Рішення № 8961394, 19.06.2008, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа №2-777/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2008 року

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Дашковської А.В.

при секретарі Соболевській О.Ю.

за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача страхова компанія ЗАТ „СГ" „ТАС" в особі Запорізької регіональної дирекції ЗАТ „СГ" ТАС" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5, зазначивши, що 02 липня 2005 року, приблизно в 08 годин 30 хвилин, керуючи джерелом підвищеної небезпеки автомобілем ВАЗ-2106, державний номер НОМЕР_1, на підставі довіреності, ОСОБА_5, рухаючись по вул. Запорізькій в с Біленьке Запорізького району Запорізької області, не прийняв своєчасних заходів для зниження швидкості, здійснив наїзд на ОСОБА_6, який, рухаючись по зустрічній смузі, впав з велосипеда та лежав на проїзній частині дороги; в результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які згідно з висновками судово-медичної експертизи № 1560 від 23 серпня 2005 року, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, несумісних з життям та таких, які знаходяться у прямому причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_6; згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 408 від 08.12.2005 р. вбачається, що несвоєчасне виконання водієм автомобіля ВАЗ-2106, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5 вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку із подією ДТП та з наслідками, які настали; на поховання батька були понесені матеріальні витрати, а саме: ритуальні послуги на суму 1494 грн.; придбання продуктів харчування на суму 1110, 4 грн.; придбання алкогольних та безалкогольних напоїв на суму 366 грн.; витрати по експертизі в сумі 284, 31 грн.; придбання одягу та взуття на суму 878 грн.; виготовлення пам'ятника та огорожі - на суму 21589 грн.

Позивачі вважають, що крім матеріальної шкоди їм була нанесена значна моральна шкода: при житті батько, незважаючи на свій вік, знаходився в прекрасній фізичній формі, був життєрадісний, бадьорий; передчасна втрата батька завдала моральні страждання, які вони відчувають по цей час; в сім'ї постійна напруга і відчуття горя через непоправну втрату батька; зі смертю батька перервався родовий ланцюг сім'ї ОСОБА_6; неможливість відновити понесену втрату та страждання з приводу смерті батька вони будуть відчувати все життя. Крім того, у зв'язку зі смертю батька ОСОБА_4 перенесла сильний нервовий стрес, в результаті чого в період з 05.09.2005 р. по 15.09.2005 р. знаходилась на лікуванні в неврологічному відділенні міської лікарні № 4, у неї з'явилось почуття страху і тривоги при вигляді транспортних засобів, автомобілів, які рухаються, в її свідомості поновлюються

трагічні події, які відбулись з батьком 02.07.2005 p., що викликає нестерпну душевну біль, почуття шкоди, турботу та переживання. Тому позивачі просять суд стягнути на їх користь матеріальну шкоду на суму 25721, 71 грн., моральну шкоду в сумі 25000 грн., за правову допомогу – 200 грн.

В судовому засіданні позивачі уточнили позовні вимоги, просять суд стягнути матеріальні витрати, пов'язані з похованням ОСОБА_6, а саме: ритуальні послуги на суму 1494 грн., придбання продуктів харчування на суму 1110, 4 грн., придбання алкогольних та безалкогольних напоїв на суму 366 грн., витрати по експертизі трупу - 284, 31 грн., придбання одягу та взуття на суму 878 грн., виготовлення та встановлення пам'ятника та огорожі - 8968 грн., всього на суму 13100 грн., моральну шкоду в сумі 23000 грн., 200 грн. за правову допомогу.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов визнали частково, заперечували проти сплати: експертизи трупу в сумі 171, 84 грн., оскільки експертиза проводилася в межах розслідування кримінальної справи; вартості безалкогольних та алкогольних напоїв в сумі 366 грн., у зв"язку з тим, що фіскальні чеки, надані суду, датовані 09.07.2005 p., тобто датою після поховання ОСОБА_6; 200 грн. за правову допомогу, як не підтверджену документально; вартість пам'ятника визнали в розмірі середньої вартості стандартного пам'ятника і огорожі по місцевості, а також заперечували проти сплати моральної шкоди. В своїх поясненнях зазначили, що ОСОБА_6 знаходився у стані алкогольного сп'яніння, тому ДТП скоєна з вини обох сторін, на утриманні у відповідача малолітня донька - інвалід дитинства, яка потребує лікування.

