Вирок № 89614324, 03.06.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/8742/19

Провадження № 1-кп/639/204/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Кіся Д.П., за участю: секретаря судових засідань - Крбеян К.О., сторін кримінального провадження: прокурора - Касьяненка Я.М., обвинуваченого - ОСОБА_1 , потерпілої - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №639/8742/19 (в ЄРДР №12017220500000050 від 08.01.2017 року) за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, неодруженого, з середньою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 06.01.2017 приблизно о 19 годині зустрівся зі своїм знайомим, матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження, поблизу багатоповерхового будинку № 10, розташованого у пров. Титаренківському м. Харкова та разом з останнім прослідували на шістнадцятий поверх, де на сходовому майданчику помітили холодильник торгової марки «Бірюса-22», що належав раніше їм не знайомій ОСОБА_2 , який наступного дня вирішили викрасти.

В подальшому ОСОБА_1 разом з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, 07.01.2017 приблизно о 13 годині 28 хвилин, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, цілеспрямовано прибули на шістнадцятий поверх будинку АДРЕСА_2 .

Саме в той час ОСОБА_1 та особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, маючи спільний злочинний умисел, діючи узгоджено, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, використовуючи ту обставину, що за їх діями ніхто не спостерігає і не зможе завадити доведенню їх злочинного умислу до кінця, заволоділи холодильником торгової марки «Бірюса-22», забравши його зі сходового майданчику.

Після цього ОСОБА_1 разом із особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, звернувши на свою користь викрадений холодильник, з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим в подальшому на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 1616 гривень.

Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального правопорушення, скоєного ОСОБА_1 , передбачена ч. 2 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, пояснив як скоїв його при вищезазначених обставинах, визнавши обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 показав, що особу, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, знає на протязі тривалого часу. 06.01.2017р. під час калядування вони виявили на сходовому майданчику в одному з під`їздів будинку АДРЕСА_2 холодильник. Наступного дня, тобто 07.01.2017р., вказана особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, прийшов до нього додому в денний час доби, та запропонував викрасти вказаний холодильник, з використанням наявних у ОСОБА_1 санчат, пояснивши при цьому, що домовився здати холодильник в пункт прийому металобрухту. На вказану пропозицію він погодився. Вони взяли його санчата та пішли до зазначеного будинку. Прийшовши до будинку, вони піднялись на 16 поверх, де напередодні виявили холодильник. Дозволу взяти холодильник у власника вони не питали, взяли холодильник, помістили його в ліфт, спустили на перший поверх, винесли з під`зду, поклали на санчата та відвезли до пункту прийому металобрухту, який знаходився неподалік, де особі, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, надали за вказаний холодильник грошові кошти в розмірі 200,00 грн.. Обвинувачений висловив жаль щодо скоєного, піддавши свої дії критичній оцінці.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні надала покази, що в неї велика родина, яка складається з 6 осіб, у зв`язку з чим у 2016 році, приблизно за місяць до Нового року, вони вирішили придбати другий холодильник, що і зробили. Крім того, в цей час вони вирішили робити ремонт в квартирі, запросили майстра, який сказав, що для того щоб зробити ремонт швидше необхідно винести кудись меблі. Вони узгодили з сусідами та головою кооперативу, що тимчасово винесуть меблі та старий холодильник і поставлять їх на сходовому майданчику біля ліфта. На вказаних меблях вони написали «Не трогать». В той же час її син встановив систему відеонагляду на сходовому майданчику. Приблизно за тиждень до Нового року майстер, який мав робити ремонт, зламав руку. Вони вирішили не шукати нового майстра, а частину меблів занесли до квартири, залишивши у під`їзді лише самі важкі речі - шафу та холодильник. Холодильник був у справному стані, та вони планували їм користуватися після ремонту квартири. 06.01.2017 року вона була на добовому чергуванні, повернулась додому вранці 07.01.2017р. та холодильник в той час був на місці. Після цього вона пішла з дому до своєї сестри та була в неї приблизно до 13:00 год. Коли вона повернулась додому, то виявила, що холодильник зник. Вона повідомила про це сину, після чого вони переглянули відеозапис з встановленої сином камери та побачили як двоє хлопців 07.01.2017р. піднялись на їх поверх, цілеспрямовано взяли холодильник і завантажили його в ліфт. При цьому вона сказала сину, що оскільки вказані хлопці так впевнено забрали холодильник, то вони певно бачили його раніше. Переглянувши відеозапис за 06.01.2017р., вони виявили, що вказані хлопці в цей день ходили калядувати та дзвонили у двері, але ніхто їм не відчинив. При цьому вони оглянули холодильник та намагались його відчинити. В подальшому вони передали зазначені відеозаписи слідчому. Також потерпіла зазначила, що жодній особі, в тому числі ОСОБА_1 , дозволу забрати холодильник вона не давала. В поданій до суду 21.10.2019р. заяві потерпіла ОСОБА_2 просила заявлений нею цивільний позов залишити без розгляду, при прийнятті остаточного рішення обвинувачених суворо не карати.

