Рішення № 89609368, 28.05.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/9433/19

2/212/976/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання Нестеренко В.В., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача Вовк М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2019 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулися в суд із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 17 вересня 2012 року між публічним акціонерним товариством «Актабанк» та відповідачем було укладено кредитний договір №0861038701/Т/972128, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 15000,00 гривень. 23 березня 2018 року між публічним акціонерним товариством «Актабанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого, ПАТ «Актабанк» відступило позивачу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» належне йому право вимоги до позичальників (включаючи проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі), які зазначені у Додатку №1 до Договору.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку із чим станом на 30 вересня 2019 року має заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 21685,00 гривень та судовий збір в розмірі 1921,00 гривень.

15 січня 2020 року представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволені позову відмовити повністю за безпідставністю. Зазначає, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів». У позивача відсутні підстави вимагати сплати відповідачем заборгованості за комісією, окрім того кошти, які були зараховані в рахунок сплати комісії за обслуговування кредиту мають бути зараховані на погашення зобов`язання за основним боргом та процентами. У відповідача відсутня заборгованість за кредитним договором та наявна переплата в розмірі 6820,18 гривень, а тому заявлені позивачем позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Окрім того, відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності, оскільки строк погашення заборгованості за кредитом є 16 вересня 2013 року, та з цих підстав відмовити у позові.

Ухвалою суду від 25 листопада 2019 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Ухвалою суду від 26 грудня 2019 року розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Ухвалою суду від 23 березня 2020 року розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою відповідача.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні суду пояснила, що сплачувала кошти за кредитом, їй безпідставно нараховані відсотки та комісія за користування кредитом, тіло кредиту нею погашено. Зазначає, що вона на протязі 2015 року сплачувала кредитну заборгованість, але вона згодом з`ясувала, що сплачені нею кошти зараховані на сплату процентів та комісії, що є безпідставним зарахуванням.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, так як вважає укладений договір між сторонами нікчемним з моменту укладання у частині нарахування комісії. Просить задовольнити заяву та застосувати позовну давність до даного спору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 вересня 2012 року між публічним акціонерним товариством «Актабанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0861038701/Т/972128, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 15000,00 гривень. Згідно з умовами кредитного договору Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених цим Договором(а.с.5-6).

23 березня 2018 між ПАТ «Актабанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором №0861038701/Т/972128 від 17 вересня 2012 року було відступлене на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с.19-20).

На виконання умов Договору відступлення права вимоги по кредитному договору №0861038701/Т/972128 від 17 вересня 2012 року, згідно вимог ст. 512-514,516 Цивільного кодексу України, ТОВ «Фінансовою компанією «Європейська агенція з повернення боргів» 27 березня 2018 року за вих. № 002403924-1 було відправлено лист-повідомлення відповідачу про зміну умов кредитного договору, наявну суму заборгованості по кредитному договору та порядок її погашення (а.с.15).

Стосовно доводів відповідача про визнання вказаного вище договору нікчемним, суд вказує, що 17 вересня 2012 року між публічним акціонерним товариством «Актабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, який за змістом та формою відповідає вимогам Цивільного кодексу України, а саме параграфу другому.

За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на час укладення кредитного договору) встановлено, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов`язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов`язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про: особу та місцезнаходження кредитодавця; кредитні умови, зокрема: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати детальнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Отже, підписавши кредитний договір, відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме ПАТ «Актабанк», отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

Відповідач ОСОБА_1 відповідно до умов кредитного договору зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим має непогашену заборгованість перед позивачем за договором №0861038701/Т/972128 від 17 вересня 2012 року в сумі 21685,00 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу - 15000,00 гривень, заборгованості по відсоткам - 6,00 гривень, заборгованості за комісією - 6679,00 гривень, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком суми заборгованості (а.с.16).

З наданого розрахунку вбачається, що відповідачем здійснювалися заходи по погашенню кредитної заборгованості, а саме 15 червня 2017 року, вказана обставина відповідачем у судовому засіданні не заперечувалася.

Даних про те, що сплачені нею кошти повинні бути віднесені на рахунок погашення тіла кредиту, не відповідає закону. Так, відповідно до ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу, а тому зарахування сплачених грошових коштів відбувалося, відповідно до закону та укладеного договору.

Стосовно заяви відповідача, щодо застосування строку позовної давності, суд вказує, що стаття 256 ЦК України, визначає поняття позовної давності де вказано що це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

З огляду на те, що відповідачем виконувалися умови договору, останній платіж здійснено, згідно наданих довідок (а.с.50-51) 15 червня 2017 року, а позовна заява подана до суду 06 листопада 2019 року, тобто в межах строку позовної давності.

Таким чином, на підставі наведеного, виходячи із принципів об`єктивності, реальності і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 21685,00 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу - 15000,00 гривень, заборгованості по відсоткам - 6,00 гривень, заборгованості за комісією - 6679,00 гривень.

З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1921,00 гривень.

Керуючись ст.ст.11, 14-16,610-612,623,625,629, 1054-1055 Цивільного кодексу України, ст.ст.2,18,77-81,259,263-265,280-281 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 0861038701/Т/972128 від 17 вересня 2012 року в розмірі 21685,00 гривень (двадцять одна тисяча шістсот вісімдесят п`ять грн. 00 коп.), яка складається із заборгованості за основною сумою боргу - 15000,00 гривень (п`ятнадцять тисяч грн. 00 коп.), заборгованості по відсоткам - 6,00 гривень (шість грн. 00 коп.), заборгованості за комісією - 6679,00 гривень (шість тисяч шістсот сімдесят дев`ять грн. 00 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в сумі 1921,00 гривень (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.)

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XII ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, зазначений в рішенні продовжується на строк дії такого карантину.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01034, м. Київ, вул. Симона Петлюри,30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 02 червня 2020 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак