.2020 просить долучити до матеріалів справи засвідчену належним чином копію статуту ТОВ "Гір-Інтернешнл" в редакції, чинній на 03.12.2018, та копію першої-другої сторінок статуту ТОВ "Гір-Інтернешнл" в редакції 2019 року.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" №211 від 11.03.2020 та відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на усій території України з 12 березня до 3 квітня 2020 було встановлено карантин.

Від позивача 19.03.2020, 02.04.2020, 07.05.2020 на електронну поштову скриньку суду надходили клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2020 (з урахуванням ухвали від 20.05.2020) та від 15.04.2020 розгляд справи відкладався з 24.03.2020 на 15.04.2020, з 15.04.2020 на 12.05.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України №291 від 22.04.2020 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України №239 від 25.03.2020, №241 від 29.03.2020, №242 від 20.03.2020, №255 від 02.04.2020, №262 від 08.04.2020, №284 від 15.04.2020), а саме продовжено карантинні обмеження до 11.05.2020. Пунктом 4 розділу 10 Господарського процесуального кодексу України передбачено продовження процесуальних строків на час карантину.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №343 від 04.05.2020, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 22.04.2020. №291, від 29.04.2020 №313, від 04.05.2020 №332) та продовжено встановлений карантин до 22.05.2020, з 11.05.2020 послаблено карантинні обмеження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2020 розгляд справи відкладався на 25.05.2020.

Після судового засідання від 12.05.2020 до матеріалів справи надійшли: заява Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" про відвід судді Новікової Р.Г. від розгляду справи №904/367/20 і передачу даної справи на розгляд іншому судді, повторне клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи Eаsy Con (тобто поза межами приміщення суду).

Вказані заяви з процесуальних питань надіслані позивачем засобами електронного зв'язку та містять електронні цифрові підписи представника Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" - адвоката Коренчук Т.О.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2020 (суддя Новикова Р.Г.) заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" про відвід судді Новікової Р.Г. визнано необґрунтованою, матеріали справи №904/367/20 передано для вирішення питання щодо розгляду даної заяви складом суду, який визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області №600 від 13.05.2020 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи по вх. №20175/20 (заява про відвід судді Новікової Р.Г.).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 13.05.2020 справу №904/367/20 передано судді Загинайко Т.В. для вирішення питання про відвід судді Новікової Р.Г.

За результатами розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" про відвід судді Новікової Р.Г. Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. ухвалою від 15.05.2020 відмовив в задоволенні заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2020 розглянуто та задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" про проведення засідання в режимі відеоконференції (поза межами приміщення суду), проведення судового засідання від 25.05.2020 призначено в режимі відеоконференції, але з використанням системи "Zoom".

В судовому засіданні від 25.05.2020 представники сторін підтримали свої правові позиції, викладені у заявах по суті справи.

Предмет доказування у даній справі становить наявність підстав для визнання недійсним договору №924/2018 від 23.05.2018, пов'язаних із недодержання в момент вчинення даного правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною другою статті 203 Цивільного кодексу України, щодо наявності у осіб, які вчинили правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Позивач у підтвердження обставин, якими він обґрунтовує заявлені вимоги та які входять до предмета доказування в даній справі, надав наступні докази (в копіях): договір №924/2018 від 23.05.2018 із додатками №№1-3 (а.с. 6-11); протокол розбіжностей від 23.05.2018 до договору №924/2018 від 23.05.2018 (а.с. 12-14); протокол узгодження розбіжностей від 07.06.2019 до договору №924/2018 від 23.05.2018 (а.с. 15-16); додаткові угоди №1 від 31.05.2018, № 2 від 06.03.2019 та №3 від 06.03.2019 до договору №924/2018 від 23.05.2018 (а.с. 17-19); додатки №№4-21 до договору №924/2018 від 23.05.2018 (специфікації на поставку товару) (а.с. 20-39); статут Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (нова редакція), затверджений рішенням загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Євраз Дніпровський металургійний завод" (протокол від 23.04.2018) (а.с. 40-57); довіреність Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" №76 від 25.04.2018 (а.с. 58); виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.06.2019 відносно Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (а.с. 59); наказ Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" №195/Д від 20.06.2019 "Про тимчасове виконання обовязків генерального директора" (а.с. 60); витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" станом на 23.05.2018 (а.с. 116-120).

