Рішення № 89620830, 03.06.2020, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа №702/893/19

Провадження №2/702/32/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е )

03 червня 2020 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області

під головуванням судді: Мазай Н. В.

за участю секретаря судового засідання : Шевчук О.А.

сторони: не з`явилися

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім"ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім"ї Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав. Підставою позову вважає те, що між позивачем та відповідачем, 15.05.2009 укладено шлюб. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Син на даний час проживає з позивачем за її фактичним місцем проживання в квартирі АДРЕСА_1 . За час їхнього з відповідачем спільного сімейного проживання склалися обставини, що призвели до неможливості подальшого спільного проживання.

Між ними почали виникати неприязні стосунки, розбіжності та непорозуміння, щодо подальшого сімейного життя. Почуття поваги і кохання втратили, шлюбні відносини припинені, вони втратили довіру один до одного.

07 червня 2018 року Святошинський районний суд м. Києва виніс рішення яким вирішив шлюб між сторонами розірвати та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку та доходу. Рішення суду станом на 03 липня 2018 року набрало законної сили на підставі чого позивачем було отримано виконавчий лист.

За виконавчим листом Монастирищенським районним відділом державної виконавчої служби Черкаської області було відкрито виконавче провадження. Станом на 01.06.2019 у відповідача вже є наявна заборгованість у зв`язку із несплатою аліментів в розмірі 25838 грн 50 коп.

Відповідач вже більше чотирьох років на бачив дитину, не навідує дитину, не намагається цікавитись життям дитини та не вітає з днем народження. Він фактично зник з життя ОСОБА_3 . Відповідач не надає жодної матеріальної допомоги по утриманню сина, забезпеченням сина всім необхідним займається позивачка.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини батьком, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків. Названі дії у відповідності до ст. 70 Кодексу про шлюб та сім`ю України (ст. 164 Сімейного кодексу України) є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав відносно сина.

Просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно його сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 12.11.2019 відстрочено сплату судового збору, відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.01.2020 продовжено строк підготовчого розгляду справи та відкладено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 05.02.2020 відмовлено в задоволенні клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відзив від відповідача до суду не надходив.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_5 не з`явився по невідомій суду причині. Про дату, час та місце розгляду справи, повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав заяву, відповідно до якої просить справу розглядати у його відсутність та у відсутність позивача. Проти винесення по справі заочного рішення не заперечують.

У судове засіданя відповідач ОСОБА_2 повторно не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку (за останнім відомим місцем реєстрації відповідача, згідно позовної заяви) та шляхом оголошення на сайті. Клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача до суду не надходило.

У судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору органу служби у справах дітей та сім`ї Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області Редька Л.М. не з`явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. На адресу суду надала заяву відповідно до якої просить справу розглянути у відсутність представника органу опіки та піклування, позовні вимоги підтримує повністю, у прийнятті рішення покладається на думку суду (а.с.62, 69).

У судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надала заяву відповідно до якої просить справу розглянути у відсутність представникаслужби у справах дітей на сім`ї.

Суд вважає, що оскільки, відповідно до ст. 12 ЦПК України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і неявкою до суду без поважних причин, відповідач фактично відмовився від захисту своїх прав в суді, а ст. 223 ЦПК України дає право суду у разі неявки відповідача, повідомленого належним чином про розгляд справи, вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляти заочне рішення), суд вважає можливим розгляд справи за наявними матеріалами.

03 червня 2020 року, відповідно до ст. 223 ч. 4 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши викладені у заявах по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується, свідоцтвом про народження, виданого 24.10.2012 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Придніпровському району міста Черкаси Черкаського міського управління юстиції, серії НОМЕР_1 (а.с.7).

Згідно рішення Святошинського районного суду м. Києва від 07.06.2018 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 18.12.2017 (а.с. 9).

Святошинським районним судом м. Києва 01.08.2018 видано виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 18.12.2017 (а.с. 10).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданого головним державним виконавцем Монастирищенського РВ ДВС, ОСОБА_2 станом на 01.06.2019 має заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 25838,50 грн (а. с. 12).

Згідно ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 30.10.2018 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 оголошено у розшук (а.с. 13).

Відповідно до ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до вимог ст. ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про стан здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток, що є найважливішими обов`язками матері і батька, а також повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст.157 Сімейного кодексу України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідно до ст.164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пленум Верховного Суду України в п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" (далі Пленум) роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків (4 ст.155 СК України) є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої Законом, зокрема, п.2 ч.1 ст.164 СК України передбачає, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації подала до суду письмовий висновок №107-40/3059 від 15.05.2020 про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За змістом висновку у зв`язку із зверненням громадянки ОСОБА_1 до Монастирищенського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, відповідно до п. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, 12.05.2020 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації розглянуто подані документи.

Встановлено, що від шлюбу між громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син - ОСОБА_3 .

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 07.06.2018 шлюб між батьками дитини розірвано, а з громадянина ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь громадянки ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 18.12.2017.

