Рішення № 89609064, 29.05.2020, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 210/2299/20

Провадження № 2/210/1379/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"29" травня 2020 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Літвіненко Н.А. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення моральної шкоди в зв`язку з ушкодженням здоров`я,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що тривалий час пропрацював на підприємстві відповідача, а саме з 10.04.1990р. по 01.08.1995р. на посаді підземним гірником та підземним прохідником на шахті «Северная». 07.02.2015 року Рішенням лікувальної - експертної комісії Українського науково - дослідного інституту промислової медицини (протокол № 295) встановлено ТРИ професійні захворювання за діагнозами:

- Радикулопатія попереково-крижова справа та шийна, переважно зліва, рецидивуючий перебіг, з вираженим порушенням біомеханіки хребта, мьязово-тонічним синдромом, периферичним нейросудинним синдромом, нейродистрофічними проявами у вигляді двостороннього плече лопаткового пері артрозу (першого - другого ст..) та остеоартрозу ліктьових та колінних суглобів, стійкий больовий синдром;

-Хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.);

-Нейросенсорна приглухуватість першого ст..( з легким зниженням слуху).

В пункті 17 Акту розслідування профзахворювання встановлено, що причиною отримання являється, перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, а саме:

-Аерозоль переважно фібро генної дії у повітрі робочої зони, концентрація в мг/м3 з вмістом кристалічного кремнію діоксину (SiO2) у пилу від 10% до 70% -5.0 при гранично допустимій до 2,0;

-Шум, еквівалентний рівень звуку в дБ: 102 при гранично допустимому до 80 дБ;

-Важкість праці: маса вантажу, що підіймається та переміщюється вручну - 45 кг. При гранично допустимій до 30 кг.;

-Робоча поза у похилому положенні 519 градусів при гранично допустимій до 25 градусів;

-Нахили корпуса, кількість за зміну: 226 раз при гранично допустимих до 100 разів.

Від отриманих професійних захворювань та наслідків визваних від них позивач переносе моральні страждання та переживання.

Висновком медико-соціально експертною комісією позивачу первинно 11.07.2013р. було встановлено 60% втрати професійної працездатності з яких 35% - по радикулопатії; 20% - по хронічному бронхіту та 5% - по нейросенсорній приглухуватості. Також встановлена 3 група інвалідності. 17.07.2014р. безстроково встановлено 60% втрати професійної працездатності з тією ж групою інвалідності.

У зв`язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 170 000 грн.

Ухвалою суду від 23.04.2020 року вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

В судове засідання сторони не викликалися, клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

Суд проводить судове засідання без фіксування технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.

Відповідач ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", отримавши 04.05.2020 р. копію позовної заяви з додатками та копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, про що свідчить поштове повідомлення, долучене до матеріалів справи, скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву.

Відзив на позовну заяву про відшкодування моральної шкоди, відповідачем було подано до суду та зареєстровано канцелярією суду в межах процесуального строку, встановленого ухвалою суду від 23.04.2020 р., відповідно до якого відповідач заперечує проти позову в повному обсязі, просить відмовити у його задоволенні, додатково зауваживши, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не є належним відповідачем по справі, оскільки позивач не надав належних доказів в обґрунтування позовних вимог. Крім того зазначає, що позивач також працював на інших підприємствах протягом 10 років, де також міг отримати ушкодження здоров`я.

Суд, дослідивши письмові докази цивільної справи, відзив на позовну заяву, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивач працював в умовах, які характеризувались перевищенням гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища протягом 15 років 11 місяців, зокрема на підприємстві відповідача з 10.04.1990 р. по 01.08.1995 р. підземним гірником та підземним прохідником.

З акту розслідувань причин виникнення професійного захворювання за формою П-4 від 08.05.2013 року п. 14 (а.с. 9-10) встановлено виникнення у позивача хронічного професійного захворювання:

- Радикулопатія попереково-крижова справа та шийна, переважно зліва, рецидивуючий перебіг, з вираженим порушенням біомеханіки хребта, мьязово-тонічним синдромом, периферичним нейросудинним синдромом, нейродистрофічними проявами у вигляді двостороннього плече лопаткового пері артрозу (першого - другого ст..) та остеоартрозу ліктьових та колінних суглобів, стійкий больовий синдром;

-Хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.);

-Нейросенсорна приглухуватість першого ст..( з легким зниженням слуху).

В пункті 17 Акту розслідування профзахворювання встановлено, що причиною отримання являється, перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, а саме:

-Аерозоль переважно фібро генної дії у повітрі робочої зони, концентрація в мг/м3 з вмістом кристалічного кремнію діоксину (SiO2) у пилу від 10% до 70% -5.0 при гранично допустимій до 2,0;

-Шум, еквівалентний рівень звуку в дБ: 102 при гранично допустимому до 80 дБ;

-Важкість праці: маса вантажу, що підіймається та переміщюється вручну - 45 кг. При гранично допустимій до 30 кг.;

-Робоча поза у похилому положенні 519 градусів при гранично допустимій до 25 градусів;

-Нахили корпуса, кількість за зміну: 226 раз при гранично допустимих до 100 разів.

Висновком медико-соціально експертною комісією позивачу первинно 11.07.2013р. було встановлено 60% втрати професійної працездатності з яких 35% - по радикулопатії; 20% - по хронічному бронхіту та 5% - по нейросенсорній приглухуватості. Також встановлена 3 група інвалідності. 17.07.2014р. безстроково встановлено 60% втрати професійної працездатності з тією ж групою інвалідності (а.с. 11).

Із Упорядкового переліку об`єктів та виробничих потужностей РУ ім. «Кірова», що підлягають передачі на баланс КДГМК «Криворіжсталь» від 19.04.2001р. згідно до Наказу № 165, вбачається, що до КДГМК «Криворіжсталь» перейшло деяке майно ліквідованого РУ ім.. «Кірова» включаючи і шахту «Северна» (Північна).