Відповідач у підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої заперечення проти позовних вимог та які входять до предмета доказування в даній справі, надав наступні докази (в копіях): протоколи загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Гір-Інтернешнл" №19/4 від 18.06.2018 та №24/2 від 03.12.2018 (а.с. 90-92); лист Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" №42.0/4194 від 19.09.2019 (а.с. 131); платіжні доручення №125065 від 30.05.2019, №127486 від 27.06.2019, №127540 від 27.06.2019, №134571 від 06.09.2019 (а.с. 132-135); видаткову накладну №ДЗ-001005 від 17.09.2019 (а.с. 136); рахунки на оплату №ДЗ-001005 від 17.09.2019 та №ДЗ-001005/1 від 17.09.2019 (а.с. 137-139); акт надання послуг №ДЗ-001005/1 ввід 17.09.2019 (а.с. 138); залізничну накладну №51622207 від 17.09.2019 (а.с. 140).

За клопотанням позивача про витребування доказів, частково задоволеним судом, відповідач також надав до матеріалів справи засвідчену належним чином копію статуту ТОВ "Гір-Інтернешнл" в редакції, чинній на 03.12.2018, та копію першої-другої сторінок статуту ТОВ "Гір-Інтернешнл" в редакції 2019 року.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд установив таке.

Між Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гір-Інтернешнл", як постачальником, 23.05.2018 було укладено договір №924/2018 (далі - договір) із протоколом розбіжностей до нього від 23.05.2018.

За умовами пункту 1.1 цього договору постачальник зобов'язався передати покупцю продукцію (далі - товар), а покупець зобов'язався прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах.

Згідно з пунктами 1.2, 2.2 договору номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна, вартість товару та інші умови, в тому числі базисні умови, строки поставки, відвантажувальні реквізити, узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках), які після їх підписання є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється партіями. Партія товару - товар, оформлений одним товарно-транспортним документом.

07.06.2018 сторонами підписано протокол узгодження розбіжностей до договору.

Відповідно до пункту 2.3 договору (в редакції протокол узгодження розбіжностей від 07.06.2018) на кожну поставлену партію товару постачальник повинен надати покупцю наступні документи:

- рахунок-фактуру - 1 примірник (оригінал);

- сертифікат якості виробника/паспорт на товар - 1 примірник (оригінал або копія, завірена печаткою постачальника);

- видаткову накладну - 1 примірник (оригінал) та необхідну кількість копій в залежності від виду транспорту;

- податкову накладну - складену в електронній формі з дотриманням вимог щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, з електронним підписом уповноваженої особи та з реєстрацією в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку передбаченому п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України;

- інші документи, перераховані в специфікації (додатку).

Загальна ціна договору визначається вартістю всіх специфікацій (додатків), підписаних по цьому договору, які є невід'ємною частиною договору (п. 3.2 договору).

Пунктом 4.1 договору визначено, що оплата вартості партії товару (платежі) здійснюються в гривнях на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі, на умовах оплати узгоджених сторонами у відповідній специфікації (додатках) до цього договору. У цьому випадку, умови оплати поширюються тільки на партії товару, передбачені такими специфікаціями (додатками).

Підставою для оплати узгодженої до відвантаження партії товару є виставлений постачальником рахунок (п. 4.2 договору).

Згідно з пунктом 12.2 договору будь-які зміни і доповнення до цього договору є дійсними, тільки якщо вони зроблені письмово і належним чином підписані уповноваженими представниками зацікавлених сторін. Цей договір, будь-які зміни і доповнення до договору, підписані по факсимільному зв'язку, мають юридичну силу, з подальшим наданням оригіналів протягом 30-ти календарних днів з моменту їх підписання.

За умовами пункту 13.3 договору сторони зобов'язуються на вимогу іншої сторони надати документи, що підтверджують його юридичний статус: завірені підписом уповноваженої особи та печаткою постачальника копії постійно діючої виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб/ витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, витягу з реєстру платників ПДВ, відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), Статуту, а також документи, що підтверджують повноваження особи на право підписання цього договору (довіреність та ін.) від імені постачальника.

