Ухвала суду № 89608662, 03.06.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/9766/19

(1-кп/199/136/20)

УХВАЛА

03.06.2020 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі

головуючого судді: Дяченко І.В.

секретаря судового засідання: Парлагашвілі К.Г.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12019040630001867 від 08.11.2019 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

за участю: прокурора Федика О.Р., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Петренко І.Ф.,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою на 60 днів, яке обґрунтовує тим, що обвинувачений підозрюється у вчинені умисного тяжкого злочину проти власності, може переховуватися від суду, скоювати інші злочини. Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Петренко І. ОСОБА_2 заперечували проти такого клопотання прокурора та просили змінити раніше обраний запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, оскільки за станом здоров`я обвинувачений потребує лікування та медичного обстеження. Прокурор заперечував проти такого клопотання обвинуваченого та його захисника.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), що узгоджується з вимогами ч. 5 ст. 9 КПК України.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що останній раніше судимий, скоїв злочин відносно літньої хворої людини, на теперішній час обвинувачуються у вчиненні умисного тяжкого злочину проти власності – грабіж, поєднаний з проникненням у житло, за який законом у разі доведення вини, обвинуваченому може бути призначено покарання від 4 до 8 років позбавлення волі, Вищевикладене свідчить про наявність ризиків переховування від суду, скоєння інших злочинів.

Одночасно судом враховується практика Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

У зв`язку з викладеним, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню, приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, оскільки заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, не зменшилися та до обвинуваченого не можуть бути застосовані більш м`які альтернативні запобіжні заходи, бо вони не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, забезпечити необхідність виконання процесуальних рішень суду та запобіганню спробам ухилення обвинуваченого від суду або переховування, скоювати злочини, що є винятковими підставами для продовження застосування обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Крім того, суд на даному етапі розгляду провадження не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому, виходячи з характеру пред`явленого обвинувачення, даних про особу обвинуваченого, а також, з метою запобігання перешкодити встановленню істини по справі. Суд вважає, що лише такий запобіжний захід спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Суд виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а також і того, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , скоєний останнім відносно літньої хворої особи.

Розглядаючи клопотання обвинуваченого про зміну раніше обраного запобіжного заходу на домашній арешт, суд бере до уваги, що обвинуваченим не надано офіційних документів щодо необхідності лікування, яке не може бути проведено в умовах Дніпровської установи виконання покарань №4, також не надано суду доказів про неможливість перебування обвинуваченого під вартою з урахуванням стану його здоров`я. Суд звертає увагу на те, що такі доводи обвинуваченого не зменшують заявлений у кримінальному провадженні ризик переховування від суду.

Керуючись ст.ст.369-372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Федика О.Р. задовольнити. Продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 186 КК України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 01 серпня 2020 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38 420,00 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень. Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти під заставу, покласти на останнього обов`язки: - прибувати до суду за першою вимогою на визначений ними час; - не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає обвинувачений, без відповідного дозволу прокурора або суду; - повідомляти прокурора або суд про зміну постійного місця проживання; - утримуватись від спілкування із потерпілим та особами, які мають статус свідків; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон, або інші документи, що надають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Термін обов`язків у разі внесення застави визначити до 01.08.2020.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В клопотанні обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Петренко І.Ф. - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом семи днів з дня проголошення ухвали, а особою, яка тримається під вартою, з моменту вручення копії ухвали.

Суддя: