Рішення № 89617081, 03.06.2020, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1017/19

2/703/117/20 .

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2020 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

за участі секретаря Холодняк Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу по оплаті послуги з централізованого опалення житла,-

встановив:

ТОВ «Смілаенергопромтранс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті послуги з централізованого опалення житла.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ «Смілаенергопромтранс» надає послуги з централізованого опалення в будинку АДРЕСА_1 .

Виконуючи свої обов`язки по теплопостачанню квартири відповідача, позивач надав послуги з централізованого опалення житла, але відповідач не сплачує за них, в зв`язку з чим має заборгованість з оплати за надані послуги з централізованого опалення житла в розмірі 23105 гривень 71 копійку станом на 28 лютого 2019 року.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 з 07 жовтня 2017 року на підставі свідоцтва про право на спадщину № 716 виданого Смілянською державною нотаріальною конторою Черкаської області.

Попереднім власником вищезазначеної квартири була ОСОБА_2 , яка померла у 2007 році. Саме після її смерті право власності перейшло до відповідача.

Заборгованість виникла за період з грудня 2014 року, оскільки в листопаді 2016 року було сплачено 4000 гривень, які перекрили заборгованість за попередні періоди, а тому як вважає позивач, дана сплата боргу свідчить про визнання боргу відповідачем за попередні періоди в цілому.

Посилаючись на те, що відповідач добровільно не сплачує заборгованість по оплаті послуги з централізованого опалення житла в розмірі 23105 гривень 71 копійка, просив стягнути його в примусовому порядку.

Представник позивача 17 травня 2019 року надіслав до суду заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по оплаті послуги з централізованого опалення житла в сумі 24720 гривень 01 копійку, оскільки опалювальний сезон тривав до квітня 2019 року, а тому споживачу було нараховано за надану послугу - 1614 гривень 30 копійок, яка також ним оплачена не була.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в направленій на адресу суду заяві позовні вимоги підтримав повністю, не заперечував проти заочного розгляду справи та просив розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач на розгляд справи не з`явився з невідомих суду причин, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим розглянути справу, в порядку, передбаченому гл. 11 ЦПК України, у відсутність відповідача, який згідно ст. 128 ЦПК України повідомлений про день та час розгляду справи належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності з наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 158659497 від 06 березня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер 716 виданий 07 жовтня 2017 року виданого Смілянською державною нотаріальною конторою Черкаської області (а.с 9).

Судом встановлено, що ТОВ «Смілаенергопромтранс» є постачальником теплової енергії до будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Як вбачається з повідомлення Смілянської державної нотаріальної контори № 95/02-14 від 25 січня 2020 року після смерті ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1 . На підставі поданої заяви заведена спадкова справа № 189/2008 рік. 07 жовтня 2017 року на ім`я ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину на квартиру та житловий будинок за №№ 716, 717 (а.с. 53-66).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі в рішенні суду - чинним на момент виникнення спірних правовідносин).

Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-ІV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Частинами 1,2 ст. 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» , статті 67 ЖК України передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові ВСУ від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15.

У даному випадку між позивачем та відповідачем склалися фактичні договірні відносини, за якими у квартиру, у якій проживає ОСОБА_1 , надавалися житлово-комунальні послуги у вигляді централізованого опалення житла, нарахування плати за які здійснювалися ТОВ «Смілаенергопромтранс», відповідно до тарифів.

Постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 17 жовтня 2014 року №146 та рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради від 25 лютого 2009 року № 135 встановлено методику та тарифи, за якими нараховується вартість наданих послуг з централізованого опалення житла в багатоквартирних будинках м. Сміла.

Відповідно до п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-ІVспоживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідач отримує комунальні послуги від позивача з централізованого опалення, але добровільно їх не оплачує. Факт подачі тепла до будинку по АДРЕСА_3 підтверджується актами про подачу теплової енергії від 15 жовтня 2011 року, 30 жовтня 2012 року, 31 жовтня 2013 року, 01 листопада 2014 року, 15 жовтня 2015 року, 26 жовтня 2016 року, 26 жовтня 2017 року, 31 жовтня 2018 року, (а.с. 10-13).

Із розрахунку заборгованості по особовому рахунку відповідача №876 борг перед ТОВ «Смілаенергопромтранс» за період з травня 2015 року по лютий 2019 року становить 23105 гривень 71 копійок (а.с. 8).

Як вбачається із розрахунку заборгованості по особовому рахунку відповідача №876 борг перед ТОВ «Смілаенергопромтранс» за період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року становить 24720 гривень 01 копійка, який суд визнає достовірним та правильним та приймає до уваги як належний та допустимий доказ в розумінні ст. 76 ЦПК України (а.с. 34).

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-ІV, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року № 2633-ІV споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

В п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з п.6 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, послуги з централізованого опалення повинні відповідати нормативній температурі повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу) за умови їх утеплення споживачами та вжиття власником (балансоутримувачем) будинку та/або виконавцем заходів до утеплення місць загального користування будинку.

Порядок перевірки надання послуги регламентується постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, згідно з якою за результатами перевірки температурного режиму складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг, який подається виконавцю. Виконавець послуги зобов`язаний розглянути претензію протягом трьох днів, у разі задоволення претензій протягом трьох днів здійснити перерахунок.

Порядок проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості регулюється постановою КМУ від 17 лютого 2010 року № 151.

Відповідач свого розрахунку вартості отриманих послуг з централізованого теплопостачання суду не надав та не довів відсутність заборгованості перед ТОВ «Смілаенергопромтранс».

Підтвердженням наявності заборгованості за послуги з централізованого опалення житла є дані по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Частино 1 статті 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, вимоги позивача про звернення з позовом до одного з солідарних боржників ґрунтуються на вимогах закону.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки позивачем надано належні та допустимі докази на предмет підтвердження наявності у відповідача боргу з оплати послуги з централізованого опалення житла в розмірі 24720 гривень 01 копійка.

Враховуючи наведене, суд вважає, позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1921 гривню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року № 2633-ІV, ст.ст.13, 19, 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-ІV, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», ст. 543 ЦК України, ст. 4, 5, 12, 13, 141, 223, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України,-

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу по оплаті послуги з централізованого опалення житла, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_4 , жителя АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс», юридична адреса: вул. В. Стуса, 41 м.Сміла, код ЄДРПОУ 33931257, р/р НОМЕР_3 відкритий у ТВБВ № 10023/0391 філії ЧОУ АТ «Ощадбанк», МФО 354507, ІПН 339312523041 борг по оплаті послуг з централізованого опалення житла в сумі 24720 (двадцять чотири тисячі сімсот двадцять) гривень 01 (одну) копійку, судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) гривню, а всього - 26641 (двадцять шість тисяч шістсот сорок одну) гривню 01 (одну) копійку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні під час проголошення рішення протягом 30 днів з дня його отримання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в 30-денний строк з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду, а особи, які не були присутні під час проголошення рішення протягом 30 днів з дня його отримання.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 284 та 354 щодо подачі заяви про перегляд заочного рішення та апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс», юридична адреса: вул. В. Стуса, 41 м.Сміла, код ЄДРПОУ 33931257, р/р НОМЕР_3 , відкритий у ТВБВ № 10023/0391 філії ЧОУ АТ «Ощадбанк», МФО 354507, ІПН 339312523041.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_4 , житель АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий О.П.Опалинська