Пунктом 13.4 договору (в редакції протокол узгодження розбіжностей від 07.06.2018) передбачено, що цей договір та додатки до нього повинні бути скріплені печатками підприємств і підписані особисто уповноваженими посадовими особами або особами, що уповноважені довіреністю, яка оформлюється у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 13.5 договору цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Моментом підписання договору є дата, зазначена у верхньому правому куті на першій сторінці цього договору.

У додатках №№1-3 сторонами узгоджено форму довіреності та затверджено "Пам'ятку відвідувачу" і "Пам'ятку водієві".

У період з 01.10.2018 по 22.07.2019 сторонами були підписані специфікації на поставку товару за договором (додатки №№4-21 до договору).

Протягом строку дії договору сторонами змінювались його умови шляхом підписання додаткових угод №1 від 31.05.2018, № 2 від 06.03.2019 та №3 від 06.03.2019.

На виконання умов договору постачальником (відповідачем) на адресу покупця (позивача) здійснювались поставка товару та надання супутніх транспортно-експедиційних послуг, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткової накладної № ДЗ-001005 від 17.09.2019 на суму 610849грн.91коп., акту надання послуг №ДЗ-001005/1 від 17.09.2019, залізничної накладної №51622207 від 17.09.2019 на відправлення вантажу.

Позивач без заперечень та зауважень приймав поставлений товар і надані послуги та сплачував їх на підставі виставлених відповідачем рахунків. Про це свідчать наявні у матеріалах справи копії платіжних доручень №125065 від 30.05.2019 на суму 697312грн.92коп., №127486 від 27.06.2019 на суму 805930грн.27коп., №127540 від 27.06.2019 на суму 2063347грн.10коп., №134571 від 06.09.2019 на суму 438281грн.17коп.

Позивач вважає, що даний договір має бути визнаний недійсним з підстави, передбаченої ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що оспорюваний правочин від імені товариства був вчинений Фроловим Д.Б., який обіймав посаду директора комерційного Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" та діяв на підставі виданої йому генеральним директором позивача довіреності №76 від 25.04.2018.

За твердженням позивача, відповідно до п. 11.1 Статуту Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", що діяв під час виникнення спірних правовідносин, особою, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу позивача є генеральний директор, який здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції генерального директора належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що законодавством, цим Статут або рішенням загальних зборів віднесені до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради.

Пунктом 11.3 Статуту Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" було передбачено, що до компетенції генерального директора, зокрема, належить одноосібне прийняття рішень про укладення договорів, інших правочинів, пов'язаних зі звичайною господарською діяльністю.

Тому позивач стверджує, що Статутом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" не було передбачено можливості передоручати право укладення договорів, угод, інших правочинів, пов'язаних зі звичайною господарською діяльністю, іншим особам, окрім генерального директора, який мав вчиняти такі правочини виключно одноосібно.

Оскільки згідно із ч. 2 ст. 238 Цивільного кодексу України представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє, позивач наполягає на відсутності у Фролова Д.Б. - особи, яка вчинила оспорюваний правочин від імені позивача, необхідного обсягу цивільної дієздатності.

При цьому, позивач наголошує на обізнаності відповідача про наявність у генерального директора позивача обмеження щодо передоручення права укладення договорів, угод, інших правочинів, пов'язаних зі звичайною господарською діяльністю, іншим особам, з огляду на оприлюднення Статуту Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" в установленому законодавством порядку.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018 в редакції, що діяла на момент укладення договору, рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників.

За повідомлення позивача, станом на момент укладення договору №924/2018 від 23.05.2018 вартість чистих активів відповідача за 2017 рік складала (-9265000грн.), за 2018 рік - (-1579000грн), а загальна вартість поставлених товарів із урахуванням підписаних між сторонами додатків (специфікацій) до договору становить 175843007грн.22коп. Тобто загальна вартість договору перевищила чисту вартість активів відповідача, у зв'язку з чим згоду на вчинення такого правочину відповідачеві мали надати загальні збори учасників ТОВ "Гір-Інтернешнл".