Суд вважає, що в даному випадку саме відповідач – ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - повинен виплатити позивачеві моральну шкоду, так як відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, а статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов`язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Щодо належності відповідача по справі, суд звертає увагу на наступне.

Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

У частині першій статті 37 ЦК УРСР було передбачено, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

За статтею 466 ЦК УРСР в разі реорганізації юридичної особи виплата щомісячних платежів (стаття 465 цього Кодексу), належних з неї у зв`язку з заподіянням каліцтва або іншого ушкодження здоров`я чи заподіянням смерті, покладається на правонаступників юридичної особи.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про підприємства в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підприємство може бути створено в результаті виділення зі складу діючого підприємства, організації одного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об`єднань за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу.

Створення підприємств шляхом виділення здійснюється зі збереженням за новими підприємствами взаємозобов`язань та укладених договорів з іншими підприємствами.

Згідно із частинами першою та шостою статті 34 цього Закону (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, – за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду.

При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за розподільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права й обов`язки реорганізованого підприємства.

У пунктах 2.1 та 4.1 Положення про порядок поділу підприємств і об`єднань та відокремлення від них структурних підрозділів і одиниць, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Міністерства статистики України, Антимонопольного комітету України від 20 квітня 1994 року № 43/79/5 (далі – Положення; втратило чинність 25 серпня 2015 року) було закріплено, що відокремлення – це виділення зі складу підприємства (об`єднання) структурного підрозділу (одиниці) і створення на його базі самостійного підприємства або вихід підприємства зі складу об`єднань, зазначених у підпункті «б» пункту 3.1 цього Положення. Об`єктами відокремлення є структурні підрозділи та структурні одиниці відповідно до пункту 2.1 цього Положення, а також підприємства, що входять до складу об`єднань.

Тобто розподільний баланс є документом, у якому, зокрема, визначено обсяг майнових прав та обов`язків, які перейшли до створеної шляхом виділу (виділення, відокремлення) юридичної особи.

Як вбачається із Упорядкового переліку об`єктів та виробничих потужностей РУ ім. «Кірова», що підлягають передачі на баланс КДГМК «Криворіжсталь» від 19.04.2001р. згідно до Наказу № 165 до КДГМК «Криворіжсталь» перейшла від ліквідованого РУ ім.. «Кірова» шахта «Северна» (Північна).

При таких обставинах суд вважає, що правонаступником прав та обов`язків шахти ім.. «Северна» (Північна) є КДГМК «Криворіжсталь», оскільки майно структурного підрозділу РУ ім. «Кірова» шахти «Северна» перейшло саме до КДГМК «Криворіжсталь».

При таких обставинах суд вважає, що правонаступником прав та обов`язків шахти ім.. Северна (Північна) є КДГМК «Криворіжсталь», оскільки майно структурного підрозділу РУ ім. «Кірова» шахти Северна перейшло саме до КДГМК «Криворіжсталь».

На час розгляду справи правонаступником КДГМК «Криворіжсталь» є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Так, відповідно до ч. ч. 1-4 ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно частин 1,3 ст.13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

У відповідності зі ст.ст.23,1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок нещасного випадку.

Отже, надані позивачем докази підтверджують, що ушкодження здоров`я у вигляді отримання професійного захворювання відбулося при виконанні ним трудових обов`язків на підприємстві відповідачів.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що моральна шкода може складатися зокрема з моральних переживань у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків, що має місце в цьому випадку, тому що всі зазначені обставини в позивача наступили саме у результаті втрати професійної працездатності, внаслідок професійних захворювань.

При цьому, чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування, наявність фізичного болю, що викликають складність при звичайних життєвих умовах підтверджуються чисельними медичними виписками із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 , що містяться в матеріалах справи.

При вирішенні спору в частині відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги зазначені у позовній заяві обставини про те, що у зв`язку з захворюванням були заподіяні моральні та фізичні страждання, що спричинили погіршення реалізації фізичних і професійних можливостей, погіршилися відносини з оточуючими людьми, змінився звичайний спосіб життя.

Відповідно до частин 2, 3 статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При вказаних обставинах суд вважає, що наслідками професійного захворювання порушено звичайний життєвий ритм, нормальні життєві зв`язки, що в свою чергу призвело до моральних страждань.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди проводиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Отже, моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя, за наявності причинного зв`язку. Оскільки в письмових матеріалах справи всі перелічені умови знайшли своє відображення, оскільки позивач отримав професійне захворювання безпосередньо через виконання трудових обов`язків, тобто підприємство належним чином не забезпечило безпечних умов праці, суд погоджується з необхідністю грошового відшкодування, пов`язаного зі спричиненням моральної шкоди.

Обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, приймає до уваги те, що йому були спричинені моральні страждання, отримання професійного захворювання, безумовно, змінила його нормальний життєвий ритм, проте вирішуючи питання про достатній розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд погоджується з позицією відповідача щодо того, що позивачем не наведено конкретних достатніх аргументів щодо обґрунтування саме зазначеної у позові суми спричинених збитків.

Приймаючи рішення стосовно розміру суми відшкодування, слід звернути увагу на роз`яснення, що містяться у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами), де зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Тому при вирішенні питання щодо розміру грошової компенсації, суд виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, вважає необхідним стягнути на його користь з відповідача 40 000 гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивач переживав протягом тривалого часу та які переносить на теперішній час.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 43, 46 Конституції України, ст. 440-1 ЦК УРСР, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141,259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення моральної шкоди в зв`язку з ушкодженням здоров`я – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974,50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , суму моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження його здоров`я у розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974,50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: Н. А. Літвіненко