Вирок № 8961929, 07.08.2008, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-99/2008 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 серпня 2008 року Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Ромазан Л.С.,

при секретарі Кузій Н.С.,

за участю прокурора Борисяка А.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Теребовля кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, несудимого за ч.2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 у квітні 2008 року домовився із невстановленою особою на вчинення таємного викрадення чужого майна групою осіб, узгодивши між собою виконання необхідних для цього дій.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вчинення крадіжки, 13 травня 2008 року ОСОБА_1 та невстановлена особа за попередньою змовою між собою з метою пошуку громадян, у яких можна було б викрасти гроші, прибули на ринок у м.Тернопіль. Так, на вказаному ринку вони зустріли потерпілу ОСОБА_2 та почули її розмову про те, що вона має гроші, після чого вирішили ними таємно заволодіти. Для цього ОСОБА_1 та невстановлена особа, стежучи за потерпілою, прибули в с.Ладичин Теребовлянського району Тернопільської області, де остання проживає. В подальшому, біля 14 год. цього ж дня ОСОБА_1 та невстановлена особа, діючи відповідно до узгоджених між ними дій, невстановлена особа обігнала ОСОБА_2, викинула на вулицю гроші та парасолю, які ОСОБА_1 підібрав. ОСОБА_3 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбулась розмова з приводу того, що невстановлена особа загубила гроші і що їх слід повернути. В той час до них підійшла невстановлена особа, запитавши, чи не знайшли вони загублених грошей, і запропонувала потерпілій показати належні їй гроші, на що остання погодилась. В той час, коли невстановлена особа рахувала передані потерпілою гроші, ОСОБА_1 згідно із попередньою домовленістю стояв разом із потерпілою, а коли остання відвернулась, тоді невстановлена особа таємно викрала частину грошей, а саме 400 доларів США, еквівалент яких у національній валюті України складає 2525 грн., а решту грошей

поставила потерпілій у сумку, яких вона не рахувала, після чого ОСОБА_1 із невстановленою особою залишили місце вчинення злочину.

Будучи допитаним у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненому злочині та суду показав, що напочатку квітня 2008 року він зустрівся із невстановленою особою по імені ОСОБА_3, з яким вони домовились вчиняти крадіжки, розподіливши між собою ролі.

Так, 13 травня 2008 року він разом із ОСОБА_3 приїхали на ринок в М.Тернопіль, де побачили потерпілу ОСОБА_2 і почули її розмову про те, що у неї є гроші. ОСОБА_3, відповідно до досягнутої злочинної змови, вони почали стежити за ОСОБА_2, приїхавши таким чином у с.Ладичин Теребовлянського району Тернопільської області. Йдучи по вулиці вказаного села, ОСОБА_3 обігнав ОСОБА_2, кинув на землю парасолю і гроші, а він їх підняв, підійшов до потерпілої та сказав, що знайшов гроші і що їх слід повернути власнику або працівникам міліції. В той час повернувся ОСОБА_3 і запитав, чи не знаходили вони його грошей, на що вони обидвоє з потерпілою промовчали. ОСОБА_3, за попередньою змовою із ним, запропонував потерпілій показати належні їй гроші для того, щоб встановити, чи є серед них його, на що потерпіла погодилась і передала йому свої гроші. Рахуючи гроші, належні потерпілій, ОСОБА_3 таємно для неї викрав 400 доларів США, а решту грошей поставив їй у сумку. Після цього, потерпіла направились до свого місця проживання, а вони залишили місце вчинення злочину, виїхавши із села. Передані йому ОСОБА_3 викрадені гроші у сумі 200 доларів США він використав на власні потреби.

У таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, підсудний повністю визнав вину, щиро розкаявся, погодився із усіма доказами, зібраними органом досудового слідства і які доводять його вину, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

За таких обставин, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України суд вважає визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи і розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину та кваліфікує його дії за ознаками ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст.50, 65 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить те, що підсудний щиро розкаявся у вчиненому, повністю визнав свою вину, сприяв органам слідства та суду у розкритті злочину, добровільно відшкодував заподіяну злочином шкоду.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Аналізуючи в сукупності вказані обставини, що пом"якшують ОСОБА_1 покарання, враховуючи особу підсудного, який не судимий, позитивно характеризується, є особою молодого віку, суд вважає, що йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді обмеження волі, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.2ст.185 КК України 1 (один) рік і 6 (шість) місяців обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_1 обов"язки, передбачені п.3, 4 ч.1 ст.76 КК України, а саме повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - заставу.

Після вступу вироку в законну силу заставу - 10000 гривень, які зберігаються на депозитному рахунку Теребовлянського РВ Управління МВС України в Тернопільській області, повернути заставодавцю ОСОБА_4»яну Романовичу, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканцю м.Львова, вул. Городоцька, 77/1.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ УМВСУ в Тернопільській області 187 грн. 80 коп. за проведення експертизи холодної зброї, отримувач коштів НДКЕЦ при УМВСУ в Тернопільській області, код 24524727, банк одержувача: УДК в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 35221003000215 (за експертизу холодної зброї № 13/64/08 від 17.06.2008 року).

Речові докази у справі: сумку потерпілої ОСОБА_2, передану їй для зберігання, залишити у розпорядженні останньої, автомобіль НОМЕР_1, переданий для зберігання ОСОБА_1, залишити у розпорядженні останнього.

На вирок може бути апеляцію до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд протягом п"ятнадцяти діб з моменту його проголошення.