Рішення № 89618208, 25.05.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4043/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Сіренко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 755/4043/20 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом у якому просить визначити додатковий строк тривалістю в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті її батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 32-35).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона та треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є рідними сестрами та братом.

Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був зареєстрований та проживав за адресою АДРЕСА_1 , а у весняно-літній період часу проживав у АДРЕСА_2 . Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Крені.

Позивач вказує, що вона зі своєї сім`єю постійно проживала із батьком, оскільки у батька після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 їхньої матері ОСОБА_8 стан здоров`я настільки погіршився, що він потребував сторонньої допомоги та догляду.

Після смерті їх батька, вони з сестрами та братом вирішили, що спадщину прийматиме тільки вона, оскільки у них дружні родинні відносини та усі питання вони вирішують спільно.

Зазначає, що її сестри та брат до нотаріуса для прийняття спадщини після смерті батька не зверталися, тим більше її донька ОСОБА_5 є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , що є спадковим майном.

Позивач стверджує, що вона була обізнана про встановлений строк для прийняття спадщини, але ІНФОРМАЦІЯ_5 її молодша донька ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 захворіла на вітряну віспу. Після доньки, ІНФОРМАЦІЯ_7 на вітряну віспу захворів її чоловік ОСОБА_10 . Зважаючи, що ця інфекційна хвороба досить складно переноситься у такому віці, вона була повністю виснажена доглядом за дитиною та чоловіком. Також її було попереджено лікарями про те, що інкубаційний період цієї хвороби складає 11-21 день, а тому вона могла становити небезпеку для оточуючих і їй було рекомендовано дотримуватися домашнього режиму, а тому вона не могла особисто звернутися до нотаріуса і отримала інформацію про порядок прийняття спадщини тільки по телефону.

Позивач вказує, що з отриманої інформації вона зрозуміла, що оскільки вона фактично проживала із батьком на день його смерті, то вважається, що вона прийняла спадщину в незалежності від строку у який вона звернеться із заявою про отримання спадщини.

04 лютого 2020 року вона звернулася до Десятої Київської державної нотаріальної контори з питанням про прийняття спадщини за законом після смерті її батька із яким вона фактично проживала на день його смерті, проте її було повідомлено про необхідність подання довідки про реєстрацію місця проживання батька.

14 лютого 2020 року нею було отримано довідку про реєстрацію місця проживання батька з якої убачається, що з 03.09.1996 року по 16.09.2019 року він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

27 лютого 2020 року вона звернулася до Десятої Київської державної нотаріальної контори із документами для видачі свідоцтва про право спадщину за законом на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 та будинок АДРЕСА_2 .

Вказує, що Державний нотаріус Десятої Київської державної нотаріальної контори Ткач Т.В., розглянувши подані документи повідомила, що не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки вона не була зареєстрована разом з батьком на день його смерті, а тому пропущено строк на прийняття спадщини, який сплинув 02.02.2020 року.

Причиною пропуску строку прийняття спадщини позивач вказує те, що через хворобу рідних, а саме доньки та чоловіка вона не могла вчасно звернутися до нотаріуса та подати відповідні документи.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.04.2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 29.04.2020 року (а.с. 57-58).

22 квітня 2020 року на адресу Дніпровського районного суду м. Києва від третьої особи ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення на позов, в яких зазначає, що він підтримує позовні вимоги та просить провести розгляд справи у його відсутності. У поясненнях вказує, що позивач являється його рідною сестрою. Після смерті батька вони вирішили, що спадщину буде приймати тільки ОСОБА_1 , а тому ніхто із них не звертався до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини (а.с. 65-66).

22 квітня 2020 року на адресу Дніпровського районного суду м. Києва від третьої особи ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення в яких зазначає, що підтримує позовні вимоги, просить провести розгляд справи у її відсутності. Вказує, що позивач є її рідною сестрою. Після смерті батька вони вирішили, що спадщину буде приймати тільки ОСОБА_1 , спадщина буде оформлена на неї, а тому ніхто із них не звертався до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини (а.с. 69-70).

22 квітня 2020 року на адресу Дніпровського районного суду м. Києва від третьої особи ОСОБА_5 надійшли письмові пояснення, в яких зазначає, що підтримує позов, просить провести розгляд справи у її відсутності. Вказує, що позивач являється її матір`ю. Зазначає, що зимою у них вдома спочатку на вітряну віспу захворіла її молодша сестра, а потім і їх батько. Лікування та ізоляція проходили приблизно впродовж півтора місяця. В цей час вони обговорювали питання прийняття спадщини, але мама сказала їй, що вона все з`ясувала по телефону і нотаріус повідомила їй про те, що оскільки вони проживали однією сім`єю з дідусем, то немає потреби подавати заяву саме у шестимісячний строк. Пізніше мама їй повідомила, що вона пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини, оскільки вона не була зареєстрована разом із дідусем (а.с. 73-74).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.04.2020 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів (а.с. 80-81).

Ухвалою суду від 29 квітня 2020 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.05.2020 року (а.с. 82-83).

30 квітня 2020 року на адресу суду від третьої особи ОСОБА_4 надійшли письмові пояснення, в яких вказує, що позовні вимоги підтримує та просить провести розгляд справи у її відсутності. У поясненнях зазначає, що позивач являється її рідною сестрою. Після смерті батька вони вирішили, що спадщину буде приймати тільки ОСОБА_1 , а тому ніхто із них не звертався до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини. Крім цього вказала, що їй відомо, що наприкінці року у ОСОБА_1 спочатку на вітряну віспу захворіла донька, а потім і її чоловік. Вони обговорювали питання про прийняття спадщини, а саме про необхідність подання ОСОБА_1 заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, на що вона повідомила, що нею у нотаріуса з`ясовано про те, що оскільки вона проживала однією сім`єю разом із батьком, то їй не потрібно подавати заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк.