Представник третьої особи на стороні відповідача - ЗАТ „Страхова Група „ТАС" позов визнала частково, а саме: матеріальну шкоду в розмірі 4872, 37 грн.., проти виплати моральної шкоди заперечувала.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін суд вважає, що позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких встановлених судом фактичних обставин і відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що відповідно до вироку Запорізького районного суду Запорізької області від 24 листопада 2006 року, який набрав законної сили, крім частини вироку, яка стосується цивільного позову, ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.. 286 ч. 2 КК України у тому, що 02 липня 2005 року, приблизно в 08-30 годин, ОСОБА_5, керуючи автомобілем ВАЗ-2106, державний номер НОМЕР_1, біля будинку № 88 по вул. Запорізькій в с Біленьке Запорізького району Запорізької області, не прийняв своєчасних заходів для зниження швидкості, здійснив наїзд на ОСОБА_6, який впав з велосипеда та лежав на проїзній частині дороги; в результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які, згідно з висновками судово-медичної експертизи № 1560 від 23 серпня 2005року, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, несумісних з життям та знаходяться у прямому причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_6

Згідно ч. 4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тобто вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 24 листопада 2006 року, а також ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 21 лютого 2007 року, які набрали законної сили, мають преюдиціальне значення по справі та факти, встановлені ними, обов'язкові для суду щодо обставин завдання шкоди, винної в цьому особи та не підлягають доказуванню.

Відповідно до загальних підстав відповідальності за заподіяну майнову шкоду, встановлених ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У судовому засіданні встановлено, що позивачами понесені матеріальні витрати, пов'язані з похованням їх батька - ОСОБА_7, а саме: ритуальні послуги на суму 1494 грн., що підтверджується квитанцією № 132 та квитанцією б/н, виданими міською службою соціальної допомоги; придбання продуктів харчування на суму 1110, 4 грн., що підтверджується чеками про оплату (арк. справи 14-15 );придбання алкогольних та безалкогольних напоїв на суму 366 грн. (арк.. справи 15 ); витрати по експертизі в сумі 284, 31 грн.; придбання одягу та взуття на суму 878 грн.; виготовлення пам'ятника та огорожі на суму 8968 грн.

Як вбачається зі змісту полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/0971853, виданого Запорізькою регіональною дирекцією ЗАТ „СГ „ТАС", транспортний засіб ВАЗ-2106, державний номер НОМЕР_1, страхувальником цивільно-правової відповідальності за яким є ОСОБА_5, застрахований на користь третьої особи на випадок дорожньо-транспортної пригоди.

За вимогами п. 5 ст. 27 Закону України „ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" витрати на поховання мають бути обґрунтовані та відшкодовуються при наданні страховику оригіналу свідоцтва про смерть та документів, які підтверджують такі витрати.

Відповідно до змісту страхового акту Запорізької регіональної дирекції ЗАТ „СГ „ТАС" №1595/08 від 12.05.2008 р. на підставі ст.ст. 22, 27 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", і цей факт не заперечується позивачами, Запорізька регіональна дирекція ЗАТ „СГ „ТАС" сплатила позивачам суму страхового відшкодування (матеріальних витрат, пов'язаних з похованням ОСОБА_6М.) в розмірі 4872, 87 грн., а саме: ритуальні послуги на суму 1494 грн., придбання продуктів харчування - 1104, 4 грн., придбання одягу та взуття - 878 грн., вартість пам'ятника в сумі 1078 грн., вартість експертизи в сумі 112, 47 грн., які підтверджені наданими квитанціями.