Як стверджує позивач, відсутнє рішення загальних зборів учасників ТОВ "Гір-Інтернешнл" на укладення договору №924/2018 від 23.05.2018 між ним і ПрАТ "Дніпровський металургійний завод". Тому договір №924/2018 від 23.05.2018 підписаний генеральним директором ТОВ "Гір-Інтернешнл" Поляковим О.В. з перевищенням повноважень передбачених законом.

Відповідач позовних вимог не визнає, оскільки директор комерційний ПрАТ "ДМЗ" Фролов Д.Б. був належним чином уповноваженою особою від імені ПрАТ "ДМЗ" та на підставі довіреності №76 від 25.04.2018, виданої виконуючим обов'язки генерального директора ПрАТ "ДМЗ" Ібрагімовим М.С., мав необхідний обсяг повноважень на укладення/підписання договорів/контрактів і представництво інтересів позивача у відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування.

Також відповідач зазначає, що виконання оспорюваного договору, який був укладений до набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", після набрання чинності чим Законом було схвалене загальними зборами учасників ТОВ "Гір-Інтернешнл". У підтвердження надання такої згоди до відзиву на позов додано належним чином засвідчені копії протоколів загальних зборів учасників ТОВ "Гір-Інтернешнл" №19/4 від 18.06.2018 і №24/2 від 03.12.2018, якими схвалено укладення та виконання договорів поставки, купівлі-продажу, зберігання, послуг з Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод" орієнтовною вартістю майна, що є предметом цих договорів, 50000000грн. (без урахування ПДВ) і 200000000грн. (без урахування ПДВ) відповідно.

Наведені обставини і є причиною виникнення спору у даній справі.

З'ясувавши обставини справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з таких підстав.

Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписом частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною другою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до положень частини другої статті 207 цього Кодексу правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом частин першої та другої статті 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

Пунктом 8.4 Статуту Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного правочину) визначено, що виконавчим органом Товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є Генеральний директор Товариства (надалі - Генеральний директор). Компетенція Генерального директора і порядок здійснення його повноважень визначаються відповідно до законодавства, цього Статуту та внутрішніх документів Товариства.

Відповідно до п. 11.1 Статуту Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного правочину) до компетенції Генерального директора належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства, крім питань, що законодавством, цим Статут або рішенням Загальних зборів віднесені до виключної компетенції Загальних зборів та Наглядової ради.

До компетенції Генерального директора згідно з п. 11.3 Статуту Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного правочину) належить, у тому числі: - одноособове прийняття рішень про укладення договорів, угод, інших правочинів, пов'язаних зі звичайною господарською діяльністю, зокрема, але не виключно, договорів купівлі-продажу, поставки, міни, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), а також договорів оренди, дарування майна і грошових коштів, застави, договорів по залученню або наданню кредитів, позик, гарантій, порук, включаючи майнові поруки, якщо сума (ціна) таких правочинів не перевищує 5% від балансової вартості активів Товариства, що визначається за результатами року, передуючого року, в якому здійснюється правочин, окрім правочинів по розпорядженню, включаючи передачу в заставу, спільну діяльність, користування або володіння на строк більше 1 року, виробничими основними фондами (засобами), що забезпечують ведення Товариством основної виробничої діяльності; - право підпису довіреностей.

Пунктами 11.6, 11.9 Статуту Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного правочину) передбачено, що Генеральний директор має право діяти від імені Товариства і має право підпису документів від імені Товариства без довіреності.

На підставі положень п. 11.7 Статуту Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного правочину) особа, на яку тимчасово покладаються обов'язки Генерального директора за його відсутності, також має всі повноваження Генерального директора Товариства, передбачені законодавством України, цим Статутом та Положенням про Виконавчий орган Товариства, в тому числі діє без довіреності від імені Товариства, та представляє його інтереси в усіх установах, підприємствах та організаціях. Інші особи можуть діяти від імені Товариства у порядку представництва, передбаченому Цивільним кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний позивачем договір №924/2018 від 23.05.2018, який за своїм змістом є договором поставки, від імені Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" підписаний його директором комерційним - Фроловим Д.Б.

У матеріалах справи міститься довіреність Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" №76 від 25.04.2018, видана директору комерційному ПрАТ "ДМЗ" - Фролову Д.Б на представництво інтересів товариства, яка підписана від імені позивача виконуючим обов'язки генерального директора ПрАТ "ДМЗ" - Ібрагімовим М.С.