Окрім показань допитаних обвинуваченого та потерпілої, вина ОСОБА_1 у вчиненні відповідного злочину підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Так, потерпіла ОСОБА_2 просила Новобаварський ВП ГУНП в Харківській області вжити заходи до невідомих осіб, які 07.01.2020р., приблизно о 12:30 год., за адресою: м. Харків, пров. Титаренківський, 10, на поверсі здійснили крадіжку двокамерного холодильника «Бірюса».

Під час проведення огляду місця події 11.01.2017р., а саме домоволодіння АДРЕСА_3 було виявлено холодильник білого кольору «Бірюса-22».

Під час пред`явлення особи для впізнання за участі ОСОБА_3 11.01.2017р. останній упізнав ОСОБА_1 як одну з осіб, що продав йому холодильник «Бірюза».

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №642 від 07.02.2017р. ринкова вартість холодильника торгової марки «Бірюса-22» станом на 07.01.2017р. складала 1616,00 грн.

Відповідно до протоколу огляду предмету від 14.02.2017р. було оглянуто DVD-диск, на якому наявна папка з назвою «vid». При відкритті ця папка містить три відео-файли. У процесі перегляду відеозапису 01_20170106_194500.avi, який датовано 06.01.2017р., початок запису о 19:45 год. видно двох молодих хлопців, зовні схожих на підозрюваних у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, зокрема, ОСОБА_1 . Також на вказаному відеозаписі видно, як у зазначений час ОСОБА_1 та особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, прибули до будинку АДРЕСА_2 , де на поверсі виявили холодильник, деякий час його оглядали, а після покинули вказаний поверх будинку. У процесі перегляду відеозаписів 01_20170107_132758.avi та 01_20170107_132809.avi, які є аналогічними за змістом, виявлено, що вони датовані 07.01.2017р., початок запису 13:28 год. На вказаних відеозаписах зображено ОСОБА_1 та особу, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, які у зазначений час прибули до будинку АДРЕСА_2 , потім забрали з поверху виявлений напередодні холодильник, який винесли самостійно та більше не повертались.

Постановою слідчого СВ Новобаварського ВП ГУНп в Харківській області від 14.02.2017р. вищезазначений DVD-диск визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню.

Належність, допустимість та достовірність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, у зв`язку з чим суд їх прийняв, та вважає такими, що є достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Аналізуючи фактичні дані, встановлені на підставі наведених доказів, зокрема і показань самого обвинуваченого ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про доведеність його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, неодружений; дітей не має; має місце реєстрації та постійне місце проживання; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить з положень ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є умисним злочином середньої тяжкості, кількість епізодів злочинної діяльності - один; відношення обвинуваченого до скоєного злочину, його конкретні обставини, особу винного, обставину, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, які його обтяжують, а також позицію потерпілої, яка просила його суворо не карати.

При цьому суд дійшов висновку, що призначення ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України більш м`якого ніж обмеження волі не відповідатиме його меті, принципам законності та справедливості, та не буде достатнім і необхідним.

Водночас, обставин, які б явно свідчили, що застосування судом статті 75 КК України буде неправомірним та недостатнім для забезпечення мети покарання ОСОБА_1 не встановлено.

Тому,з урахуванням вищенаведеного, а також правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 17.04.2018р. по справі № 298/95/16та від 16.08.2018р. по справі №183/163/14, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_1 , попередження скоєння ним нових злочинів та досягнення цілей покарання щодо обвинуваченого в цілому на теперішній час можливе без реального відбування покарання, а тому його можливо звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Враховуючи заяву потерпілої від 21.10.2019р., а також положення ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов ОСОБА_2 необхідно залишити без розгляду.

З огляду на відсутність даних про ухвалення остаточного рішення у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, питання долі речових доказів по кримінальному провадженню судом не вирішується.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ст. 124 КПК України в дольовому порядку, з урахуванням його ролі у вчиненні відповідного кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 128, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріусапроцесуальні витрати у розмірі 440,50 грн. (чотириста сорок грн. 50 коп.) на залучення експерта.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та не пізніше наступного дня направити потерпілій.

Суддя Д.П . Кісь