Рішення № 89618804, 05.03.2020, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/15709/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2020 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Добривечір А.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року до Подільського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) з адміністративним позовом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в подальшому реорганізоване у Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі за текстом - відповідач),про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він як ліквідатор аварії на Чорнобільській АЕС має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років.

Оскільки відповідач, на думку позивача, неправомірно відмовив останньому у призначенні вказаної пенсії, зокрема, через непідтвердження підстав для призначення пенсії первинними документами, позивач вважає своє право на своєчасне отримання пенсії порушеним і просить зобов`язати відповідача призначити йому вказану пенсію у судовому порядку.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 05.01.2018 р. відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, встановлено строк для подання відзиву.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу від 03.12.2018 року цивільну справу було передано для розгляду судді Подільського районного суду м. Києва Гребенюку В.В.

Представник відповідача подала відзив, у якому заперечила проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх безпідставними. Зокрема, представник відповідача зазначила, що перебування позивача у м. Чорнобиль не підтверджено первинними документами, а село Денисовичі не віднесено до зони відчуження. Крім того, в довідці не вказано дні перебування в місті Чорнобиль, відтак, підстави для визнання права позивача на зменшення пенсійного віку відсутні.

Позивач надав відповідь на відзив, у якій не погодився із запереченнями, зазначивши, що право на зменшення пенсійного віку визначається не лише на підставі первинних документів, а й інших довідок, які були надані ним для підтвердження відповідних обставин.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини і відповідні їм правовідносини.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 14).

В підтвердження участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивачем надано довідку від 26.04.1993 року № 266 про те, що він проходив дійсну військову службу в військовій частині 7429 і брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у с. Денисовичі і в м. Чорнобиль з 24.06.1986 року по 03.07.1986 року. Отримав дозу опромінення 16,2 рентген (а.с. 18).

Крім того, Центральним архівним відділом внутрішніх військ МВС України надано архівну довідку від 17.09.2014 року № 617 про те, що позивач брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 24.06.2086 року (наказ № 145 від 24.06.1986 року) по 03.07.1986 рік (наказ № 037 від 19.07.1986 року). Місце перебування в с. Денисовичі та в м. Чорнобиль. Отримав дозу опромінення 16,2 рентген (а.с. 19).

Аналогічні відомості містяться в архівній довідці від 16.09.2014 року № 615 (а.с. 20).

У військовому квитку позивача НОМЕР_2 на сторінці 24 міститься запис (російською мовою): «с 15 июня по 30 июня 1986 г. выполнял служебные обязанности на работе по ликвидации последствий аварии в 30 км зоне Чернобыльской АЭС» (а.с. 34).

10.10.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, однак, відповідач листом від 20.11.2017 року відмовив йому, у зв`язку з тим, що перебування у м. Чорнобиль не підтверджено первинними документами, а село Денисовичі, зазначене у наказах про відправлення та прибуття не віднесене до зони відчуження. Також у копії довідки від 26.04.1993 року № 266 не вказано дні перебування в м. Чорнобиль (а.с. 17).

Конституцією України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України (ч. 2 ст. 6). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19).

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі за текстом - Закон № 796-XII).

Статтею 55 Закону № 796-XII визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, мають право на зменшення пенсійного віку на 10 років.

Відповідно до абзацу 9 підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Аналіз змісту вказаних правових норм та їхнього формулювання (довідка про період участі або довідка військової частини або довідка архівної установи або інші первинні документи…) дозволяє дійти висновку, що первинні документи не є виключним джерелом відомостей, на підставі яких може бути встановлений факт участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Судом враховано, що відомості про працю у місті Чорнобиль та селі Денисовичі в період з 24.06.1986 року по 03.07.1986 року підтверджуються довідкою військової частини від 26.04.1993 року № 266, архівною довідкою Центрального архівного відділу внутрішніх військ МВС України від 17.09.2014 № 617, архівною довідкою Центрального архівного відділу внутрішніх військ МВС України від 16.09.2014 № 615, і встановлені обставини не спростовано належними та допустимими доказами.

Крім того, суд бере до уваги ту обставину, що село Денисовичі Поліського району Київської області віднесено до зони безумовного (обов`язкового) відселення згідно з постановами Ради Міністрів УРСР лише з 23.07.1991 року (Постанова Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 року № 106). Натомість, у 1986 році село Денисовичі входило в 30-кілометрову зону відчуження.

Також, суд критично ставиться до доводів відповідача про те, що у довідці № 266 від 26.04.1993 року не вказано дні перебування в м. Чорнобиль, оскільки робота в зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 року дає підстави для зменшення пенсійного віку незалежно від кількості робочих днів, а відповідно до відомостей, що містяться у вказаній довідці, позивач брав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в с. Денисовичі та м. Чорнобиль з 24.06.1986 року по 03.07.1986 року.

Верховний Суд у справі № 638/18467/15-а (постанова від 30.09.2019 року) дійшов висновку, що формальні неточності у документах не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Крім того, відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Однак, як встановлено судом, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити обставини, які дають позивачу право на зменшення пенсійного віку.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Ураховуючи зазначене, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача до відповідача та наявність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 5, 6, 7, 9, 77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити;

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 04.12.2016 року;

Повне найменування:

позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, б. 64, код ЄДРПОУ 42098368);

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду;

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя В.В. Гребенюк