Постанова № 89613446, 01.06.2020, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/749/20

провадження № 3/658/379/20

(Справа № 658/750/20

провадження №3/658/380/20)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про притягнення до адміністративної відповідальності

01 червня 2020 р. м. Каховка

Суддя Каховського міськрайонного суду Херсонської області Терещенко О.Є., роз-глянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Каховсь-кого ВП ГУНП в Херсонській області про притягнення до адміністративної відповідаль-ності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, номер картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , зареє-строваного та проживаючого по АДРЕСА_1 ,

за ознаками вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 095322 від 02 березня 2020 року встановлено, що 02 березня 2020 року о 21.20 годині в с. Василівка Каховського району по вул. К. Маркса, гр-н ОСОБА_1 керував мотоцик-лом марки «Jawa ИЖ 7.108» (номерний знак НОМЕР_3 )та не виконав законної вимоги працівника поліції про зупинку, яка подавалася за допомогою звукових та світлових сиг-нальних пристроїв (гучномовної установки). Таким чином, гр-ном ОСОБА_1 пор-ушено вимоги п. 2.4 а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Також, відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 095321 від 02 березня 2020 року встановлено, що 02 березня 2020 року о 21.20 годині в с. Василівка Каховського району по вул. К. Маркса, гр-н ОСОБА_1 керував мотоцик-лом марки «Jawa ИЖ 7.108» (номерний знак НОМЕР_3 ) з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. В порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху водій, відмовився від проходження медичного освідування в медичній установі, а також продуття алкотестеру «Драгер», про що складено відповідний протокол, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Окрім того, інформацію щодо часу та місця розгляду зазна-ченої справи отримав додатково в вигляді смс-повідомлення. Отже, суд вжив усі можливі способи сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а така поведінка останнього, щодо свідомого ухилення від явки на виклик до суду свідчить про його злісне ухилення від суду та про намагання уникнути відповідальності за вчинене.

ОСОБА_1 подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із продов-женням на території України карантинних заходів, а також зверненням за правничою до-помогою. Судом було задоволено клопотання про перенесення судових засідань, призна-

чених на 27.04.2020 р., 12.05.2020 р. 21.05.2020 року, у зв`язку з поданим клопотанням до суду. При цьому, ОСОБА_1 не з`явивсяв судові засідання жодного разу.

З огляду на те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього прото-колів про адміністративне правопорушення, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, неодноразово у судові засідання не з`являвся та не вживав заходів для явки до суду, не надав підтверджуючих документів поважності причини неявки у судове засідання, а також письмових заперечень проти протоколів, суд вважає, що поведінка ОСОБА_1 свідчить про свідоме затягування ним розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, який складає 3 місяці з дня вчинення правопорушення.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він не може з`явитися до суду через спалах ко-ронавірусу COVID-19 та введення карантинних заходів (відсутність транспортного спо-лучення), суд не приймає до уваги, оскільки зазначене не позбавляє ОСОБА_1 мож-ливості надати письмові заперечення та пояснення. Крім того, ОСОБА_1 не надав доказів того, що він відповідно до п.4, 5 постанови КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 зі змінами, затвердженими постановою КМУ від 02 квітня 2020 року №255 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» є особою, яка потребує обов`язкової самоізоляції або обов`яз-ковій госпіталізації до обсерваторів.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного ін-тересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встано-вленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Водночас, 17 березня Рада суддів України затвердила встановлення особливого ре-жиму роботи суддів всіх інстанцій. Введені заходи для убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, однак робота судів не зупинена.

Ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий i відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним i безстороннім судом, встановленим законом.

В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в пер-шу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провад-ження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, по-ведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, а значить обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати проце-суальні обов`язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обов`яз-ки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на про-тязі всього провадження у справі.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учас-ників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправ-дане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`я-заний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються без-посередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законо-давства для прискорення процедури слухання.

На переконання суду, дії особи відносно якої складено протокол у даному випадку сприяють невиправданому затягуванню судового розгляду, що в свою чергу спрямовано на уникнення адміністративної відповідальності у зв`язку із закінчення строків накладення ад-міністративного стягнення, які передбачені ст. 38 КУпАП. В судове засідання призначене на 01.06.2020 року ОСОБА_1 не з`явився, клопотань про відкладення розгляду спра-ви не надходило. Перешкод в направленні суду своєї позиції стосовно складеного відносно гр. ОСОБА_1 протоколів про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 095 321 та серія ДПР18 № 095322 від 02.03.2020 р. не наведено.

Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміні-стративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, доходжу висновку, що в діях гр. ОСОБА_1 на-явний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1ст. 130 КУпАП, його дії кваліфіковані вірно.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визна-чається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністра-тивне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопо-рушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відпові-дальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За частиною 1 статтею 122 – 2 КУпАП особа несе відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів – вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

За статтею 130 КУпАП особа несе відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керу-вання транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотич-ного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

П. 2.4 а ПДР України передбачено, що водій на вимогу працівника поліції повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР, а також передати для перевірки документи.

П. 2.9.а ПДР України передбачена заборона керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Положеннями статті 266 КУпАП визначено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейсь-ким у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з вико-ристанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд про-водиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно роз`яснень, що міститься в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. №14 під керуванням транспортними засобами слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортними засобами, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних вище адміністративних правопорушень підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ДПР18№ 095321 та серія ДПР18 № 095322 від 02.03.2020 р., відеозаписом з місця події відтвореним та дослідженим під час судового засідання; письмовими поясненнями правопорушника, який в протоколах про адміністративне правопорушення надав зізнавальні покази.

Суд визнає вищенаведені докази належними та допустимими в процесі доказування, оскільки такі здобуті уповноваженими особами, у спосіб та у порядку визначеному законом і безпосередньо стосуються обставин правопорушення.

Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності суперечностей, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 КУпАП ч.1ст. 130 КУпАП доведена повністю, дії останнього працівником поліції, який складав протокол, кваліфіковані вірно.

Крім того, суд бере до уваги при розгляді даної справи, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідаль-ність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення, ступінь вини у скоєному, те, що останній раніше до адміністративної відповідальності не притягу-вався, беручи до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застос-овується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення з урахуванням положень ст. 36 КУпАП (При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.) у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, тобто в межах санкції відповідної частини першої статті 130 КУпАП.

Згідно ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судо-вого збору. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 грн. Таким чином, правопорушнику необхідно спла-тити судовий збір в розмірі 420,40 грн.

Керуючись ст. 122-2, 130, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закон України «Про судовий збір», суд-

у х в а л и в :

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виглядів штрафу, з врахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 10200,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вру-чення порушнику постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу – 20 400 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, р/р UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 – судовий збір).

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсон-ського апеляційного суду через Каховський міськрайонний суд Херсонської області протя-гом десяти днів з дня її винесення. Постанова судді у справах про адміністративне правопо-рушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Терещенко О. Є.