Суд погоджується з розміром відшкодованої ЗАТ „Страхова Група „ТАС" вартості пам'ятника 1078 грн., яка була сплачена позивачам відповідно до вимог ст. 1201 ЦК України та згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 27.03.1992 р. - в розмірі середньої вартості стандартного пам'ятника з мармурової крихти і огорожі металевої, яка, станом на 04.03.08. p., складає 1078 грн.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 28 Закону України „ Про прокуратуру", ст. 15 Закону України „ Про судову експертизу", п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" суд вважає, що вартість експертизи трупу в розмірі 171, 84 грн. не підлягає відшкодуванню, та погоджується із сумою вартості експертизи 112, 47 грн., відшкодованої позивачам ЗАТ „Страхова Група „ТАС".

Суд вважає можливим відмовити у стягненні 200 грн. на правову допомогу, оскільки зазначена сума не підтверджена позивачами документально, а також відмовити у стягненні 366 грн. на придбання алкогольних та безалкогольних напоїв, оскільки фіскальні чеки на зазначену суму, які надані суду позивачами, датовані 08.07.2005 p., тобто датою, наступною після поховання ОСОБА_6

При вирішенні питання про стягнення з відповідача ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 моральної шкоди у порядку ст.. 1167 ЦК України суд, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року ( зі змінами та доповненнями ) „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", враховуючи характер та обсяг фізичних, душевних і психічних страждань потерпілих, які втратили батька, передчасна втрата якого завдала моральні страждання, які вони відчувають по цей час; зі смертю якого перервався родовий ланцюг сім'ї ОСОБА_3; та у зв'язку зі смертю якого ОСОБА_4 перенесла сильний нервовий стрес, у неї з'явилось почуття страху і тривоги при вигляді транспортних засобів, автомобілів, які рухаються, та в її свідомості поновлюються трагічні події, які відбулись з батьком 02.07.2005 p., неможливість для сина - ОСОБА_3 звертатися за порадами до батька, з яким він та його сім'я проживали тривалий час, необхідністю звернення до суду за захистом свого порушеного права, а також враховуючи стан здоров'я членів сім'ї відповідача, його матеріальний стан, виходячи з розумності, справедливості рішення, а також враховуючи, що відповідач вже частково відшкодував моральну шкоду в розмірі 2000 грн., вважає, що моральна шкода підлягає відшкодуванню в розмірі 16000 грн. ( тобто по 8000 грн. кожному позивачу).

Суд не бере до уваги доводи відповідача ОСОБА_5 про те, що груба необережність потерпілого ОСОБА_6 сприяла виникненню або збільшенню шкоди, оскільки вони спростовуються вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 24 листопада 2006 року та ухвалою Апеляційного суду Запорізької області, які набрали законної сили та відповідно до яких причинно-наслідковий зв'язок між необережністю потерпілого ОСОБА_6 та виникненням наслідків у вигляді тяжких тілесних пошкоджень, які стоять в прямому причинному зв'язку зі смертю, встановлений не був, оскільки зі змісту вироку суду вбачається, що „водій ОСОБА_5 бачив, що велосипедист ОСОБА_6 впав на проїзну частину дороги та мав технічну можливість зупинити керований ним автомобіль шляхом застосування заходів гальмування, проте не прийняв своєчасних заходів для зниження швидкості. В результаті чого припустив наїзд на лежачого на проїзній частині ОСОБА_6, в результаті ДТП ОСОБА_6 смертельно травмований".

Відповідно до ст.88 ЦПК України сума державного мита підлягає стягненню з відповідача в доход держави в розмірі 8 грн.50 коп.

Виходячи з викладеного, та керуючись ст. ст.3, 10, 11, 60, 61, 81, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167, 1201ЦК України, ст..ст.22, 27 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року ( зі змінами та доповненнями) „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_3 -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, моральну шкоду в сумі 8 000 (вісім тисяч) гривен.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4, моральну шкоду в сумі 8 000 (вісім тисяч) гривен.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави державне мито в сумі 8 грн. 50 коп. на рахунок УГК у Запорізькій області ОКПО 34677014, МФО 813015, р/р 31113095700122 отримувач: держбюджет Запорізького району Код платежу 22090200 та інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн. на депозитний рахунок № 37311050000607, відкритий в УДК в Запорізькій області, отримувач платежу - ТУДСА в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 26316700 призначення платежу - інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Запорізького районного суду Запорізької області.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Запорізький районний суд Запорізької області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної

скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.