Даною довіреністю директору комерційному Фролову Д.Б. надано право представляти інтереси Товариства у відносинах з усіма підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності та підпорядкування, їх службовими особами, іншими юридичними та фізичними особами, в тому числі іноземними, органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими особами, а також іншими третіми особами з питань придбання сировини та будь-яких інших товарно-матеріальних цінностей, реалізації та збуту продукції, вторинних ресурсів і побічних продуктів товариства, укладання угод, пов'язаних із звичайною діяльністю Товариства, для чого повіреному надається право здійснювати нижчевказані дії:

1) Укладати від імені ПрАТ "ДМЗ" договори цивільно-правові договори (за винятком договорів, в яких однією із сторін є банк або небанківська кредитна установа, а також угоди з розпорядження та придбання нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, об'єктів незавершеного будівництва), зокрема договори купівлі-продажу, поставки, міни, в тому числі зовнішньоекономічні договори (контракти), з питань придбання сировини та будь-яких інших товарно-матеріальних цінностей Товариством. Підписувати вказані договори (контракти) та іншу документацію, необхідну для укладання, зміни або припинення (розірвання) зазначених вище договорів (контрактів). Підписувати документацію, необхідну для припинення вищезазначених договорів (контрактів) шляхом прийняття Товариством виконання зобов'язання, прийняття відступного.

2) Підписувати від імен Товариства:

- додаткові угоди по цінам, специфікації (додатки) до зазначених вище договорів (контрактів);

- листи щодо врегулювання питань по цінам.

3) Виконувати прийняті Товариством зобов'язання в установленому порядку по зазначеним вище договорам (контрактам), в тому числі підписувати документи, необхідні для отримання або здійснення Товариством такого виконання, включаючи заяву про виплату сум на користь Товариства та ін.

Вказана довіреність видана без права передовіри і діє з 25.04.2018 по 31.12.2018.

Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 статті 238 цього Кодексу встановлено, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.

В силу припису статті 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (ст. 241 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 244 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (ст. 246 Цивільного кодексу України).

Представництво за довіреністю припиняється у разі:

1) закінчення строку довіреності;

2) скасування довіреності особою, яка її видала;

3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;

4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність;

5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність;

6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності (ч. 1 ст. 248 Цивільного кодексу України).

Аналіз вищенаведених норм Цивільного кодексу України дає підстави для наступних висновків.

Виконуючим обов'язки генерального директора позивача, Ібрагімовим М.С., який в силу положень п. 11.7 Статуту ПрАТ "ДМЗ" має всі повноваження генерального директора (виконавчого органу) товариства, у тому числі діяти від імені товариства без довіреності, в межах наданих йому повноважень було видано довіреність директору комерційному Фролову Д.Б. на представництво інтересів ПрАТ "ДМЗ" у відносинах з усіма підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності та підпорядкування, їх службовими особами, іншими юридичними та фізичними особами, в тому числі, на укладення від імені ПрАТ "ДМЗ" цивільно-правових договорів з правом їх підписання.

Отже, директору комерційному Фролову Д.Б. за довіреністю №76 від 25.04.2018 були передані ті повноваження, якими відповідно Статуту ПрАТ "ДМЗ" наділені генеральний директор товариства та виконуючий обв'язки генерального директора товариства за його відсутності, що відповідає положенням ч. 1 ст. 238 Цивільного кодексу України.

Положеннями статті 92 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Доводи позивача щодо неможливості вчинення представником правочину, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє, не заслуговують на увагу, оскільки Статутом ПрАТ "ДМЗ" передбачене не особисте, а одноособове право генерального директора на прийняття рішень про укладення договорів (правочинів), пов'язаних зі звичайною господарською діяльністю товариства.

Матеріали справи не містять доказів оскарження позивачем дій виконуючого обов'язки генерального директора ПрАТ "ДМЗ" Ібрагімова М.С. щодо видачі ним від імені товариства довіреності №76 від 25.04.2018 директору комерційному Фролову Д.Б., зокрема доказів визнання недійсним цього правочину в установленому законом порядку.

Відсутні у матеріалах справи й докази припинення вказаної довіреності на момент підписання Фроловим Д.Б. оспорюваного позивачем договору.