Мати з дитиною проживають в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Умови проживання малолітнього ОСОБА_3 є задовільними, про що спеціалістами служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації складено відповідний акт.

Зі слів малолітнього ОСОБА_3 , свого батька не бачив близько останніх чотири роки, батько йому не телефонує, не вітає зі святами, не дарує подарунків.

Згідно з довідкою від 10.02.2020, малолітній ОСОБА_3 з 01.09.2019 є учнем закладу загальної середньої освіти № 235 ім. В. Чорновола. Мати учня, громадянка ОСОБА_1 , підтримує зв`язок з класним керівником, цікавиться навчанням: сина, приділяє належну увагу його вихованню. На заняття учень приходить з усім належним шкільним приладдям, охайний, відвідує групу подовженого дня, отримує комплексний обід, який оплачує мама.

Відповідно до інформації з комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Святошинського району м. Києва від 21.02.2020, малолітній ОСОБА_3 , 2012 року народження, спостерігається в медичному закладі, дитині проведено відповідні щеплення.

Згідно з відповідними довідками, громадянка ОСОБА_1 на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває.

Громадянка ОСОБА_1 повідомила спеціалістам служби у справах дітей та сім`ї, що біля чотирьох років громадянин ОСОБА_2 не приймає жодної участі у вихованні сина ОСОБА_3 , не цікавиться його життям, здоров`ям та розвитком, аліменти на утримання дитини не сплачує. З часу розлучення вона самостійно утримує дитину, опікується здоров`ям та розвитком сина.

Згідно з довідкою від головного державного виконавця Монастирищенського відділу державної виконавчої служби Черкаської області з грудня 2017 року станом на 01.04.2020 заборгованість по аліментам громадянина ОСОБА_2 становить 42 587,75 грн.

У позовній заяві зазначено, що громадянин ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Службою у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації було надіслано запит до місцевої служби у справах дітей та сім`ї з метою отримання відповідної інформації стосовно батька дитини.

Згідно з інформацією служби у справах дітей Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області від 10.12.2019, громадянин ОСОБА_2 за рішенням суду знятий з місця реєстрації проживання в с. Аврамівка у 2012 році та на території сільської ради не проживає. Зі слів родичів, місце проживання громадянина ОСОБА_2 їм невідомо.

Відповідно до п. 2 ст. 141 Сімейного кодексу України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Враховуючи зібрані документи, рекомендації комісії з питань захисту прав дитини, Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд вважає висновок служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його сина обґрунтованим та таким, що не суперечить інтересам дитини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав відносно його малолітньої дитини обґрунтовані, підтверджені доказами та підлягають до задоволення. Судом дійсно встановлено, що батько, відповідач у справі, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до малолітнього сина.

Крім цього, Пленум в п.18 звернув увагу судів на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом.

В залежності від конкретної ситуації в сім`ї позбавленню батьківських прав можуть передувати превентивні заходи впливу на батьків (бесіди, попередження з боку органів опіки і піклування, органів внутрішніх справ, надання сім`ї необхідної допомоги, накладення адміністративного стягнення). Позбавлення батьківських прав повинно бути результатом свідомої поведінки матері. Таким чином, наявність вини батьків належить до обов`язкових умов позбавлення батьківських прав.

Відповідач не надав суду доказів відсутності його вини в ухиленні ним від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до малолітнього сина.

В положеннях ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 закріплено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що відповідач не будучи позбавлений батьківських прав, належним чином батьківських обов`язків по вихованню і утриманню дитини не виконував, ухилявся від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, що у відповідності до п. 2 ч.1 ст.164 СК України є підставою для позбавлення його судом батьківських прав по відношенню до малолітньої дитини. Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували факти викладені позивачем в позовній заяві.

Враховуючи те, що у ст.19 Конвенції про права дитини держави-учасниці зобов`язані вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження або експлуатації з боку батьків чи будь-якої іншої особи, суд діючи в першу чергу в найкращих інтересах дитини вважає, що позов про позбавлення батьківських прав обґрунтований, підтверджений доказами, а тому підлягає до задоволення в повному обсязі.

Судовий збір на підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню із відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2-7, 9-13, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 280-289, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім"ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім"ї Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області про позбавлення батьківських прав задоволити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його малолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Копію рішення направити органу опіки та піклування Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області, службі у справах дітей та сім"ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації.

Копію рішення, після набрання ним законної сили, надіслати за місцем реєстрації народження дитини.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), строк подання апеляційної скарги на рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Монастирищенським РВ УМВС України в Черкаській області 30.06.1995, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрована АДРЕСА_3 . проживає АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце реєстрації (згідно позовної заяви) АДРЕСА_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Монастирищенська районна державна адміністрація Черкаської області, як орган опіки та піклування, місцезнаходження: вул.Соборна,121, м. Монастирище Черкаської області, 19101.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей та сім"ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження вул. Гната Юри,9, каб. 422, м. Київ, код ЄДРПОУ 37498740.

Суддя Н. В.Мазай