18 травня 2020 року на адресу суду від представника відповідача Київської міської ради Хрущ А.П. надійшов відзив на позов, в якому просить провести розгляд справи у відсутності представника Київської міської ради та ухвали рішення згідно норм чинного законодавства. Також представник відповідача у відзиві зазначає, що Київська міська рада не являється належним відповідачем у справі, а тому у разі не заявлення позивачем клопотання про заміну неналежного відповідача слід відмовити у задоволенні позову.

18 травня 2020 року на адресу Дніпровського районного суду м. Києва від Десятої Київської державної нотаріальної контори на виконання вимог ухвали суду від 29.04.2020 року про витребування доказів надійшли матеріали спадкової справи № 202/2020 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

В судове засідання сторони та треті особи не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Позивачем ОСОБА_1 до суду подано заяву в якій просить провести розгляд справи у її відсутності, в заяві вказала, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідно положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 16).

Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_6 та позивачем ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_1 , свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , відповідно до якого прізвище позивача « ОСОБА_1 » змінено на « ОСОБА_1 » та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , відповідно до якого прізвище позивача « ОСОБА_1 » змінено на « ОСОБА_1 » (а.с. 9, 10, 14).

Відповідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори Ткач Т.В. за результатами розгляду поданих позивачем документів для оформлення спадщини 27.02.2020 року винесена постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, відповідно якої ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 у зв`язку з пропущенням визначеного ст. 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини (а.с. 20-20 зв.).

Шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 закінчився 02.02.2020 року.

За повідомленням позивача, на час смерті її батька ОСОБА_6 останньому на праві власності після смерті його дружини ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , належали житловий будинок АДРЕСА_2 . та 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень та договором купівлі-продажу нерухомості (а.с. 18, 19-19 зв.).

Як убачається із витребуваної судом спадкової справи № 202/2020 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , спадкова справа була відкрита 27.02.2020 року за заявою ОСОБА_1 , яка надійшла до Десятої Київської державної нотаріальної контори. Будь які інші особи, окрім позивача, із заявами про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_6 не звертались.

У поданій нотаріусу заяві позивач зазначила, що спадщина нею прийнята із пропуском строку встановленого для прийняття спадщини.

Як роз`яснено у абзаці 6 пункту 24 постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 3, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як на підставу для визначення додаткового строку для прийняття спадщини позивач посилається на те, що вона була обізнана про встановлений строк для прийняття спадщини, проте ІНФОРМАЦІЯ_5 її молодша донька ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , захворіла на вітряну віспу та ІНФОРМАЦІЯ_7 на вітряну віспу захворів її чоловік ОСОБА_10 , тому вона доглядала за дитиною та чоловіком. Тоді ж її лікарями було попереджено про те, що інкубаційний період цієї хвороби складає 11-21 день, а тому вона могла становити небезпеку для оточуючих і їй було рекомендовано дотримуватися домашнього режиму, через що вона не могла особисто звернутися до нотаріуса.

Суд приймає до уваги вказані доводи позивача, оскільки вони підтверджуються доданими до справи копіями медичних довідок виданих на ім`я доньки позивача ОСОБА_1 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та чоловіка позивача ОСОБА_10 , з яких убачається, що останні у вищевказаний період були хворі на вітряну віспу (а.с. 48, 49, 50-50 зв.).

Згідно додатку до наказу МОЗ №354 від 09.07.2004 року «Протокол діагностики та лікування вітряної віспи у дітей», вітряна віспа - це гостре інфекційне захворювання, яке викликається вірусом Varicella-Zoster, з повітряно-крапельним шляхом передачі, характеризується наявністю своєрідного плямисто-папульозно-везикульозного висипу.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, за вищевикладених обставин суд вважає, що ОСОБА_1 строк для прийняття спадщини було пропущено з поважних причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними обставинами, оскільки позивач була вимушена здійснювати догляд за неповнолітньою донькою та чоловіком, які були хворі на вітряну віспу, що за своєю природою являється гострим інфекційним захворюванням, тому позивачу слід визначити додатковий строк для прийняття спадщини терміном три місяці.

В свою чергу, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача у поданому до суду відзиві щодо неналежного у справі відповідача, виходячи з наступного.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц зазначила, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Такого висновку також дійшов Верховний Суд у постановах від 30.04.2020 року по справі № 352/382/18, від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц, від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц, від 03.10.2018 року по справі № 2516/1356/12-ц.

В ході розгляду справи судом встановлено, що інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 не має, а тому позивачем правомірно заявлено позовні вимоги до відповідача Київської міської ради, як органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Судовий збір у порядку ч. 1 ст. 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача суд не стягує, оскільки останнім права позивача не порушувалися.

Керуючись ст. ст. 1223, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 7, 10, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 82, 89, 133, 141, 178, 223, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 281, 282, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк терміном три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Перебіг визначеного додаткового строку слід рахувати з дня набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно пункту 3 Розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач - Київська міська рада, місце знаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22883141.

Третя особа - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Третя особа - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Третя особа - ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Третя особа - ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Повне судове рішення складено 02 червня 2020 року.

Суддя Л.М.Виниченко