Отже, матеріали справи свідчать про правомірність представництва інтересів позивача директором комерційним Фроловим Д.Б. за довіреністю №76 від 25.04.2018 у правовідносинах з укладення договору №924/2018 від 23.05.2018 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Гір-Інтернешнл".

Крім того, за матеріалами справи договір №924/2018 від 23.05.2018, підписаний від імені ПрАТ "ДМЗ" директором комерційним Фроловим Д.Б., в подальшому виконувався позивачем протягом більше ніж року, що свідчить про схвалення ним як оспорюваного правочину, так і правочину з видачі виконуючим обов'язки генерального директора ПрАТ "ДМЗ" Ібрагімова М.С. довіреності від імені товариства за №76 від 25.04.2018 директору комерційному Фролову Д.Б.

Таким чином, позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог про визнання недійсним договору №924/2018 від 23.05.2018.

Відносно доводів позивача про підписання оспорюваного договору генеральним директором відповідача з перевищенням повноважень, передбачених Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції від 06.02.2018) рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників.

Статтею першою глави 8 "Прикінцевих та перехідні положення" Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції від 06.02.2018) передбачено, що цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, тобто 17.06.2018 (крім частини другої статті 23 цього Закону, яка набирає чинності через один рік з дня набрання чинності цим Законом), тоді як оскаржуваний договір укладено 23.05.2018.

Статтею 5 Цивільного кодексу України визначено дію актів цивільного законодавства у часі. Так, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Втім, відповідачем до матеріалів справи надано належним чином засвідчені копії протоколів загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Гір-Інтернешнл" №19/4 від 18.06.2018 і №24/2 від 03.12.2018, згідно з якими загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Гір-Інтернешнл", у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", схвалено укладення та виконання договорів поставки, купівлі-продажу, зберігання, послуг, у тому числі з Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод", орієнтовною вартістю майна, що є предметом цих договорів, 50000000грн. (без урахування ПДВ) і 200000000грн. (без урахування ПДВ) відповідно.

З огляду на наведене, матеріалами справи не підтверджується факт перевищення генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Гір-Інтернешнл" повноважень, передбачених законом, під час укладення та виконання договору №924/2018 від 23.05.2018.

Викладене позивачем у відповіді на відзив клопотання щодо залишення поза увагою суду наданих відповідачем копій протоколів загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Гір-Інтернешнл" №19/4 від 18.06.2018 і №24/2 від 03.12.2018 задоволенню не підлягає у звязку з його необгрунтованістю.

Позивач стверджує факти ненадання йому відповідачем цих доказів у порушення ч. 5 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, а також наголошує на недостовірності цих доказів.

Однак, доводи позивача стосовно ненаправлення відповідачем на його адресу вказаних вище доказів спростовуються матеріалами. Наявним у матеріалах справи описом вкладення у цінний лист на адресу Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" від 17.02.2020 (а.с. 89) підтверджується факт направлення відповідачем позивачу разом із відзивом на позовну заяву про визнання договору недійсним також і копій протоколів Загальних зборів учасників ТОВ "Гір-Інтернешнл" №19/4 від 18.06.2018 і №24/2 від 03.12.2018 (пункти 2, 3 опису вкладення).

Аргументи позивача щодо недостовірності наданих відповідачем доказів не можуть братися судом до уваги, оскільки законом не встановлено вимог щодо обовязкового нотаріального посвідчення протоколів загальних зборів юридичної особи. Крім того, позивачем у заявленому клопотанні взагалі не зазначено, яке значення мають подані відповідачем дакази для доведення обставин порушення прав саме позивача, зважаючи на те, що відповідач не заперечує дійсності договору №924/2018 від 23.05.2018 та підтверджує надання згоди на його укладення і виконання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи наведене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гір-Інтернешнл" про визнання недійсним договору №924/2018 від 23.05.2018 задоволенню не підлягають за недоведеністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102грн. покладаються на позивача.

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, статтями 4, 13, 14, 20, 41, 42, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 240-242, п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гір-Інтернешнл" про визнання недійсним договору №924/2018 від 23.05.2018 - відмовити.

В судовому засіданні 25.05.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням приписів пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 04.06.2020.

Суддя Р.Г. Новікова