Вирок № 89616258, 02.06.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/461/19

Провадження № 1-кп/645/203/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2020 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі: головуючого - судді Шарка О.П. секретаря судових засідань – Христенко А.В., за участю прокурора – Шалімової О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12018220460003087 від 21.12.2018 року, яке надійшло з Харківської місцевої прокуратури №3 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, українця, офіційно не працюючого, з середньо-технічною освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого: 18.09.2008 року вироком Фрунзенського районного суду м.Харкова за ст. 185 ч.2 КК України до арешту на строк 45 діб, з застосуванням ст. 75 КК України іспитовий строк один рік; 31.07.2012 року вироком Московського районного суду м.Харкова за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 15 ч.2 186 ч.2, ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України, з застосуванням ч.1 ст.70, ч.1 ст. 71 КК України до п`яти років і шести місяців позбавлення волі без конфіскації майна, відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м.Харкова від 20 червня 2014 року звільнений від подальшого відбування покарання, призначеного вироком Московського районного суду м.Харкова від 31.07.2012 року на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію» у 2014 році від 08 квітня 2014 року,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 21 грудня 2018 року близько 12-30 години, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, знаходився біля під`їзду №8 за адресою: м. Харків, Салтівське шосе 250-А, де у нього виник злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, а саме інформаційного стенду, що належить ОЖК «Сфера» (03105644), реалізуючи який діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, усвідомлюючи значення своїх дій та можливі наслідки, бажаючи діяти саме таким чином, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає попросив свого знайомого ОСОБА_2 допомогти йому віднести від під`їзду №8 будинку АДРЕСА_2 Салтівському шосе АДРЕСА_3 м. Харкові інформаційний стенд вартістю 300 гривень 00 копійок, який належить ОЖК «Сфера» (03105644). Продовжуючи свої злочинні дії, шляхом вільного доступу ОСОБА_1 скориставшись допомогою ОСОБА_2 , який не усвідомлював протиправність своїх дій, віднесли інформаційний стенд від під`їзду №8 будинку АДРЕСА_4 250-А по Салтівському шосе в м. Харкові, тим самим таємно викрав вищевказане майно, яке належить ОЖК «Сфера» (03105644). Після чого ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинивши ОЖК «Сфера» ( НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 300 гривень 00 копійок.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 беззаперечно визнав себе винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, щиро розкаявся, пояснив суду про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення., що дійсно у грудні 2018 року, в денний час, біля під`їзду по Салтівському Шосе, 250А, таємно викрав інформаційний стенд, зазначивши,що всі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають фактичним обставинам справи, події вчинення ним кримінального правопорушення вірно відображені.

Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує, а саме обставини, кількість та вартість викраденого майна. З урахуванням повного визнання вини у вчинені вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ст. 349 ч.3 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вважає за доцільне обмежитись дослідженням доказів, які стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції. Учасникам процесу роз`яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржувати дані обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Вину обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України суд вважає доведеною.

Згідно ст.66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 суд вважає щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , передбаченою ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , складеної 18 квітня 2019 року, орган пробації, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість ОСОБА_1 його спосіб життя, а саме, що ОСОБА_1 не працює, не одружений, за місцем проживання зарекомендував себе задовільно, сварок з сусідами не влаштовує, наркотичні речовини не вживає, алкогольні напої не вживає, а також достатньо високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, прийшов до висновку, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих категорій осіб оцінюється як середній. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливо лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган вважає за доцільним покладення на правопорушника обов`язку, передбаченого п.2 ч.3 ст. 76 КК України.

Вивченням в ході судового розгляду даних особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він в раніше засуджений (вимога У І З ГУ Національної поліції України в Харківській області від 11.01.2019 року, вирок Фрунзенського районного суду м.Харкова за ст. 185 ч.2 КК України від 18.09.2008 року, вирок Московського районного суду м.Харкова за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 15 ч.2 186 ч.2, ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України від 31.07.2012 року), як вбачається з повідомлення КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» від 08.01.2019 року №74, на обліку в наркологічному диспансері не перебуває, згідно повідомлення КЗОЗ «Харківський міський психоневрологічний диспансер №3» від 16.01.2019 року №274, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КЗОЗ «ХМПНД №3» не звертався.

Призначаючи ОСОБА_1 у покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який, за змістом ст. 12 КК України, є умисним кримінальним правопорушенням середньої тяжкості, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшує покарання, особу обвинуваченого, доповідь органу пробації, про те, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства, дані про особу обвинуваченого, відсутність офіційного місця роботи, відношення обвинуваченого до скоєного злочину, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статті, яка передбачає відповідальність за вчинене, з урахуванням вимог ч.3 ст. 68 КК України, яка встановлює, що за вчинення замаху за злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку, передбаченої санкцією статті Особливої частини цього кодексу, оскільки, дані про особу обвинуваченого, унеможливлюють, на думку суду, призначити інше покарання, окрім позбавлення волі, із звільненням обвинуваченої від відбування призначеного покарання з іспитовим строком в порядку ст. 75 КК України, оскільки його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень можливо без ізоляції від суспільства.

Окрім того, у зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням покласти на засудженого ОСОБА_1 обов`язки передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, а також додатково обов`язок, необхідний і достатній для його виправлення, передбачений п.2 ч.3 ст. 76 КК України

Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

У справі наявні процесуальні витрати: за проведення судово – товарознавчої експертизи №716 від 18.01.2019 року у розмірі 715 грн. 00 коп., які у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374, 395 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік і 6 (шести) мясців.

У зв`язку зі звільненням засудженого ОСОБА_1 з випробуванням покласти на нього обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України, а саме:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.

Також додатково покласти на засудженого ОСОБА_1 обов`язок, передбачений п.2 ч.3 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі держави в особі Харківського науково – дослідного інституту судових експертиз ім.Засл. проф. М.С.Бокаріуса процесуальні витрати: за проведення судово – товарознавчої експертизи №716 від 18.01.2019 року у розмірі 715 грн. 00 коп. (сімсот п`ятнадцять гривень).

Речовий доказ – інформаційний стенд, який знаходяться на відповідальному зберіганні у представника потерпілого ОСОБА_3 після набрання вироком законної сили вважати повернутим Об`єднанню житлових кооперативів «Сфера».

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок який набрав законної сили є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до приписів ч.6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитись с журналами судового засідання й подати на них письмові зауваження.

Головуючий суддя: